До уваги Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” у справі №908/373/24 (суддя Давиденко І.В.)

18 червня 2025, 14:31

До уваги Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” у справі №908/373/24 (суддя Давиденко І.В.)

_______________________________________________________________________

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 908/373/24

від заявника (стягувача): Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 36, ідентифікаційний код юридичної особи 30956420)

до боржника: Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964)

про стягнення суми

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Тензор” із заявою про видачу судового наказу (вх. № 406/08-07/24 від 13.02.2024) про стягнення з АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 81 500,00 грн заборгованості за Договором надання послуг № 75/37-22/48-121-01-22-11169 від 24.03.2022, укладеного між заявником (стягувачем) та боржником, ст.ст. 147-150, 154 Господарського процесуального кодексу України.

19.02.2024 Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника: Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 36, ідентифікаційний код юридичної особи 30956420) 81 500 (вісімдесят одну тисячу п’ятсот) грн заборгованості та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору;

До Господарського суду Запорізької області 28.05.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 908/373/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2025, заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 30.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі прийнято до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня надходження заяви в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корпус 1.

02.06.2025 через підсистему “Електронний суд” надійшло клопотання АТ “НАЕК “Енергоатом”, яким боржник просить заяву стягувача ТОВ “Тензор” повернути без розгляду. Клопотання обґрунтовує тим, що заява не відповідає приписам ст. 170 ч.2 ГПК України, а саме не містить доказів надсилання головному державному виконавцю Шевченківського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ), а такожд представником стягувача не надано належних документів на підтвердження повноважень діяти від імені ТОВ “Тензор”.

04.06.2025 від ТОВ “Тензор” через підсистему “Електронний суд” надійшли заперечення на клопотання боржника про повернення без розгляду зави про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Заперечення обґрунтовано наступним.

За твердженням ТОВ “Тензор”, Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, ч. 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Також, Конституційний Суд України, взявши до уваги ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також стягувач вказує, що Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Крім того, ТОВ “Тензор” вважає, що посилання боржника на необхідність залучення, та повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУМЮ є намаганням забюрократизувати судовий процес і уникнути обов’язку виконання рішення боржником, оскільки судовий наказ у справі No908/373/24 виданий Господарським судом Запорізької області з 19.02.2024 по сьогоднішній день фактично не передбачає примусового виконання, через набрання законної сили наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95, тому заходи примусового виконання рішення з моменту відкриття виконавчого провадження були неможливі, що 5 документів на підтвердження повноважень, є нікчемним і таким що не заслуговує на увагу, у зв’язку зі статтею 60 ГПК України відповідно до якої Повноваження представника юридичної особи мають бути підтверджені довіреністю за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. (Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю). Представником ТОВ “Тензор” направлено копію заяви від 27.05.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та долучених до неї копій відповідних документів до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУМЮ.

ТОВ “Тензор” просить відмовити в задоволенні клопотання представника АТ “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ” про повернення заяви стягувача без розгляду.

До поданих заперечень заявник додав докази направлення їх учасникам справи. А також докази направлення заяви про встановлення судового контролю на адресу Шевченківського ВДВС у м.Києві.

05.06.2025 від НАЕК “Енергоатом” надійшла заява з обґрунтуванням заперечень проти заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Боржник додатково зазначив наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано розділом VI Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Механізм застосування до боржника заходу процесуального впливу шляхом зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення визначено статтями 345-1 – 345-4 ГПК України. Нормами абзацу другого частини 2 статті 345-1 ГПК України прямо передбачено, що стягувач може звернутися до суду із заявою про зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, якщо судове рішення набрало законної сили, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Зупинення виконавчого провадження означає тимчасове припинення будь яких дій, пов’язаних з виконанням рішення, зокрема, у період до усунення обставин, що стали підставою для зупинення його примусового виконання.

Правові наслідки тимчасового припинення вжиття заходів для забезпечення виконання судового рішення полягають у тому, що боржник фактично позбавлений можливості подавати звіт про його виконання, оскільки обов’язок подавати такий звіт є елементом активної стадії виконавчого провадження.

Обставини зупинення виконавчого провадження підтверджують те, що всі його учасники, у тому числі боржник, зобов’язані тимчасово призупинити вжиття всіх заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частини 3 статті 345-1 ГПК України у відповідній заяві обов’язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Наведена норма прямо вказує на те, що подання звіту, пов’язане з встановленням судового контролю за процесами фінальної стадії судової справи, якою є виконавче провадження, тобто звіт боржником подається виключно в умовах реального виконання судового рішення, що є неможливим в обставинах прийняття уповноваженою особою процесуального рішення про зупинення виконавчого провадження. На думку боржника, суд не може втручатися в перебіг виконавчого провадження, суд не має підстав зобов’язувати боржника до вчинення дій, що є предметом виконавчого провадження, якщо останнє перебуває у зупиненому стані. Зобов’язання боржника подати звіт про виконання рішення суду є елементом виконавчого процесу і не може бути реалізованим або примушеним судом під час зупинення виконавчого провадження. Таке втручання є неправомірним, порушує принципи процесуального права та нівелює суть інституту тимчасового припинення вжиття заходів до виконання судового рішення.

Також боржник вважає, що заявником подана заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з порушенням вимог ГПК України, оскільки у даній справі, видано судовий наказ, а не ухвалено рішення.

Крім того, НАЕК “Енергоатом” зазначає про обставини, які ускладнюють виконання судового наказу (рішення) боржником та про втрату виробничих потужностей філії “ВП ЗАЕС” в зв’язку з окупацією.

Дослідивши матеріали заяви, надані сторонами докази, господарський суд вважає заяву ТОВ “Тензор” такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:

1) про захист ділової репутації;

2) що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;

3) в інших спорах немайнового характеру.

Згідно із ч. 4 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Відповідно до частини 1 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.

Виходячи із змісту вказаних норм процесуального кодексу суд зобов`язує боржника подати звіт за умови подання стягувачем письмової заяви, невиконання боржником рішення і відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі ч.ч. 1, 4 ст.147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

У статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Аналогічний припис містить частина 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід’ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення можливе за двома варіантами, перший варіант – добровільне виконання судового рішення особою, яка програла суд. Якщо особа добровільно не виконує рішення є другий варіант – його примусове виконання.

До поданої заяви стягувачем додано докази відкриття виконавчих проваджень ВП № 74714925 з виконання судового наказу у справі № 908/373/24- постанова ВДВС від 11.04.2024. Водночас, докази виконання судового наказу у цій справі відсутні та факт невиконання судового наказу боржником не заперечується.

Згідно з постановою Головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.08.2024, керуючись абз.22 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про виконавче провадження”, зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 908/373/24 , виданого 18.03.2024 у період дії воєнного стану в Україні, введеного Президентом України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указі Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року №2102-ІХ.

Відповідно до абз. 22 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень закону України “Про виконавче провадження” зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Боржник у цій справі АТ “НАЕК “Енергоатом” є суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

Таким чином, наразі зупинено примусове виконання рішень суду щодо боржника АТ “НАЕК “Енергоатом”, в тому числі у даній справі.

Проте, слід зазначити, що наведеним зупиненням примусового стягнення органами ДВС стягувач не позбавлений права виконання рішення суду боржником в добровільному порядку .

Крім того, до ухвалення постанови про зупинення виконавчого провадження №74714925 виконавче провадження тривало чотири місяці (11.04.2024 - відкрито ВП, 07.08.2024- зупинено ВП).

Разом з тим, суд зазначає, що процесуальне законодавство не пов`язує можливість задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень боржником за якими є АТ “НАЕК “Енергоатом”.

Отже, враховуючи відсутність доказів виконання боржником рішень суду у цій справі та наявність факту відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість поданої заяви про зобов`язання керівника боржника подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 4 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” та зобов`язання керівника АТ НАЕК “Енергоатом” Котіна Петра Борисовича подати звіт про виконання рішення (судового наказу) у цій справі.

Щодо клопотання боржника про повернення зави стягувача про встановлення судового контролю без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 58 ГПК України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Повноваження особи, яка підписала заяву від ТОВ “Тензор” підтверджено відповідно до норм чинного законодавства, до заяви додано копію довіреності на представника – адвоката Легку О.Ю., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Легка О.Ю.

Також стягувачем ТОВ “Тензор” станом на дату розгляду заяви про встановлення судового контролю, копія зазначеної зави з додатками направлена Шевченківському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального МРУМЮ (відповідні докази долучено до матеріалів справи).

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання АТ НАЕК “Енергоатом” про повернення без розгляду зави ТОВ “Тензор”.

Відповідно до ч. 3 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно з ч. 6 ст. 345-2 ГПК України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.

Принагідно суд зазначає боржнику, що за приписами ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор” про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати керівника Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) Котіна Петра Борисовича у тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі № 908/373/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

У зв’язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, ухвалу складено та підписано 16.06.2025.

Суддя І.В. Давиденко