ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” по справі № 908/6167/15 (908/1660/24). Суддя Черкаський В.І.

04 червня 2025, 12:21

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” по справі № 908/6167/15 (908/1660/24). Суддя Черкаський В.І.

номер провадження справи 25/84/15-21/7/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 Справа № 908/6167/15 (908/1660/24)

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/6167/15 (908/1660/24)

За позовною заявою - Щолкіна Миколи Володимировича (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник Орловський Сергій Олександрович, sarlov@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Потупало Н.І., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Ткаченко Ігор Анатолійович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Савченко Олексій Анатолійович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Ревенюк Лариса Миколаївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Макаренко Олександр Михайлович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Журавель Георгій Олексійович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Гонтаренко Ігор Володимирович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Шкода Ганна Романівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Сенченко Наталя Олексіївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Рибалка Ніна Петрівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Малетін Олександр Геннадійович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Тіханкова Тетяна Анатоліївна (має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Кувачев Сергій Олександрович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Суркіс Вікторія Євгенівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Крамаренко Василь Павлович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Добродуб Ольга Василівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Добродуб Денис Станіславович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Болотяна Валентина Миколаївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Чепурко Олена Миколаївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Степанова Людмила Гаріївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Рибалка Ольга Ремівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Прошин В’ячеслав Олександрович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Квак Олександр Іванович (має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Борисенко Наталія Вікторівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Улітенко Наталія Миколаївна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Бабушкіна Ірина Вікторівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Сокуренко Ольга Іванівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Ситнік Віктор Леонтійович (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Ющенко Оксана Павлівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Запорізька міська рада (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, 69061, код ЄДРПОУ 04053915, ел. пошта info@zp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС).
Бубнов Дмитро Юрійович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про зобов’язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Габуєва Тетяна Олегівна (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Потупало Н.І., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Запорізька міська рада (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, 69061, код ЄДРПОУ 04053915, ел. пошта info@zp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС).

про зобов’язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії

що розглядається в межах справи № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Потупало Наталія Ігорівна (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників:

Представник позивача Щолкіна М.В. - Орловський Сергій Олександрович, довіреність НРА № 666997 від 30.04.2021 (в режимі відеоконференції);

Представник відповідача - Потупало Наталія Ігорівна, ліквідатор (в режимі відеоконференції);

Третя особа відповідача - Макаренко О.М., паспорт (зал 123); Тіханкова Т.А., паспорт (зал 123); Прошин В.О., паспорт (зал 123); Савченко Ю.В., паспорт (зал 123);

Третя особа Запорізька міська рада - Мірошниченко О.О., виписка з ЄДР (зал 123);

Представник третьої особи відповідача Бабушкіної І.В. - Бабушкін В.Г., довіреність НСЕ № 857460 від 06.06.2023 (123 к. 2)

СУТЬ СПОРУ:

06.06.2024 до системи “Електронний суд” від Щолкіна Миколи Володимировича надійшла позовна заява від 06.06.2024 (вх. № 1804/08-07/24 від 06.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” про зобов’язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії в якій просить суд:

Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” не розпочинати, а якщо такі були розпочаті - припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” в межах ліквідаційної процедури ТОВ “Константа”, а саме:

- “Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя”, розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;

- “Будівництво житлового комплексу; вул. Грязнова, 3Б, м. Запоріжжя”, розташованого на земельній ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:01:008:0122, площа 1,3699 га;

Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” виключити майно незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” з ліквідаційної маси, а саме:

Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” ініціювати передачу незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” до власності територіальної громади м. Запоріжжя, а саме:

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2024 розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/1660/24) визначено судді Черкаському В.І.

У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа”.

У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Потупало Наталія Ігорівна.

Ухвалою від 10.06.2024 суд прийняв позовну заяву Щолкіна Миколи Володимировича від 06.06.2024 (вх. № 1804/08-07/24 від 06.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” про зобов’язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії до розгляду в межах провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” та відкрив провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначив на 09.07.2024, 10 - 00.

До суду надійшли клопотання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Ткаченка І.А. (вх. № 13777/08-08/24 від 08.07.2024), Савченка О.А. (вх. № 13776/08-08/24 від 08.07.2024), Ревенюк Л.М. (вх. № 13772/08-08/24 від 08.07.2024), Макаренка О.М. (вх. № 13769/08-08/24 від 08.07.2024), Журавель Г.О. (вх. № 13768/08-08/24 від 08.07.2024), Гонтаренка І.В. (вх. № 13766/08-08/24 від 08.07.2024), Шкода Г.Р. (вх. № 13764/08-08/24 від 08.07.2024), Сенченко Н.О. (вх. № 13761/08-08/24 від 08.07.2024), Рибалка Н.П. (вх. № 13774/08-08/24 від 08.07.2024), Малетіна О.Г. (вх. № 13761/08-08/24 від 08.07.2024), Кувачева С.О. (вх. № 13841/08-08/24 від 08.07.2024), Тіханкової Т.А. (вх. № 13871/08-08/24 від 09.07.2024), Суркіс В.Є. (вх. № 13870/08-08/24 від 09.07.2024), Крамаренка В.П. (вх. № 13869/08-08/24 від 09.07.2024), Добродуб О.В. (вх. № 13868/08-08/24 від 09.07.2024), Добродуб Д.С. (вх. № 13867/08-08/24 від 09.07.2024), Болотяної В.М. (вх. № 13866/08-08/24 від 09.07.2024), Чепурко О.М. (вх. № 13864/08-08/24 від 09.07.2024), Степанової Л.Г. (вх. № 13863/08-08/24 від 09.07.2024), Рибалки О.Р. (вх. № 13862/08-08/24 від 09.07.2024), Прошина В.О. (вх. № 13860/08-08/24 від 09.07.2024), Квака О.І. (вх. № 13881/08-08/24 від 09.07.2024).

У засіданні клопотання прийняті до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

Ліквідатор відповідача відзиву суду не надав, проти зазначених клопотань не заперечив.

У засіданні представник позивача проти клопотань про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ткаченка І.А. (вх. № 13777/08-08/24 від 08.07.2024), Савченка О.А. (вх. № 13776/08-08/24 від 08.07.2024), Ревенюк Л.М. (вх. № 13772/08-08/24 від 08.07.2024), Макаренка О.М. (вх. № 13769/08-08/24 від 08.07.2024), Журавель Г.О. (вх. № 13768/08-08/24 від 08.07.2024), Гонтаренка І.В. (вх. № 13766/08-08/24 від 08.07.2024), Шкода Г.Р. (вх. № 13764/08-08/24 від 08.07.2024), Сенченко Н.О. (вх. № 13761/08-08/24 від 08.07.2024), Рибалка Н.П. (вх. № 13774/08-08/24 від 08.07.2024), Малетіна О.Г. (вх. № 13761/08-08/24 від 08.07.2024), Кувачева С.О. (вх. № 13841/08-08/24 від 08.07.2024), Тіханкової Т.А. (вх. № 13871/08-08/24 від 09.07.2024), Суркіс В.Є. (вх. № 13870/08-08/24 від 09.07.2024), Крамаренка В.П. (вх. № 13869/08-08/24 від 09.07.2024), Добродуб О.В. (вх. № 13868/08-08/24 від 09.07.2024), Добродуб Д.С. (вх. № 13867/08-08/24 від 09.07.2024), Болотяної В.М. (вх. № 13866/08-08/24 від 09.07.2024), Чепурко О.М. (вх. № 13864/08-08/24 від 09.07.2024), Степанової Л.Г. (вх. № 13863/08-08/24 від 09.07.2024), Рибалки О.Р. (вх. № 13862/08-08/24 від 09.07.2024), Прошина В.О. (вх. № 13860/08-08/24 від 09.07.2024), Квака О.І. (вх. № 13881/08-08/24 від 09.07.2024) заперечив, вважає, що вони необґрунтовані належним чином.

Ухвалою від 09.07.2024 суд, зокрема, залучив до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ткаченка Ігоря Анатолійовича, Савченка Олексія Анатолійовича, Ревенюк Ларису Миколаївну, Макаренка Олександра Михайловича, Журавель Георгія Олексійовича, Гонтаренка Ігоря Володимировича, Шкода Ганну Романівну, Сенченко Наталю Олексіївну, Рибалка Ніну Петрівну, Малетіна Олександра Геннадійовича, Тіханкову Тетяну Анатоліївну, Кувачева Сергія Олександровича, Суркіс Вікторію Євгенівну, Крамаренка Василя Павловича, Добродуб Ольгу Василівну, Добродуба Дениса Станіславовича, Болотяну Валентину Миколаївну, Чепурко Олену Миколаївну, Степанову Людмилу Гаріївну, Рибалка Ольгу Ремівну, Прошина В’ячеслава Олександровича, Квака Олександра Івановича.

Підготовче засідання відклав на 07.08.2024, 12 - 00.

До суду надійшли:

- від представника позивача Орловського С.О. - заперечення (вх. № 15766/08-08/24 від 07.08.2024) на дії суду та визначення порядку виконання ухвали суду від 09.07.2024;

- клопотання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Борисенко Н.В. (вх. № 15431/08-08/24 від 02.08.2024), Улітенко Н.М. (вх. № 15637/08-08/24 від 06.08.2024), Бабушкіної І.В. (вх. № 15576/08-08/24 від 05.08.2024);

- клопотання Прошина В.О. (вх. № 15757/08-08/24 від 07.08.2024) про залишення позовної заяви без руху;

- клопотання Макаренка О.М. (вх. № 15759/08-08/24 від 07.08.2024) про залишення позовної заяви без руху.

У засіданні відзив Тіханкової Т.А. (вх. № 14849/08-08/24 від 24.07.2024), клопотання Тіханкової Т.А. (вх. № 14847/08-08/24 від 24.07.2024) про залишення позову без розгляду повернуті заявнику без розгляду у зв’язку з порушенням нею порядку подання документів у справі, встановленого ст. ст. 6, 170 ГПК України.

Ліквідатор відповідача відзиву суду не надав, проти зазначених клопотань не заперечив.

У засіданні заяви та клопотання прийняті до розгляду, додаткові докази приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою від 07.08.2024 суд зупинив провадження у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Габуєвої Т.О. на ухвалу суду по справі № 908/6167/15 від 14.11.2023 та повернення матеріалів справи № 908/6167/15 до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 06.11.2024 суд поновив провадження у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) з 06.11.2024. Підготовче засідання призначив на 21.11.2024, 09 - 15.

Ухвалою від 21.11.2024 суд залучив до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Борисенко Н.В; Улітенко Н. М.; Бабушкіну І.В., Сокуренко О.І., Ситніка В.Л., Ющенко О.П. Відклав підготовче засідання на 18.12.2024, 12 - 00.

До суду надійшли:

- відзив на позов Макаренка О.М. (вх. № 23494/08-08/24 від 02.12.2024);

- відзив на позов ліквідатора ТОВ “Константа” (вх. № 23870/08-08/24 від 06.12.2024);

- відзив на позов Ситника В.Л. (вх. № 23933/08-08/24 від 06.12.2024);

- відзив на позов Сокуренко О.І. (вх. № 23935/08-08/24 від 06.12.2024);

- заява позивача (вх. № 24595/08-08/24 від 17.12.2024) в якій заявляє про закриття підготовчого засідання і призначення справи до судового розгляду, та про проведення підготовчого засідання без участі позивача і представника;

- клопотання ліквідатора ТОВ “Константа” (вх. № 24715/08-08/24 від 18.12.2024), просить суд розглянути справу без її особистої участі. Додатково повідомив що не заперечує проти закриття підготовчого засідання та переходу до слухання справи по суті;

- заява Макаренка О.М. (вх. № 24762/08-08/24 від 18.12.2024) про зупинення провадження у справі;

- позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Габуєвої Тетяни Олегівни (вх. № 3601/08-07/24 від 18.12.2024), в якій вона просить:

Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” не розпочинати, а якщо такі були розпочаті - припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершеного будівництвом ЖК “Зірковий” в межах ліквідаційної процедури ТОВ “Константа”: “Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя”, розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;
Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” виключити майно незавершеного будівництвом ЖК “Зірковий” з ліквідаційної маси: “Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя”, розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;
Зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” ініціювати передачу незавершеного будівництвом ЖК “Зірковий” до власності територіальної громади м. Запоріжжя: “Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя”, розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га.

У засіданні на підставі ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва до 19.12.2024, 09 - 15.

У засіданні заяви та клопотання прийняті до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

Враховуючи відсутність підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені ст. 227 ГПК України суд відмовив у задоволенні заяви Макаренка О.М. (вх. № 24762/08-08/24 від 18.12.2024) про зупинення провадження у справі.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.2024 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Габуєвої Т.О. визначено судді Черкаському В.І., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа”.

Ухвалою від 19.12.2024 суд, зокрема, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Габуєвої Тетяни Олегівни (вх. № 3601/08-07/24 від 18.12.2024) прийняв до спільного розгляду з первісним позовом Щолкіна Миколи Володимировича до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” про зобов’язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії та ухвалив розглядати справу № 908/6167/15 (908/1660/24) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.01.2025, 12 - 20 з повідомленням (викликом) сторін.

До системи “Електронний суд” надійшли:

- заява Щолкіна М.В. (вх. № 143/08-08/25 від 06.01.2025) про долучення доказів;

- заява Габуєвої Т.О. (вх. № 146/08-08/25 від 06.01.2025) про долучення доказів;

- відзив Макаренка О.М. (вх. № 319/08-08/25 від 07.01.2025) на позовну заяву Габуєвої Т.О.;

- відзив Тіханкової Т.А. (вх. № 322/08-08/25 від 07.01.2025) на позовну заяву Габуєвої Т.О.;

- відзив ліквідатор ТОВ “Константа” (вх. № 517/08-08/25 від 09.01.2025) на позовну заяву Габуєвої Т.О.;

- пояснення Запорізької міської ради (вх. № 546/08-08/25 від 09.01.2025) на позовну заяву Щолкіна М.В.;

- заява Тіханкової Т.А. (вх. № 1108/08-08/25 від 16.01.2025) на дії вчинені представником;

- клопотання Тіханкової Т.А. (вх. № 1109/08-08/25 від 16.01.2025) про відмову у розгляді позовної заяви Габуєвої Т.О.;

- заяви Бубнова Д.Ю. (вх. № 13854/08-08/24 від 09.07.2024, вх. № 1114/08-08/25 від 16.01.2025) про вступ в якості третьої особи у справу;

- клопотання Щолкіна М.В. (вх. № 1128/08-08/25 від 16.01.2025) про визнання зловживання процесуальними правами;

- клопотання Макаренка О.М. (вх. № 1138/08-08/25 від 16.01.2025) про відмову у розгляді позовної заяви Габуєвої Т.О.

У засіданні 16.01.2025 надійшли усні клопотання третіх осіб 21, 25, 8 про повернення позовної заяви позивачу у зв’язку з недотримання вимог ГПК України.

У засіданні заяви прийняті до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

Кредитор Мальований М.М. усно заявив про неотримання копії позовної заяви, просить суд відсторонити представника позивача Орловського С.О. від участі у справі.

Відповідно до вимог ст. ст. 132, 133 ГПК України судом винесено попередження Орловському С.О. та Макаренку О.М. за порушення порядку під час судового засідання.

У засіданні оголошувалась перерва до 16.01.2025, 15 - 00.

До суду надійшла заява Мальованого М.М. (вх. № 1159/08-08/25 від 16.01.2025) про вступ в якості третьої особи у справу.

У засіданні вона прийнята до розгляду.

Ухвалою від 16.01.2025 суд у заяві Мальованого М.М. (вх. № 1159/08-08/25 від 16.01.2025) відмовив. Заяви Бубнова Д.Ю. (вх. № 13854/08-08/24 від 09.07.2024, вх. № 1114/08-08/25 від 16.01.2025) про вступ в якості третьої особи у справу задовольнив. Залучив до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Бубнова Дмитра Юрійовича. Закрив підготовче провадження та призначити справу № 908/6167/15 (908/1660/24) до судового розгляду по суті на 12.02.2025, 11 - 00.

У судовому засіданні 12.02.2025 на підставі ст. 216 ГПК України оголошувались перерви до 17.02.2025, 14 - 00, 18.02.2025, 15 - 30, 03.03.2025, 14 - 00, 04.03.2025, 15 - 00 (на стадії дослідження доказів).

У справі 908/6167/15 надійшла заява кредитора Габуєвої Т.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І., враховуючи зазначене, положення ГПК України, суд повідомив учасникам справи про те, що розгляд справи продовжиться після розгляду зазначеної заяви.

Ухвалою від 05.03.2025 № 908/6167/15 (суддя Юлдашев О.О.) у задоволенні заяви представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І. відмовлено.

Ухвалою суду від 10.03.2025 судове засідання у справі призначено на 17.03.2025, 14 - 00.

14.03.2025 до системи “Електронний суд” від представника Запорізької міської ради Мірошниченко О.О. надійшла заява (вх. № 5729/08-08/25 від 14.03.2025) в якій просить суд провести судове засідання, яке відбудеться 17.03.2025, 15 - 00 без участі представника, враховуючи пояснення від 08.01.2025 № 8.

17.03.2025 до системи “Електронний суд” надійшли наступні документи:

- від ліквідатора Потупало Н.І. - клопотання (вх. № 5819/08-08/25 від 17.03.2025) в якому зазначає, що у зв’язку з необхідністю бути присутньою в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді у іншій справі про банкрутство, прошу Суд розглянути справу без моєї особистої участі за документами, наявними в матеріалах справи.

- від представника Щолкіна М.В. Орловського С.О. - клопотання (вх. № 5859/08-08/25 від 17.03.2025) в якому зазначено, у зв’язку з викликаною хворобою заявника неможливістю участі в судовому засіданні, призначеному на 17.03.2025 року, цим заявляю про відкладання розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.03.2025 відкладено судовий розгляд справи на 03.04.2025, 16 - 00 (на стадії дослідження доказів).

