До відома сторін у справі № 908/3245/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача Приватне акціонерне товариство “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” (вул. вулиця Героїв України, будинок 175, м. Мелітополь, Запорізької області, 72319; ідентифікаційний код юридичної особи 31

До відома сторін у справі № 908/3245/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача Приватне акціонерне товариство “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” (вул. вулиця Героїв України, будинок 175, м. Мелітополь, Запорізької області, 72319; ідентифікаційний код юридичної особи 31914947)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025                                                                             Справа № 908/3245/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” вх.№7820/08-08/25 від 14.04.2025 про розподіл судових витрат у справі №908/3245/24

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” (вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 45, офіс 511Б, м. Київ 03035; ідентифікаційний код юридичної особи 37877974)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” (вул. вулиця Героїв України, будинок 175, м. Мелітополь, Запорізької області, 72319; ідентифікаційний код юридичної особи 31914947)

про стягнення коштів у розмірі 808   723,03 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

16.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” (скорочене найменування – ТОВ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА”) до відповідача Приватного акціонерного товариства “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” (скорочене найменування – ПрАТ “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ”) про стягнення заборгованості в розмірі 808   723,03 грн, з яких: основний борг в розмірі 442   910,17 грн, пеня в розмірі 26   927,21 грн, річні проценти в розмірі 55   833,16 грн, інфляційні втрати в розмірі 283   052,49 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2024 відкрито провадження у справі №908/3245/24; присвоєно справі номер провадження 3/140/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Рішенням господарського суду від 09.04.2025 позов задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” суму основного боргу в розмірі 442   910,17 грн (чотириста сорок дві тисячі дев`ятсот десять гривень 17 коп.), суму 5   315,25 грн (п’ять тисяч триста п’ятнадцять гривень 25 коп.) витрати зі сплати судового збору.

14.04.2025 через систему “Електронний суд” позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення та покласти на відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.04.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 24.04.2025 об 11:00 год.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк до 23.04.2025 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву позивача.

17.04.2025 представником позивача Ратушняк П.В. подано клопотання про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.

Відповідач заяву про зменшення суми витрат на правничу допомогу чи заперечення не подавав.

Судове засідання 24.04.2025 проводилось без фіксування технічними засобами у зв’язку із неявкою представників сторін, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

У судовому засіданні 24.04.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Під час подання позовної заяви позивачем було вказано орієнтовний розмір суми судових витрат на правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача на правову (правничу) допомогу становив суму 50   000,00 грн. Також позивачем зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких буде надано протягом п’яти днів після винесення судового рішення у справі.

У заяві про ухвалення додаткового рішення просить покласти на відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 48   179,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач своїх заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надав.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 131² Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

У силу дії пункту 12 частини 3 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розгляд справи №908/3245/24 здійснювався в порядку загального позовного провадження.

При цьому суд враховує, що позивачем дотримано процесуального строку подачі доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

У позові вказано орієнтовний розмір судових витрат у вигляді правничої допомоги, які позивач очікував понести при розгляді справи, в розмірі 50   000,00 грн.

Рішення у справі ухвалено 09.04.2025.

Заяву про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу сформовано позивачем в системі “Електронний суд” 14.04.2025, зареєстрована судом – 14.04.2025. До заяви на підтвердження понесених витрат надано: копію ордеру серії АА №1518171 від 13.12.2024; копію додаткової угоди №19 до договору №2023/0211 надання професійної правничої допомоги 12.12.2024, копію акту виконаних робіт від 09.04.2025; копію платіжної інструкції №4250 від 12.12.2024 про перерахування Адвокатському бюро Ратушняка Володимира “ЛІГАКОНСАЛТИНГ” 48   179,00 грн про надання професійної правничої (правової) допомоги в суді першої інстанції.

До позовної заяви також було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000896 від 16.03.2020, видане Ратушняк Павлині Володимирівні, копію договору №2023/0211 надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.11.2023.

Чинне процесуальне передбачає надання попереднього розрахунку судових витрат, в тому числі щодо правничої допомоги, а докази понесення цих витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивачем строки подачі доказів понесених судових витрат дотримано, про що зазначено вище.

Позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача 48   179,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу згідно акту виконаних робіт від 09.04.2025.

Суд, розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3, 4ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI).

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як “форма винагороди адвоката”, але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 130-132, 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Так, 02.11.2023 між ТОВ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” (Клієнт) та Адвокатським бюро Ратушняка Володимира “ЛІГАКОНСАЛТИНГ” (Повірений) укладено договір №2023/0211 про надання професійної правничої (правової) допомоги, згідно з п. 1.1. якого Повірений зобов’язується надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу перед контрагентами та здійснювати представництво Клієнта в судах України по спорах з контрагентами та іншими юридичними та фізичними особами, що витікають з господарської, поточної діяльності Клієнта.

Повірений має право на власний розсуд подавати і підписувати документи з використанням електронного підпису, системи електронний суд або у паперовому вигляді (п.1.3).

