ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” по справі № 908/433/22. Суддя Черкаський В.І.

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” по справі № 908/433/22. Суддя Черкаський В.І.

 

                                                                                 номер провадження справи 29/4/22-21/7/23

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09.04.2025                                                                                     Справа № 908/433/22

м. Запоріжжя Запорізької області

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/433/22

 

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю “СТРІМ 2017” (вул. Половка, 66Б, м. Полтава, 36034, код в ЄДР 41070341, e-mail: strim2017strim@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
2. Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, м. Запоріжжя, 69107, код ВП в ЄДР 44118663, е-mail: zp.official@tax.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” (вул. Богуна Івана, 67, м. Бердянськ, Запорізька область, 71107, код в ЄДР 43438202, e-mail: 43438202@ukr.net, скорочене найменування - ТОВ “КАВА’С”, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор (заявник) - Пилипенко М.М. (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про банкрутство

 

розгляд заяви щодо притягнення до субсидіарної відповідальності

 

Особа, що притягується до субсидіарної відповідальності - Снитко Дмитро Ігорович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник адвокат Маліченко М.А., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

 

За участю представників сторін:

Ліквідатор - Пилипенко М.М. (в режимі відеоконференції);

Від кредитора 1 - Салашний М.О., дов. від 27.03.2025 (в режимі відеоконференції)

 

УСТАНОВИВ:

 

Постановою від 10.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

14.02.2024 до суду від ліквідатора Пилипенко М.М. надійшла заява вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3538/08-08/24 від 14.02.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на Снитка Д.І. та стягнення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” у зв’язку з доведенням до банкрутства.

Ухвалою від 20.02.2024 заяву ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) на 18.03.2024, 10 - 00. Зобов’язано Снитка Д.І. - надати суду відзив (заперечення - за наявності) на заяву ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024).

Ухвалою від 18.03.2024 відкладене судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) на 01.04.2024, 12 - 00, витребувані додаткові докази.

Ухвалою від 01.04.2024 відкладене судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) на 22.04.2024, 12 - 30, витребувані додаткові докази.

Ухвалою від 22.04.2024 відкладене судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) на 20.05.2024, 12 - 00, витребувані додаткові докази.

Ухвалою від 20.05.2024 суд зупинив провадження у справі № 908/433/22 в частині розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20 (906/1113/21) та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

25.06.2024 до системи “Електронний суд” від ліквідатора надійшло клопотання (вх. № 13109/08-08/24 від 25.06.2024) про витребування доказів.

Ухвалою від 02.07.2024 клопотання ліквідатора (вх. № 13109/08-08/24 від 25.06.2024) задоволено. Зобов’язано Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради надати до суду документи, що містяться в реєстраційній справі ТОВ “КАВА’С” шляхом роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та направлення на електронну пошту суду (inbox@zp.arbitr.gov.ua).

Ухвалою від 17.02.2025 відкладене засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) на 18.03.2025, 12 - 00.

Ухвалою від 18.03.2025 засідання для розгляду заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) відкласти на 09.04.2025, 12 - 00.

02.04.2025 до системи “Електронний суд” від ТОВ “СТРІМ 2017” надійшла заява від 02.04.2025 (вх. № 7128/08-08/25 від 03.04.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Заява у судовому засіданні судом задоволена.

Судове засідання 09.04.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 09.04.2025 судом винесено та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 09.04.2025 Снитко Дмитро Ігорович не з’явився, представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, до відеоконференції не приєднався.

Ліквідатор у судових засіданнях підтримав заяву вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3538/08-08/24 від 14.02.2024) з підстав зазначених в заяві, просить її задовольнити.

Представник Снитка Д.І. у попередніх засіданнях заперечив проти задоволення вимог з підстав, зазначених у наданому відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників провадження, суд зазначає наступне.

14.02.2024 до суду від ліквідатора Пилипенко М.М. надійшла заява вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3538/08-08/24 від 14.02.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на Снитка Д.І. та стягнення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” у зв’язку з доведенням до банкрутства відповідно до якої просить суд: Прийняти заяву та відкрити провадження у справі. Заяву задовольнити, стягнути з Снитка Дмитра Ігоровича 01.10.1987 року народження, РНОКПП 3205012990, з будь-якого рахунку виявленого в ході виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” (код ЄДРПОУ 43438202, адреса: 71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Богуна Івана, 67), грошові кошти в сумі 3 032 512, 59 грн. (три мільйони тридцять дві тисячі п’ятсот дванадцять гривень 59 коп.) субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника, у зв’язку з доведенням до банкрутства.

Ліквідатор обґрунтовує заяву наступним.

16.11.2020 на підставі претензії від TOB “СТРІМ 2017” щодо не виплати заборгованості за поставку товару, між ТОВ “КАВА’С” в особі директора Снитко Д.І. та ТОВ “СТРІМ 2017” в особі директора Чернухи Д.М. підписано Акт звірки взаєморозрахунків від 16.11.2020.

Таким чином у кінці 2020 року у ТОВ “КАВА’С” виникла заборгованість перед ТОВ “СТРІМ 2017” за Договором поставки кави, що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1931/20 від 28.04.2021, на загальну суму 1 639 280, 56 грн.

Враховуючи наявну та підтверджену судом заборгованість, 25.02.2021 єдиний учасник (засновник) та керівник даного підприємства Снитко Дмитро Ігорович приймає рішення здійснити перереєстрацію даного підприємства за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Богуна Івана, 67. Також відбуваються зміни і в керівництві підприємства, єдиним учасником (засновником) та керівником стає Головатюк Олександр Валерійович.

