Господарський суд Запорізької області

01 травня 2025, 14:55

До відома сторін у справі № 908/3083/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, буд. 30, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040; ідентифікаційний код юридичної особи 20476578); відповідача 2: Томаркової Аліни Леонідівни, 07.08.1989 р.н. (вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061; РНОКПП 3272605461); відповідача 3: Верещаги Наталії Василівни, 17.05.1959 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 2168602908); відповідача 4: Верещаги Олексія Леонідовича, 02.09.1984 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 3092608211);

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025 Справа №908/3083/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (вул. Васильківська, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, буд. 30, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040; ідентифікаційний код юридичної особи 20476578);

до відповідача-2: Томаркової Аліни Леонідівни, 07.08.1989 р.н. (вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061; РНОКПП 3272605461);

до відповідача-3: Верещаги Наталії Василівни, 17.05.1959 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 2168602908);

до відповідача-4: Верещаги Олексія Леонідовича, 02.09.1984 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 3092608211);

про солідарне стягнення коштів у розмірі 5 090 905,49 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ременюк Тетяна Олександрівна (в залі суду) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001463 від 30.10.2017, довіреність №023145/24 від 08.10.2024;

від відповідача 1: ГОРБЕНКО КОСТЯНТИН ОЛЕГОВИЧ (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000268 від 13.08.2018, ордер серії АА №1547262 від 27.02.2025;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

25.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “СЕНС БАНК” (скорочене найменування – АТ “СЕНС БАНК”) до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (скорочене найменування – ТОВ “СПП ЛАНА”), Томаркової Аліни Леонідівни, Верещаги Наталії Василівни, Верещаги Олексія Леонідовича про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № PSMB2021029/579 від 15.06.2021 в розмірі – 5 090 905,49 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 3 500 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками у розмірі 1 590 905,49 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу №908/3083/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 27.11.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: Томаркової Аліни Леонідівни, 07.08.1989 р.н.; Верещаги Наталії Василівни, 17.05.1959 р.н.; Верещаги Олексія Леонідовича, 02.09.1984 р.н.

20.12.2024 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) станом на 18.12.2024 відсутня інформація щодо запитуваних осіб.

Ухвалою суду від 26.12.2024 відкрито провадження у справі №908/3083/24; присвоєно справі номер провадження 3/139/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 22.01.2025 о 10:00 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

21.01.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просив провести підготовче судове засідання без участі представника позивача.

22.01.2025 від представника відповідача 1 (ТОВ “СПП ЛАНА”) надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання доступу до матеріалів справи №908/3083/24 у підсистемі Електронний суд з метою ознайомлення.

Ухвалою суду від 22.01.2025 відкладено підготовче засідання на 17.02.2025 о 10:00 год.

14.02.2025 від представника відповідача 1 до суду через систему “Електронний суд” надійшла заява про відкладення розгляду справи.

17.02.2025 від представника позивача до суду через систему “Електронний суд” надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та зауважує, що відзив на позов не отримували.

Ухвалою суду від 17.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено судове засідання до 05.03.2025 о 12:00 год., зобов’язано позивача виконати ухвалу суду від 22.01.2025 (направити копію позовної заяви з поіменним переліком додатків до неї на поштову адресу відповідача 2 (Томаркової Аліни Леонідівни): вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061; та електронні адреси відповідача 1 (ТОВ “СПП ЛАНА”) spp.lana93@gmail.com, відповідача 4 (Верещаги Олексія Леонідовича) sha2002@mail.ua. Докази направлення позовної заяви з поіменним переліком додатків до неї надати суду.). Докази виконання ухвали надати суду.

04.03.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів про направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу-2 Тамарковій А.Л.

04.03.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника відповідача-2 (ТОВ “СПП ЛАНА”) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.03.2025 відкладено підготовче засідання на 18.03.2025 о 10:30 год.

12.03.2025 через систему “Електронний суд” до суду надійшла заява від представника відповідача 1 ТОВ “СПП ЛАНА” – адвоката Горбенко Костянтина Олеговича, про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/3083/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 12.03.2025 задоволено заяву представника відповідача 1 ТОВ “СПП ЛАНА” – адвоката Горбенко Костянтина Олеговича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.

