Господарський суд Запорізької області

28 квітня 2025, 13:57

До відома ТОВ “Телерадіокомпанія “ЮГ” (м. Бердянськ) по справі №908/513/25 (суддя Федько О.А.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Справа № 908/513/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/513/25

за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) (49010, м. Дніпро, вул. Телевізійна, буд. 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “ЮГ” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 20)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

03.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №561/08-07/25 (направлена засобами поштового зв’язку 27.02.2025) Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “ЮГ” про стягнення суми заборгованості в розмірі 49245,40 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/513/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/513/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/28/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/513/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня опублікування ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Ухвала про відкриття провадження у справі опублікована на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 05.03.2025 року.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 №376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади віднесене до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 27.02.2022.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “ЮГ” - є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 20.

Місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія України, де відсутні поштовий (поштове відділення 71100 тимчасово не функціонує), телефонний та інший зв`язок, що в свою чергу унеможливлює направлення кореспонденції на адресу відповідачів.

Відповідно до п. 21 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Ухвала суду від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі, надіслана позивачу до електронного кабінету в системі Електронний суд, доведена до відома відповідача шляхом опублікування на сайті суду із додержанням вимог Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.04.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об’єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення – 28.04.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються договором №25/22 від 01.01.2022. Позивач доводить, що свої зобов’язання за вказаним правочином виконав належним чином, а саме у період лютий-березень 2022 надав відповідачу послуги з технічного обслуговування обладнання на загальну суму 49245,40 грн. У той же час відповідач у порушення умов договору зобов’язання в частині оплати за надані послуги з технічного обслуговування обладнання за вказаний період не виконав, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 49245,40 грн.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.01.2022 між Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, що включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікації (виконавець, позивач у справі) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “ЮГ” (замовник, відповідач у справі) укладено Договір №25/22 (надалі – Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що предметом даного договору є надання виконавцем замовнику послуг з технічного обслуговування обладнання замовника.

Відповідно до п.2.2 Договору виконавець приймає на себе наступні зобов’язання:

а) розмістити обладнання Замовника на об'єкті Виконавця. Перелік обладнання, яке передається на обслуговування, вказується в акті приймання-передачі (Додаток № 2 до цього договору);

б) забезпечити поточне обслуговування встановленого обладнання відповідно до вимог технічної документації на обладнання, вимог протипожежної безпеки та санітарно-технічних норм;

в) забезпечити доступ представників Замовника згідно погодженого списку та положення про пропускний режим на Дніпропетровській філії Концерну РРТ до обладнання Замовника, яке розташоване на об'єктах Виконавця.

Згідно з п.п. з) п. 2.4 Договору замовник приймає на себе зобов’язання, зокрема, здійснювати розрахунки за надані виконавцем послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені даним договором.

Пунктом 3.1 Договору ціна послуг за цим Договором є договірною, встановлюється за домовленістю сторін і визначається в Протоколі узгодження договірної ціни (Додатку №1 до цього Договору), який є невід’ємною частиною даного Договору, та може бути переглянута Сторонами за взаємною згодою.

Вартість наданих послуг по договору щомісяця визначається Актом прийняття наданих послуг (п. 3.2 Договору).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що виконавець щомісячно складає Акт прийому-передачі наданих послуг і направляє рахунок і Акт замовнику електронною поштою (на адресу mag@berdyansk.biz) з подальшим відправленням рахунку і Акту рекомендованим листом з повідомленням поштою. Сторони дійшли згоди, що дата відправлення рахунку і акту електронною поштою є датою їх отримання.

Замовник у триденний строк після отримання рахунку і Акту електронною поштою, розглядає їх і, у випадку відсутності зауважень або заперечень, сплачує рахунок. За наявністю зауважень або заперечень до рахунку або Акту Замовник протягом трьох днів після їх отримання, складає протокол зауважень та/або заперечень і направляє його виконавцю для врегулювання розбіжностей, що виникли (на електронну пошту dp.reception@rrt.ua). В разі не досягнення згоди Сторонами, спірні питання вирішуються в судовому порядку (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору у разі неотримання виконавцем протоколу зауважень та/або заперечень від замовника в строк, зазначений в п. 5.3 цього Договору, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному Актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в Акті вважається узгодженою Сторонами і підлягає оплаті.

Оплата перераховується замовником виконавцю не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.9 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір діє з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, а в частині виникнення фінансових зобов’язань по договору – до їх повного виконання.

Додатками до Договору №25/22 від 01.01.2022 (його невід’ємними частинами) є підписані сторонами Протокол узгодження договірної ціни (Додаток №1) та Акт приймання-передачі обладнання (Додаток №2).

Позивачем складено, підписано та направлено на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі - mag@berdyansk.biz, Акти виконаних робіт (надання послуг) з технічного обслуговування обладнання №248 від 28.02.2022 на суму 23 387,21 грн, у тому числі ПДВ 3897,87 грн, №351 від 31.03.2022 на суму 25 858,19 грн, у тому числі ПДВ 4309,70 грн та рахунки № 303 від 28.02.2022 на суму 23387,21 грн, №444 від 31.03.2022 на суму 25858,19 грн.

Відповідач акти виконаних робіт, підписані зі свого боку, позивачеві не повернув, заперечень та зауважень до них не надав, виставлені рахунки за надані послуги не оплатив. Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 49245,40 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов’язок щодо своєчасного виконання зобов’язань зі сплати отриманих послуг з технічного обслуговування обладнання у встановлений договором строк не виконав.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 49245,40 грн за надані позивачем послуги з технічного обслуговування обладнання, з яких 23387,21 грн – у лютому 2022 року, 25 858,19 грн – у березні 2022 року.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов договору складено та направлено на електронну пошту відповідача серед іншого рахунок №303 від 28.02.2022 на оплату наданих послуг за лютий 2022 року в сумі 23 387,21 грн та акт виконання робіт (надання послуг) №248 від 28.02.2022 за лютий 2022. Вказаний акт підписаний позивачем. Відповідач заперечень та зауважень до нього не надав, акт приймання-передачі позивачеві не повернув, що відповідно до п. 5.4 договору №25/22 свідчить про прийняття відповідачем таких послуг. Доказів оплати наданих позивачем у лютому 2022 року послуг відповідач на час розгляду справи суду не надав.

У зв’язку з зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування обладнання відповідача у лютому 2022 в сумі 23 387,21 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 25 858,19 грн за послуги з технічного обслуговування обладнання за березень 2022 року, суд зазначає наступне.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи судом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі – Закон України №1207) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України №1207 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною четвертою ст. 4 вказаного закону, в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (зі змінами від 14.01.2025).

Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (частина 2 ст. 13 Закону України №1207).

Частиною 2 ст. 45 Податкового кодексу України унормовано, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною другою ст. 13-1 Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Оскільки територія м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Запорізької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, положення статей 13 та 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” можуть бути поширені на такі території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

З огляду на приписи ст. 2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі, а тому суд вважає правомірним застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 цього Закону.

На час розгляду справи судом перереєстрацію місцезнаходження відповідача не здійснено.

Виходячи з наведених норм, позивач у березні 2022 року не мав права надавати відповідачеві послуги з технічного обслуговування обладнання на підставі договору №25/22 від 01.01.2022.

Сформований та надісланий відповідачу Акт №351 від 31.03.2022 на суму 25858,19 грн, у тому числі ПДВ 4309,70 грн за березень 2022 року є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів в сумі 25 858,19 грн та кореспондуючого обов`язку відповідача їх сплачувати, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача 23387,21 грн заборгованості за договором № 25/22 від 01.01.2022 за період лютий 2022 року, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення вартості наданих послуг (за березень 2022 року) в сумі 25 858,19 грн суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “ЮГ” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 20; ідентифікаційний код юридичної особи 25214667) на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 01190043) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ) (49010, м. Дніпро, вул. Телевізійна, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 34965381) заборгованість в розмірі 23387,21 грн (двадцять три тисячі триста вісімдесят сім гривень 21 коп.) та судовий збір в розмірі 1438,03 грн (одну тисячу чотириста тридцять вісім гривень 03 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 28.04.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько

До відома ТОВ “Телерадіокомпанія “ЮГ” (м. Бердянськ) по справі №908/513/25 (суддя Федько О.А.)