До уваги ФОП Дмитриєнка Миколи Борисовича (Запорізька область, м. Мелітополь) по справі №908/562/25 (суддя Федько О.А.)

До уваги ФОП Дмитриєнка Миколи Борисовича (Запорізька область, м. Мелітополь) по справі №908/562/25 (суддя Федько О.А.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.05.2025                                                                                                 Справа №  908/562/25

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/562/25

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (01001,       м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дмитриєнка Миколи Борисовича (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, буд. 105)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

10.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх.№615/08-07/25 (документ сформований в системі “Електронний суд” 07.03.2025) акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до відповідача: фізичної особи-підприємця Дмитриєнка Миколи Борисовича про стягнення грошової суми в розмірі 428   610,43 грн, яка складається з: 292   777,78 грн заборгованості за тілом кредиту та 135   832,65 грн заборгованості за відсотками.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/562/25  та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/562/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/31/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/562/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня опублікування ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Ухвала про відкриття провадження у справі опублікована на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 12.03.2025 року.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”,  Мелітопольська міська територіальна громада  віднесена до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 25.02.2022.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача – Фізичної особи-підприємця Дмитриєнка Миколи Борисовича є: 72306, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, буд. 105.

Місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія України, де відсутні поштовий (поштове відділення 72306 тимчасово не функціонує), телефонний та інший зв`язок, що в свою чергу унеможливлює направлення кореспонденції на адресу відповідача.

Відповідно до п. 21 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Ухвала суду від 12.03.2025 про відкриття провадження у справі, надіслана позивачу до електронного кабінету в системі Електронний суд, відповідачу -  на повідомлену позивачем адресу електронної пошти (NIKDMITRIENKO@GMAIL.COM) та доведена до відома відповідача шляхом  опублікування 12.03.2025 на сайті суду із додержанням вимог Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.  

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 11.04.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.     

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об’єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення – 02.05.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються умовами Кредитного договору №2516409711-КД-1 з наступними змінами. Позивач посилається на виконання ним умов Кредитного договору, а саме видачу відповідачу кредитних коштів в сумі 310000,00 грн. Доводить, що в порушення умов Кредитного договору кредитні кошти у встановлений договором строк відповідачем не повернуті, станом на 04.03.2025 року він має заборгованість в сумі 428610,73 грн, яка складається з 292777,78 грн - заборгованість за кредитом та 135832,65 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідач  не скористався правом на подання до суду відзиву.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що судом згідно чинного законодавства вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Акціонерним товариством Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (Банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Дмитриєнком Миколою Борисовичем (Позичальник, відповідач у справі) було укладено Кредитний договір №2516409711-КД-1 від 23.12.2021 (надалі – Кредитний договір).

Відповідно до розділу А. “Істотні умови кредитування” Кредитного договору, вид кредитування – невідновлювальна кредитна лінія (А.1 Кредитного договору).

Ліміт цього договору: 312854,50 грн, у тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 310000,00 грн на поповнення обігових коштів;

- у розмірі 2854,50 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору (А.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. А.3 Кредитного договору, термін повернення кредиту - 01.12.2024.

Для обслуговування кредиту позичальнику відкривається рахунок 29096000203220 (п. А.4 Кредитного договору).

Пунктом А.6 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку невиконання та/або неналежного виконання  позичальником зобов’язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом  встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,36% річних (п. А.6.1).

У випадку порушення позичальником грошового зобов’язання по сплаті кредиту позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,72% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 кредитного договору).

Проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1, А.7 нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число  кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (п. А.8).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов’язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Додатком №1 до Кредитного договору є Графік платежів.

23.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (Банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Дмитриєнком Миколою Борисовичем (Позичальник, відповідач у справі) укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №2516409711-КД-1 від 23.12.2021.

Так, згідно п. 2.1 вказаної додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14.36 % річних.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню Кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору встановлено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди.

У випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Договору Позичальник зобов'язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних (п. 2.10 Додаткової угоди № 1).

У Додатку №1 до цієї Додаткової угоди № 1 сторони погодили графік платежів зі сплатою у період з 01.01.2022 по 01.12.2024 суми кредиту в розмірі 8611,11 грн щомісячно, першого числа відповідного місяця графіку, всього – 310000,00 грн. Сума страхового платежу до погашення складає 1427,25 грн, яку слід сплатити до 01.01.2023 та до 01.01.2024, всього - 2854,50грн.

На підтвердження видачі кредиту у розмірі 310000,00 грн позивачем додано до позову копію виписки по особовому рахунку ФОП Дмитриєнка М.Б. за період з 23.12.2021 по 04.03.2025, з якої вбачається, що на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом перерахування 28.12.2021 коштів у сумі 310000,00 грн. Також з вказаної виписки та наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум вбачається здійснення відповідачем часткового погашення кредиту. З урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 04.03.2024 складає 292777,78грн.

За період користування кредитом з 29.12.2021 по 02.12.2024 банком нараховано проценти за користування кредитом, залишок заборгованості за якими, з урахуванням часткової сплати процентів позичальником за цей період, станом на 02.12.2024 складає 135   832,65 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за кредитним договором та встановлено, що він виконаний позивачем правильно.

Заборгованість відповідачем не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Доказів погашення суми заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі ( п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 1-3 ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1-2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію”, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. ч. 3, 6 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 зазначеного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та відповідачем – ФОП Дмитриєнком М.Б., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір, укладений 23.12.2021 шляхом його підписання з використанням сторонами електронного підпису, є Кредитним договором, який відповідає вимогам ст. 205, 207, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України. Сторонами узгоджено всі істотні  умови такого договору, у зв`язку з чим зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів. Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом ураховано, що учасниками справи не ставилась під сумнів відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу заявлено не було.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір №2516409711-КД-1 від 23.12.2021 є укладеним, дійсним та підлягає виконанню сторонами відповідно до його умов.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За умовами укладеного договору сторонами погоджений строк кредитування – по  01.12.2024.

За змістом частини першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України  зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи Позичальник заборгованість перед Кредитором не сплатив,  доказів погашення заборгованості за кредитним договором суду не надав. 

Відтак, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 292777,78 грн, та задовольняє позов в цій частині.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми процентів за користування кредитом в розмірі 135832,65 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами кредитного договору сторони погодили базову процентну ставку, яка становить 14.36 % річних, та у випадку прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню Кредиту – підвищену проценту ставку (п. А.7 кредитного договору, п. 2.2 додаткової угоди №1).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 28.12.2021 по 02.12.2024, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідною випискою. Відповідачем контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відсоткам, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.    

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість по відсоткам в сумі 135832,65 грн станом на час прийняття рішення відповідачем не погашена, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам у вказаному розмірі  підлягає задоволенню судом.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів погашення 292777,78 грн заборгованості за кредитом та 135832,65 грн заборгованості за процентами не надав, а тому  позивач мав підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.

Ураховуючи встановлені обставини справи, приписи ст.ст. 74, 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 292777,78 грн заборгованості за кредитом та 135832,65 грн заборгованості за відсотками, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дмитриєнка Миколи Борисовича (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 105; РНОКПП 2516409711) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 292777,78 грн (двісті дев’яносто дві тисячі сімсот сімдесят сім гривень 78 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 135832,65 грн (сто тридцять п’ять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 65 коп.), судовий збір в розмірі 5143,32 грн (п’ять тисяч сто сорок три гривні 32 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами  ст. 238 ГПК України та підписано -02.05.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя                                                                                             О.А. Федько