Натомість Снитко Дмитро Ігорович, фактично відразу ж 31.12.2020 створює нове підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ КАВАС” (код ЄДРПОУ 44033721), де являється також єдиним учасником (засновником) та керівником даного підприємства з юридичною адресою у місті Полтава та таким же основним видом діяльності як оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (КВЕД 46.37).

Враховуючи те, що після проведення перереєстрації ТОВ “КАВА’С” на Головатюка О.В. на рахунок підприємства не надходило більше жодних коштів від продажу залишків поставленого товару (кави), можна прийти до висновку що відбулася його фактична передача на новостворене Снитком Д.І. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ КАВАС” з таким же видом діяльності та мало місце приховування колишнім засновником/керівником боржника його майна. Натомість, Головатюк О.В. не мав жодного наміру після проведення перереєстрації ТОВ “КАВА’С” здійснювати господарську діяльність, що також підтверджується не використанням рахунків боржника. Згідно наданих суду виписках по рахунку підприємства, останні операції по рахункам були здійсненні 11.02.2021 та 11.01.2021, саме за підписом Снитка Д.І.

В подальшому, у ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ КАВАС” виникла заборгованість, у тому числі, перед АТ “Райффайзен Банк Аваль” (ЄДРПОУ 14305909), що підтверджується Наказом про примусове виконання у справі № 873/249/23 від 25.09.2023. Єдиний учасник (засновник) та керівник даного підприємства Снитко Дмитро Ігорович, по тій вже напрацьованій схемі, приймає рішення здійснити перереєстрацію даного підприємства за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Вишнева, 18. Також відбуваються зміни і в керівництві підприємства, єдиним учасником (засновником) та керівником стає Цяпенко Алла Вікторівна.

Таким чином, можна прийти до висновку, що ТОВ “КАВА’С” з моменту державної реєстрації, здійснювало свою діяльність у місті Полтава, зобов’язане було подавати фінансову звітність та сплачувати податки до ГУ ДПС в Полтавській області. І лише після накопичення боргів, єдиним учасником (засновником) даного підприємства з метою уникнення відповідальності та затягування повернення кредиторам заборгованості, прийнято рішення формально здійснити перереєстрацію даного підприємства у м. Бердянськ Запорізької області. Також формальним учасником (власником) являвся і новий керівник даного підприємства Головатюк Олександр Валерійович.

Тобто, фактично ТОВ “КАВА’С” як юридична особа у м. Бердянськ за адресою вул. Богуна Івана, 67 не знаходилося, а мало лише дану адресу для реєстрації.

Згідно відкритої публічної інформації з офіційного сайту “Youcontrol” та “Opendatabot” Головатюк Олександр Валерійович, з місцем реєстрації: місто Київ, вул. Симиренка, 34-А, кв. 196 являється керівником і засновником на 12 (дванадцяти підприємствах), в тому числі у м. Києві та м. Одеса.

Проаналізувавши всю наявну в мережі Інтернет інформацію щодо Головатюка Олександра Валерійовича, складається враження, що дана особа таким чином отримує кошти за надання послуг альтернативної ліквідації шляхом перереєстрації підприємств на самого себе.

Дана особа стала директором і засновником, “дивним чином”, саме на всіх підприємства у 2021 році, таких як: 1. 29.04.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙД-КОМЬЮНІТІ” (код ЄДРПОУ 42483542). 2. 23.04.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МУШЛЯ 2016” (код ЄДРПОУ 40724428). 3. 15.07.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “КОР-СОЛЮШН” (код ЄДРПОУ 37496895). 4. Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКС ТРЕЙД” (код ЄДРПОУ 44161111). 5. 14.07.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛЕТОРГ” (код ЄДРПОУ 41271024). 6. 23.04.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРИРИН” (код ЄДРПОУ 40981867). 7. 23.01.2020 - Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу “Локомотивне депо Куп’янськ” Регіональної Філії “Південна Залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” Вільної профспілки Південної Залізниці (код ЄДРПОУ 43024627). 8. 25.02.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” (код ЄДРПОУ 43438202). 9. 02.07.2021 - Приватне підприємство “МАКСИМУС-ПРИНТ” (код ЄДРПОУ 35676556). 10. 17.05.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 41079810). 11. 03.06.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МІСТЕРІ ПЛЕЙ” (код ЄДРПОУ 41260688). 12. 29.06.2021 - Приватне підприємство “ІНВАЛІДІВ ДІВА” (код ЄДРПОУ 42872669) (порушено справу про банкрутство).

Можна прийти до висновку, що пан Головатюк О.В. не мав можливості здійснити оплату коштів за купівлю 100 % частки у статутному капіталі даних товариств, оскільки рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2021 у справі № 759/17334/21 було стягнуто з Головатюка О.В. на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 19.10.2012 у розмірі 9 264, 01 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн., а всього у розмірі 11 534, 01 грн.

Тому, якщо Головатюк О.В. не зміг погасити заборгованість перед банком на таку не значну суму, то виникають великі сумніви взагалі у його платоспроможності та фактичної купівлі такої великої кількості підприємств в один період.

Особа, яка не має можливості повернути у 2021 році кредитні кошти банку, якимось чином купує 12 (дванадцять) підприємств у тому ж 2021 році.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/433/22 введено процедуру розпорядження майном ТОВ “КАВА’С”. Цією ж ухвалою розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2023 у справі № 908/433/22 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

Листи, які були направлені арбітражним керуючим Пилипенко М.М. на адресу Головатюка Олександра Валерійовича, а саме: місто Київ, вул. Симиренка, 34-А, кв. 196, повернулися з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “КАВА’С” з Головатюком О.В. відсутній будь який зв’язок та отримати запитувану інформацію арбітражному керуючому не вдалося.

