До уваги Бердянської міської ради, Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт” у справі № 908/656/25 (суддя Дроздова)!

30 травня 2025, 12:54

номер провадження справи 27/34/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2025 Справа № 908/656/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Якова Новицького, б. 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави в особі

позивача-1: Бердянської міської ради (пл. Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 20525153)

позивача-2: Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44754037)

позивача-3: Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689)

позивача-4: Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, 129, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 41127371)

до відповідача-1: Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради (вул. Петропавлівська, 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118, код ЄДРПОУ 03345024)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт” (вул. Возз’єднання, 16, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 38874948)

про визнання недійсним договору та стягнення 378 195 грн 60 коп.

за участю

прокурора: Стешенко В.Є., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075793 від 01.03.2023

представник позивача – 2: Греков Д.В., адвокат, ордер серія АР № 1239592 від 13.05.2025

представників позивачів – 1, 3, 4: не з’явились

представників відповідачів – 1, 2: не з’явились

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, Східного офісу Держаудитслужби, Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт” про:

- визнання недійсним договір від 21.10.2016 № 123 про закупівлю товару, укладений між Комунальним підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт”;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт” на користь Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради грошові кошти у розмірі 378 195,60 грн, а з Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 378 195,60 грн стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/656/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/656/25, присвоєно справі номер провадження 27/34/25. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.04.2025.

21.04.2025 на адресу суду від Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надішли письмові пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України) № 010825-17/1061-2025 від 15.04.2025.

Ухвалою суду від 23.04.2025 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 14.05.2025.

01.05.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд” Східним офісом Держаудитслужби подані до суду пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України) № 040425-17/2729-2025 від 30.04.2025.

Ухвалою суду від 14.05.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 27.05.2025.

Судове засідання 27.05.2025 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

27.05.2025 представники позивачів – 1, 3, 4 не з’явилися в судове засідання, про час та місце судового засідання, був повідомлений належним чином.

27.05.2025 представники відповідачів - 1, 2 не з’явились в судове засідання, письмові відзиви не надали, про час та місце судового засідання, були повідомлені належним чином.

27.05.2025 суд повідомив учасників судового процесу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23, за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд” Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, на розгляд об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону “Про захист економічної конкуренції”), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою, стаття 74 ГПК України.

Судовий розгляд на стадії підготовчого засідання безпосередньо пов`язаний з діяльністю суду по встановленню складу учасників судового процесу (ст. 177 ГПК України), встановленню можливості визнання позову відповідачем у підготовчому засіданні (ч. 3 ст. 185 ГПК України), примиренню сторін (ст. 196 ГПК України). Така діяльність можлива виключно у випадку достеменного встановлення суб`єктного складу відносин (спору). Вказаному обов`язку суду кореспондується, зокрема, обов`язок учасників справи не зловживати своїми правами (ст. 43 ГПК України), обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ст. 42 ГПК України).

Відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Пункт 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: “Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18”.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, враховуючи забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, передбачені господарським процесуальним законом, суд ухвалює про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 908/656/25.

Судом встановлено, що підставою для звернення з позовом у справі № 908/656/25 вбачається недотримання відповідачами вимог Закону “Про публічні закупівлі” при обранні переможцем процедури закупівлі учасника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт”, оскільки зі сторони останнього був намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи поправність таких дій, у зв’язку з чим договір від 21.10.2016 № 123 про закупівлю товару підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави. Прокурор у своєму позові, зокрема, посилається на положення статей 203, 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України щодо застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23, за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд” Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, на розгляд об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону “Про захист економічної конкуренції”), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Верховний Суд у справі № 914/1507/23 дійшов висновку, що позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2 138 079,60 грн. до бюджету за рахунок стягнення цих коштів з філії Укрзалізниці підлягає задоволенню за наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 ЦК України.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України є незастосовними.

Вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Таку необхідність мотивує тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч.1 ст.216, п.1 ч.1 ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду пропонує відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України “Про захист економічної конкуренції” передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону “Про захист економічної конкуренції” є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред’явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

У справі, що переглядається, предметом спору є вимоги прокурора про визнання недійсним договору від 21.10.2016 № 123 про закупівлю товару, укладений між Комунальним підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт”, як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також вимоги про застосування наслідків недійсності цього договору, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еста Лайт” на користь Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради грошові кошти у розмірі 378 195 грн 60 коп., а з Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Бердянської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 378 195 грн 60 коп. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з’ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Аналіз процесуальних документів у справах № 922/3456/23 та № 908/656/25 свідчить, що правовідносини у цих справах є подібними за предметом спору, суб'єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Ухвалою від 20.12.2024 об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23 прийнято до розгляду.

Станом на 27.05.2025 рішення у справі № 922/3456/23 об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Враховуючи предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, з огляду на наявність виключної правової проблеми щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а правовий висновок Верховного Суду у справі № 922/3456/23 впливає та має суттєве значення для вирішення питання у справі № 908/656/25, що розглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, та принцип “jura novit curia” (“суд знає закони”), суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 908/656/25 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

Керуючись ст.ст. 42, 183, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Повернутись на стадію підготовчого провадження.
Зупинити провадження у справі № 908/656/25 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2025.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова