30 травня 2025, 12:53

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” по справі № 908/2351/23 (908/657/25). Суддя Черкаський В.І.

номер провадження справи 21/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2025 Справа № 908/2351/23 (908/657/25)

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2351/23 (908/657/25)

За позовною заявою - Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (вул. Володимира Грищенка, 23, м. Запоріжжя, 69035, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про стягнення 9 603, 16 грн.

що розглядається в межах справи № 908/2351/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Забродін Олексій Михайлович (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників сторін:

Представник КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” - Колодій А.О., адвокат, ордер АР № 1120890 від 29.01.2025, довіреність № 4 від 18.10.2024 (зал 123 к. 2);

Представник Забродіна О.М. - Бистров Д.А., адвокат, ордер АР № 1180766 від 05.06.2024 (в режимі відеоконференції);

Представник ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” - Рикова Н.В., довіреність № 7 від 28.03.2024 (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

17.03.2025 до системи “Електронний суд” від Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” надійшла позовна заява від 17.03.2025 (вх. № 718/08-07/25 від 18.03.2025) до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 9 603, 16 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2025, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу з процедур банкрутства, розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/657/25) передано на розгляд судді Черкаського В.І.

До системи “Електронний суд” від позивача надійшли клопотання від 19.03.2025 (вх. № 6273/08-08/25 від 20.03.2025) та від 20.03.2025 (вх. № 6276/08-08/25 від 20.03.2025) про долучення документів до матеріалів справи.

Вищезазначені документи приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою від 20.03.2025 позовну заяву Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” від 17.03.2025 (вх. № 718/08-07/25 від 18.03.2025) до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 9 603, 16 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/2351/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначити судове засідання. Розгляд справи по суті призначено на 21.04.2025, 11 - 00.

У судовому засіданні 21.04.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2351/23 (908/657/25) до 30.04.2025, 11 - 15.

У судовому засіданні 30.04.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2351/23 (908/657/25) до 07.05.2025, 12 - 45.

Судове засідання 07.05.2025 здійснювалось у режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 07.05.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Представнику позивача надано заключне слово, у якому він підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні визнав вимоги у повному обсязі та просить ухвалити рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників провадження, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/2351/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.

У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Між Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (далі - КП “ЕЛУАШ”, Замовник) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - ДП “Запорізький облавтодор”, Виконавець) укладений договір № 15 від 31.01.2020 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Виконавець зобов’язується, по завданню Замовника, виконати підбор складу та випробування зразків при підборі регенерованої асфальтобетонної суміші з використанням відфрезерованої суміші (типу Б-ІІ) та лабораторні випробування дорожнього покриття, а Замовник прийняти результати лабораторних випробувань, зазначених в п. 1.2. даного договору та оплатити такі послуги.

Згідно пункту 1.2. Договору найменування послуги: Лабораторні послуги - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 71900000-7 (Підбор складів асфальтобетонної суміші, випробування асфальтобетонної суміші, випробування асфальтобетонної вирубки).

Пунктом 3.1. Договору визначена вартість послуг за Договором.

Так, вартість випробування асфальтобетонної суміші становить 6 877, 68 грн. з ПДВ, вартість випробування асфальтобетонної вирубки становить 10 148, 26 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору, Виконавець протягом березня - квітня 2020 року надав послуги випробування асфальтобетонної суміші та вирубки на загальну суму 57 618, 98 грн. з ПДВ, згідно наступних актів надання послуг: акт надання послуг № 203 від 10.03.2020 на суму 6 877, 68 грн. з ПДВ; акт надання послуг № 357 від 17.04.2020 на суму 10 148, 26 грн. з ПДВ; акт надання послуг № 358 від 17.04.2020 на суму 10 148, 26 грн. з ПДВ; акт надання послуг № 474 від 29.05.2020 на суму 30 444, 78 грн. з ПДВ.

Оплату за надані послуги Позивач здійснював за власні кошти підприємства, наступним чином: платіжне доручення від 18.03.2020 р. № 280 на суму 6 877, 68 грн.; платіжне доручення від 13.05.2020 р. № 483 на суму 20 296, 52 грн.; платіжне доручення від 18.06.2020 р. № 973 на суму 40 593, 04 грн.

Відповідно до п. 11.4. Договору у випадках, не передбачених даним договором, Сторони керуються чинним цивільним, господарським законодавством.

Так, згідно пункту 187.1. ст. 187 ПКУ (в редакції станом на 17.03.2020) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно пункту 201.1. На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, виникнення податкових зобов'язань за актами надання послуг у Відповідача виникають на наступні дати зарахування коштів від Замовника на банківський рахунок Виконавця: за Актом надання послуг № 203 від 10.03.2020 - 18.03.2020; за Актом надання послуг № 357 від 17.04.2020 та Актом надання послуг № 358 від 17.04.2020 - 13.05.2020; за Актом надання послуг № 474 від 29.05.2020 - 18.06.2020.

Проте, Відповідач не виконав встановленого обов’язку щодо реєстрації податкових накладних у сумі ПДВ - 9 603, 16 грн.

Так, відповідачем не було зареєстровано податкові накладні по вказаним операціям постачання в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв’язку з чим позивач втратив право на включення 9 603, 16 грн. - суми податку на додану вартість до податкового кредиту, що призвело до зайвої сплати позивачем цієї суми до бюджету.

Вказані витрати позивач вважає збитками, які виникли з вини відповідача.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов’язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов’язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної Документ сформований в системі поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов’язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов’язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов’язання на суму 9 603, 16 грн., тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов’язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов’язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Відповідач відзив на позов не надав.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна реєстрація податкових накладних) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов’язання з боку відповідача.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобов’язання з реєстрації податкових накладних, доводи позивача не спростовано.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” про стягнення з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” збитків у розмірі 9 603, 16 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача.

Технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.

Керуючись статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623 на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (вул. Володимира Грищенка, 23, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345018) суму 9 603 (дев’ять тисяч шістсот три) грн. 16 коп. збитків, суму 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