22.06.2023 ліквідатором ТОВ “КАВА’С” арбітражним керуючим Пилипенко М.М. на адресу колишнього учасника (засновника) та керівника даного підприємства Снитко Дмитра Ігоровича, за адресою: м. Полтава, пров. Скіфський, 2 також було надіслано вимогу щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ “КАВА’С” за вих. № 02-22/32 від 22.06.2023, з проханням надати, протягом 10 днів, з моменту отримання даної вимоги, докази передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ “КАВА’С” новому директору Головатюку Олександру Валерійовичу.

Даний лист також повернувся з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Враховуючи факт здійснення перереєстрації даного підприємства, пан Снитко Д.І. повинен мати акт передачі усіх активів, ТМЦ, документів (договорів купівлі-продажу сировини, товарів, договорів оренди, позики, робіт, послуг), документації щодо персоналу, наказів, облікових карток працівників, відомостей про нарахування й виплату заробітної плати та безліч інших документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ “КАВА’С” новому директору (власнику) Головатюку О.В.

Так само, пан Снитко Д.І. повинен мати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ “КАВА’С”, а також документи, що підтверджуються оплату новим власником коштів за купівлю частки.

В той же час, за результатами здійснених ліквідатором банкрута дій у ТОВ “КАВА’С” жодних активів не виявлено. Заходи, спрямованні на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке б знаходилось у третіх осіб на зберіганні або передавалось іншим особам, та за яке не отримані кошти, не дали результатів, у зв’язку з чим кредиторські вимоги не погашались.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 та від 13.07.2023 у справі № 908/433/22 були визнані кредиторські вимоги ТОВ “КАВА’С” на загальну суму 3 032 512, 59 гривень а саме: ТОВ “СТРІМ 2017” - 5 368, 00 грн. (1 черга), 2 409 380, 85 грн. (4 черга), 597 018, 74 грн. (6 черга); Головного управління ДПС в Запорізькій області - 4 962, 00 грн. (1 черга), 10 343, 00 грн. (3 черга), 5 440, 00 грн. (6 черга).

Аналіз фінансового стану боржника проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Мінекономіки України наказом №14 від 19.01.2006 (надалі - Методичні рекомендації).

У відповідності до п. п. 2.1 п. 2 розділу III Методичних рекомендацій, оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Аналіз фінансового стану проводиться з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємства, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємства шляхом його санації.

Дане підприємство з березня 2021 зареєстроване у м. Бердянськ, яке знаходиться на окупованій території України.

Головне управління ДПС у Полтавській області листом вих. № 27673/6/16-31-12-01-10 від 30.12.2022 повідомило, що за потрібною інформацією щодо фінансової звітності по ТОВ “КАВАС” необхідно звернутися до Головного управління ДПС у Львівській області.

Головне управління ДПС у Львівській області листом вих. №1570/6/13-01-69-01 від 20.01.2023 повідомило, що ТОВ “КАВАС” за 2021 та 2022 роки фінансової звітності не подавало.

Головне управління ДПС у Запорізькій області листом вих. № 215/6/08-01-12-01-04 від 24.01.2023 повідомило, що відповідно до інформаційних систем ДПС України по ТОВ “КАВА’С” відсутня звітність з податку на прибуток підприємств, у тому числі фінансова звітність.

Тобто, ТОВ “КАВА’С” з моменту державної реєстрації, фінансову звітність за 2020-2022 роки взагалі не подавало, що свідчить про приховування керівництвом боржника фінансової неспроможності, а збільшення кредиторської заборгованості при відсутності можливості погасити взяті на себе зобов’язання свідчить про доведення боржника до банкрутства з вини одноособового засновника та керівника товариства.

22.02.2023 за місцем реєстрації нового засновника та директора ТОВ “КАВА’С” Головатюка Олександра Валерійовича, а саме: м. Київ, вул. Симиренка, 34-А, кв. 196, розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Пилипенко М.М. було надіслано запит з проханням, в тому числі, надати належним чином завірені копії всіх документів щодо фінансової звітності ТОВ “КАВА’С” за 2020, 2021 та 2022 роки. Лист повернувся на адресу розпорядника майна з відміткою “за закінчення терміну зберігання”.

На підставі звернення ліквідатора, Господарським судом Запорізької області 11.08.2023 у справі № 908/433/22 видано наказ про зобов’язання колишнього директора та засновника ТОВ “КАВА’С” Головатюка О.В., протягом трьох днів з дати винесення ухвали передати ліквідатору ТОВ “КАВА’С” - арбітражному керуючому Пилипенко Маргарита Миколаївні установчі документи, бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ “КАВА’С” за належним чином оформленими актами приймання - передачі.

28.08.2023 Святошинським ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження за № АСВП 72593124 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.08.2023.

На момент подання заяви, документація ТОВ “КАВА’С” ліквідатору не передана, з Головатюком О.В. у ліквідатора відсутній будь який зв’язок.

Враховуючи вищезазначене, за відсутності фінансової звітності ТОВ “КАВА’С”, проведення даного аналізу було не можливим.

Натомість ліквідатором ТОВ “КАВА’С” було здійснено аналіз руху коштів по рахунках боржника згідно отриманих виписок в АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за рахунком № UA723314010000026009054213689 за період з 08.01.2020 по 31.12.2022 та в АТ “ПРАВЕКС БАНК” за рахунком № UA3808380000026004700667600 за період з 22.12.2020 по 01.10.2023, так як на запит ліквідатора Головне управління ДПС у Запорізькій області листом вих. № 2151/6/08-01-12-01-04 від 24.01.2023 повідомило, що у ТОВ “КАВА’С” відкриті рахунки в АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та АТ “ПРАВЕКС БАНК”.

Останні операції по рахункам були здійсненні 11.02.2021 та 11.01.2021 відповідно, саме за підписом Снитка Д.І. Тобто, новий формальний директор банкрута Головатюк О.В. взагалі не здійснював господарську діяльність на підприємстві та більш того, за період з 25.02.2021 по 10.05.2023, а саме по дату відкриття ліквідаційної процедури ТОВ “КАВА’С”, навіть не звертався до відділень банків з метою надання документів для проходження ідентифікації, щоб мати доступ до рахунків. Це може говорити лише про одне, що Головатюк О.В. і не збирався проводити будь яку діяльність на підприємстві та вчиняти дії по погашенню заборгованості ТОВ “КАВА’С”. А для того щоб із себе зняти юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства та вберегти себе від притягнення до відповідальності, колишній засновник ТОВ “КАВА’С” Снитко Д.І. знайшов відповідну особу у вигляді Головатюка О.В. та вчинив дії щодо перереєстрації підприємства, таким чином, щоб більше не мати до нього відношення.

Чітко встановленим фактом, під час проведення ліквідатором аналізу є надання безвідсоткових позик (фінансової допомоги), в тому числі, ФОП Снитку Дмитру Ігоровичу, тобто фактично самому собі, на загальну суму 1 398 490, 00 грн., замість того, щоб вчасно та в строки погашати заборгованість, яка виникла у ТОВ “КАВА’С”.

Також, між такими контрагентами як ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС”, ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА” (“ЛАФЕСТА”), ТОВ “КЛІОСЕТ”, ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО”, ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ”, ТОВ МНВП “АРІС” ЛТД та ФОП Петров Максим Романович з ТОВ “КАВА’С” були укладені договори, по яких за підписом Снитка Д.І. проводилися значні кошти з/та на рахунок боржника.

Враховуючи те, що документи щодо господарської діяльності ТОВ “КАВА’С” ліквідатору не були передані, та відповідно не можуть бути проаналізованими, ліквідатором було прийнято рішення звернутися до вищезазначених підприємств з проханням: 1. Надати копії всіх договорів та актів укладених з ТОВ “КАВА’С”, що підтверджують поставку товару та розрахунків по них. Повідомити чи з ТОВ “КАВА’С” були проведенні всі розрахунки/поставлений товар та чи станом на теперішній час існує заборгованість. 2. Надати акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ “КАВА’С” станом на 05.01.2024. Після надходження запитуваних документів на адресу ліквідатора, вони будуть відразу ж подані до суду з метою долучення до даної заяви, з метою проведення аналізу щодо кількості та залишку поставленого та реалізованого ТОВ “КАВА’С” товару.

Під час проведення ліквідатором боржника арбітражним керуючим Пилипенко М.М. аналізу щодо фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становище на ринках від 04.10.2023 встановлено відсутність технічної, матеріальної та кадрової бази для повноцінного, безперебійного, тривалого господарювання; відсутність раціональних, обґрунтованих, ефективних управлінських рішень; відсутність дотримання договірних зобов’язань та забезпечення виконання своїх обов’язків перед кредиторами. Вчинення цих дій відбулось саме під час керівництва Снитко Дмитра Ігоровича, який в аналізований період, зокрема до 25.02.2021 був директором, засновником і кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ “КАВА’С”.

З огляду на викладене та враховуючи аналіз руху коштів по рахунках, оцінки фінансово-майнового стану згідно Аналізу, можна прийти до висновку, що керівник підприємства, який являвся одноосібно його засновником не приймав жодних управлінських та організаційних рішень для запобігання банкрутству, в такому разі можна вести мову про присутність економічних ознак дій з доведення до банкрутства.

Снитко Дмитро Ігорович таким чином, діяв не в інтересах ТОВ “КАВА’С”, а свідомо сподівався на уникнення відповідальності та не вжив заходів щодо повернення заборгованості, яка виникла у ТОВ “КАВА’С”.

Зібрані матеріали та фактичні дані свідчать про те, що ТОВ “КАВА’С” було доведено до банкрутства саме з вини засновника та керівника, яка відповідно до норм спеціального Закону про банкрутство та положень цивільного, господарського законодавства був зобов’язаний приймати необхідні управлінські та організаційні рішення для запобігання банкрутству.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникнути, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктам господарювання.

За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 4 КУзПБ передбачено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Натомість Снитко Дмитро Ігорович, який був керівником й засновником ТОВ “КАВА’С” заходів щодо недопущення банкрутства не виконував, фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи - боржника господарської діяльності, адже мала місце зміна керівника та засновника товариства. Не була взагалі подана фінансова статистична звітність до органів статистики, фінансова податкова звітність до органів податкової служби, отже проявилась бездіяльність у наданні обов’язкової звітності до контролюючих органів держави, що є порушенням ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Така бездіяльність і хитрість, неминуче, призвела до виникнення грошових зобов’язань, стійкої неплатоспроможності і як наслідок банкрутства юридичної особи - боржника”.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що: “1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. 2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. 3. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство)”.

Дії відповідача як власника (засновника) та керівника боржника були направлені, таким чином, на завдання шкоди кредиторам, позбавивши кредиторів законного права на отримання належних їм коштів, на які вони мали правомірні очікування. Волевиявлення власника (засновника) юридичної особи боржника, характеризується прямим умислом, як щодо умисного проведення відчуження корпоративних прав товариства залученій особі, що призвело до фактичного припинення його діяльності так і щодо наслідків таких дій та рішень - настання стану неплатоспроможності боржника та його банкрутства, а саме невиконання зобов’язань перед кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Чинне законодавство не пов’язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на засновника або інших осіб, у тому числі керівника боржника, з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення.

Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі і не залежить від наявності вироків у кримінальних справах щодо таких осіб.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Зазначена позиція також відображена у постанові Верховного суду від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Особа, яка притягується до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

Подавати заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства наділений ліквідатор банкрута.

Аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об’єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16.

Снитко Д.І. у відзиві від 18.03.2024 (вх. № 6089/08-08/24 від 18.03.2024), який надійшов до системи “Електронний суд” 18.032024 проти заяви заперечує, вважає її необґрунтованою, оскільки, передбачені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства підстави для задоволення такої заяви ліквідатора відсутні, виходячи з наступного.

У своїй заяві ліквідатор Пилипенко М. М. формулюючи висновки проведеного нею аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках від 04.10.2023 вказує, що нею встановлено відсутність у ТОВ “КАВА’С” технічної, матеріальної та кадрової бази для повноцінного, безперебійного, тривалого господарювання; відсутність раціональних, обґрунтованих, ефективних управлінських рішень; відсутність дотримання договірних зобов’язань та забезпечення виконання своїх зобов’язань перед кредиторами. І за твердженням ліквідатора вчинення таких дій відбулося саме під час керівництва Снитка Д. І., який до 25.02.2021 був директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “КАВА’С”.

На думку ліквідатора Пилипенко М. М., Снитко Д. І. як керівник та одноосібний засновник ТОВ “КАВА’С” не приймав жодних управлінських та організаційних рішень для запобігання банкрутству, а тому за твердженням ліквідатора у діях Снитка Д.І. присутні економічні ознаки з доведення до банкрутства.

Наведені висновки ліквідатора Пилипенко М. М. є безпідставними та зроблені виключно на підставі аналізу руху коштів по банківських рахунках ТОВ “КАВА’С”, що є очевидно недостатнім для висновків про наявність вини Снитка Д. І. у доведенні до банкрутства ТОВ “КАВА’С”.

Звертаємо увагу суду на ту обставину, що виконаний ліквідатором Аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках від 04.10.2023 ґрунтується виключно на інформації з державних реєстрів, при цьому ліквідатором не було вчинено всіх дій для виявлення дебіторської заборгованості ТОВ “КАВА’С”, зокрема, через неотримання від колишнього керівника боржника Головатюка О. В. бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей (у разі наявності), а також неотримання від зазначених у заяві ліквідатора контрагентів ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС”, ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА”, ТОВ “КЛІОСЕТ”, ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО”, ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ”, ТОВ “МНВП “АРІС” ЛТД” та ФОП Петров Максим Романович.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини “пронизування корпоративної вуалі”, згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи на її органи управління, засновників (учасників, акціонерів) товариства-боржника.

У чинному КУзПБ доктрина “пронизування корпоративної вуалі” знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ після 21.10.2019 та частини п’ятої статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до 21.10.2019), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав і законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття (“вуаль”) для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони).

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об’єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов’язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб’єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб’єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб’єкта правопорушення).

Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб’єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії. До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника, у зв’язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (подібні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об’єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб’єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб’єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб’єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов’язаннях; 3) прийняття суб’єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Згідно з цими правилами, суб’єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто, до суб’єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у: прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов’язання (“фірмами одноденками” тощо); наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій; призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи; створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам; використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій; отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об’єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів; вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо, адже наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв’язку між винними діями/бездіяльністю суб’єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов’язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв’язку також належить до об’єктивної сторони цього правопорушення (такі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, її складовими є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Отже, навіть за такої презумпції на ліквідатора покладається обов’язок доведення відповідних обставин, за яких вона застосовна у конкретній справі, в першу чергу недостатності ліквідаційної маси банкрута для задоволення вимог кредиторів, та згодом наявності ознак доведення до банкрутства боржника і відповідного складу правопорушення.

Слід також враховувати, що презумпція субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, є спростовною, оскільки передбачає право цих осіб доводити відсутність своєї вини у банкрутстві боржника. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність.

Отже, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок дій (бездіяльності) особи, що притягається до субсидіарної відповідальності, на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Однак, ліквідатором Пилипенко М.М. всупереч положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не було належними чином обґрунтована неможливість погашення вимог кредиторів саме внаслідок дій (бездіяльності) Снитка Д.І., оскільки усі доводи ліквідатора Пилипенко М.М. про наявність вини Снитка Д.І. у доведенні до банкрутства ТОВ “КАВА’С” зводяться лише до припущень про перереєстрацію підприємства-боржника на формального власника Головатюка О. В. та на факті отримання ФОП Снитком Д.І. поворотної фінансової допомоги від ТОВ “КАВА’С”.

У той же час, навіть якщо вважати, що з об’єктивної сторони дії Снитка Д.І. з доведення до банкрутства ТОВ “КАВА’С” були вчинені шляхом надання поворотної фінансової допомоги ФОП Снитку Д.І., то ліквідатором Пилипенко М.М. не було доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими діями Снитка Д. І. та негативними наслідками для ТОВ “КАВА’С” у вигляді неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства.

