Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома відповідача - Управління державної казначейської служби України у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області про зупинення провадження у справі №908/1240/25 (суддя Боєва О.С.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
|
10.06.2025 Справа № 908/1240/25 м.Запоріжжя |
|
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до відповідача: Управління державної казначейської служби України у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області
про стягнення суми 56123,21 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
УСТАНОВЛЕНО:
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 1352/08-07/25 від 02.05.2025) про стягнення з відповідача: Управління державної казначейської служби України у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області суми 56123,21 грн, в тому числі: 35694,03 грн – основний борг, 8589,02 грн – пеня, 2617,23 грн – 3% річних, 9222,93 грн – інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.05.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1240/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 08.05.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з викладеними у ній поясненнями та доданими до неї документами (доказами).
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1240/25, присвоєний номер провадження 9/80/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, неодноразово продовжувався та наразі продовжений до 07.08.2025.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить, зокрема, й Кам'янсько-Дніпровська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області (код UA23040130000044084) – з 27.02.2022 і по теперішній час.
Перелік, затверджений Наказом № 309, втратив чинність 20.03.2025 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. І згідно вказаного Переліку, затвердженого Наказом №376, вищезазначені дані щодо віднесення Кам'янсько-Дніпровської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України залишились незмінними.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 5 квітня 2014 року
№ 1207-VII, який набрав чинності 27.04.2014, визначено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною другою статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Підставою для звернення з позовом у даній справі № 908/1240/25 позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати у повному обсязі природного газу, поставленого позивачем згідно з умовами договору постачання природного газу № 07-1178/21-БО-Т від 23.11.2021 в період листопад 2021 – квітень 2022 включно, внаслідок чого з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, утворилась заборгованість у розмірі 35694,03 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Згідно з доданими до позовної заяви розрахунками розмір заявленої до стягнення з відповідача суми 35694,03 грн основного боргу складається з заборгованості за березень 2022 року (28481,32 грн) та квітень 2022 року (7212,71 грн).
Судом встановлено: як на час укладення Договору постачання природного газу №07-1178/21-БО-Т від 23.11.2021, так і на теперішній час, податковою адресою Управління державної казначейської служби України у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області є: 71304, Запорізька область, Камянсько-Дніпровський район, місто Кам’янка-Дніпровська, вул. Гоголя, буд. 5-А, тобто територія України, яка є тимчасово окупованою, починаючи з 27.02.2022. За умовами п. 1.2 Договору постачання природного газу №07-1178/21-БО-Т від 23.11.2021, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.03.2023 передав справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Колегія суддів врахувала, що у цій справі (№908/1162/23), як і у справі №910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Вищевказана ухвала Верховного Суду мотивована необхідністю виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, оскільки колегія суддів у справі №908/1162/23 вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу № 908/1162/23.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17.01.2025 передала справу № 908/1162/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2025 справу № 908/1162/23 повернуто об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду з посиланням на те, що окреслені правові проблеми не мають невизначеного законодавчого регулювання, оскільки регламентуються саме тими нормами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на які посилається об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому питання застосування норм матеріального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Відтак на розгляд Великої Палати Верховного Суду в цій справі передано питання, які може вирішити об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду як належний суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 судове засідання з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» у справі № 908/1162/23 призначено на 06 червня 2025 року.
Відомості щодо результатів розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 на теперішній час відсутні.
Отже, наразі на вирішенні Об’єднаної палати Верховного Суду знаходиться питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (питання щодо розповсюдження дії цього Закону) до територій України, які є тимчасово окупованими після 24.02.2022.
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
За приписами частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.
Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду зупинити провадження у справі.
Так, згідно з п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, – до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України).
З огляду на те, що у справі № 908/1162/23 вирішуються питання, що мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі № 908/1240/25, суд дійшов до висновку про наявність підстави для зупинення з власної ініціативи провадження у справі №908/1240/25 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23 Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі № 908/1240/25 до закінчення перегляду Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23.
Ухвала складена та підписана 10.06.2025.
Відповідно до приписів ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.С. Боєва
_03_03.png)