03.04.2025 до суду надійшла заява Габуєвої Т.А. (вх. № 7167/08-08/25 від 03.04.2025) в якій вона заявляє про тимчасове припинення повноважень адвоката Габуєва Г.Ю. та Орловського С.О. з її представництва у справі.

Заява прийнята судом до відома та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою від 03.04.2025 відкладено судовий розгляд справи на 23.04.2025, 12 - 00.

Судове засідання 23.04.2025 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) здійснене за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 23.04.2025 винесено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши у засіданні представників сторін, третіх осіб, суд

УСТАНОВИВ:

Позивач просить задовольнити позов, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду м. Запоріжжя перебуває справа про банкрутство ТОВ “Константа” (справа № 908/6167/15), що є замовником будівництва двох житлових будинків за адресами Фортечна, 3-Б і Бородінська, 24-А в м. Запоріжжя, для будівництва яких були залучені кошти фізичних осіб - інвесторів будівництва.

В ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав, зокрема, віднесено: примусове виконання обов’язку в натурі та припинення правовідношення.

Тому інвестори будівництва розділились на дві частини: одні в процедурі банкрутства вимагають повернення коштів, вкладених в будівництво, шляхом продажу недобудов в ліквідаційній процедурі, і які заперечують проти передачі до комунальної власності; інші - завершення будівництва і отримання квартир. Способом досягнення цієї мети вони обрали передачу недобудов до комунальної власності.

Зокрема, в зв’язку з невиконанням забудовником зобов’язань з передачі у власність інвесторам проінвестованих ними об’єктів нерухомості, частина фізичних осіб - інвестори будівництва, звернулась з грошовими вимогами до забудовника в процесі банкрутства, вимагаючи повернення вкладених коштів. Відповідними ухвалами господарського суду грошові вимоги фізичних осіб - інвесторів будівництва були включені до реєстру кредиторів.

Таким чином, частина інвесторів будівництва - фізичних осіб, звернувшись з грошовими вимогами у справі про банкрутство, обрали способом захисту своїх порушених прав - припинення правовідносин з будівництва і повернення сплачених за покупку квартир грошових коштів. В той час як інша частина інвесторів будівництва - фізичних осіб, до яких належить позивач, способом захисту своїх порушених прав обрали спонукання до виконання зобов’язань в натурі, тобто завершення будівництва і передачі квартир у власність інвесторів.

Ці способи захисту є взаємовиключними: вимагаючи повернення вкладених в будівництво коштів, інвестори не можуть одночасно вимагати отримання квартир, і навпаки.

Щолкін М.В. з грошовими вимогами у справі про банкрутство не завертався. Тим самим, на відміну від інвесторів - кредиторів у справі про банкрутство (які звернувшись з грошовими вимогами у справі по банкрутство за власною ініціативою припинили речово-зобов’язальні відносини з відповідачем, а відтак втратили майнове право), він зберігає за собою саме майнове право у зобов’язально-речових відносинах з забудовником - тобто право на отримання квартири після завершення будівництва.

Тому, вбачаючи свій законний інтерес у передачі недобудованих житлових будинків до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, Щолкіним М.В. була ініційована процедура передачі майна до комунальної власності, як єдиний варіант, що має правове обґрунтування, за яким можлива добудова, а відтак - здійснення належних заявнику майнових прав.

Так, в постанові Верховного суду від 22.06.2022 року у справі № 331/3702/19 за позовом Щолкіна М.В. до Запорізької міської ради про зобов’язання прийняти недобудовані ТОВ “Константа” житлові будинки до комунальної власності, було встановлено, що обов’язку ліквідатора передати об’єкти незавершеного будівництва житлового призначення до комунальної власності територіальної громади, кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Але, саме ліквідатор був зобов’язаний ініціювати питання щодо передачі об’єктів незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, -

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тому, 26.04.2024 року засобами підсистеми ЕС в ЄСІТС я разом з іншими заявниками, звернувся до ліквідатора Потупало Н.І. з такими вимогами:

- виключити майно незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” з ліквідаційної маси;

- ініціювати передачу незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” до власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Станом на час звернення з позовом відповіді ліквідатора не отримано.

Обґрунтування права на позов і предмету позовних вимог як належного та ефективного способу захисту.

Бездіяльністю ліквідатора порушені майнові права позивача, що перешкоджає отриманню квартири у власність. При цьому зміст необхідних дій, що мали бути здійснені ліквідатором, був встановлений Постановою Верховного суду у справі № 331/3702/19, а саме - ініціювання і передача недобудов до комунальної власності. Невиконання ліквідатором цих обов’язків і утворює зміст його протиправної бездіяльності.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Способи правового захисту особа обирає з-поміж способів, визначених ст. 16 ЦК України. Згідно п. 5) ч. 2 ст. 16 ЦК України, до способів правового захисту віднесено примусове виконання обов’язку в натурі. Цей спосіб і був обраний позивачем.

Велика Палата Верховного Суду (зокрема, постанова від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19) неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту, який не призведе до реального поновлення позивача в правах, є підставою для відмови в задоволенні позову як такого, що є неефективним. “Ефективний засіб правого захисту” у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав, не відповідає цій нормі.

В справі, що розглядається, спір не пов’язаний з невизнанням майнових прав позивача. Зміст порушеного права позивача полягає в неможливості здійснення майнових прав, а така неможливість викликана протиправною бездіяльністю ліквідатора, зміст якої складає невиконання ліквідатором обов’язків, встановлених Постановою Верховного суду у справі № 331/3702/19.

Висновок. Наявність майнового права позивача ніхто не оспорює, воно існує об’єктивно і підставою його виникнення є мирова угода, затверджена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11. Тому характер порушення права позивача полягає не у невизнання майнового права, а у неможливості його здійснення. Така неможливість обумовлена невиконанням ліквідатором обов’язків, встановлених Постановою ВС у справі № 331/3702/19, спонукання до виконання яких і є предметом позовних вимог, що відповідає ст. 16 ЦК України стосовно можливих способів правового захисту. В свою чергу виконання ліквідатором обов’язків, до яких його буде зобов’язано рішенням суду уможливить здійснення позивачем майнового права, а отже обраний позивачем спосіб правового захисту є належним та ефективним.

У майна банкрута є два взаємовиключних шляхи: або продаж у складі ліквідаційної маси; або передача до комунальної власності.

З першим вже розібрався Верховний суд, вказавши, що право продажу належить власнику майна. Виснувавши в постанові Верховного суду від 28.09.2021 р. у справі № 908/6167/15 (908/1258/20), що ТОВ “Константа” не фінансувало будівництво, а відтак не є власником майна, суд скасував результати аукціону щодо продажу. Відтак продаж недобудованих ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” в ліквідаційній процедурі ТОВ “Константа” є незаконною ціллю.

Висновки, до яких дійшов Верховний суд, полягають в наступному: фінансування будівництва ЖК здійснювалось за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб; судами не встановлено, що ТОВ “Константа” фінансувало будівництво ЖК і виготовлення майна за власні кошти або зі своїх матеріалів; ТОВ “Константа” не є власником незавершених будівництв ЖК.

Тому Верховний суд підтримав другий варіант розпорядження недобудованими будинками, виснувавши в постанові від 22 червня 2022 року у справі № 331/3702/19, що недобудови підлягають передачі до комунальної власності за ініціативою ліквідатора.

Вимога про виключення недобудованих ЖК зі складу ліквідаційної маси і передачу їх до комунальної власності ґрунтується на ЗУ “Про місцеве самоврядування”, що зобов’язує органи місцевого самоврядування організувати завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків, споруджуваних із залученням коштів фізичних осіб, у разі фінансової неплатоспроможності забудовників продовжувати таке будівництво (пп. 11 ч. 1 ст. 31 ЗУ “Про місцеве самоврядування”). З цією метою незавершені будівництвом житлові будинки передаються до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов (стаття 42 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом”, ст. 62 КУзПБ).

Застосування до спірних відносин норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство), поряд із нормами введеного в дію 21 жовтня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зумовлено моментом виникнення спірних правовідносин та однаковим їх правовим регулюванням за змістом відповідних норм цих законодавчих актів (частини тринадцятої статті 41 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 62 КУзПБ). Цього висновку також дотримується Верховний суд у справі 331/3702/19.

Згідно імперативної норми ч. 1 ст. 42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, незавершені будівництвом ЖК “Зірковий” та “Тихий центр” не включається до ліквідаційної маси ТОВ “Константа”, а згідно імперативної норми ч. 1 ст. 42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передається до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

В постанові ВС від 08.07.2021 р. у справі Б-19/81-10 викладений висновок, згідно якому бездіяльність міської ради щодо прийняття об’єктів житлового фонду підприємства боржника до комунальної власності є протиправною, оскільки нормами Закону про банкрутство передбачено обов’язкове передання об’єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста, при цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов.

Обов’язку ліквідатора передати об’єкти до комунальної власності кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Точно такий же самий висновок викладений в постанові Верховного суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 5023/182/12.

Розглядаючи позовні вимоги Щолкіна Миколи Володимировича, Верховним судом прийняте рішення, що безпосередньо стосується ЖК “Тихий центр”. Так, в постанові Верховного суду від 22 червня 2022р. у справі № 331/3702/19 про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя незавершених будівництвом об’єктів житлового фонду за адресою вул. Фортечна, 3Б в м. Запоріжжя (ЖК “Тихий центр”) суд дійшов наступних висновків:

“Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” установлює обов’язок ліквідатора передати органу місцевого самоврядування об’єкти житлового фонду та комунальної інфраструктури, які не належать боржнику на праві власності.

Верховний Суд акцентує, що обов’язку ліквідатора передати зазначені об’єкти до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Тлумачення змісту цих норм дає підстави для висновку, що відмова органу місцевого самоврядування від виконання імперативного припису спеціальних законодавчих актів (законів) щодо передачі/прийняття об’єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності територіальних громад не може бути обґрунтована недоцільністю таких дій тощо.

Тобто, саме ліквідатор є суб’єктом ініціювання питання щодо передачі об’єктів незавершеного будівництва до власності територіальної громади”.

Це рішення Верховного суду прийнято безпосередньо щодо ЖК “Тихий центр”, але оскільки обставини будівництва ЖК “Зірковий” повністю тотожні обставинам будівництва, викладеним в рішенні Верховного суду стосовно ЖК “Тихий центр”, ці висновки Верховного суду повною мірою підлягають застосуванню і щодо ЖК “Зірковий”.

Отже, можемо однозначно і впевнено стверджувати, без жодних підстав для розумного сумніву у правильності зроблених висновків, що перспективи ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” полягають виключно у передачі незавершених будівництвом цих ЖК до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Окремо акцентую увагу суду на тому, що перебування об’єктів в недобудованому стані, відсутність відомостей про об’єкти будівництва в єдиній державній електронній системі в сфері будівництва, а також відсутність державної реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є перешкодою для їх передачі у комунальну власність. Цей висновок обґрунтований наступним.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” цей Закон регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність. А відповідно до ч. 3 ст. 1 цього закону передача у державну або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Таким чином, оскільки не встановлено іншого, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Цього висновку дотримується також Верховний суд у справі № 331/3702/19.

Згідно ст. 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” об’єктами передачі є, зокрема, об’єкти житлового фонду, в тому числі незавершені будівництвом.

Отже, закон чітко встановлює, що об’єкти житлового фонду можуть бути незавершеними будівництвом і такі об’єкти підлягають передачі.

Крім того, в Україні діє Класифікатор державного майна, затв. Наказом ФДМУ 15.03.2006 № 461, відповідно до якого будівлі і споруди житлового фонду можуть перебувати в недобудованому стані, при цьому перебуваючи у складі об’єктів житлового фонду. Згідно з цим класифікатором будівлі житлового фонду, що перебуваються в недобудованому стані належать до підкласу № 4100.2 цього класифікатора.

Належність недобудов до житлового фонду також підтверджено документально - інформацією з державного реєстру речових права та технічною документацією.

З цих підстав незавершені будівництвом житлові будинки відносяться до житлового фонду і можуть передаватись до комунальної власності в установленому порядку.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, встановлений виняток щодо заборони передачі до комунальної власності об’єктів, право власності на які не зареєстровані. І цей виняток встановлено саме щодо житлового фонду: не можуть бути об’єктами передачі з державної у комунальну власність об’єкти, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку (крім об’єктів житлового фонду та гуртожитків, нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування ЗСУ).

Отже, ч. 2 ст. 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” встановлює виняток і дозволяє передавати до комунальної власності об’єкти житлового фонду, право власності на які не зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, перебування об’єктів в недобудованому стані, а також відсутність реєстрації права власності не перешкоджає передачі цього майна до комунальної власності.

Згідно, ч. 2 ст. 4-1 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” ініціатива щодо передачі об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно: 1) від органів, визначених статтею 3 цього Закону. 2) підприємств, на балансі яких перебувають ці об’єкти.

Отже, звертаючись з пропозицією прийнято майно до комунальної власності, ліквідатор ТОВ “Константа”, на балансі якого перебуває майно, ініціює питання передачі зазначених об’єктів до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. В свою чергу реалізувати цю ініціативу від ліквідатора ТОВ “Константа” вимагає імперативна норма ст. 42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 62 КУзПБ.

Щодо дискреційних повноважень ліквідатора.

В зв’язку з невиконанням ліквідатором імперативних приписів законодавства, що зобов’язують ліквідатора виключити недобудоване майно житлового фонду з ліквідаційної маси і передати його до комунальної власності територіальної громади, позивач звертається з позовом про зобов’язання ліквідатора вчинити ці дії.

Предметом позову є судовий примус до реалізації власної компетенції ліквідатора, яка не містить альтернативних варіантів поведінки (безальтернативна диспозиція) за наявності чітко визначених фактичних обставин справи (гіпотеза).

Згідно ст. 13 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод” (надалі - Конвенція про захист прав) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізуючи положення ст. 13 Конвенції про захист прав, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що для того, щоб бути ефективним, судовий засіб захисту порушених прав має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів на виконання рішення суду дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 р. у справі “Гурепка проти України” (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 р. у справі “Кудла проти Польщі” (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі “Гарнага проти України” (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).

Порушення прав, свобод та інтересів особи може відбуватися двома способами: пасивним (порушення, шляхом неприйняття рішення щодо реалізації прав) та активним (шляхом відмови у реалізації прав особи). В обох цих випадках реальний, а не формальний захист та відновлення порушеного права позивача вимагає не лише визнання протиправними дій (бездіяльності), але й оскільки така діяльність прямо суперечить Конституції України, закону та спеціально-дозвільним принципам захист повинен відбуватися шляхом спонукання до виконання компетенційного обов’язку легалізувати своїм рішенням чи дією передбачене право особи.

Як слідує зі змісту Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затв. наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: “за наявності поважних причин орган вправі надати …”, “у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…”, “рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…” тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Таким чином, дискреційними повноваженнями є повноваження їх суб’єкта обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. З цього висновку випливає, що у випадку, коли повноваження суб’єкта сформульовані через формулу дихотомії “задовольнити - відмовити”, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними.

Законодавчі акти окреслюють межі повноважень, зв’язують їх суб’єктів правом. Навіть тоді, коли суб’єкт реалізує так звану, дискреційну владу (дискреційні повноваження), він не повинен виходити за межі свободи, окреслені правом. Закон стоїть на перешкоді свавіллю, суб’єктивізму. Вільний розсуд, через який реалізуються дискреційні повноваження, повинен здійснюватися в легальних межах. Суб’єкт дискреційних повноважень, здійснюючи такі повноваження, зобов’язаний передусім правильно оцінювати ситуацію, наявні факти і застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання правом.

Отже реалізація дискреційних повноважень в будь-якому випадку лежить в площині підкорення уповноваженого суб’єкта нормі закону.

Але суб’єкт не наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має права діяти на власний розсуд, коли відповідно закону правомірним є лише один варіант рішення чи діяльності.

Тому ініціювання передачі незавершених будівництвом об’єктів житлового фонду до комунальної власності не належить до дискреційних повноважень ліквідатора ТОВ “Константа”. Така дискреція обмежується встановленою ст. 42 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мірою обов’язкової поведінки.

Оскільки діюче законодавство не містить альтернативних варіантів поведінки ліквідатора у спірних правовідносинах, тому, встановивши протиправність бездіяльності, порушені права скаржника мають бути поновлені шляхом винесення судового рішення про зобов’язання ліквідатора ініціювати до передачі об’єктів житлового фонду в комунальну власність, як єдиний варіант можливої поведінки ліквідатора, безальтернативність якої встановлена імперативною нормою ч. 1 ст. 42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Подібний цьому підхід до обмеження дискреційних повноважень їх суб’єктів, зокрема, викладений в постанові ВС у складі КГС від 07 липня 2022 р. у справі № 910/886/21.

Щодо дотримання необхідного балансу інтересів.

Як встановлено рішеннями судів у справах 908/6167/15 (908/1258/20) та 908/6167/15 (908/1348/20), ТОВ “Константа” не здійснювало фінансування будівництва об’єктів за рахунок власних коштів, тому об’єкти незавершеного будівництва не належать йому на праві власності, а таке фінансування здійснювалось фізичними особами-інвесторами будівництва, яким належить право очікування щодо отримання у власність проінвестованих ними частин нерухомості в об’єкті будівництва після його завершення. Таким чином, кредитори боржника, які не мають майнових прав на частини нерухомості в об’єкті будівництва апріорі не можуть отримати задоволення своїх вимог за рахунок продажу такого об’єкту, оскільки він не належить банкруту.