За змістом п. 2.1. Договору Сторони дійшли згоди, що по кожній досудовій справі та по кожній судовій інстанції укладається Додаткова Угода, в якій визначається обсяг та вартість послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги та порядок оплати.

Додатковою угодою №19 від 12.12.2024 (п.1) Сторони вирішили встановити фіксовану вартість послуг Повіреного за надання професійної правничої (правової) допомоги в суді першої інстанції по спору по спору ПРАТ “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №HSUA071217АPK від 07.12.2017, пені, відсотків річних, інфляційних втрат, в тому числі: вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви, розрахунків до неї та додатків до неї, підписання позовної заяви та інших процесуальних документів (в тому числі з використанням електронного підпису) і подання до суду, підготовка інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції представництво Клієнта у суді першої інстанції.

Сторони дійшли згоди встановити фіксовану вартість надання правової допомоги по вказаному спору (згідно п.1) в суді першої інстанції, встановивши її в сумі 48   179,00 грн без ПДВ. Оплата здійснюється протягом 5 робочих днів на підставі рахунку Повіреного. Вказана сума є фіксованою та не підлягає корегуванню. Сплачена сума не підлягає поверненню. Клієнт самостійно сплачує судовий збір. Участь у судових засіданнях в суді першої інстанції (в приміщенні суду) оплачується окремо за кожне засідання, про що Сторонами підписується відповідний Додаток. Клієнтом оплачуються витрати (проїзд, поштові витрати і т.д.) (п.2 Додаткової угоди №19).

09.04.2025 між Клієнтом та Адвокатським бюро підписано акт приймання-передачі наданих послуг.

В акті сторони погодили, що на підставі ДОДАТКОВОЇ УГОДА № 19 від “ 12” грудня 2024 р. до ДОГОВОРУ №2023/0211 НАДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВНИЧОЇ (ПРАВОВОЇ) ДОПОМОГИ під “ 02” ЛИСТОПАДА 2023 року надана правнича (правова) допомога по справі №908/3245/24 у суді першої інстанції по спору з ПРАТ “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №HSUA071217АPK від 07.12.2017, пені, відсотків річних, інфляційних втрат, в тому числі: вивчення матеріалів справи; підготовка позовної заяви, розрахунків та додатків до неї, підписання і подання до суду позовної заяви (в тому числі з використанням електронного підпису); підготовка інших процесуальних документів; часть у судових засіданнях (у режимі відеоконферєнції); представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції. Загальна вартість робіт, з урахуванням витрат, становить 48   179,00 грн (сорок вісім тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 00 копійок) без ПДВ. Вказана сума є фіксованою і узгодженою Сторонами. Вказана сума сплачена на поточний рахунок Повіреного. Сторони підтверджують факт надання та приймання послуг, відсутність взаємних претензій щодо якості кількості та строків надання послуг.

З матеріалів справи убачається, що правничу допомогу у цій справі у вигляді представництва інтересів в суді надано позивачу адвокатом Ратушняк П.В. на підставі ордеру серії АА №1518171 від 13.12.2024, який було видано позивачем для представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Запорізької області на підставі договору про надання правової допомоги №2023/0211 від 02.11.2023.

Отже, сума гонорару сторонами була встановлена у фіксованому обсязі в розмірі 48   179,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України” (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України” (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України” (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 48   179,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи, зокрема, в частині підготовки позовної заяви з додатками до позову та подача їх до суду, розрахунків, аналізу судової практики тощо.

Ціна позову становила 808   723,03 грн, водночас позов задоволено частково на суму основного боргу 442   910,17 грн на 54,77%.

При цьому такі процесуальні документи як відповідь на відзив, відповідь на заперечення на відповідь на відзив, з огляду на їх правовий зміст, не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, оскільки доводи, викладені у відповіді на відзив та відповіді на заперечення на відповідь на відзив є подібними поясненням та доводам, викладеним адвокатом у позовній заяві.

Слід також врахувати, що адвокат брала участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, які тривали незначний час.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму в повному обсязі.

Враховуючи обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, незначний обсяг доказів у справі, суд дійшов висновку про присудження витрат позивача на правову допомогу в розмірі 15   000 грн 00 коп.

Здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на доведеність неспівмірності таких витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на відповідача та наявності підстав для стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у загальній сумі 15   000,00 грн.

Керуючись ст.ст.   232,   233,   236   242,   244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” вх.№7820/08-08/25 від 14.04.2025 про розподіл судових витрат у справі №908/3245/24 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” (вул. вулиця Героїв України, будинок 175, м. Мелітополь, Запорізької області, 72319; ідентифікаційний код юридичної особи 31914947) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ХОГ СЛАТ УКРАЇНА” (вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 45, офіс 511Б, м. Київ 03035; ідентифікаційний код юридичної особи 37877974) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15   000,00 грн (п’ятнадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

У решті вимог заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 24.04.2025.

Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

Суддя                                                                        С.І. Педорич