12.03.2025 через систему “Електронний суд” до суду від представника відповідача 1 ТОВ “СПП ЛАНА” надійшов відзив на позовну заяву.

17.03.2025 від представника позивача до суду через систему “Електронний суд” надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

17.03. 2025 через систему “Електронний суд” до суду від представника відповідача 1 ТОВ “СПП ЛАНА” надійшло заперечення на відповідь на відзив.

18.03.2025 від представника позивача до суду через систему “Електронний суд” надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить долучити до матеріалів справи докази направлення на електронні пошти відповідачів відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 18.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.04.2025.

У судовому засіданні 17.04.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві.

Відповідачі-2,-3,-4 у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, відзиви на позовну заяву не надали.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на даний час продовжено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі-1,-3,-4 зареєстровані у с. Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область.

Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) Плодородненська сільська територіальна громада відноситься до відповідних територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Станом на момент звернення до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів-1,-3,-4, оскільки зазначена територія перебуває в тимчасовій окупації.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується і інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення або вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” №3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

На підставі викладеного, ухвали суду розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на вебсайті Судової влади України.

Ухвали Господарського суду Запорізької області у справі направлялись судом на адресу місцезнаходження Тамаркової Аліни Леонідівни (вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 26.12.2024 отримана представником відповідача-2 (а.с. 29), інші поштові відправлення на адресу відповдача-2 з ухвалами суду повернулись з відміткою: “за закінченням терміну зберігання”.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів-1,-3,-4 через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів-1, 3, 4 про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 17.04.2025 була оголошена перерва до 22.04.2025 до 14:00 год.

У судовому засіданні 22.04.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.04.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником (відповідачем-1) зобов’язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.06.2021№ PSMB2021029/579 (далі Кредитний договір), внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 500 000,00 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 590 905,49 грн.

Підставою для звернення з позовом до відповідачів-2,3,4 зазначено неналежне виконання договорів поруки, укладених на забезпечення умов виконання кредитного договору № PSMB2021029/579 від 15.06.2021, а саме:

- договору поруки №PSMB2021029/579/1 від 15.06.2021, укладеного позивачем з Тамарковою Аліною Леонідівною (відповідач-2);

- Договору поруки №PSMB2021029/579/2 від 15.06.2021, укладеного з Верещагою Наталією Василівною (відповідач-3);

- Договору поруки №PSMB2021029/579/3 від 15.06.2021, укладеного з Верещагою Олексієм Леонідовичем (відповідач-4).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА- 1.

Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, посилаючись зокрема на те, що згідно пункту 1.4. Кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 14.06.2024.

В той же час, згідно пункту 4.3. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит лише в межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (Траншами) шляхом надання одного Траншу, що дорівнює Ліміту Кредитної лінії, або декількох Траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував Ліміт Кредитної лінії. Максимальний строк дії Траншу - до 12 місяців.

З огляду на положення п.4.3. Кредитного договору всі вказані транші мали бути повернуті не пізніше 02.07.2022 - 19.07.2022 (тобто строк кредитування становив для відповідних траншів – до 02.07.2022 - 19.07.2022 (включно).

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, заявлені до стягнення проценти нараховані за період з 23.06.2021 по 10.10.2024.

Аналіз наданого Позивачем “розрахунку заборгованості” свідчить, що після 02.07.2022 - 19.07.2022 ним (для відповідних траншів) було безпідставно нараховано проценти в сумі 1 475 941,89 грн.

Також “розрахунок заборгованості”, наданий Позивачем, не містить жодних відомостей щодо компенсації Фондом процентної ставки за Кредитом, що свідчить про необґрунтоване нарахування процентів навіть до 02.07.2022 - 19.07.2022.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА (стислий виклад).

У відповіді на відзив щодо строку дії договору та нарахування відсотків позивач зазначає, що нарахування відсотків (розмір і порядок) визначаються договором та проценти сплачуються щомісячно до для повернення позики.

Відповідно до п. 11.3 Кредитного договору від 15.06.2021 сторонами погоджено: “цей Кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання зобов`язань Клієнта за цим Кредитним договором”. Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору встановлено, що “строку дії Кредитної лінії закінчується 14.06.2024 року”.

