ДО УВАГИ!!! Учасників у справі № 908/456/25

номер провадження справи 24/20/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025                                                                                                    Справа №  908/456/25

м.Запоріжжя Запорізької області   

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/456/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ОВЕН Ко” (51000, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н., смт. Магдалинівка, вул. Центральна, буд. 2, ЄДРПОУ 44581879)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 82/2, ЄДРПОУ 25480722)

про стягнення 4003088,02 грн.

за участю представників:

від позивача: Кислий Є.І., довіреність від 10.03.2025

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

            До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО-ОВЕН Ко” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси” про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки №3101/01-МПЗ від 31.01.2022 на загальну суму 4 003 088,02 грн, з яких: 2516756,80 грн основного боргу, 732,27 річних, 474391,42 пені та 1011207,53 інфляції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.02.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/456/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/456/25 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/20/25. Підготовче засідання призначено на 12.03.2025.

            Ухвалою суду від 11.03.2025 задоволено заяву представника позивача Є.І.Кислий про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/456/25.

            Ухвалою суду від 12.03.2025 перенесено розгляд справи на 18.03.2025.

            Ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено підготовче засідання на 28.04.2025, яке було перенесено на 12.05.2025.

            Ухвалою суду від 12.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/456/25, розгляд справи по суті призначено на 29.05.2025.

            Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 29.05.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

            Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

            Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ.

            Станом на момент звернення до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває в тимчасовій окупації.

            Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

            При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

            Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

            Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

            Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

            Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

В засіданні 29.05.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз’яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

31.01.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН Ко» (Продавець, Постачальник) укладено договір поставки товарів №3101/01-МПЗ, за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар (м'ясна продукція) в асортименті та кількості, а Покупець зобов'язується прийняти та виплатити за них обумовлену вартість на підставі накладної на поставку товару. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару визначаються в накладних на передачу товару на підставі заявки Покупця. Загальна сума договору складається із сум накладних. Заявки на товар погоджуються найбільш зручним для сторін способом.

Згідно п.2.1. Договору, Продавець зобов'язаний передати товар належної якості та за асортиментом, визначеному в заявці (специфікації на товар).

Відповідно до п.2.2. Договору, Продавець зобов'язаний забезпечити завантаження та доставку товару на адресу Покупця.

Згідно п. 2.13. Договору, Покупець зобов'язаний забезпечити приймання - передачу товару по кількості у відповідності до товарно - супровідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.02.2022 по 22.02.2022 позивачем поставлено відповідачу партіями товар на загальну суму 5129941, 17 грн, про що свідчать видаткові накладні та ТТН, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.17. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар в термін, визначений п.п.3.1. цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору, оплата за поставлений товар проводиться Покупцем готівковим, або безготівковим шляхом, на протязі 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання товару Покупцем та наданням всієї товарно - супровідної документації. Датою отримання товару вважається дата підписання товарної (видаткової) накладної Покупцем.

Відповідно до п.3.4. Договору, при оплаті вартості Товару шляхом безготівкового розрахунку Покупець зобов'язаний перерахувати кошти на встановлений в договорі поточний рахунок.

Відповідачем були здійснені наступні оплати за поставлений товар:

18.02.2022 на суму 49 390,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 22313 від 18.02.2022;

18.02.2022 на суму 500 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22312 від 18.02.2022;

21.02.2022 на суму 315 392,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №32439 від 21.02.2022;

13.05.2022 на суму 348 401,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22530 від 13.05.2022;

13.05.2022 на суму 500 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22528 від 13.05.2022;

13.05.2022 на суму 500 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22529 від 13.05.2022;

24.05.2022 на суму 400 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22581 від 24.05.2022.

Враховуючи часткову сплату, заборгованість відповідача становить 2 516 756,80 грн.