Одночасно з цим, згідно постанови Кабінету міністрів України від 31 січня 2000 р. № 168 “Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла”, розподіл загальної площі збудованого об’єкта між учасниками будівництва після передачі права на завершення будівництва і його фактичного завершення здійснюється пропорційно їх пайовій участі у його спорудженні. Отже, законодавство гарантує інвесторам право на отримання частини об’єкту нерухомості пропорційно своєму внеску у будівництво навіть у разі передачі права на завершення будівництва іншому забудовнику і завершення у такий спосіб його будівництва.

Таким чином, передача недобудов у комунальну власність не порушує балансу інтересів, оскільки кредитори, що не мають майнових прав на частини нерухомості в об’єкті будівництві апріорі не можуть задовольнити свої вимоги до банкрута за рахунок продажу недобудов, оскільки ТОВ “Константа” не є їх власником, але всі без винятку інвестори, за рахунок яких будувались будинки можуть і які не відмовились від майнових вимог, замінивши їх грошовими у справі про банкрутство, отримати задоволення своїх вимог пропорційно своїй участі у їх будівництві.

Треті особи - Макаренко О.М., Ситник В.Л., Сокуренко О.І. проти позову Щолкіна М.В. заперечили з підстав, вказаних у відзивах.

Макаренко О.М. посилається на висновки, викладені у Постанові ЦАГС від 09.09.2024 у справі № 908/6167/15. Підстави відмови в задоволенні скарги Габуєвої Т.О. обґрунтовані тим, що матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до об’єктів державного житлового фонду, до об’єктів права державної власності або об’єктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету, чи то до об’єктів комунальної інфраструктури. Тобто відсутні докази належності спірного майна до об’єктів, які згідно з імперативними нормами права вищезазначених нормативно-правових актів підлягають безумовній передачі до комунальної власності у разі банкрутства товариства.

Також, у своїй позовній заяві Щолкін М.В. протиставляє свої інтереси інтересам інших фізичних осіб, що с кредиторами по справі. У п. 5. щодо дотримання необхідного балансу інтересів Щолкін М.В. та його представник Орловський стверджують, що усі інші фізичні особи, які неодноразово рішеннями судів різних інстанцій визнані інвесторами будівництва, самим фактом участі у справі про банкрутство ТОВ “Константа” та заявою вимог до банкрута відмовились від своїх майнових прав, які виникли на підставі Мирової угоди затвердженою ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 по справі № 19/157/10-25/195/10- 12/5009/7270/11. Проте у Постанові ВС від 28.09.21 р. по справі № 908/6167/15 (908/1258/20) про скасування результатів аукціону, яка розглядалась саме в межах справи про банкротство ТОВ “Константа” чітко вказана позиція суду:

“п 37. Підставою для визнання недійсними результатів аукціону є здійснення продажу майна з порушенням прав позивачів через наявність у них майнових права на окремі площі в об’єкті будівництва, оскільки об’єкт будівництва, обмежений правом очікування позивачів;

п 90. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що у позивачів не виникло право очікування (обмежене речове право, яке засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому і є складовою частиною майна, як об'єкта цивільних прав), оскільки ухвалами суду від 23.03.2016 та 07.04.2016 визнано грошові вимоги кредиторів - позивачів у даній справі”.

В Постанові ВС від 05.10.21 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20), де оскаржувалась реєстрація права власності за ТОВ “Константа” на недобудований об’єкт “Зірковий”, який розташований за адресою: м. Запоріжжя вул. Бородинська 24А саме в рамках банкротства ТОВ “Константа” та саме визнаним кредитором в банкротстві ВС висловив свою позицію:

“54. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Габуєвій Т.О. належать майнові права на квартиру для фінансування будівництва якого залучались кошти від фізичних та юридичних осіб.

Отже, суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку, що реєстраційний запис про право власності ТОВ “Константа” на об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 не порушує майнове право “право очікування” ОСОБА_4 отримати право власності на нерухоме майно, розташоване у цій недобудові, як власника майнових прав на квартиру АДРЕСА_3.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, фінансування будівництва здійснювалось за рахунок фізичних і юридичних осіб (пункт 14.9. постанови).
Відтак, відповідно до частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України особи, які здійснювали фінансування будівництва можуть вважатися власниками матеріалів і обладнання, які використовують в процесі будівництва”.

Отже твердження Щолкіна М.В. та його представника Орловського С.О. про те, що визнані кредитори в справі про банкрутство ТОВ “Константа” № 908/6167/15 не мають жодного стосунку до недобудов (чи майнові права, чи за бажанням, на грошову компенсацію за рахунок своєї частки належаних їм будівельних матеріалів) є хибним.

Також зазначає, що Щолкін М.В. придбав квартиру у житловому комплексі “Тихий центр”, але при цьому вимагає зобов’язати ліквідатора у справі № 908/6167/15, в якій він не є учасником, передати до комунальної власності місцевої громади також і житловий комплекс “Зірковий” до якого не має жодного відношення. Отож, вважає такі дії позивача на 100% безпідставними.

Виходячи з Постанов Верховного суду від 28.09.2021 та 05.10.2021, саме інвестори будівництва є власниками недобудов ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий”, тобто саме 100 % інвесторів повинні надати згоду на передачу недобудов до комунальної власності місцевій громаді, а не ліквідатор.

Ситник В.Л., Сокуренко О.І. вважають, що виходячи з Постанов Верховного суду від 28.09.21 (п. п. 37, 90) та від 05.10.21 (п. п. 54, 63, 48, 49) саме інвестори будівництва є власниками недобудов ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий”, тобто саме 100 % інвесторів повинні надати згоду на передачу недобудов до комунальної власності місцевої громади, а не ліквідатор.

Звертають увагу суду, що з аналогічними вимогами зверталась зі скаргою Габуєва Т.О. в суди першої та другої інстанції. Господарським судом в Запорізькій області ухвалою від 14.11.2023 та Постановою ЦАГС від 09.09.2024 обидві інстанції відмовили в задоволенні скарги.

Також зазначають, що Щолкін М.В. придбав квартиру у житловому комплексі “Тихий центр”, але при цьому вимагає зобов’язати ліквідатора передати до комунальної власності місцевої громади також і житловий комплекс “Зірковий” до якого не має жодного відношення. Отож, вважають такі дії позивача на 100 % безпідставними.

Запорізька міська рада у поясненнях проти позову заперечила з наступних підстав. У випадку передачі недобудов до комунальної власності, кожний інвестор повинен буде довести наявність у нього майнових прав у вказаних недобудовах. Оскільки Запорізька міська рада чи її виконавчі органи не мають повноважень встановлювати чи підтверджувати наявність прав (майнових прав) на нерухоме майно, то в даному випадку вказані обставини інвестори повинні будуть підтвердити лише в судовому порядку, тобто судовим рішенням про визнання майнових прав. На сьогоднішній день обидва недобудовані об’єкти не мають статусу об’єктів незавершеного будівництва, а визнані будівельними матеріалами. Чиним законодавством України не передбачено передання до комунальної власності будівельних матеріалів. Таким чином, вважає неможливим передачу до комунальної власності вказаних об’єктів у вигляді будівельних матеріалів. Враховуючи вищенаведене, передача об’єктів незавершеного будівництва у вигляді будівельних матеріалів не вбачається можливою.

Ліквідатор відповідача вважає, що до складу ліквідаційної маси ТОВ “Константа” включено сааме будівельні матеріали, які станом на дату звернення з позовною заявою, не мають статусу недобудованих житлових будинків, а отже не є об’єктами житлового фонду. Також звертає увагу на те, що ТОВ “Константа” не є власником цих будівельних матеріалів. Відповідно до Постанови Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.10.2021р. у справі № 908/6167/15 (908/1348/20), особи які здійснювали фінансування будівництва можуть вважатись власниками матеріалів і обладнання, які використовувались в процесі будівництва. Слід також зазначити, що в своїй Позовній заяві позивач посилається на ЗУ “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” цей Закон регулює відносини, пов’язанні з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Передача у державну або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад. У статті 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” передбачено, що об’єктами передачі згідно з цим Законом є, крім іншого, об’єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об’єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Звертає увагу, що об’єкти незавершеного будівництва, які перебувають на балансі ТОВ “Константа”, не належать до об’єктів житлового фонду, не були зареєстровані необхідним чином у державному реєстрі, а отже не підлягають передачі у комунальну власність. А отже у ліквідатора відсутні підстави для звернення до Запорізької міської ради, щодо передачі в комунальну власність будівельних матеріалів, власниками яких можуть також вважатися інвестори - фізичні особи. Предметом позову є передача майнових прав ТОВ “Константа” на частини нерухомості у складі об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя. Вкотре наголошує на тому, що до ліквідаційної маси ТОВ “Константа” не було включено майнових прав на об’єкту незавершеного будівництва, а відповідно до висновків Верховного суду саме фізичні особи - інвестори мають майнові права на проінвестовані ними частки.

Третя особа Габуєва Т.А. обґрунтовує заяву наступними обставинами.

Вбачаючи свій законний інтерес у передачі недобудованих житлових будинків до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, мною була ініційована процедура передачі майна до комунальної власності, як єдиний варіант, що має правове обґрунтування, за яким можлива добудова, а відтак - здійснення належних заявнику майнових прав. Так, в постанові Верховного суду від 22.06.2022 року у справі № 331/3702/19 за позовом Щолкіна М.В. до Запорізької міської ради про зобов’язання прийняти недобудовані ТОВ “Константа” житлові будинки до комунальної власності, було встановлено, що обов’язку ліквідатора передати об’єкти незавершеного будівництва житлового призначення до комунальної власності територіальної громади, кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, -

Тому я звернулась до ліквідатора Потупало Н.І. з такими вимогами:

- виключити майно незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” та ЖК “Зірковий” з ліквідаційної маси;

Станом на час звернення з позовом відповіді ліквідатора не отримано.

Обґрунтування права на позов і предмету позовних вимог як належного та ефективного способу захисту.

Обґрунтування позовних вимог.

Висновки, до яких дійшов Верховний суд, полягають в наступному:

- фінансування будівництва ЖК здійснювалось за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб;

- судами не встановлено, що ТОВ “Константа” фінансувало будівництво ЖК і виготовлення майна за власні кошти або зі своїх матеріалів;

- ТОВ “Константа” не є власником незавершених будівництв ЖК.

Обов’язку ліквідатора передати об’єкти до комунальної власності кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Точно такий же самий висновок викладений в постанові Верховного суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 5023/182/12.

Розглядаючи позовні вимоги Щолкіна Миколи Володимировича, Верховним судом прийняте рішення, що безпосередньо стосується ЖК “Тихий центр”. Так, в постанові Верховного суду від 22 червня 2022 р. у справі № 331/3702/19 про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя незавершених будівництвом об’єктів житлового фонду за адресою вул. Фортечна, 3Б в м. Запоріжжя (ЖК “Тихий центр”) суд дійшов наступних висновків:

“Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» установлює обов’язок ліквідатора передати органу місцевого самоврядування об`єкти житлового фонду та комунальної інфраструктури, які не належать боржнику на праві власності.

Верховний Суд акцентує, що обов’язку ліквідатора передати зазначені об’єкти до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов’язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Належність недобудов до житлового фонду також підтверджено документально - інформацією з державного реєстру речових права та технічною документацією (додається).

Таким чином, перебування об’єктів в недобудованому стані, а також відсутність реєстрації права власності не перешкоджає передачі цього майна до комунальної власності.

Щодо дискреційних повноважень ліквідатора.

В обох цих випадках реальний, а не формальний захист та відновлення порушеного права позивача вимагає не лише визнання протиправними дій (бездіяльності), але й оскільки така діяльність прямо суперечить Конституції України, закону та спеціально-дозвільним принципам захист повинен відбуватися шляхом спонукання до виконання компетенційного обов’язку легалізувати своїм рішенням чи дією передбачене право особи.

З цього висновку випливає, що у випадку, коли повноваження суб’єкта сформульовані через формулу дихотомії “задовольнити-відмовити”, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними.

Щодо дотримання необхідного балансу інтересів.

Як встановлено рішеннями судів у справах 908/6167/15 (908/1258/20) та 908/6167/15 (908/1348/20) ТОВ “Константа” не здійснювало фінансування будівництва об’єктів за рахунок власних коштів, тому об’єкти незавершеного будівництва не належать йому на праві власності, а таке фінансування здійснювалось фізичними особами-інвесторами будівництва, яким належить право очікування щодо отримання у власність проінвестованих ними частин нерухомості в об’єкті будівництва після його завершення.

Таким чином, кредитори боржника, які не мають майнових прав на частини нерухомості в об’єкті будівництва апріорі не можуть отримати задоволення своїх вимог за рахунок продажу такого об’єкту, оскільки він не належить банкруту.

Таким чином, передача недобудов у комунальну власність не порушує балансу інтересів, оскільки кредитори, що не мають майнових прав на частини нерухомості в об’єкті будівництві апріорі не можуть задовольнити свої вимоги до банкрута за рахунок продажу недобудов, оскільки ТОВ “Константа” не є їх власником, але всі без винятку інвестори, за рахунок яких будувались будинки можуть і які не відмовились від майнових вимог, замінивши їх грошовими у справі про банкрутство, можуть отримати задоволення своїх вимог пропорційно своїй участі у їх будівництві. Просить заяву задовольнити.

Відповідач, третя особа та треті особи за первісним позовом проти заяви Габуєвої Т.О. заперечили.

Макаренко О.М., Тіханкова Т.А. вважають, що посилання на постанову Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 у справі № 331/3702/19 за касаційною скаргою Щолкіна М.В. не є коректним, бо це не має правового підґрунтя.

Правова позиція стосовно цього викладена в постановах Верховного суду. В Постановах ВС від 28.09.21 у справі № 908/6167/15 (908/1258/20) - п. 37, 75, 80, 90, 91 та від 05.10.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20) - п. 48, 49, 50 які розглядались в межах загальної справи про банкрутство ТОВ “Константа” чітко вказано, що недобудови не належать ТОВ “Константа” та створені за кошти інвесторів. Вважають, що саме кожен кредитор повинен дати згоду на передачу недобудов до комунальної власності. Габуєва Т.О в межах справи про банкрутство ТОВ “Константа” № 908/6167/15 вже зверталась зі скаргою на бездіяльність ліквідатора що до виключення недобудованих ЖК “Зірковий” та ЖК “Тихий центр” з ліквідаційної маси ТОВ “Константа” та передачі їх до власності територіальної громади м. Запоріжжя. Судами першої та другої інстанцій їй було відмовлено.

Підстави відмови Центрального апеляційного господарчого суду в задоволенні скарги Габуєвої Т.О. обґрунтовані тим, що матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до об’єктів державного житлового фонду, до об’єктів права державної власності або об’єктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету, чи то до об’єктів комунальної інфраструктури. Щодо твердження Габуєвої Т.О. в п. 5 (Щодо дотримання необхідного балансу інтересів): оскільки кредитори, що не мають майнових прав на частини нерухомості в об’єкті будівництві апріорі не можуть задовольнити свої вимоги до банкрута за рахунок продажу недобудов, оскільки ТОВ “Константа” не є їх власником, але всі без винятку інвестори, за рахунок яких будувались будинки можуть і які не відмовились від майнових вимог, замінивши їх грошовими у справі про банкрутство, можуть отримати задоволення своїх вимог пропорційно своїй участі у їх будівництві. Габуєва Т.О. відмовилась від майнових вимог, замінивши їх грошовими у справі про банкрутство, та не може отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, Габуєва Т.О. не може спонукати відповідача зобов’язати ліквідатора ТОВ “Константа” ініціювати передачу незавершеного будівництвом ЖК “Зірковий” до власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Ліквідатор проти заяви заперечила з наступних підстав.

До завершення будівництва об’єкта нерухомості та введення його в експлуатацію інвестору належать майнові права на цей об’єкт (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 14-461 цс19 від 09.10.2019). Зазначає про те, що департамент ЖКГ Запорізької міськради зазначив, що у випадку передачі недобудов ТОВ “КОНСТАНТА” до комунальної власності, кожен інвестор має «довести наявність у нього майнових прав у цих недобудовах”. Так, 08.01.2025 р. Запорізькою міською радою в своїх поясненнях вкотре наголошено на наступному: “Оскільки Запорізька міська рада чи її виконавчі органи не мають повноважень встановлювати чи підтверджувати наявність прав (майнових прав) на нерухоме майно, то в даному випадку вказані обставини інвестори повинні будуть підтвердити лише в судовому порядку, тобто судовим рішенням про визнання майнових прав. Чинним законодавством України не передбачено передання до комунальної власності будівельних матеріалів. Таким чином, вважаємо неможливим передачу до комунальної власності вказаних об’єктів у вигляді будівельних матеріалів”. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які виступили інвесторами під час будівництва мають правомірні очікування на житло, яке буде збудоване у майбутньому та є власниками майнових прав та матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва однак, в разі передачі майна до комунальної власності, повинні підтвердити наявність в них таких прав відповідним судовим рішення. В своїй позовній заяві позивач посилається на приписи ч. 1 ст. 42 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якої об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єкти комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Зазначає, що до складу ліквідаційної маси ТОВ “Константа” включено саме будівельні матеріали, які станом на дату звернення з позовною заявою, не мають статусу недобудованих житлових будинків, а отже не є об’єктами житлового фонду.

Звертає увагу на те, що ТОВ “Константа” не є власником цих будівельних матеріалів. Відповідно до Постанови Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.10.2021 р. у справі № 908/6167/15 (908/1348/20), особи які здійснювали фінансування будівництва можуть вважатись власниками матеріалів і обладнання, які використовувались в процесі будівництва.

