Господарський суд Запорізької області

21 квітня 2025, 15:39

До відома сторін у справі № 908/466/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Релігійної організації “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області” (вул. Шевченка, буд. 30, м. Бердянськ, Запорізька область;ідентифікаційний код юридичної особи 20515502)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025 Справа №908/466/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676)

до відповідача Релігійної організації “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області” (вул. Шевченка, буд. 30, м. Бердянськ, Запорізька область;ідентифікаційний код юридичної особи 20515502)

про стягнення коштів,

Без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

24.02.2025до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (скорочене найменування – ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”) до відповідача – Релігійної організації “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області”, про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 за період січень-лютий 2022 року в розмірі 17 735,64 грн, з яких: основний борг – 11 511,82 грн; пеня – 2275,46 грн; три проценти річних – 808,85 грн; інфляційні втрати – 3139,51 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 справу №908/466/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 27.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/466/25 та присвоєний справі номер провадження 3/25/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

За офіційними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит №1145074 від 25.02.2025) місцезнаходженням відповідача є вул. Шевченка, буд. 30, м. Бердянськ, Запорізька область.

Оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія України, його повідомлено про розгляд справ в порядку частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідне оголошення опубліковано 27.02.2025.

Крім того, додатково ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано в електронному вигляді на відому електронну пошту відповідача eparx.hix@ukr.net.

Ухвала суду в електронному вигляді доставлена до електронної скриньки відповідача (eparx.hix@ukr.net) 27.02.2025 (а.с.39).

Також про хід розгляду справи відповідач могла дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” №3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Заяв або клопотань про зміну відповідачем свого місцезнаходження до суду не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” 24.02.2025 звернулося з позовом до відповідача – Релігійної організації “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області”, про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 за період січень-лютий 2022 року в розмірі 17 735,64 грн, з яких: основний борг – 11 511,82 грн; пеня – 2275,46 грн; три проценти річних – 808,85 грн; інфляційні втрати – 3139,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору постачання природного газу №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ за період січень-лютий 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором постачання природного газу №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 за період січень-лютий 2022 року в розмірі 17 735,64 грн, з яких: основний борг – 11 511,82 грн; пеня – 2275,46 грн; три проценти річних – 808,85 грн; інфляційні втрати – 3139,51 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи був поставлений позивачем природний газ, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений природний газ мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений природний газ), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

26.11.2021 між ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” (Постачальник, позивач у справі) та РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПРИ КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ НА ЧЕСТЬ РІЗДВА ХРИСТОВОГО МІСТА БЕРДЯНСЬКА БЕРДЯНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” (Споживач, відповідач у справі) укладено договір №6157/21-РО-Т постачання природного газу (далі – Договір).

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи – 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136,576 грн, крім того, ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ – 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 554,00 грн.

Пунктами 3.5.-3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п’ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На виконання умов Договору позивач у період грудень 2021 - лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 15 825,79 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

акт від 31.12.2021 за грудень 2021 року, обсяг споживання газу 0,26060 тис.куб.м, загальна сума до сплати – 4313,97 грн, в т.ч. тариф на послуги транспортування та ПДВ;

акт від 31.01.02022 за січень 2022 року, обсяг споживання газу 0,39141 тис.куб.м, загальна сума до сплати – 6479,40 грн, в т.ч. тариф на послуги транспортування та ПДВ;

акт від 28.02.2022 за лютий 2022 року, обсяг споживання газу 0,30400 тис.куб.м, загальна сума до сплати – 5032,42 грн, в т.ч. тариф на послуги транспортування та ПДВ.

Загальна сума нарахована до сплати за вищевказаними актами приймання-передачі становить 15 825,79 грн.

З боку відповідача не надано завірених копій актів розподілу природного газу позивачу за періоди листопад 2021 - лютий 2022 р.

Пунктами 3.5.2-3.5.4 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також – акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об’єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Однак відповідач документально не оформив спожитий природний газ за періоди січень 2022 - лютий 2022 р.

Так, за періоди поставки січень 2022 - лютий 2022 р Споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, у зв’язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі.

Згідно з п. 3.6 Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

У п. 2.4 Договору, зокрема, визначено, що Споживач зобов’язується самостійно контролювати обсяги використаного природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного агу.

Відповідно до умов пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У пункті 5.3 Договору обумовлено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно з п. 6.2 Договору Споживач зобов’язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 13.1. Договору, останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 включно, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Листом №ТОВВИХ-24-13526 від 03.09.2024 ТОВ “Оператор ГТС України” на адвокатський запит представника ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” надано інформацію, зокрема, щодо обсягів природного газу, використаного KEBDY00X Споживачем з ЕІС-кодом 56ХS00015O6SC00J, а саме в періоди: з 01.01.2022 по 28.02.2022: з 01.01.2022 по 31.01.2022 391,41 м³; з 01.02.2022 по 28.02.2022 – 304,00 м³, що відповідає обсягам, зазначеним Постачальником в Актах приймання-передачі природного газу за вказаний період, які направлялись відповідачу.

