Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома ПП “АГРІС ЗАВОД”, Радіонова Едуарда Олексійовича, Погорєлова Олександра Володимировича, Гайдамака Артема Вячеславовича, ТОВ “ТД “Агріс”, Самарського Антона Валерійовича (Запорізька область, м. Бердянськ) про винесення рішення по справі № 908/3077/24
номер провадження справи 17/179/24
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2025 справа № 908/3077/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи №908/3077/24
за позовною заявою: акціонерного товариства “СЕНС БАНК”, 03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100
до відповідача-1: приватного підприємства “АГРІС ЗАВОД”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7
до відповідача-2: Радіонова Едуарда Олексійовича, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кірова, буд. 94, кв. 88 (37602, Полтавська область, м. Миргород, вул. Козацька, буд. 65)
до відповідача-3: Погорєлова Олександра Володимировича, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Хіміків, буд. 6/12, кв. 108
до відповідача-4: Гайдамака Артема Вячеславовича, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Вінницька, буд. 34 (47336, м. Тернопіль, вул. Замкова, буд. 6, каб. 8)
до відповідача-5: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агріс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7
до відповідача-6: Самарського Антона Валерійовича, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 58, кв. 93
про стягнення 862 021,99 грн
В судовому засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача-1: не з’явився
від відповідача-2: не з’явився
від відповідача-3: не з’явився
від відповідача-4: не з’явився
від відповідача-5: не з’явився
від відповідача-6: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
25.11.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 25.11.24 з вимогами акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (далі АТ “СЕНС БАНК”) до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРІС ЗАВОД” (надалі ТОВ “АГРІС ЗАВОД”, відповідач-1), до Радіонова Едуарда Олексійовича (далі Радіонов Е.О., відповідач-2), до Погорєлова Олександра Володимировича (надалі Погорєлов О.В., відповідач-3), до Гайдамака Артема Вячеславовича (далі Гайдамак А.В., відповідач-4), до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агріс” (надалі ТОВ “ТД “Агріс”, відповідач-5) та до Самарського Антона Валерійовича (далі Самарський А.В., відповідач-6) про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 та 6 на користь АТ “СЕНС БАНК” заборгованості за додатковим договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.02.22 № CLMB2022023 до договору на комплексне банківське обслуговування № 40807074 від 28.02.20 в розмірі 862 021,99 грн, а саме: 661 461,01 грн суми заборгованості за кредитом та 200 560,98 грн суми заборгованості за відсотками.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/3077/24 між суддями від 25.11.24 вказану позовну заяву у справі визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 16.12.24, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3077/24, якій присвоєно № провадження 17/179/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 14.01.25 о/об 10 год. 00 хв.
13.01.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд провести підготовче засідання 14.01.25 о 10 год. 00 хв. без участі уповноваженого представника позивача та призначити справу до розгляду по суті.
Ухвалою від 14.01.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 17.03.25 включно та відкладено підготовче засідання у цій справі на 25.02.25 о 10 год. 00 хв.
В засіданні 25.02.25 представник позивача надала усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 25.02.25 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/3077/24 на 11.03.25 о 10 год. 30 хв.
10.03.25 до суду від представника позивача надійшло клопотання (сформоване в системі "Електронний суд" 10.03.25) про виконання п. 8 резолютивної частини ухвали суду від 16.12.24.
В засіданні 11.03.25 судом прийнято до розгляду клопотання представника позивача (сформоване в системі “Електронний суд” 10.03.25) про виконання п. 8 резолютивної частини ухвали суду від 16.12.24 про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до позовної заяви.
Представник позивача в засіданні 11.03.25 надала усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, в засіданні 11.03.25 судом з’ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 11.03.25 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3077/24, визначено розпочати розгляд справи по суті з 18.03.25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.25 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 01.04.25 розпочато розгляд справи по суті.
У вступному слові представником позивача в усній формі стисло викладено зміст та підстави вимог щодо предмета позову.
Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Крім того, в засіданні 01.04.25 представник позивача надала усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Ухвалою від 01.04.25 судом оголошено перерву в розгляді справи №908/3077/24 на 09.04.25 о 11 год. 00 хв.
08.04.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
В судове засідання 09.04.25 представник позивача не з’явився, про дату судового засідання його повідомлено під розписку в засіданні 01.04.25.
Позивачем позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачами взятих на себе зобов’язань за додатковим договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.02.22 № CLMB2022023 до договору на комплексне банківське обслуговування №40807074 від 28.02.20, укладеним між АТ “АЛЬФА-БАНК” (правонаступником якого є позивач) та ПП “АГРІС ЗАВОД”, щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В обґрунтування солідарного стягнення з відповідачів 2-6 заборгованості позивач вказує на відповідні договори поруки, укладені Банком з Поручителями, за умовами яких відповідачі 2-6 зобов'язались відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов'язань перед АТ “АЛЬФА-БАНК”. За доводами позивача, станом на 14.10.24 заборгованість за додатковим договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.02.22 №CLMB2022023 становить 862 021,99 грн, а саме: 661 461,01 грн - сума заборгованості за кредитом та 200 560,98 грн – заборгованість за відсотками. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 526, 549, 550, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив суд позов задовольнити.
Представники відповідачів 1-6 в судові засідання жодного разу не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судом враховано, що зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідачі 1-6 не мають.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Зважаючи на те, що місцезнаходженням відповідачів є: Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ “Укрпошта”, відповідачі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвал суду від 16.12.24, від 14.01.25, від 25.02.25, від 11.03.25 та від 01.04.25 на сайті Господарського суду Запорізької області.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі всі без виключення відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі у цій справі мали право та можливість ознайомитись з ухвалою (ухвалами) суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для належного повідомлення кожного з відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/3077/24 та розгляд справи.
При цьому, судом прийнято до уваги те, що направлені на відомі суду адреси відповідачів 2, 4 із місцезнаходженням на території підконтрольній державі Україна поштові адреси відповідні ухвали суду повернулись з відмітками відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».
Від представника відповідачів 2 та 4 - адвоката Хорунжого Я.В. до суду в системі “Електронний суд” 26.02.25 надішли клопотання про ознайомлення з матеріалами цієї справи.
У задоволенні вказаних клопотань судом було відмовлено у зв’язку із отриманням 07.03.25 через систему “Електронний суд” та задоволенням заяв того ж представника відповідачів 2 та 4 (адвоката Хорунжого Я.В.) про припинення його участі у справі як представника вказаних сторін.
Наведене вище в тексті цього рішення надало суду підстави вважати про обізнаність відповідачів 2, 4 про розгляд цієї справи в Господарському суді Запорізької області.
Судом враховано, що перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд виходить з того, що ним (господарським судом), в межах наданих йому чинним законодавством (у т.ч. з урахуванням тимчасової окупації військами рф частини території Запорізької області, до якої відноситься і місто Бердянськ) повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів/заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому визнає за можливе (в реаліях воєнного стану) розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань (у т.ч. в розумінні ст. ст. 161, 169 ГПК України) на день розгляду справи від жодного із відповідачів до суду не надходило.
В засіданні 09.04.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення без оголошено вступної та резолютивної частини рішення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
16.02.22 Акціонерним товариством АТ “Альфа-Банк” (Банк, Кредитор) та приватним підприємством “АГРІС ЗАВОД” (Клієнт, Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено додатковий договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.02.22 №CLMB2022023 (далі – Кредитний договір) до договору на комплексне банківське обслуговування № 40807074 від 28.02.20 (надалі – Договір).
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, банк в порядку та на умовах, визначених цим Кредитним договором та Договором, відкриває Клієнту відновлювальну кредитну лінію у національній валюті, та на підставі відповідних додаткових угод до цього Кредитного договору на видачу кредитних коштів окремими частинами – Траншами, надає Клієнту Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Кредитним договором. Клієнт у свою чергу, зобов’язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього кредитного договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим кредитним договором. Тип кредитного продукту – Кредит на розвиток бізнесу.
Відповідно до п. 2 Кредитного договору, Банк надає Клієнту Кредит на наступних умовах:
2.1. Максимальний строк дії Траншу - 4 (чотири) місяці;
3.1 Розмір процентів за користування окремими Траншами встановлюється відповідними додатковими угодами про надання траншу до цього Кредитного договору, але не більше, ніж зазначена у підпункті 3 пункту 2 цього Кредитного договору;
Відповідно до п. 5 Кредитного договору, даний договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє до повного виконання зобов’язань клієнта за цим кредитним договором.
12.08.22 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк” було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства “Альфа-Банк” на Акціонерне товариство “Сенс Банк”, а також про внесення змін до Статуту АТ “Альфа-Банк” шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.22 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а сам: змінено найменування банку з Акціонерного товариства “Альфа-Банк” на Акціонерне товариство “Сенс Банк”. При цьому, код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.
З метою забезпечення виконання відповідачем 1 (Боржником) зобов`язань за Кредитним договором АТ “Альфа-Банк” (після зміни найменування АТ “Сенс Банк”) було укладено договори поруки з Поручителями:
- з Радіоновим Едуардом Олексійовичем № CLMB2022023/1 від 16.02.22;
- з Погорєловим Олександром Володимировичем № CLMB2022023/2 від 16.02.22;
- з Гайдамак Артемом Вячеславовичем № CLMB2022023/3 від 16.02.22;
- з ТОВ “Торговий дім “Агріс” № CLMB2022023/4 від 16.02.22;
- з Самарським Антоном Валерійовичем № CLMB2022023/5 від 16.02.22.
Договори поруки є аналогічним за змістом.
Відповідно до 1.1 Договорів поруки, Поручителі поручаються за виконання приватним підприємством “АГРІС ЗАВОД” зобов’язання, що виникло на підставі додаткового договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії №CLMB2022023 до договору на комплексне банківське обслуговування № 40807074 від 28.02.20 (надалі - Кредитний договір) до договору на комплексне банківське обслуговування № 40807074 від 28.02.20, укладеного між Банком та Боржником 16.02.22, з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому, відповідно до якого Боржник повинен виконати наступні обов’язки:
- обов’язок повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит таким чином, щоб Кредит не перевищував станом на дату укладення цього Договору - 7 500 000,00 грн, станом на 01 листопада 2022 року - 5 625 000,00 грн, станом на 01 грудня 2022 року - 3 750 000,00 грн, станом на 01 січня 2023 року - 1 875 000,00 грн., станом на 01 лютого 2023 року - 0,00 грн. При цьому, кожен з траншів, шляхом надання яких наданий Кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії;
- обов’язку щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 25% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк визначений в Основному договорі;
- обов’язку сплачувати Банку комісію у строки і розмірі, визначені в Основному договорі;
- обов’язку у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Банку кредит, платити проценти за користування ним і виконати інші обов’язки, що виникають із Основного договору;
- обов’язку сплатити Банку неустойку, пеню, штрафні санкції та понад суму неустойки, пені, штрафних санкцій відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов’язань за Основним договором;
- обов’язку сплачувати Банку проценти від простроченої суми Кредиту (його частини), наданого за Кредитною лінією у розмірі 25% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строки визначені в Основному договорі.
Згідно з п. 3.1, п. 3.2 Договорів поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і Боржник. Відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов’язків у встановлені Основним договором та/або чинним законодавством України строки (надалі - Прострочення виконання обов’язку), зазначених у пункті 1.1 цього Договору.
У пункті 5.1 договорів поруки, зокрема, передбачено, що Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов’язками Боржника за ним.
За змістом п. 5.2 Договорів поруки, порука за цими договорами припиняється через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов’язань Боржника за Основним договором.
Факт видачі Банком кредиту відповідачу-1 підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за період з 16.02.22 по 14.10.24, згідно з якими Банком на поточний рахунок приватного підприємства “АГРІС ЗАВОД” було перераховано кредитні кошти: 2 100 00,00 грн - 17.02.22 та 520 000,00 грн - 21.02.22.
За поясненнями позивача (в особі уповноваженого представника), відповідач-1 свої зобов’язання за Кредитним договором не виконав належним чином та у повному обсязі, не повернув отримані кредитні кошти для погашення заборгованості, в результаті чого загальна заборгованість станом на 14.10.24 становить 862 021,99 грн, яка складається з: 661 461,01 грн заборгованості за кредитом та 200 560,98 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (“Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, укладений сторонами кредитний договір, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем-1 обов`язок щодо погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору не виконано. Доказів зворотного відповідачем-1 суду не надано, а судом не встановлено.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що кредитні кошти надані відповідачу-1 двома траншами: 2 100 00,00 грн - 17.02.22 та 520 000,00 грн - 21.02.22. Відповідачем заборгованість за кредитом погашено частково протягом лютого-березня 2022 р. на суму 1 958 538,99 грн. Станом на 14.10.24 по рахунку відповідача-1 заборгованість за наданим кредитом становить 661 461,01 грн. Також, вказана сума заборгованості підтверджується Виписками по особовому рахунку відповідача-1 за період з 16.02.22 по 14.10.24.
Отже, факт наявності заборгованості відповідача-1 за кредитом в сумі 661 461,01 грн є підтвердженим.
Відносно строку дії кредитної лінії до 15.02.25 та дати виникнення простроченої заборгованості за Кредитним договором суд відзначає, що за умовами п. 2.1 Додаткового договору № CLMB2022023 від 16.02.22, максимальний строк дії траншу - 4 місяці.
Зважаючи на те, що кредитні кошти (транш) були надані Позичальнику 17.02.22 та 21.02.22, станом на 21.06.22 сума неповернутого кредиту є простроченою.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.19 у справі №756/2996/17, відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов’язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи підтвердження наданими доказами факту прострочення відповідачем-1 взятих на себе зобов’язань Договором щодо повернення наданих кредитних коштів та обов’язкових платежів, позивач правомірно скористався правом на стягнення заборгованості у судовому порядку.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку та виписок по рахунку, відповідно до умов Кредитного договору, позивачем нараховувались відповідачу 1 проценти за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 14.10.24, за відповідачем 1 обліковується заборгованість за процентами, нарахованими на суму простроченого кредиту, за період з 17.02.22 по 13.10.24 в розмірі 200 560,98 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що нарахування процентів позивачем здійснено вірно, розрахунки жодним із відповідачів не спростовані.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача 1 за кредитом станом на 14.10.24 в сумі 661 461,01 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 200 560,98 грн підтверджується наявними матеріалами цієї господарської справи. Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом та комісії є обґрунтованими та задовольняються судом.
Також судом встановлено, що позивачем в забезпечення виконання відповідачем 1 зобов’язань за Кредитним договором укладені договори поруки з громадянином України Радіоновим Едуардом Олексійовичем, з громадянином України Погорєловим Олександром Володимировичем, з громадянином України Гайдамак Артемом Вячеславовичем, з ТОВ “Торговий дім “Агріс” та громадянином України Самарським Антоном Валерійовичем (Поручителі, відповідачі 2-6).
За умовами Договорів поруки Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання зобов’язань у повному обсязі за Кредитним договором (зокрема щодо повернення наданого кредиту та сплати процентів в розмірі 25% річних).
Оскільки відповідачі 2, 3, 4, 5 та 6 поручились перед позивачем за виконання зобов’язань відповідачем 1 за окремими договорами поруки, вони відповідають перед позивачем солідарно з відповідачем 1 кожний.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов’язання, яке може виникнути в майбутньому.
З урахуванням абз. 1 ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 547 та ст. 553 ЦК України, договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).
Відповідно до ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відтак, з огляду на солідарний обов’язок перед кредитором боржника за основним зобов’язанням і поручителя/поручителів, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов’язаними з обов’язком належного виконання основного зобов’язання за кредитним договором. Тому, ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя/поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз’єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов’язання залежно від суб’єктного складу останнього.
ГПК України в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).
З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб’єктний склад основного зобов’язання.
Основне зобов’язання в даній справі з надання кредитних коштів виникло між юридичними особами, наявність фізичних осіб поручителів в даному випадку не є вирішальною для визначення суб’єктної юрисдикції справи у спорі.
Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії Договір поруки, що визначені ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Поряд з цим, судом встановлено, що зобов’язання за Кредитним договором відповідачем 1 не виконані, у зв’язку з чим станом на день прийняття процесуального рішення у справі по суті спору Позичальник має заборгованість в загальному розмірі 862 021,99 грн (661 461,01 грн - заборгованість за кредитом та 200 560,98 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом).
Отже, зобов’язання за Основним договором не припинились, а оскільки договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору, то не припинилась і дія договорів поруки.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Жоден з відповідачів 1-6 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
З огляду на наведене в тексті цього рішення позов задовольняється у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення порівну з відповідачів 1-6 на користь позивача.
Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Судовий збір за даним позовом, з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.22 у справі №916/228/22, складає 10 344,26 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами 1-6.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 161, 169, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з приватного підприємства “АГРІС ЗАВОД” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 40807074), з Радіонова Едуарда Олексійовича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кірова, буд. 94, кв. 88, поштова адреса: 37602, Полтавська область, м. Миргород, вул. Козацька, буд. 65, РНОКПП 2561313392, 15.02.1970 р.н.), з Погорєлова Олександра Володимировича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Хіміків, буд. 6/12, кв. 108, РНОКПП 2866010154, 20.06.1978 р.н.), з Гайдамак Артема Вячеславовича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Вінницька, буд. 34, поштова адреса: 47336, м. Тернопіль, вул. Замкова, буд. 6, каб. 8, РНОКПП 2859710533, 18.04.1978 р.н.), з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агріс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 38563003), з Самарського Антона Валерійовича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 58, кв. 93, РНОКПП 2919608992, 08.12.1979 р.н.) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 661 461 (шістсот шістдесят одну тисячу чотириста шістдесят одну) грн 01 коп. заборгованості за кредитом та 200 560 (двісті тисяч п’ятсот шістдесят) грн 98 коп. заборгованості за відсотками. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з приватного підприємства “АГРІС ЗАВОД” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 40807074) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Радіонова Едуарда Олексійовича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кірова, буд. 94, кв. 88, поштова адреса: 37602, Полтавська область, м. Миргород, вул. Козацька, буд. 65, РНОКПП 2561313392, 15.02.1970 р.н.) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Погорєлова Олександра Володимировича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Хіміків, буд. 6/12, кв. 108, РНОКПП 2866010154, 20.06.1978 р.н.) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 04 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Гайдамак Артема Вячеславовича (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Вінницька, буд. 34, поштова адреса: 47336, м. Тернопіль, вул. Замкова, буд. 6, каб. 8, РНОКПП 2859710533, 18.04.1978 р.н.) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 04 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агріс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 38563003) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 04 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Самарського Антона Валерійовича, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 58, кв. 93, РНОКПП 2919608992, 08.12.1979 р.н.) на користь акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) - 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 04 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.04.2025.
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