Зазначає, що в своїй позовній заяві позивач посилається на ЗУ “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” цей Закон регулює відносини, пов’язанні з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність. Передача у державну або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

У статті 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” передбачено, що об’єктами передачі згідно з цим Законом є, крім іншого, об’єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об’єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Звертає увагу, що об’єкти незавершеного будівництва, які перебувають на балансі ТОВ “Константа”, не належать до об’єктів житлового фонду, не були зареєстровані необхідним чином у державному реєстрі, а отже не підлягають передачі у комунальну власність. Запорізькою міською радою вкотре наголошено на наступному: “Чинним законодавством України не передбачено передання до комунальної власності будівельних матеріалів. Таким чином, вважаємо неможливим передачу до комунальної власності вказаних об’єктів у вигляді будівельних матеріалів”. А отже у мене, як ліквідатора відсутні підстави для звернення до Запорізької міської ради, щодо передачі в комунальну власність будівельних матеріалів, власниками яких можуть також вважатися інвестори - фізичні особи. Щодо дотримання необхідного балансу інтересів. В своїй заяві Позивач також посилається на рішення судів у справах 908/6167/15 (908/1258/20) та 908/6167/15 (908/1348/20), якими встановлено, що ТОВ “Константа” не здійснювало фінансування будівництва об’єктів за рахунок власних коштів, тому об’єкти незавершеного будівництва не належать йому на праві власності, а таке фінансування здійснювалось фізичними особами-інвесторами будівництва, яким належить право очікування щодо отримання у власність проінвестованих ними частин нерухомості в об’єкті будівництва після його завершення. Слід зазначити, що під час будівництва ТОВ “Константа” було залучено кредитні кошти, які також спрямовувались на будівництво, що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ “Константа” також інвестувала будівництво з рахунок залучених (кредитних) коштів. З метою встановлення даних обставин було спрямовано запит до банківських установ, щодо надання банківських виписок за період 2006 - 2015 р.р., з яких можливо буде встановити, яка саме частина була проінвестована ТОВ “Константа” за рахунок залучених (кредитних) коштів. Зазначає, що предметом позову є передача майнових прав ТОВ “Константа” на частини нерухомості у складі об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя. Вкотре наголошую на тому, що до ліквідаційної маси ТОВ “Константа” не було включено майнових прав на об’єкту незавершеного будівництва, а відповідно до висновків Верховного суду саме фізичні особи - інвестори мають майнові права на проінвестовані ними частки.

Третя особа - Запорізька міська рада проти заяви Габуєвої Т.О. заперечила з наступних підстав. Кожна особа має особисті майнові, немайнові права та інтереси, а отже повинна самостійно для себе визначати наявність або відсутність порушеного права чи інтересу у певних правовідносинах. У випадку, якщо особа вважає порушеним своє право чи інтерес, вона має право на його захист. Саме з цією метою законодавцем передбачені ст. ст. 15, 16 ЦК України, які передбачають право на захист цивільних прав та інтересів, а також способи такого захисту. У випадку передачі недобудов до комунальної власності, кожний інвестор повинен буде довести наявність у нього майнових прав у вказаних недобудовах. Оскільки Запорізька міська рада чи її виконавчі органи не мають повноважень встановлювати чи підтверджувати наявність прав (майнових прав) на нерухоме майно, то в даному випадку вказані обставини інвестори повинні будуть підтвердити лише в судовому порядку, тобто судовим рішенням про визнання майнових прав. На сьогоднішній день обидва недобудовані об’єкти не мають статусу об’єктів незавершеного будівництва, а визнані будівельними матеріалами. Чинним законодавством України не передбачено передання до комунальної власності будівельних матеріалів. Таким чином, вважає неможливим передачу до комунальної власності вказаних об’єктів у вигляді будівельних матеріалів. Враховуючи вищенаведене, передача об’єктів незавершеного будівництва у вигляді будівельних матеріалів не вбачається можливою.

Судом установлено, що ухвалою від 27.01.2016 порушено провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство ТОВ “Константа”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном. Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “Константа” оприлюднено 01.02.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Розглядаючи справу № 908/6167/15 у попередньому засіданні 07.04.2016 суд установив, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ “Константа” затверджено мирову угоду (надалі за текстом - “Мирова угода”) між боржником та кредиторами з урахуванням заяв представника боржника та розпорядника майна, клопотань кредитора Мальованого М.М., представника кредитора Онишко Н.В. та представника кредитора Расторгуєва О.В., провадження у справі припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 12.08.2010 року у зазначеній справі.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; у разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Матеріалами справи підтверджуються та судом установлено обставини звернення до місцевого господарського суду фізичних осіб-вкладників, кошти яких залучалися боржником для фінансування будівництва житлових комплексів “Зірковий” та “Тихий центр” у місті Запоріжжя, зі заявами про визнання кредиторами боржника з грошовими вимогами, що виникли у зв’язку з невиконанням боржником умов мирової угоди від 29.05.2012, укладеній у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ “Константа”.

Пунктами 3.1., 4.3., 7.4. Мирової угоди визначено, що з моменту набрання нею чинності всі грошові зобов’язання боржника перед кредиторами, які випливають з підстав, зазначених в пред’явлених кредиторами заявах про грошові вимоги до боржника, припиняються відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація); одночасно у боржника виникають перед кредиторами зобов’язання, передбачені цією мировою угодою; до закінчення терміну відстрочки виконання зобов’язань боржник зобов’язується передати покупцям (кредиторам-фізичним особам другої черги задоволення вимог) право власності на квартири, нежитлові приміщення та автопаркінги у житлових комплексах “Зірковий” та “Тихий центр”; у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; у разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Судом установлено, що пунктами 3.1., 4.3., 7.4. Мирової угоди визначено, що з моменту набрання нею чинності всі грошові зобов’язання боржника перед кредиторами, які випливають з підстав, зазначених в пред’явлених кредиторами заявах про грошові вимоги до боржника, припиняються відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація); одночасно у боржника виникають перед кредиторами зобов’язання, передбачені цією мировою угодою; до закінчення терміну відстрочки виконання зобов’язань боржник зобов’язується передати покупцям (кредиторам-фізичним особам другої черги задоволення вимог) право власності на квартири, нежитлові приміщення та автопаркінги у житлових комплексах “Зірковий” та “Тихий центр”; зокрема, передати Габуєвій Т.О. фактично оплачену площу житлового приміщення у розмірі 116 (сто шістнадцять) квадратних метрів у трикімнатній квартирі номер 137, в житловому комплексі “Зірковий” по вул. вул. Бородинська, буд. 24 А та одне парко місце в автопаркінгу б/н за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 24 А.

Також, судом установлено, що станом на момент проведення у справі про банкрутство № 908/6167/15 попереднього судового засідання від 07.04.2016 умов зазначеної Мирової угоди боржником перед кредиторами другої черги - фізичними особами щодо передачі їм квартир виконано не було.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про визнання вимог фізичних осіб - кредиторів, заявлених у дану справу про банкрутство № 908/6167/15 в обсягах, визначених умовами невиконаної боржником Мирової угоди, з віднесенням їх до другої черги задоволення реєстру вимог кредиторів, у т.ч. третьої особи - Габуєвої Т.А. у даній справі.

Зазначені висновки підтверджені постановою Вищого господарського суду від 04.10.2016 по справі № 908/6167/15.

Судом установлено, що пунктами 3.1., 4.3., 7.4. Мирової угоди визначено, що з моменту набрання нею чинності всі грошові зобов’язання боржника перед кредиторами, які випливають з підстав, зазначених в пред’явлених кредиторами заявах про грошові вимоги до боржника, припиняються відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація); одночасно у боржника виникають перед кредиторами зобов’язання, передбачені цією мировою угодою; до закінчення терміну відстрочки виконання зобов’язань боржник зобов'язується передати покупцям (кредиторам-фізичним особам другої черги задоволення вимог) право власності на квартири, нежитлові приміщення та автопаркінги у житлових комплексах “Зірковий” та “Тихий центр”; зокрема, передати Щолкіну Миколі Володимировичу квартиру № 136 площею 232, 30 кв. м. у житловому комплексі “Тихий центр”.

Тобто, у Щолкіна М.В. наявні майнові права на квартиру № 136 площею 232, 30 кв. м. у житловому комплексі “Тихий центр”.

Станом на 23.02.2024 умов зазначеної Мирової угоди боржником перед кредиторами другої черги - фізичними особами щодо передачі їм квартир, у т.ч. перед Щолкіним М.В., виконано не було.

Позивач Щолкін М.В у справу № 908/6167/15 з кредиторськими вимогами після відкриття провадження у справі не звертався.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 № 908/667/15 установлено, зокрема, що Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 у справі № 908/6167/15 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Комарової Анжеліки В’ячеславівни, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комарову Анжеліку В’ячеславівну.

Ліквідатором Комаровою Анжелікою В’ячеславівною 22.05.2018 в межах ліквідаційної процедури відповідно до норм статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” видано наказ про створення комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації. Комісією у зазначеному складі згідно інвентаризаційного опису № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 установлено, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” обліковується таке майно: “Об’єкт незавершеного будівництва” Бородинський-Зоряний, розташований по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі; “Об’єкт незавершеного будівництва”, розташований по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі.

Матеріалами справи підтверджується, що для розташування комплексу житлових будинків по вул. Грязнова, 3-б, у м. Запоріжжі на підставі договору № 040626100279 від 21.03.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Константа” земельну ділянку загальною площею 1,3699 га з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років. В матеріалах справи наявний акт № 040626100279 прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа” 21.07.2006 отримано дозвіл № 467 на виконання будівництва нового багатоповерхового комплексу по вул. Грязнова, 3-б, у м. Запоріжжі. Строк дії дозволу до 31.12.2007.

Для розташування багатоповерхового житлового комплексу по вул. Бородінській-пров. Зірковий, у м. Запоріжжі на підставі договору № 040626100984 від 13.11.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Константа” земельну ділянку загальною площею 0,6392 га з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа” 18.10.2012 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 11412193187 від 18.10.2012.

Обсяг виконаних робіт на об’єкті по вул. Бородинській, 24-а у м. Запоріжжі становить 97 733 710, 07 грн. (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під’їзного будинку), на об’єкті по вул. Грязнова 3-б у м. Запоріжжі - 30 253 080, 46 грн. (будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів).

За наказом № 2 ліквідатора Комарової Анжеліки В’ячеславівни від 17.12.2021 “Про створення інвентаризаційної комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації”, доручено інвентаризаційній комісії внести зміни до інвентаризаційних описів № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 у відповідності до прийнятих постанов Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1258/20) та від 05.10.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20).

Згідно з інвентаризаційним описом № 1 від 22.12.2021 найменування об’єкту, розташованого по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі, викладено як “Будівельні матеріали (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під’їзного будинку) в складі недобудованого житлового будинку літ. А-14, 16, що складають об’єкт незавершеного будівництва Бородинський-Зоряний”; рік будівництва - 2006; стан: неможливо використовувати за призначенням; матеріал: моноліт залізобетон; загальна площа (площа забудови, основи) - 2883 м2; площа земельної ділянки становить 0,6392 га; кількість поверхів - 16; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити. Функціональне призначення будівництва - житлова нерухомість. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237, на якій розташована будівля/споруда перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” на підставі договору 13.11.2006. Визначний умовами договору строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

Згідно інвентаризаційного опису № 2 від 22.12.2021 найменування об’єкту, розташованого по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі, викладено як “Будівельні матеріали в складі недобудованого житлового будинку літ. Б , що складають об’єкт незавершеного будівництва”; рік будівництва - 2010; стан: неможливо використовувати за призначенням; загальна площа (площа забудови, основи) становить 3424,8 м2; площа земельної ділянки - 1,3699 га; кількість поверхів - 1; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити; будівельний об’єм згідно технічного паспорта становить 8992 м3; недобудований підвал літ. Б площею основи 3251,1 м2 (9753 м3); будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів і потребує добудови для використання за призначення, відсоток готовності неможливо визначити; функціональне призначення будівництва - житлова нерухомість; земельна ділянка, на якій розташована будівля перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” за договором від 21.03.2006, строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області 10.07.2023 між іншим, припинені повноваження тимчасово виконуючого обов’язки ліквідатора Гусара Івана Олексійовича і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Габуєва Т.О. звернулася до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність ліквідатора у справі № 908/6167/15 щодо передачі незавершених будівництвом житлових комплексів “Тихий центр” та “Зірковий” до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 відмовлено у задоволенні скарги Габуєвої Тетяни Олегівни на бездіяльність ліквідатора у справі № 908/6167/15.

Габуєва Тетяна Олегівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 в частині відмови у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора скасувати і ухвалити рішення, яким зобов’язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершених будівництвом ЖК “Тихий центр” і ЖК “Зірковий”, які розташовані на земельних ділянках площею 0,9045 га (кадастровий номер 2310100000:04:032:0237) та площею 1,3699 га (кадастровий номер 2310100000:01:008:0122). Скаржник просила зобов’язати ліквідатора виключити майно незавершених будівництвом об’єктів з ліквідаційної маси і ініціювати передачу вказаного майна до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 № 908/6167/15 апеляційну скаргу Габуєвої Тетяни Олегівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 залишено без змін. Предметом апеляційного розгляду є встановлення або спростування наявності у ліквідатора обов’язку з передачі у комунальну власність майна, будівництво якого інвестувалося кредиторами у справі про банкрутство.

Частиною першої статті 42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (чинного на час введення процедури ліквідації у даній справі) передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною тринадцятою статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов’язаного згідно із законодавством передати об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Аналогічне правове регулювання містить положення частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (що набрав чинності з 21.10.2019), який застосовується до правовідносин у цій справі згідно з пунктом 4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019, прийнятої за результатом розгляду справи № 911/2012/17, зазначила, що розуміння положень цієї статті таким чином, що майно боржника, яке йому належить на праві власності, буде безоплатно передано у комунальну власність, суперечить загальній спрямованості цієї норми. Отже, у наведеній нормі права йдеться про майно, яке належить боржнику як володільцю, а не як власнику і яке він повинен у випадку банкрутства передати (повернути) в порядку, встановленому законодавством, територіальній громаді. Таке майно не включається до складу ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов’язок ліквідатора передавати органам місцевого самоврядування, зокрема належних боржнику об’єктів житлового фонду, за таких умов: по-перше, майно має належати боржнику як володільцю, а не як власнику; по-друге, обов’язок з передачі такого майна підприємством-банкрутом має бути встановлений законодавством.

Обґрунтовуючи наявність у ліквідатора обов’язку з передачі у комунальну власність спірного майна, якому кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об’єкти без додаткових умов, скаржник посилається на Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” і постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 31.01.2000, якою затверджено положення “Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла”. Скаржник звертає увагу на статтю 2 вказаного Закону, відповідно до якої об’єктами передачі є, зокрема об’єкти житлового фонду, між іншим, незавершеного будівництва, а також посилається на Порядок № 168, відповідно до якого розподіл загальної площі збудованого об’єкта між учасниками будівництва здійснюється пропорційно їх пайовій участі у його спорудженні, що за висновком скаржника відповідає інтересам всіх інвесторів спірного будівництва.

Вказані правовідносини також врегульовані частиною дев’ятою статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” цей Закон регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність. Своєю чергою Положення № 168 визначає порядок передачі права замовника-інвестора на завершення припинених будівництвом об’єктів житла, які споруджувалися за рахунок коштів державного бюджету та державних підприємств, юридичним особам, місцевим органам виконавчої влади, виконавчим органам рад, фондам підтримки індивідуального та молодіжного житлового будівництва. Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду”, стаття 8 якого визначає обов’язок з передачі у комунальну власність об’єктів державного житлового фонду, які знаходяться у повному господарському віданні підприємства-боржника, також регулює правовідносини щодо приватизації саме державного житлового фонду.

Таким чином, передачі до комунальної власності на виконання вказаних норм права підлягає майно, яке не є власністю банкрута і належить до об’єктів не просто житлового, а державного житлового фонду, або до об’єктів комунальної інфраструктури.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що положення частини тринадцятої статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на вимоги Законів України “Про приватизацію державного житлового фонду” і “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, визначають обов’язок ліквідатора щодо передачі у комунальну власність саме державного майна або майна, спорудженого за рахунок коштів державного бюджету, чи то об’єктів комунальної інфраструктури, яким володіє боржник у справі про банкрутство.

Водночас матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до об’єктів державного житлового фонду, до об’єктів права державної власності або об’єктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету, чи то до об’єктів комунальної інфраструктури. Тобто відсутні докази належності спірного майна до об’єктів, які згідно з імперативними нормами права вищезазначених нормативно-правових актів підлягають безумовній передачі до комунальної власності у разі банкрутства товариства.

Встановленими обставинами у справі спростовуються твердження скаржника щодо наявності у ліквідатора у справі № 908/6167/15 обов’язку з безумовної передачі у комунальну власність незавершених будівництвом об’єктів, що розташовані по вул. Бородинській, 24-а і по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі, у зв’язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 22.03.2024 зокрема, припинено повноваження тимчасово виконуючого обов’язки ліквідатора ТОВ “Константа” арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Призначено ліквідатором ТОВ “Константа” арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну, яка проти позову Щолкіна М.В. та Габуєвої Т.О. заперечує, вважає, що відсутні підстави для передачі у комунальну власність незавершених будівництвом об’єктів, що розташовані по вул. Бородинській, 24-а і по вул. Грязнова 3-б, у м. Запоріжжі.

Враховуючи зазначені висновки, які викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 по справі № 908/6167/15 у позові слід відмовити.

Також, слід відмовити у задоволенні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Габуєвої Тетяни Олегівни (вх. № 3601/08-07/24 від 18.12.2024).

Технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Щолкіна Миколи Володимировича (вх. № 1804/08-07/24 від 06.06.2024) відмовити.

У задоволенні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Габуєвої Тетяни Олегівни (вх. № 3601/08-07/24 від 18.12.2024) відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам, третім особам, кредитору Мальованому М.М. (електронною поштою/до електронного кабінету/поштовим зв’язком).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” по справі № 908/6167/15 (908/1660/24).