Відповідно до п.6.1. Договору, всі суперечки і розбіжності, що виникають з цього договору і в зв'язку з ним, сторони врегульовують шляхом переговорів.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов’язання щодо поставки товару, претензій по якості і кількості щодо поставленого товару від відповідача не надходило. У зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий продукцію у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого заборгованість за отриманий товар становить 2516756,80 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов’язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі є доведеним. Доказів погашення суми боргу у розмірі 2516756,80 грн відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2516756,80 грн основного боргу за поставлений за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Крім зазначеної вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 732,27 річних, 474391,42 пені та 1011207,53 інфляції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем вимога про стягнення 474391,42 грн. пені заявлена за загальний період з 16.03.2022 по 16.09.2022, на підставі п. 6.2 Договору, яким передбачено, що за несвоєчасну поставку товару Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Згідно п.8.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання, неповне чи часткове виконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання з'явилося наслідком форс-мажорних обставин, що виникли після укладення даного Договору в результаті незалежних від Сторін причин, непередбачених і невідворотних подій надзвичайного характеру: повені, бурі, чи землетрусу інших природних катастроф, а також війн, громадянських війн, повстань, блокади страйків, локаутів.

Відповідно до п.8.3. Договору, сторона даного Договору, на яку вплинули форс-мажорні обставини, зобов'язана сповістити про це іншій Стороні даного Договору телеграфом чи телексом протягом трьох днів із дня настання форс - мажорних обставин, з одночасним дублюванням повідомлення рекомендованим листом, спрямованим іншим сторонам даного Договору.

Згідно п.8.4. Договору, повідомлення про настання, закінчення й тривалість терміну дії форс - мажорних обставин повинно бути підтверджено Торговельно - промисловою палатою. Дане підтвердження Торговельно - промисловою палатою спрямовується іншим Сторонам даного Договору протягом десяти днів із дня настання (закінчення) форс - мажорних обставин.

Відповідно до п.8.5. Договору, несвоєчасне повідомлення про настання, тривалість чи закінчення дії форс-мажорних обставин позбавляє Сторону, яка несвоєчасно повідомила про це, права посилатися на ці обставини і зобов'язує її виконувати взяті на себе зобов'язання за цим Договором вчасно, у повному обсязі й у терміни, зазначені в даному Договорі.

Юридична адреса Покупця: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд.88/2, що було окуповано з 28.02.2022.

Повідомлень від Покупця на адресу Постачальника щодо настання форс - мажорних обставин не надходило та останні платежі від Покупця надійшли на рахунок Постачальника в травні 2022 року.

Пунктом п. 3.1. Договору передбачено відтермінування сплати в 14 робочих дні з дати поставки товару, а платежі від Покупця надходили на рахунок без зазначення реквізитів конкретної партії товару.

07.03.2022 та 08.03.2022 були офіційним вихідним днями, а 12.03.2022 - робочим днем.

Таким чином, датою початку прострочення зобов'язання 16.03.2022, що є датою настання оплати за останню поставлену партію товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд визнав його правильним, до стягнення підлягає 474391,42 грн пені, як і визначено позивачем.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором передбачений інший розмір річних, ніж зазначено в ст. 625 ЦК України, згідно п.4.1. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець виплачує продавцю 0,01 % річних.

Позивачем розрахунок річних здійснено за період з 16.03.2022 по 13.02.2025 в розмірі 732,27 грн

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 0,01 % річних, суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 732,27 грн. 0,01 % річних, як і визначено позивачем.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Позивачем розрахунок інфляційних втрат здійснено за період березень 2022 – грудень  року у розмірі 1011207,53 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що за вказаний період сума інфляційних втрат складає 1011207,53 грн, як і визначено позивачем.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті товару в повному обсязі у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав. Також відповідачем контррозрахунок суми заборгованості (в тому числі, основного боргу, пені, річних відсотків та інфляційних нарахувань) заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3028,00 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 82/2, ЄДРПОУ 25480722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ОВЕН Ко” (51000, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н., смт. Магдалинівка, вул. Центральна, буд. 2, ЄДРПОУ 44581879) – 4003088 (чотири мільйона три тисячі вісімдесят вісім) грн 02 коп. заборгованість за договором поставки №3101/01-МПЗ від 31.01.2022.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 82/2, ЄДРПОУ 25480722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ОВЕН Ко” (51000, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н., смт. Магдалинівка, вул. Центральна, буд. 2, ЄДРПОУ 44581879) 59493 (п’ятдесят девять тисяч чотириста дев’яносто три) грн 96 коп. судового збору.

            Видати наказ.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

            Повний текст судового рішення складено 02.06.2025.

Суддя                                                                      Т.А. Азізбекян