До уваги відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) у справі № 908/1899/24(908/1610/25)

До уваги відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1)

у справі № 908/1899/24(908/1610/25)

      Р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА 

про відкриття провадження у справі                

  10.06.2025                                                     Справа № 908/1899/24 (908/1610/25) 

  м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684 в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шимана Євген Олександрович /свідоцтво № 1747 від 05.11.2015 року, адреса: 49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 1Б, прим. 304/ до відповідача - Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) про стягнення 121   673   361,51 грн.

в межах справи №908/1899/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684

ліквідатор – арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович /свідоцтво № 1747 від 05.11.2015 року, адреса: 49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 1Б, прим. 304/

                                                              УСТАНОВИВ:

28.05.2025 через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шимана Євген Олександрович до відповідача - Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України в розмірі 121   673   361,51 грн., що еквівалентно 2   926   901,92 доларів США.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2025, відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства вищевказану позовну заяву призначено на розгляд судді Сушко Л.М.

Так, в провадженні господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №908/1899/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем згідно поданої позовної заяви є боржник, така позовна заява підлягає розгляду в межах справи №908/1899/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684 за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до абзаців 4, 5 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частинами 2, 3 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шимана Євген Олександрович до відповідача - Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України в розмірі 121   673   361,51 грн., господарський суд визнав їх достатніми для прийняття до розгляду, відкриття провадження у справі №908/1899/24 (908/1610/25) та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

У позовній заяві позивач, посилаючись на висновки       щодо застосування норм права про відсутність судового імунітету у Російської Федерації, що сформовані в постановах Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 та від 18.05.2022 у справі №760/17232/20-ц, просить суд не застосовувати по відношенню до відповідача концепцію судового імунітету.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та наразі триває.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно з ч. 1       ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право”, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України   суд застосовує при розгляді справ   Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод   1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”   зокрема визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України   (п. 3 частини 1).

З положень ч. 1 ст. 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” слідує, що пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

У рішенні від 23.03.2010 у справі “Цудак проти Литви” (Cudak v Lithuania) Європейський суд з прав людини визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, наголосивши на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Статтею 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 встановлено, що держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй “Визначення агресії” від 14 грудня 1974 року, як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022 визнано акт агресії Російської Федерації проти України порушенням статуту ООН.

Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року “Про Заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні” визнано геноцидом Українського народу дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 490/9551/19 та від 22.06.2022 у справі № 311/498/20, зокрема, вказано, що РФ діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом.

Суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Частиною 1   статті 367 ГПК України   передбачено: у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

У зв`язку з   Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

01 грудня 2022 року прийнято   Закон України № 2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року”, який набрав чинності 23.12.2022,       яким передбачено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої   Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого       Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Відповідно до       Закону України “Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності” від 12 січня 2023 року № 2855-IX, який набрав чинності 05.02.2023, Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів,       статті 24 Закону України “Про міжнародні договори України”, постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої       Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства “Укрпошта”, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта” припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу зазначеного у позовній заяві відповідача, його повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч., ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст., ст. 12, 176, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шимана Євген Олександрович до відповідача - Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України в розмірі 121   673   361,51 грн., що еквівалентно 2   926   901,92 доларів США, в межах розгляду справи про банкрутство №908/1899/24.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Телефон контакт-центру 0-800-501-492.

У разі наявності обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасники справи мають право подати відповідне клопотання, відповідач - в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1899/24 (908/1610/25).

Відповідачу - відповідно до ст. 165 ГПК України, подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду: відзив на позовну заяву та докази на його обгрунтування; всі наявні документи, що спростовують позицію позивача; контррозрахунок заявленої до стягнення суми; судову практику зі спірного питання, зокрема, Верховного Суду. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити відзив та додані до нього документи позивачеві; заперечення на відповідь на відзив; докази направлення/отримання надати суду (додати до відзиву).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 251 ГПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, в порядку ст. 166 ГПК, протягом строку, що не перевищує п’яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач – заперечення, в порядку ст. 167 ГПК, у строк, що не перевищує п’яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Суд роз’яснює, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач – не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст. 252 ГПК України).

Позивачеві – відповідь на відзив у п’ятиденний строк з дня його отримання надіслати суду та відповідачеві; судову практику зі спірного питання, у т.ч. Верховного Суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Звернути увагу сторін, що копії усіх заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та додатки до них, що подаються до суду, - одночасно надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи (докази направлення/вручення надаються суду).

Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви, відповідач – разом із поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених ч. 9 ст. 80 ГПК України.

Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання – 10.06.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

            Суддя                                                                                                    Л.М. Сушко