Згідно з випискою АТ “Ощадбанк” № 16/2-09/116818/2024 від 13.09.2024 щодо находження коштів на рахунки ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдінг” Релігійною організацією “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області” 27.01.2022 перераховано на рахунок позивача грошові кошти за природний газ згідно з Договором №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 4313,97 грн, що свідчить про здійснену відповідачем часткову оплату лише за грудень 2021 року.

Як вказано позивачем у позовній заяві, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, з урахуванням здійснених часткових оплат, складає 11 511,82 грн.

Наявність у відповідача несплаченого боргу в розмірі 11 511,82 грн стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На підставі пункту 7.2 Договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за період з 16.03.2022 до15.09.2022 в розмірі 1212,45 грн та за період з 16.04.2022 до 15.10.2022 у розмірі 1063,01 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 16.03.2022 до 31.07.2024 в розмірі 808,85 грн та інфляційні втрати за загальний період квітень 2022 року – липень 2024 року в розмірі 3195,51 грн.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо суми основного боргу.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами укладено договір постачання природного газу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.05.2015 №2496, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов укладеного сторонами Договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму у розмірі 15 825,79 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу за період грудень 2021 року - лютий 2022 року включно.

Однак відповідач документально не оформив спожиті обсяги природного газу за періоди січень 2022 - лютий 2022 р., акти з боку відповідача не підписано та не повернуто позивачеві, мотивовану відмову від їх підписання не надав.

До того ж, позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу, які надіслані на електронну пошту відповідача 04.03.2022.

У Договорі відповідачем зазначено свою електронну пошту, на яку, згідно наданих позивачем доказів, були надіслані акти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 викладено правовий висновок, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядає та оцінює суд відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Судом встановлено, що відповідач, оформлюючи та підписуючи Договір, у своїх контактних даних (реквізитах як сторони договору), зазначив адресу електронної пошти: eparx.hix@ukr.net, а отже фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Враховуючи положення підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору, об’єм спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу.

Вказані в позовній заяві обсяги газу, поставленого відповідачу, відповідають обсягам газу, зазначеним у відповідних актах приймання-передачі природного газу за спірний період.

Отже, в силу умов п. 2.4, п.п. 3.5.4 п.3.5 Договору зазначений у вищевказаних актах приймання-передачі обсяг (об’єм) природного газу вважається встановленим (узгодженим), і відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за поставлений у відповідних розрахункових періодах природний газ у строк визначений в п. 5.1 Договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, з урахуванням здійсненої оплати за грудень 2021 року, становить 11 511,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 11 511,82 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 11 511,82 грн.

Щодо нарахування пені.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов’язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборгованість, виходячи зі строків оплати за кожним актом окремо, з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені на суму 2275,46 грн є правильним.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2275,46 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму “інфляційних втрат” як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3 % річних та інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість у сумі 11 511,82 грн, за загальний період з 16.03.2022 до 31.07.2024 в розмірі 808,85 грн, та інфляційних втрат за загальний період квітень 2022 року – липень 2024 року в розмірі 3195,51 грн, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних на суму 808,85 грн та інфляційних втрат в розмірі 3139,51 грн, є правильним, а заявлені суми обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Типовим договором постачання природного газу постачальником “останньої надії” (а.с. 13-14), Інформацією, щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів ПОН форма 10 від оператора ГРМ (а.с. 18), Актом №18825 від 30.11.2021 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 та рахунком на оплату № 31655 за листопад 2021 з доказами надсилання відповідачу (а.с. 19-20), Корегуючим актом № 24624 до акту №18825 від 30.11.2021 (а.с.23-24), Архівом ціни ПОН для не побутових споживачів (а.с. 25-26), Відповіддю ТОВ “Оператор ГТС України” № ТОВВИХ-24-5259-від 05.04.2024 (а.с 29-31), Відповіддю АТ “Державний ощадний банк України” № 16/2-09/44023/23 від 09.04.2024 (а.с. 32), розрахунком штрафних санкцій (а.с. 11).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст. ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню повністю в розмірі 17 735,64 грн, з яких: основний борг – 11 511,82 грн; пеня – 2275,46 грн; три проценти річних – 808,85 грн; інфляційні втрати – 3139,51 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Релігійної організації “Релігійна громада Української православної церкви при кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Бердянська Бердянської єпархії Запорізької області” (вул. Шевченка, буд. 30, м. Бердянськ, Запорізька область;ідентифікаційний код юридичної особи 20515502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) заборгованість за договором постачання природного газу №6157/21-РО-Т від 26.11.2021 за період січень-лютий 2022 року в розмірі 11 511,82 грн (одинадцять тисяч п’ятсот одинадцять гривень 82 коп.), пеню в розмірі 2275,46 грн (дві тисячі двісті сімдесят п’ять гривень 46 коп.), три проценти річних в розмірі 808,85 грн (вісімсот вісім гривень 85 коп.), інфляційні втрати в розмірі 3139,51 грн (три тисячі сто тридцять дев’ять гривень 51 коп.). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич