До уваги! Відповідача Семенюка Валерія Леонідовича (72306, Запорізька область, Мелітопольський район, м.Мелітополь, вул. Михайла Оратовського, буд. 202) по справі 908/7/25 (суддя Лєскіна І.Є.)

09 травня 2025, 12:56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 Справа № 908/7/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участю секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/7/25

за позовом: Фізичної особи – підприємця Дяка Дениса Олександровича (72384, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Данило-Іванівка, вул.Свердлова, б.5, РНОКПП 3321211712)

до відповідача: Семенюка Валерія Леонідовича (72306, Запорізька область, Мелітопольський район, м.Мелітополь, вул. Михайла Оратовського, буд. 202, РНОКПП 2896009394 )

про стягнення 186251,06 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рабушко В.С., ордер АР № 1228468 від 17.03.2025

від відповідача: не з’явився

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі “Електронний суд” 31.12.2024, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 7/08-07/25 від 01.01.2025) Фізичної особи – підприємця Дяка Дениса Олександровича (надалі – ФОП Дяк Д.О.) про стягнення з Семенюка Валерія Леонідовича заборгованості за договором поставки № ЗЗР – 21/10 від 21.10.2021 в розмірі 186251,06 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.01.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/7/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 03.03.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи № 908/7/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; у підготовче засідання викликати уповноважених представників сторін, явку яких визнати обов’язковою; підготовче засідання призначити на 27.03.2025 о 10 год. 00 хв.

Відповідачем у системі “Електронний суд” 12.03.2025 сформовано відзив на позовну заяву (зареєстровано в канцелярії суду № 5613/08-08/25 від 12.03.2025).

У системі “Електронний суд” 17.03.2025 представник ФОП Дяка Д.О. адвокат Рабушко В’ячеслав Степанович сформував заяву, в якій просить суд про проведення засідання у справі № 908/7/25, призначеного на 27.03.2025, в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.02.2025 заяву представника позивача задоволено.

У судовому засіданні 27.03.2025 приймав участь представник позивача в режимі відеконференції.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. У відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу без його участі. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 27.03.2025 з’ясовано у представника позивача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представник позивача повідомив суд, що всі докази надані та не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.03.2025 закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 29.04.2025 о 09 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою відеоконференцзв’язку.

У судовому засіданні 29.04.2025 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо юрисдикції справи.

Суд звертає увагу сторін у справі на сталу практику щодо юрисдикції спорів за позовами до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 № 127/23144/18, в якій зазначено таке:

“Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про належність спору до господарської юрисдикції”.

Суд установив, що 29.12.2021 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення фізичної особи-підприємця Семенюка Валерія Леонідовича.

Разом із цим, із матеріалів справи вбачається, що договір поставки № ЗЗР – 21/10 від 21.10.2021 укладено ним саме як фізичною особою-підприємцем, з метою здійснення підприємницької діяльності.

Отже, спір належить до господарської юрисдикції.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позивач Фізична особа – підприємець Дяк Денис Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача Семенюка Валерія Леонідовича заборгованості за договором поставки № ЗЗР – 21/10 від 21.10.2021 в розмірі 186251,06 грн. Позов мотивував невиконанням відповідачем умов зазначеного договору в частині оплати отриманого товару у строк, обумовлений сторонами в договорі.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну підтверджує, що 21.10.2021 між ним та ФОП Дяком Денисом Олександровичем було укладено договір поставки № ЗЗР – 21/10, за яким він придбав засоби захисту рослин, які планував використати у своїй господарській діяльності у весняно-польових роботах 2022 року на загальну суму 186 251,06 грн. Указує, що з 24.02.2022 територія Мелітопольського району Запорізької області, де проживає та здійснював господарську діяльність відповідач, є тимчасово окупованою російською федерацією. Це підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (ч. 4 Розділу II). Внаслідок окупації та військових дій з 25.02.2022 відповідач втратив доступ до своїх активів, зокрема до товарів, які були предметом договору поставки. Господарська діяльність відповідача була повністю припинена. На теперішній час відповідач не має можливості виконати свої зобов’язання з погашення цієї заборгованості через обставини, які не залежать від його волі.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Між фізичною особою – підприємцем Дяком Денисом Олександровичем (позивач, постачальник) та фізичною особою – підприємцем Семенюком Валерієм Леонідовичем (відповідач, покупець) 21.10.2021 укладено договір поставки № ЗЗР-21/10 (далі - договір).

У порядку та умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати: засоби захисту рослин (інсектициди, фунгіциди, гербіциди, регулятори росту рослий ганю) та добрива (азотні, фосфорні, калійні, комплексні добрива тощо), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови га строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину (п.1.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом позивача) здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі відповідної двосторонньої погодженої Заявки, якщо інше не передбачено заявками до даного договору.

Заявка на поставку товару була погоджена сторонами 21.10.2021.

На виконання умов договору та заявки позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 145 від 21.10.2021, загальною вартістю 186251,06 грн (з ПДВ).

Строк сплати, відповідно до умов договору, за поставлений товар сплинув 26.10.2021.

Разом із цим, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, суму заборгованості за отриманий товар не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 186251,06 грн.

Доказів протилежного суду не надано.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з виконання договору № ЗЗР-21/10 від 21.10.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначені правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України).

Статтями 11, 509 ЦК України визначено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України встановлено обов’язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Як установив суд, відповідач не виконав свого зобов’язання щодо оплати отриманого товару, визначеного у заявці, на умовах та в строк, установлених договором.

Відповідно до п. 3.1 договору та положень специфікації товар повинен був бути оплачений відповідачем протягом 3-х банківських днів з дати фактичного отримання товару.

Товар отримано відповідачем 21.10.2021, що підтверджується видаткової накладною № 145 від 21.10.2021 та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 1 гл. 1 р. І Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операції в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 320 від 16.08.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909, у відповідній редакції, яка була чинною на час виконання умов договору, банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківський переказ через СЕП здійснюється у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.

Отже, граничною датою оплати товару є 26.10.2021.

Ураховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 186251,06грн, на день розгляду спору по суті відповідачем не погашена, обставини справи фактично визнані відповідачем у відзиві на позовну заяву, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

Також суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (квитанція № 1435009246 від 02.01.2025).

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року, який становить 3028,00 грн.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Із наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Семенюка Валерія Леонідовича (72306, Запорізька область, Мелітопольський район, м.Мелітополь, вул. Михайла Оратовського, буд. 202, РНОКПП 2896009394) на користь Фізичної особи – підприємця Дяка Дениса Олександровича (72384, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Данило-Іванівка, вул.Свердлова, б.5, РНОКПП 3321211712) 186 251 (сто вісімдесят шість тисяч двісті п’ятдесят одну) гривню 06 копійок заборгованості за договором поставки, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок суми судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано 09.05.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна