До уваги Учасників Справа № 908/284/25

номер провадження справи 24/15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025                                                                                                    Справа №  908/284/25

м.Запоріжжя Запорізької області

            Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/284/25

            за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакінг” (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18 В, ЄДРПОУ 40459130)

            до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Феникс Пак Груп” (72319, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 212-А, ЄДРПОУ 41390997)

            про стягнення 226252,83 грн

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Пакінг” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Феникс Пак Груп” про стягнення з відповідача суму заборгованості в розмірі 226 252 грн 83 коп., що складається з суми основної заборгованості в розмірі 132 407 грн 14 коп., суми інфляційних втрат в розмірі 62546 грн 86 коп., суми 3% річних в розмірі 11 927 грн 62 коп. та суми пені в розмірі 19 371 грн 21 коп. за договором поставки № 33-1 від 08.11.2018.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати від Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ: 44118663, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) належним чином завірені копії податкової звітності ТОВ «Феникс Пак Груп» (код ЄДРПОУ 41390997) з податку на додану вартість за період з 2022 року по 2024 року, а саме декларацій з ПДВ з додатками №1 до них, в яких відображені податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакінг» (код ЄДРПОУ 40459130).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.02.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/284/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакінг” залишити без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном десяти днів з дня отримання даної ухвали суду, надавши суду докази сплати судового збору (оригінал) в встановленому порядку та розмірі.

11.02.2025 до суду через систему “Електронний суд” надійшла заява ТОВ “Пакінг” про усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 05.02.2025 та надано докази сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/284/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/15/25. Судове засідання призначено на 12.03.2025. Клопотання позивач про витребування доказів судом залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 11.03.2025 задоволено заяву представника позивача О.С.Ткач (сформовану в системі “Електронний суд” 06.03.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/284/25.

Ухвалою суду від 12.03.2025 перенесено розгляд справи на 18.03.2025.

Ухвалою суду від 18.03.2025 вирішено справу № 908/284/25 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Відкрито підготовче засідання. Відкладено підготовче судове засідання на 16.04.2025, яке відкладено на 28.04.2025 та перенесено на 12.05.2025.

Ухвалою суду від 12.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/284/25, розгляд справи по суті призначено на 02.06.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 02.06.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 33-1 від 08.11.2018 щодо оплати поставленого товару у строки, визначені договором.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловлював.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/284/24 та про відкладення розгляду справи опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є Запорізька область, місто Мелітополь.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”.

Крім того, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 02.06.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

08.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Пакінг” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Феникс Пак Груп” (Покупець) укладено договір поставки товарів №3-1, за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити пакувальні матеріали за якістю, в кількості, в строки, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх. Вартість договору складається з вартості товарів, відпущених Продавцем Покупцю в період дії цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, покупець оплачує товари, що поставляються за даним Договором, за ціною та за реквізитами, зазначеними у відповідному рахунку (накладній) Продавця.

Ціни встановлюються на кожну партію за згодою сторін, є договірними (п. 2.2.).

Згідно п. 2.3. Договору, оплата здійснюється з відстроченням платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару, що підтверджується видатковою накладною, або при погодженні - на інших умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, покупцю були надані рахунки на оплату №3116 від 21.12.2021 на суму 10994,40 грн, №136 від 22.01.2022 на суму 49509,36 грн, № 3077 від 17.12.2021 на суму 5637,60 грн та №3059 від 15.12.2021 на суму 66265,78 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджується видатковими накладними № 126 від 17.01.2022 на суму 10994,40грн, в тому числі ПДВ в розмірі 1832,40 грн, № 333 від 07.02.2022 на суму 49509,36 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 8251,56 грн, № 2872 від 28.12.2021 на суму 5637,60 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 939,60 грн та № 2874 від 28.12.2021 на суму 66265,78 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 11044,30 грн.

За вищевказаними видатковими накладними були складені та відправлені на реєстрацію податкові накладні №105 від 17.01.2022, № 43 від 07.02.2022, № 221 від 28.12.2021 та № 220 від 28.12.2021.

За отриманими від податкової квитанціями податкові накладні №105 від 17.01.2022,           № 43 від 07.02.2022, № 221 від 28.12.2021 та №220 від 28.12.2021 були прийняті та зареєстровані.

Відповідно до вимог           Податкового кодексу України, боржник,           на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакінг» відносив відповідні суми НДС до податкового кредиту та           відповідно зменшував суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Згідно з висновком, який міститься у постанові ОП КГС ВС від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, інформація про реєстрацію податкової накладної та формування податкового кредиту за відповідною господарською операцією може бути належним доказом факту постачання товару покупцю (боржнику).

Враховуючи неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 33-1 від 08.11.2018 щодо оплати поставленого товару, заборгованість відповідача становить 132407,14 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов’язання щодо поставки товару, претензій по якості і кількості щодо поставленого товару від відповідача не надходило. У зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий продукцію у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого заборгованість за отриманий товар становить 2516756,80 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов’язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі є доведеним. Доказів погашення суми боргу у розмірі 132407,14 грн відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 132407,14 грн основного боргу за поставлений за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Крім зазначеної вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 62546 грн 86 коп., 3% річних в розмірі 11 927 грн 62 коп. та пеню в розмірі 19 371 грн 21 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем вимога про стягнення 19371,21 грн пені заявлена за загальний період з 12.01.2022 по 12.07.2022, на підставі п. 5.2 Договору, яким передбачено, що за несвоєчасну оплату Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи із суми простроченого платежу за кожен прострочений день. Сплата передбаченої цим пунктом пені не обмежується строками позовної давності. Покупець сплачує Продавцю пеню за увесь час користування коштами Продавця.

Згідно п. 7.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання умов даного договору на період дії форс-мажорних обставин, а саме: пожежі, повені, землетрусу, військових дій, блокади ембарго, непрогнозованої нестачі сировини, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку настання умов, передбачених п. 7.1. сторона зобов'язана протягом 3 днів письмово повідомити іншу сторону про виникнення форс-мажорних обставин.

Юридична адреса Покупця: 72319, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 212-А, що було окуповано з 25.02.2022.

Повідомлень від Покупця на адресу Постачальника щодо настання форс - мажорних обставин не надходило.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд визнав його правильним, до стягнення підлягає 19371,21 грн пені, як і визначено позивачем.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок інфляції у розмірі 62546,86 грн та 3% річних в розмірі 11927,62 грн здійснено за період з 01.02.2022 по 29.01.2025.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 11927,62 грн 3 % річних та інфляційні втрати у розмірі 62546,86 грн, як і визначено позивачем.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті товару в повному обсязі у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав. Також відповідачем контррозрахунок суми заборгованості (в тому числі, основного боргу, пені, річних відсотків та інфляційних нарахувань) заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2715,03 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Феникс Пак Груп” (72319, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 212-А, ЄДРПОУ 41390997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакінг” (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18 В, ЄДРПОУ 40459130) – основного боргу в розмірі 132 407 (сто тридцять дві тисячі чотириста сім) грн. 14 коп., інфляційних втрат в розмірі 62546 (шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 11 927 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 62 коп., пені в розмірі 19 371 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна) грн та 2715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн 03 коп. судового збору.

            Видати наказ.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

            Повний текст судового рішення складено 10.06.2025.

Суддя                                                                      Т.А. Азізбекян