Отже, слід врахувати, що терміні “строк дії Траншу” та “строк дії Кредитного договору” не є тотожними, а тому в даному випадку строк дії договору сторонами погоджено в п.п. 1.4 та 11.3 Кредитного договору, що не суперечить ст. 1048 ЦК України.

Банком при розрахунку заборгованості не здійснювалось нарахування процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, це не є предметом позову.

Згідно розрахунку та виписок вбачається, що останній платіж по тілу кредиту здійснено 28.10.2021, а по процентам - 13.06.2022 (частково), станом на 01.09.2022 Позичальником не здійснено платежів по тілу кредиту та процентам, а тому є всі підстави вважати, що умови Договору порушено та припинено компенсацію процентів.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ВІДПОВІДАЧА (стислий виклад).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач звертає увагу Суду на те, що фактично Позивач намагається “підмінити терміни” та ввести Суд в оману, бо він намагається оперувати термінами “строк дії траншу” та “строк дії кредитного договору” (які за його твердженнями не є тотожними), а Велика Палата Верховного Суду керувалася в своїх висновках виключно моментом виникнення “прострочення”, чітко розмежувавши – до моменту прострочення нараховуються проценти згідно кредитного договору, а після виникнення прострочення нараховуються проценти згідно статті 625 ЦК України.

Крім того повторюються аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА - 2,3,4.

Відповідачі-2, 3, 4 відзиву на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі-2, 3, 4 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором від 15.06.2021 №PSMB2021029/579 у вигляді заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 500 000,00 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 590 905, 49 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником, чи є підстави для солідарного стягнення коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

15.06.2021 Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, надалі за текстом – “Кредитор” та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СПП ЛАНА”, надалі за текстом – “Позичальник” уклали договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.06.2021 № PSMB2021029/579 (надалі за текстом - Кредитний договір).

За умовами кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується “Кредитна лінія”, та на підставі відповідних додаткових угод до цього Договору та/або заяв на видачу кредитних коштів (траншу) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, Позичальник, у свою чергу, зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором.

У цьому Договорі терміном “відновлювана кредитна лінія” позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого Позичальнику Кредиту або його частини Банк здійснює подальше кредитування Позичальника у межах її ліміту.

У цьому Договорі терміном “Кредит” позначається загальна сума усіх Траншів, що фактично надані Позичальнику згідно з цим Договором і не повернені Банку.

У цьому Договорі терміном “Транш” позначається частина Кредиту, що надана Позичальнику згідно з відповідною додатковою угодою до цього Договору та/або Заявою на видачу кредитних коштів про його надання і не повернута Банку.

Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300 000,00 грн у вигляді відновлювальної кредитної лінії у національній валюті.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору ліміт кредитної лінії:

1) в період з дати набуття чинності цим Договором по 31 серпня 2021 року (включно) – 5 000 000,00 грн;

2) в період з 01 вересня 2021 року по 30 вересня 2021 року (включно) – 4 500 000,00 грн;

3) в період з 01 жовтня 2021 року по 30 жовтня 2021 року (включно) – 4 000 000,00 грн;

4) в період з 01 листопада 2021 року по 31 серпня 2021 року (включно) – 3 500 000,00 грн;

5) в період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (включно) – 3 000 000,00 грн;

6) в період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (включно) – 2 500 000,00 грн;

7) в період з 01 листопада 2021 року по 31 серпня 2023 року (включно) – 2 000 000,00 грн;

8) в період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2023 року (включно) – 1 500 000,00 грн;

9) в період з 01 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року (включно) – 1 000 000,00 грн;

10) в період з 01 листопада 2023 року по дату закінчення строку дії Кредитної лінії (включно) – 500 000,00 грн.

Банк здійснює перегляд (підтвердження) Ліміту Кредитної лінії з періодичністю раз на рік. При зміні Ліміту Кредитної лінії за результатами його перегляду Сторони зобов’язані підписати відповідну додаткову угоду до цього Договору. Такі додаткові угоди до цього Договору мають бути підписані Сторонами не пізніше 5 (п’яти) робочих днів від дати направлення Банком відповідного повідомлення Позичальнику. В разі нездійснення Банком перегляду (підтвердження) Ліміту Кредитної лінії по причині не надавання Позичальником необхідних документів або у разі не підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору у зазначений строк нові Транші Позичальнику не надаються.

Згідно з п. 1.3.1 Кредитного договору Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за Кредитною лінією (далі – Базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою:

Індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) (далі за текстом – Індекс UIRD) + 6% (шість процентів річних (фіксована

Терміном “Індекс UIRD” у цьому Договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і опублікований в Thomson Reuters або опублікований на сайті Національного банку України в мережі Інтернет www.bank.gov.ua. У розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації перевага надасться значенню ставки UIRD, що опублікована у Thomson Reuters.

Сторони погоджуються з тим, що Індекс UIRD ґрунтується на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, дозволяє визначити ринкову вартість кредитних ресурсів та встановлюється незалежною установою і визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

Згідно з п. 1.3.2 кредитного договору, на день його укладання розмір базової процентної ставки складав 6,75 % річних + 6 % річних = 12,75 % річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 14.06.2021.

Умовами п. 1.3.3 кредитного договору сторони передбачили змінюваність базової процентної ставки щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 14 червня 2024 року.

Пунктом 4.3. кредитного договору встановлено, що банк надає Позичальнику Кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (Траншами), шляхом надання одного Траншу, що дорівнює ліміту Кредитної лінії або декількох Траншів, але так щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував Ліміт Кредитної лінії. Максимальний строк дії траншу – до 12 місяців.

За умовами пункту 6.2. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного Траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується

Згідно з п. 8.1 кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути Банку кредит шляхом повернення кожного Траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей Транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Відповідно до умов п. 11.3 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Позичальника за цим договором.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним товариством “Альфа-Банк” (після зміни найменування Акціонерне товариство “Сенс Банк”) було укладено договори поруки:

- № PSMB2021029/579/1 від 15.06.2021, укладений позивачем з Тамарковою Аліною Леонідівною (відповідач-2);

- № PSMB2021029/579/2 від 15.06.2021, укладений з Верещагою Наталією Василівною (відповідач-3);

- № PSMB2021029/579/3 від 15.06.2021, укладений з Верещагою Олексієм Леонідовичем (відповідач-4) (далі - Договори поруки)

За змістом пункту 1.1 Договорів поруки, Поручителі поручаються за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021029/579, укладеного між Банком і Боржником 15.06.2021.

Згідно з п. 3.1, п. 3.2 договорів поруки Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і Боржник. Відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені Основним договором та/або чинним законодавством України строки (надалі - Прострочення виконання обов`язку), зазначених у пункті 1.1 цього Договору.

В пункті 5.1 договорів поруки, зокрема, передбачено, що Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов`язками Боржника за ним.

Свої зобов’язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.

Факт видачі Банком кредиту відповідачу-1 підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за період з 15.06.2021 по 11.10.2024, згідно з якою Банком на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” було перераховано кредитні кошти.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства Альфа-Банк прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства Альфа-Банк шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк, при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше.

У порушення умов Договору, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.10.2024 за розрахунком позивача має заборгованість, а саме:

- Сума заборгованості за кредитом 3 500 000,00 грн;

- Сума заборгованості за відсотками 1 590 905,49 грн;

- Загальна сума заборгованості 5 090 905,49 грн.

Несплата заборгованості за Кредитним договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів-1,-2,-3,-4 заборгованості за кредитом в розмірі 3 500 000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 1 590 905 грн 49 коп.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021029/579 від15 червня 2021 року.

Відповідачем-1 у відзиві підтверджено укладання вказаного договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та наддав Позичальнику кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії 20 (двадцятьма) траншами у загальному розмірі 5 000 000,00 (п’ять мільйонів) гривень.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, строк повернення кредиту настав 14.06.2024.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом у розмірі 3 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми основної заборгованості у розмірі 3 500 000,00 грн – є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за процентами

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 1 590 905,49 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована за період з 23.06.2021 по 10.10.2024 року на загальну суму 1 590 905, 49 грн.

При цьому відповідно до п. 1.4 кредитного договору кінцевим строком повернення кредиту є 14.06.2024 (останній день строку).

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

У п.п. 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі №910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за “користування кредитом” (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після закінчення строку кредитування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за суд встановив, що проценти були нараховані в тому числі за період з червня 2024 по жовтень 2024, тобто після закінчення погодженого строку кредитування.

Сума нарахованих процентів за червень 2024 року становить 57 233,61 грн та розрахована за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 за процентною ставкою 19,95% на кожен виданий та прострочений до погашення транш.

При цьому суд враховує, що кінцевим строком повернення кредиту є 14.06.2024, тобто банк мав право нараховувати проценти за 14 днів червня 2024 року.

Шляхом математичних розрахунків суд дійшов висновку, що сума правомірно нарахованих процентів за період з 01.06.2024 по 14.06.2024 складає 26 709,02 грн (57 233,61 грн/30*14= 26 709,02 грн).

Таким чином сума неправомірно нарахованих процентів за період з 15.06.2024 по 20.06.2024 складає 30 524,59 грн (57 233,61 грн - 26 709,02 грн = 30 524,59 грн).

Сума нарахованих процентів за липень 2024 року складає 57 421,98 грн, за серпень 2024 – 57 421,98 грн, за вересень 2024 року – 55 569,69 грн, за жовтень 2024 (з 01.10.2024 по 10.10.2024) – 18 159,84 грн.

Загальна сума нарахованих процентів з 15 червня 2024 року по 10 жовтеня 2024 року складає 219 098,08 грн (30 524,59 грн +57 421,98 грн + 57 421,98 грн + 55 569,69 грн + 18 159,84 грн =219 098,08 грн).

За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості по процентах у сумі 219 098,08 грн за період з 15 червня 2024 року по 10 жовтеня 2024, адже остання була нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по процентах підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1 371 807,41 грн.

Посилання позивача на пункт 10.4. договору, як на підставу нарахування процентів після закінчення строку кредитування, також не приймаються судом, з підстав викладених вище.

Посилання відповідача на неправомірність нарахування процентів після закінчення максимального строку дії Траншу - 12 місяців з моменту перерахування кожного траншу відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 14 червня 2024 року.

Отже, слід врахувати, що терміні “строк дії Траншу” та “строк дії Кредитного договору” не є тотожними.

Як вказано в пункті 80 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 “користування кредитом” - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Умови повернення кредиту сторонами врегульовані розділом 8 договору №PSMB2021029/579 від 15 червня 2021 року.

Згідно з п. 8.1 кредитного договору позичальник зобов`язався повернути Банку кредит шляхом повернення кожного Траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей Транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Крім того, в пункті 8.3. сторони врегулювали, що при зменшенні Ліміту Кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2. Договору Позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення Траншів, визначений згідно з пунктом 8.1. цього Договору, зобов’язаний здійснити часткове повернення Кредиту таким чином, щоб він не перевищував: … станом на кінець дня “ 14” червня 2024 року – 0,00 (Нуль) гривень.

Аналіз вказаних пунктів договору, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, дає підстави для висновку, що Сторони врегулювали максимальний строк кредитування (строк правомірно не повертати кредитору борг), строком дії кредитної лінії, тобто до 14 червня 2024 року.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність нарахування відсотків після 19.07.2022 не підтверджується матеріалами справи та відхиляються судом.

Позивачем при розрахунку заборгованості не здійснювалось нарахування процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, це не є предметом позову.

Щодо солідарного обов’язку відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що на забезпечення умов виконання кредитного договору №PSMB2021029/579 від 15.06.2021 між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки № PSMB2021029/579/1 від 15.06.2021. Між позивачем та відповідачем-3 укладено Договір поруки № PSMB2021029/579/2 від 15.06.2021. Між позивачем та відповідачем-4 укладено Договір поруки № PSMB2021029/579/3 від 15.06.2021.

