Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома відповідачів: Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури РФ, ПАТ «ГАЗПРОМ», ТОВ «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ», Міжнародної Компанії ТОВ «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД»; третіх осіб: ФОП Довженка В.М., ФОП Іванісової О.М., ФОП Мунтян М.В., ФОП Мішукова Ю.А., ПП «МКП «ДЕЯ» щодо відкриття провадження у справі №908/1017/25 (суддя Боєва О.С.), про дату, час і місце проведення підготовчого засідання у справі
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
06.05.2025 Справа № 908/1017/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА»
до відповідача-1: Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації,
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «ГАЗПРОМ»,
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ»,
відповідача-4:Міжнародної Компанії товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД»
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Фізична особа-підприємець Довженко Віктор Миколайович,
про стягнення 263 885,45 доларів США
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (вх. №1111/08-07/25 від 16.04.2025) про стягнення солідарно до відповідачів: 1.Російської Федерації через уповноважений орган - Генеральну прокуратуру Російської Федерації, 2. Публічного акціонерного товариства «ГАЗПРОМ», 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ», 4.Міжнародної Компанії товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» на користь позивача збитків у розмірі 263885,45 доларів США.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.04.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1017/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 22.04.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.05.2025 включно.
30.04.2025 до суду від позивача на виконання ухвали від 22.04.2025 надійшла заява про усунення недоліків з викладеними у ній поясненнями та доданими до заяви документами, в т.ч. позовною заявою в уточненій редакції.
Зі змісту позовної заяви в уточненій редакції слідує, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що у зв’язку з повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року Російської Федерації в Україну та тимчасовою окупацією з 04.03.2022 міста Енергодар ТОВ «ОМЕГА» втратило доступ до приміщень оренди, не може використовувати їх за призначенням, а відтак і реалізовувати вкладені інвестиції. Так, мотивуючи позовні вимоги позивач у позові зокрема зазначає, що з метою облаштування та відкриття супермаркету Varus ТОВ «ОМЕГА» взяв у користування (суборенду) нежитлове приміщення у торгівельному центрі, що розташований за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Молодіжна, 6, про що укладені нотаріально посвідчені договори суборенди нежитлових приміщень, а саме: № 28/01-2022-Д від 28.01.2022 між ФОП Довженко В.М. (орендар), ТОВ «ОМЕГА» (суборендар), ПП «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (власник); № 28/01-2022-І від 28.01.2022 між ФОП Іванісова О.М. (орендар), ТОВ «ОМЕГА» (суборендар), ПП «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (власник); № 28/01-2022-М від 28.01.2022 між ФОП Мунтян М.В. (орендар), ТОВ «ОМЕГА» (суборендар), ПП «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (власник); №28/01-2022-Ю від 28.01.2022 між ФОП Мішуков Ю.А. (орендар), ТОВ «ОМЕГА»(суборендар), ПП «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (власник). На виконання умов вищевказаних договорів суборенди ТОВ «ОМЕГА» понесло витрати по сплаті гарантійних платежів за договорами суборенди (відповідної суми на користь кожного орендаря за вказаними договорами), всього на загальну суму 7719942,34 грн. Таким чином, сума спричинених ТОВ «ОМЕГА» збитків в результаті неможливості використання нерухомого майна складає 7719942,34 грн, що як вказано у заяві позивача про усунення недоліків, еквівалентно 263885,45 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 04.03.2022 – на момент окупації міста Енергодар. Згідно з прохальною частиною позовної заяви (в уточненій редакції) позивач просить суд: стягнути на користь ТОВ «ОМЕГА» солідарно з держави Російської Федерації, Публічного акціонерного товариства «ГАЗПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ» та Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» суму завданих збитків у розмірі 263 885,45 доларів США.
В частині 3 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду позовну заяву в уточненій редакції та відкрити провадження у справі.
З положень ч. 1 ст. 12 ГПК України слідує, що господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч. 7 ст. 12 ГПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Оскільки ціна позову у даній справі перевищує п’ятсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (1514000,00 грн), суд дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на предмет та підстави позову, а також з метою з’ясування всіх обставин справи, повного та всебічного її розгляду, суд з власної ініціативи вважає за необхідне залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а саме: Фізичну особу-підприємця Довженка Віктора Миколайовича (РНОКПП 2361502373), Фізичну особу-підприємця Іванісову Олену Миколаївну (РНОКПП 2562303928), Фізичну особу-підприємця Мунтян Марину Валентинівну (РНОКПП 2861816222), Фізичну особу-підприємця Мішукова Юрія Анатолійовича (РНОКПП 2333202850), які є орендарями нежитлових приміщень за вищевказаними договорами суборенди, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а також Приватне підприємство «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» (код ЄДРПОУ 13633706), яке згідно з умовами договорів суборенди є власником відповідних нежитлових приміщень та стороною цих договорів, оскільки рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на їх права/обов’язки.
У позовній заяві позивач, посилаючись на висновки щодо застосування норм права про відсутність судового імунітету у Російської Федерації, що сформовані в постановах Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 та від 18.05.2022 у справі №760/17232/20-ц, просить суд не застосовувати по відношенню до відповідача концепцію судового імунітету.
З цього приводу суд зазначає наступне.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та наразі триває.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» зокрема визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України (п. 3 частини 1).
З положень ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» слідує, що пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
У рішенні від 23.03.2010 у справі «Цудак проти Литви» (Cudak v Lithuania) Європейський суд з прав людини визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, наголосивши на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.
Статтею 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 встановлено, що держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року, як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022 визнано акт агресії Російської Федерації проти України порушенням статуту ООН.
Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року «Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 490/9551/19 та від 22.06.2022 у справі № 311/498/20, зокрема, вказано, що РФ діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом.
Суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено: у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23.12.2022, яким передбачено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 12 січня 2023 року № 2855-IX, який набрав чинності 05.02.2023, Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України», постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адреси зазначених у позовній заяві відповідачів, їх повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
За змістом ч.ч. 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Згідно з абз. 1 частини 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (ч. 8 ст. 6 ГПК України).
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження у даній справі у юридичної особи – Приватного підприємства «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ», код ЄДРПОУ 13633706 (третя особа), яке відповідно до абз. 1 частини 6 ст. 6 ГПК України зобов’язане зареєструвати електронний кабінет, зареєстрований електронний кабінет відсутній.
У ФОП Довженка Віктора Миколайовича (РНОКПП 2361502373), ФОП Іванісової Олени Миколаївни (РНОКПП 2562303928), ФОП Мунтян Марини Валентинівни (РНОКПП 2861816222), ФОП Мішукова Юрія Анатолійовича (РНОКПП 2333202850) зареєстровані електроні кабінети також відсутні.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є актуальними станом на час вирішення судом питання про відкриття провадження у даній справі, місцезнаходженням вищезазначених фізичних осіб-підприємців та юридичної особи – ПП «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» є місто Енергодар Запорізької області.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, повідомлення судом третіх осіб – ФОП Довженко Віктора Миколайовича, ФОП Іванісової Олени Миколаївни, ФОП Мунтян Марини Валентинівни, ФОП Мішукова Юрія Анатолійовича та Приватного підприємство «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» про дату, час і місце судових засідань у даній справі слід здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 50, ч. 3 ст. 174, ст.ст. 176, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд –
УХВАЛИВ:
1) Фізичну особу-підприємця Довженка Віктора Миколайовича (РНОКПП 2361502373),
2) Фізичну особу-підприємця Іванісову Олену Миколаївну (РНОКПП 2562303928),
3) Фізичну особу-підприємця Мунтян Марину Валентинівну (РНОКПП 2861816222),
4) Фізичну особу-підприємця Мішукова Юрія Анатолійовича (РНОКПП 2333202850),
5) Приватне підприємство «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (код ЄДРПОУ 13633706).
Повідомити відповідачів та третіх осіб про дату, час і місце судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Номер зали судового засідання буде повідомлено додатково - відповідна інформація розміщується в день судового засідання на інформаційному стенді списків справ, призначених до розгляду, розташованому на першому поверсі приміщення суду (1 корпус).
Суд зазначає про обов’язок третьої особи – Приватного підприємства «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» зареєструвати електронний кабінет згідно з вимогами частини шостої статті 6 ГПК України та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Ризики настання негативних процесуальних наслідків у разі невиконання такого обов’язку покладаються на третю особу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
8.Суд наголошує, що копії усіх заяв по суті справи та заяв процесуальних питань, що подаються до суду, - одночасно надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України (докази направлення/вручення надаються суду).
Заяви по суті справи та документи (докази) повинні бути подані/направлені до суду з таким розрахунком, щоб суд їх отримав у встановлені строки. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).
Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України). Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених ч. 9 ст.80 ГПК України.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (п. 2 ч. 6, ч. 7 ст. 242 ГПК України).
Єдиний Контакт-центр судової влади України: (044) 207-35-46.«Гаряча» телефонна лінія господарського суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала підписана 06.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Боєва
Позивач в т.ч. вказує, що суб`єктом, протиправні дії якого завдали шкоди позивачу, є Російська Федерація; представництво та
захист інтересів якої у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах) покладенона Генеральну прокуратуру Російської Федерації. Крім того, на переконання позивача, ПАТ «ГАЗПРОМ», ТОВ «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ», МКТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед», які в т.ч. вказані у позовній заяві в якості відповідачів, згідно з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням мають бути визнані відповідальними за заподіяну шкоду, оскільки вони були alteregoзаподіювача шкоди (Російської Федерації).
_03_03.png)
