Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги Релігійної організації “Мелітопольська християнська церква” (вул. Християнська, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область у справі № 908/1188/25 (суддя Дроздова С.С.)
З а п о р і з ь к о ї о б л а с т і
12.06.2025 справа № 908/1188/25
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 041166, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676)
до відповідача: Релігійної організації “Мелітопольська християнська церква” (вул. Християнська, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код юридичної особи 20515806)
про стягнення 254 664 грн 45 коп.
Без виклику представників сторін
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” звернулося до суду з позовом про стягнення з Релігійної організації “Мелітопольська християнська церква” 152 403 грн 93 коп. основного боргу, 32 460 грн 26 коп. пені, 13 129 грн 07 коп. 3 % річних, 56 671 грн 19 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 позовні матеріали № 908/1188/25 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” строк протягом 5 днів з дня доставлення даної ухвали в електронний кабінет в системі “Електронний суд” для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
12.05.2025 позивач сформував в системі “Електронний суд” заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду з обґрунтуванням.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1188/25, присвоєно справі номер провадження 27/72/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Місцезнаходженням відповідача є: вул. Християнська, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідач був повідомлений про розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 19.05.2025 на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на електронну адресу відповідача: ngchurchmlt@gmaik.com.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану неодноразово продовжувався та наразі продовжений до 12.08.2024 включно.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить, зокрема, й Мелітопольська міська територіальна громада – з 25.02.2022 і по теперішній час.
Статтею 2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 5 квітня 2014 року
№ 1207-VII, який набрав чинності 27.04.2014, визначено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною другою статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” про стягнення з Релігійної організації “Мелітопольська християнська церква” 152 403 грн 93 коп. основного боргу, згідно договору постачання природного газу № 5215/21-РО-Т, 32 460 грн 26 коп. пені, 13 129 грн 07 коп. 3 % річних, 56 671 грн 19 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем. З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача виникла за період з січня 2022 року по квітень 2022 року включно. Позивач в підтвердження заявлених позовних вимог зазначив, що порядок та умови передачі природного газу врегульовано розділом 3 договору постачання природного газу № 5215/21-РО-Т від 03.11.2021. Підпунктом 3.5.1 п. 3.5 договору встановлено обов'язок відповідача надати позивачу не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період. Відповідно до пп. 3.5.2 п. 3.5 договору на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником позивача. Пунктом 5.1 договору передбачено, що в разі відсутності акту прийманняпередачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. Позивач, не отримавши копію акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу, передбаченого п 3.5.1 договору, на підставі даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС, здійснював розрахунок вартості поставленого природного газу і направляв відповідачу проекти актів приймання-передачі природного газу. Зазначені проекти актів відповідачем не були оформлені належним чином і не направлялись позивачу, як то передбачено п. 3.5.3 договору. За зобов'язаннями січень 2022 року – квітень 2022 року оплату відповідач не здійснив взагалі, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору. Позов обґрунтовано посиланням на приписи ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230-232, 264-265 ГК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.
Як встановлено судом, як на час укладення договору постачання природного газу № 5215/21-РО-Т від 03.11.2021, так і на теперішній час податковою адресою Релігійної організації “Мелітопольська християнська церква” є: вул. Християнська, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, тобто територія України, яка тимчасово окупована, починаючи з 25.02.2022.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.03.2023 передав справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Колегія суддів врахувала, що у цій справі (№ 908/1162/23), як і у справі № 910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
Вищевказана ухвала Верховного Суду мотивована необхідністю виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, оскільки колегія суддів у справі № 908/1162/23 вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу № 908/1162/23 та призначено розгляд справи.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2025 повідомлено учасників справи № 908/1162/23, що судове засідання з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" відбудеться 06.06.2025. У судовому засіданні 06.06.2025 оголошено перерву до 09.06.2025. Телефонограмою від 09.06.2025 повідомлено сторін, що розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.202 у справі № 908/1162/23 Господарського суду Запорізької області призначеного об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у відкритому судовому засіданні 09.06.2025 об 09:30 не відбудеться, у зв'язку з тим що у локальній мережі Верховного Суду стався технічний збій, не працює телефонія та інші електронні сервіси та ресурси, про дату та час розгляду касаційної скарги буде повідомлено додатково.
Отже, наразі на вирішенні Об’єднаної палати Верховного Суду знаходиться питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (питання щодо розповсюдження дії цього Закону) до територій України, які є тимчасово окупованими після 24.02.2024.
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
За приписами частини першої статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.
Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду зупинити провадження у справі.
Так, згідно з п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, – до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України).
З огляду на те, що у справі № 908/1162/23 вирішуються питання, що мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі № 908/1188/25, суд дійшов до висновку про наявність підстави для зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 908/1188/25 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23 Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі № 908/1188/25 до закінчення перегляду Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23.
Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Ухвала підписана 12.06.2025.
Суддя С.С. Дроздова
_03_03.png)