Наявність такого причинно-наслідкового зв’язку між діями Снитка Д.І. та наслідками у вигляді у вигляді неплатоспроможності ТОВ “КАВА’С” в принципі не могла бути доведена ліквідатором Пилипенко М.М., з огляду на факт повернення ФОП Снитком Д.І. раніше отриманої фінансової допомоги від ТОВ “КАВА’С”.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, системний аналіз приписів частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про те, що визначенню розміру субсидіарної відповідальності для звернення із відповідною заявою передує формування ліквідаційної маси, адже законодавець передбачив, що розмір таких вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, а суми, стягнені в порядку субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, включаються саме до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів боржника. Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (постанови Верховного Суду постанови від 04.03.2021 у справі № 911/1814/17, від 20.04.2021 у справі № 920/799/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 22.03.2023 у справі № 5/58).

Тому, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (постанови Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15; від 20.04.2021 у справі № 920/799/17; від 29.09.2021 у справі № 904/7679/15; від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18; від 25.11.2021 у справі № 33/30; від 17.11.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20); 17.01.2023 у справі № 910/1864/18).

Проте, ліквідатором Пилипенко М.М. не було забезпечено належним чином формування ліквідаційної маси ТОВ “КАВА’С”, адже ліквідатором не було вчинено всіх дій для виявлення дебіторської заборгованості ТОВ “КАВА’С”.

Так, зокрема, ліквідатором Пилипенко М.М. досі не отримано документів по взаємовідносинах з ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС”, ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА”, ТОВ “КЛІОСЕТ”, ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО”, ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ”, ТОВ “МНВП “АРІС” ЛТД” та ФОП Петров Максим Романович, у яких за твердженням самого ліквідатора може бути заборгованість перед ТОВ “КАВА’С”.

Враховуючи все вищевикладене, просить відмовити у задоволенні заяви ліквідатора.

На підставі даних матеріалів справи, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг станом на 18.12.2023 13:31:27), судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” зареєстровано 08.01.2020, номер запису 15881020000018530, єдиним учасником (засновником) та керівником боржника був  Снитко Дмитро Ігорович (РНОКПП 3205012990).

25.02.2021 рішенням власника ТОВ “КАВА’С” Снитка Д.І. вирішено: здійснити перереєстрацію Товариства за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Богуна Івана, 67; призначити керівником Головатюка Олександра Валерійовича.

З 26.02.2021 учасником та керівником боржника став Головатюк Олександр Валерійович (РНОКПП 2821825638), номер запису 1005881070002018530 від 26.02.2021.

Ухвалою від 08.11.2022 (суддя Кричмаржевський В.А.) відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С”, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

Ухвалою від 04.04.2022 визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

- вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРІМ 2017” до боржника у розмірі 1 722 590 грн. 56 коп., з яких основний борг - 1 638 370 грн. 23 коп., пеня - 84 220 грн. 33 коп. (основний борг підтверджений актом звірки сторін станом на 16.11.2020 та матеріалами справи);

- вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 15 783 грн. 00 коп., з яких основний борг - 10 343 грн. 00 коп., штрафні санкції - 5 440 грн. 00 коп. (строк зобов’язань боржника виник з 30.12.2020).

Постановою від 10.05.2023 зокрема, визнано ТОВ “КАВА’С” банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ “КАВА’С” призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

Ухвалою від 13.07.2023 визнані вимоги ТОВ “СТРІМ 2017” у розмірі 1 283 809, 03 грн. (30 % річних у розмірі 771 010, 62 грн.; інфляційні витрати у розмірі 512 798, 41 грн).

Загальний розмір грошових вимог кредиторів, визнаних Господарським судом Запорізької області в межах справи № 908/433/24 про банкрутство ТОВ “КАВА’С” складає 3 032 512, 59 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

На виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором на адресу Головатюка Олександра Валерійовича: вул. Симиренка, 34-А, кв. 196, м. Київ, направлялися листи щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ “КАВА’С”. Листи Головатюком О.В. не отримані та повернуті ліквідатору з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.

22.06.2023 ліквідатором ТОВ “КАВА’С” Пилипенко М.М. на адресу колишнього учасника (засновника) та керівника боржника Снитка Дмитра Ігоровича, за адресою: м. Полтава, пров. Скіфський, 2 також було надіслано Вимогу за вих. № 02-22/32 від 22.06.2023 щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ “КАВА’С”, з проханням надати протягом 10 днів, з моменту отримання даної вимоги, докази передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ “КАВА’С” новому директору Головатюку Олександру Валерійовичу. Даний лист також повернувся з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

У зв’язку з неотриманням посадовими особами боржника листів ліквідатора, відповідно, останні не передали бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, у зв’язку з чим, ліквідатором на електронну адресу суду направлено клопотання з вимогою зобов’язати колишнього керівника ТОВ “КАВА’С” Головатюка О.В. та колишнього директора та засновника ТОВ “КАВА’С” Снитка Д.І. передати ліквідатору вищезазначену інформацію та документацію.

Ухвалою від 11.08.2023 клопотання ліквідатора задоволене, 11.08.2023 судом видано наказ про виконання вказаної ухвали.

Ліквідатором до Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) направлено заяву про примусове виконання судового рішення щодо передачі ліквідатору ТОВ “КАВА’С” бухгалтерської та іншої документації Банкрута.

28.08.2023 Святошинським ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження за № АСВП 72593124 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.08.2023, про зобов’язання колишнього директора та засновника ТОВ “КАВА’С” Головатюка О.В., протягом трьох днів з дати винесення ухвали передати ліквідатору ТОВ “КАВА’С” - арбітражному керуючому Пилипенко М.М. установчі документи, бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ “КАВА’С” за належним чином оформленими актами приймання - передачі.

Святошинський ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ листом від 28.10.2024 повідомив ліквідатору про вчинення ряду виконавчих дій стосовно даного провадження, в тому числі винесення постанов про накладення штрафу на Головатюка О.В. 21.10.2024 державним виконавцем встановлено, що боржником повторно без поважних причин не виконано рішення, внаслідок чого державний виконавець надіслав органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

23.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

З метою проведення перевірки по даному факту, працівниками правоохоронних органів було встановлено місцезнаходження Головатюка О.В. та 16.04.2024 отримано від нього пояснення.

Головатюк О.В. надав ліквідатору ТОВ “КАВА’С” заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дешко Н.М. зареєстровану в реєстрі за № 314 від 16.04.2024, згідно якої пан Головатюк О.В. повідомив наступне:

“1) Проте, що я являюся директором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” мені стало відомо від правоохоронних органів.

2) Не мав наміру купувати будь які корпоративні права через відсутність фінансових можливостей.

3) Колишнім керівником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” Снитком Дмитром Ігоровичем не знайомий.

4) Договір купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” не маю.

5) Оплату Снитку Дмитру Ігоровичу за купівлю частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” не здійснював.

6) Будь які документи, печатку та майно Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” від Снитка Дмитра Ігоровича не отримував.

7) Намірів щодо здійснення керівництва господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” не мав.

8) Про процедуру банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” мені нічого не відомо.

9) Про заборгованість перед іншими підприємствами та взагалі про Товариство з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” мені нічого не відомо”.

12.07.2024 на підставі заяви ліквідатора та ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Савченка А.Г. у справі № 554/6373//24, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 205-1 КК України, номер кримінального провадження: 12024170420001174, що підтверджується Витягом від 18.07.2024.

На запит ліквідатора боржника, Територіальне управління БЕБ у Полтавській області листом вих. № 23.14/3.3/8158-24 від 13.11.2024 серед іншого, повідомило, що кримінальне провадження № 12024170420001174 від 12.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, прийнято до провадження та проводиться досудове розслідування.

Враховуючи те, що документи щодо господарської діяльності ТОВ “КАВА’С” ліквідатору не були передані, та відповідно не можуть бути проаналізованими, ліквідатор звернулася до ТОВ “УКРАНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ”, ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС”, ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА” (“ЛАФЕСТА”), ТОВ “КЛIОСЕТ”, ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО”, ТОВ МНВП “АРIС” ЛТД та ФОП ПЕТРОВ МАКСИМ РОМАНОВИЧ з проханням повідомити чи з ТОВ “КАВА’С” були проведенні всі розрахунки/ поставлений товар та чи станом на теперішній час існує заборгованість.

У відповідь ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ” листом вих. № 89 від 18.04.2024 повідомило, що між ТОВ “КАВА’С” та ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ” були проведенні всі розрахунки за поставлений товар. Станом на теперішній час, між ТОВ “КАВА’С” та ТОВ “УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ КАВИ” дебіторська або кредиторська заборгованість відсутні.

У відповідь ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС” надало Акт звірки взаємних розрахунків за період: з 01.01.2020 - 05.01.2024 між ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС” і ТОВ “КАВА’С” за договором Договір поставки “КАВА’С” ТОВ (СТМ) та повідомило, що за даними ТОВ “ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС” станом на 05.01.2024 заборгованість відсутня.

У відповідь ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА” (“ЛАФЕСТА”) надало Акт звірки взаємних розрахунків за період: з 01.01.2023 - 05.01.2024 між ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА” (“ЛАФЕСТА”) і ТОВ “КАВА’С” та повідомило, що за даними ТОВ “ВИГІДНА ПОКУПКА” (“ЛАФЕСТА”) станом на 05.01.2024 заборгованість відсутня.

ТОВ “КЛIОСЕТ” відсутнє за юридичною адресою, про що ліквідатором було складено акт про відсутність юридичної особи за юридичною адресою від 15.07.2024.

У відповідь ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО” надало Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО” і ТОВ “КАВА’С” за період: з 01.10.2020 по 19.04.2024 та повідомило, що за даними ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО” станом на 19.04.2024 заборгованість на користь ТОВ “ПЕРФЕТТО ГРАНО” складає 376 918, 40 грн.

У відповідь ТОВ МНВП “АРIС” ЛТД надало Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ МНВП “АРIС” ЛТД і ТОВ “КАВА’С” за період: з 01.01.2020 по 31.12.2023 та повідомило, що за даними ТОВ МНВП “АРIС” ЛТД станом на 31.12.2023 заборгованість на користь ТОВ МНВП “АРIС” ЛТД складає 0, 60 грн.

У відповідь ФОП ПЕТРОВ МАКСИМ РОМАНОВИЧ листом від 25.10.2024 повідомив, що між ТОВ “КАВА’С” та ФОП ПЕТРОВ МАКСИМ РОМАНОВИЧ були проведенні всі розрахунки за поставлений товар. Станом на 05.01.2024 між ТОВ “КАВА’С” та ФОП ПЕТРОВ МАКСИМ РОМАНОВИЧ дебіторська або кредиторська заборгованість відсутні.

Таким чином, у ТОВ “КАВА’С” за період його ліквідаційної процедури не виявлено будь яких активів, які б можна було спрямувати на задоволення визнаних ухвалами суду кредиторських вимог на загальну суму 3 032 512, 59 гривень.

Ліквідатором здійснено аналіз руху коштів по рахунках боржника згідно отриманих виписок в АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за рахунком № UA723314010000026009054213689 за період з 08.01.2020 по 31.12.2022 та в АТ “ПРАВЕКС БАНК” за рахунком № UA3808380000026004700667600 за період з 22.12.2020 по 01.10.2023.

Під час проведення ліквідатором боржника Пилипенко М.М. аналізу щодо фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становище на ринках від 04.10.2023 встановлено відсутність технічної, матеріальної та кадрової бази для повноцінного, безперебійного, тривалого господарювання; відсутність раціональних, обґрунтованих, ефективних управлінських рішень; відсутність дотримання договірних зобов’язань та забезпечення виконання своїх обов’язків перед кредиторами.

Відсутність активів у банкрута підтверджується матеріалами справи, даними інвентаризації станом 26.12.2024, поясненнями , наданими ліквідатором.

Згідно частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб’єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Водночас, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб’єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб’єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб’єкт правопорушення, а також об’єктивна та суб’єктивна сторони правопорушення.

Щодо об’єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв’язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб’єкт (суб’єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Об’єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб’єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб’єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту.

При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов’язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв’язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Щодо суб’єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб’єкта правопорушення). Однією з обов’язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об’єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об’єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб’єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб’єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб’єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов’язаннях; 3) прийняття суб’єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.

Згідно з цими правилами суб’єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, у т.ч. принципу добросовісності.

Тобто, до суб’єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов’язання (“фірмами одноденками” тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об’єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов’язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з’ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об’єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

За положеннями частин першої, другої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, суд дійшов до висновку, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини, а не натомість посилатися на відсутність нормативно-правових актів, якими було б встановлено обов’язок для колишнього директора мати та зберігати протягом певного часу акт передачі усіх активів та документів підприємства новому керівнику.

Снитко Д.І. до матеріалів справи не надав ані договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “КАВА’С”, ані доказів оплати за ним, ані акт приймання- передачі майна, печатки та документів щодо здійснення господарської діяльності підприємства Головатюку О.В.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз’яснив, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства (ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства), належать будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі № 915/1624/16).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.03.2024 у справі № 911/94/22 (911/2436/22) взяв до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини та події, зокрема те, що: у банкрута за період його ліквідаційної процедури не виявлено будь-яких активів, які б можна було спрямувати на задоволення кредиторських вимог; повноваження керівника в період виникнення у товариства заборгованості виконував керівник товариства, що мав вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень; керівник товариства у період виникнення заборгованості усвідомлював, що у майбутньому товариство буде зобов’язане сплатити відповідні кошти на користь кредиторів.

Касаційний господарський суд визнав правильними висновки судів про те, що одночасна: перереєстрація місця розташування, зміна власника (учасника), зміна керівника боржника після фактичного припинення діяльності товариства є недобросовісними діями власників та керівника товариства, що мають на меті приховування слідів діяльності товариства від кредиторів, унеможливлення примусового стягнення боргів та унеможливлення передання арбітражному керуючому належних боржнику товарно-матеріальних цінностей, документації, звітності, відомостей податкового та бухгалтерського обліку, печаток і штампів товариства.

Снитко Дмитро Ігорович який був керівником й засновником ТОВ “КАВА’С” заходів щодо недопущення банкрутства не виконував, фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи - боржника господарської діяльності, не була взагалі подана фінансова статистична звітність до органів статистики, фінансова податкова звітність до органів податкової служби, що є порушенням ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та яка призвела до виникнення грошових зобов’язань, стійкої неплатоспроможності і як наслідок банкрутства юридичної особи - боржника.

Проведений ліквідатором аналіз фінансово-господарської діяльності боржника свідчить про неефективну роботу підприємства, що призвело до несплати заборгованості, і, як наслідок, до його банкрутства, а також в діях засновника та керівника боржника вбачаються ознаки доведення до банкрутства підприємства.

У ТОВ “КАВА’С” за період його ліквідаційної процедури не виявлено будь яких активів, які б можна було спрямувати на задоволення визнаних ухвалами суду кредиторських вимог на загальну суму 3 032 512, 59 гривень. Повноваження керівника та засновника ТОВ “КАВА’С” у період виникнення у товариства заборгованості виконував Снитко Д.І., що мав вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень. Снитко Д.І. у період виникнення заборгованості усвідомлював, що у майбутньому ТОВ “КАВА’С” буде зобов’язане сплатити відповідні кошти на користь органу ДПС та ТОВ “СТРІМ 2017”, проте, з метою уникнення здійснення відповідних розрахунків умисно вчинив дії, що мали наслідок припинення господарської діяльності товариства, зміну засновника та керівника такого боржника, приховування його активів, що в сукупності призвело до банкрутства ТОВ “КАВА’С”.

Не вчинення Снитко Д.І. дій щодо передачі новому керівнику бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності підприємства, підтверджує приховування активів ТОВ “КАВА’С”.

За результатами з’ясування обставин, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв’язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) щодо покладення субсидіарної відповідальності.

Технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Заяву ліквідатора Пилипенко М.М. вих. № 02-22/9 від 02.02.2024 (вх. № 3585/08-08/24 від 14.02.2024) щодо покладення субсидіарної відповідальності задовольнити.

Стягнути з Снитка Дмитра Ігоровича (пров. Скіфський, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36013, РНОКПП 3205012990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” (вул. Богуна Івана, 67, м. Бердянськ, Запорізька область, 71107, код в ЄДР 43438202, ліквідатор Пилипенко М.М. (адреса для листування: вул. Срібнокільська, 24, а/с 120, Київ, 02095) грошові кошти у розмірі 3 032 512 (три мільйони тридцять дві тисячі п’ятсот дванадцять) грн. 59 коп. субсидіарної відповідальності.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

 

Копію рішення надіслати кредиторам, ліквідатору, Снитку Д.І. (до електронного кабінету).

 

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

 

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

 

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2025.

 

 

 

Суддя                                                                                Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

 

 

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “КАВА’С” по справі № 908/433/22.