Відповідачами-2, 3, 4 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договорів поруки.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки № PSMB2021029/579/1 від 15.06.2021, № PSMB2021029/579/2 від 15.06.2021, № PSMB2021029/579/3 від 15.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідно до умов пункту 5.9 договорів поруки сторони домовилися, що Банк у будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за Основним договором, має право стягнути заборгованість за Основним договором будь-яким способом, без попередження Поручителя та/або Боржника та без надання будь-якого строку на добровільну сплату простроченої заборгованості за Основним договором. Стягнення заборгованості за Основним договором позасудовим способом не позбавляє Банк права звернутися до суду.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом у розмірі 3 500 000,00 грн та процентам на суму 1 371 807,41 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1, 2, 3, 4 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача у судовому засіданні на форс-мажорні обставини, непереборну силу, а саме тимчасову окупацію Мелітопольського району Запорізької області внаслідок військової агресії російської федерації.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

За змістом частини другої статті 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Позивачем не застосовано до відповідачів відповідальності за порушення умов Кредитного договору, а саме не стягується будь-яких штрафних санкцій.

Таким чином, саме умовами кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що:

- ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист ТПП України адресований “Всім, кого це стосується”, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (АТ “СЕНС БАНК”) також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за кредитним договором №PSMB2021029/579 від 15.06.2021 року.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звільнення відповідачів від виконання основних зобов`язань за кредитним договором та договором поруки у вигляді стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Щодо посилання відповідача на відсутність компенсації погашення відсотків Фондом розвитку підприємництва, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2. договору внаслідок компенсації процентів Фондом Позичальник має сплачувати лише частину Базової процентної ставки за умови вчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов’язань за цим договором.

Згідно розрахунку та виписок вбачається, що останній платіж по тілу кредиту здійснено 28.10.2021, а по % - 13.06.2022 (частково), станом на 01.09.2022 Позичальником не здійснено платежів по тілу кредиту та процентів.

Враховуючи встановлене судом порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, вказані посилання відповідача судом не приймаються.

Інші аргументи та посилання відповідача суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться анкетою-заявою юридичної особи (а.с. 33-35, т.1), Анкетами поручителя (а.с. 36-38, т. 1), договором PSMB2021029/579 від 15.06.2021 (а.с. 39-49, т.1), договорами поруки (а.с. 50-76, т. 1), розрахунком заборгованості (а.с. 8-32, т. 1), виписками по рахунку (а.с. 77, Т.1 – а.с. 99, Т.2).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 3 500 000,00 грн та за відсотками у розмірі 1 371 807,41 грн.

У стягненні нарахованих відсотків у розмірі 219 098,08 грн за період з 15.06.2024 по 10.10.2024 слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату про сплату суми 61090,88 грн судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 95,70% від заявлених сум, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 58 463,97 грн (61 090,88%*95,70% = 58 463,97 грн).

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, буд. 30, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040; ідентифікаційний код юридичної особи 20476578), Томаркової Аліни Леонідівни, 07.08.1989 р.н. (вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061; РНОКПП 3272605461), Верещаги Наталії Василівни, 17.05.1959 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 2168602908), Верещаги Олексія Леонідовича, 02.09.1984 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 3092608211) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) заборгованість за кредитом в розмірі 3 500 000,00 грн (три мільйони п’ятсот тисяч гривень 00 коп), заборгованість за відсотками у сумі 1 371 807,41 грн (один мільйон триста сімдесят одна тисяча вісімсот сім гривень 41 коп.) за договором №PSMB2021029/579 від 15.06.2021. Видати наказ.

В частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 219 098,08 грн відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, буд. 30, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040; ідентифікаційний код юридичної особи 20476578) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 14 615,99 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятнадцять гривень 99 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Томаркової Аліни Леонідівни, 07.08.1989 р.н. (вул. Героїв Крут (12 Квітня), 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69061; РНОКПП 3272605461)на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 14 615,99 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятнадцять гривень 99 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Верещаги Наталії Василівни, 17.05.1959 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 2168602908), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 14 615,99 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятнадцять гривень 99 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Верещаги Олексія Леонідовича, 02.09.1984 р.н. (вул. Зелена, буд. 38, село Плодородне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП 3092608211) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 14 615,99 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятнадцять гривень 99 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.05.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич