До відома сторін у справі № 908/985/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Чепіжка Віктора Віталійовича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; ел. пошта: fort229@gmail.com; РНОКПП 3099218992

До відома сторін у справі № 908/985/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Чепіжка Віктора Віталійовича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; ел. пошта: fort229@gmail.com; РНОКПП 3099218992))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2025                                                                                       Справа №908/985/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)

до відповідача Чепіжка Віктора Віталієвича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; ел. пошта: fort229@gmail.com; РНОКПП 3099218992)

про стягнення коштів у розмірі 3   483,26 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

14.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (скорочене найменування – ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”) до відповідача – Чепіжка Віктора Віталійовича, про стягнення боргу за договором №566 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 у розмірі 3483,26 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу №908/985/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ураховуючи, що місцем реєстрації Чепіжка Віктора Віталійовича є тимчасово окупована територія, ухвалою суду від 17.04.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи Чепіжка Віктора Віталійовича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; РНОКПП 3099218992).

28.04.2025 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) відсутня інформація щодо запитуваної особи.

Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/985/25 та присвоєний справі номер провадження 3/59/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 70604.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить м. Пологи Пологівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області (з 03.03.2025, код UA23100190010032690).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщено 01.05.2025.

Судом встановлено, що відповідач в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі інформація для здійснення зв’язку зазначив наступну адресу електронної пошти: fort229@gmail.com, а отже зазначивши її в державному реєстрі фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Суд також повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: fort229@gmail.com (а.с. 51).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених доРеєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької  області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом  надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідача та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

ТОВ “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ” (позивач у справі) звернулося з позовом до відповідача – фізичної особи – підприємця Чепіжка Віктора Віталійовича, про стягнення боргу за договором №566 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 у розмірі 3483,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної пропозиції “Універсальна” за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у розмірі 3483,26 грн

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чибула поставлена електрична енергія, на яку суму; в які строки і якомурозмірі поставлена електрична енергія мала бути оплачена), чи мало місцепорушення будь-якихзобов`язань (чибула оплачена поставлена електрична енергія), якісамезобов`язанняпорушеніборжником, яке право чиінтерес кредитора порушено, якінаслідкипорушеннязобов`язаньборжником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між ТОВ “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ” (далі – Позивач, Постачальник) та ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ПІДПРИЄМЦЕМ ЧЕПІЖКО ВІКТОРОМ ВІТАЛІЄВИЧЕМ (Споживач, Відповідач, Боржник) укладено Договір №566 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 (далі – Договір) шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної пропозиції “Універсальна” за 2022 р.

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності з розділом 3 договору умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 5.7. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору “Спосіб та термін оплати”, розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п’яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

Пунктом 5.10 Договору передбачено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Споживач може змінити спосіб оплати через діючого Постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції Постачальника.

За період з 01.01.2022 по 28.02.2022 ФОП “Чепіжко В.В.” спожито 6998 кВт*год електричної енергії на загальну суму 41   129,25 грн, в тому числі в січні 2022 року – 4   114 кВт*год та в лютому 2022 – 2884 кВт*год.

Спожитий/використаний обсяг електричної енергії відповідачем за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 підтверджується повідомленням/листом адміністратора комерційного обліку – ПАТ “Запоріжжяобленерго” за №007 66/3916 від 10.09.2024 щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС-кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача з щомісячною розбивкою.

Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, а саме:

- МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР N@2PL390165 (#897286450609) від 10.01.2022 в сумі 19   607,35 грн. Відповідач погасив заборгованість за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у розмірі 5866,63 грн та частково заборгованість січня 2022 року в розмірі 13   740,72 грн;

- ПЛАТIЖНА ІНСТРУКЦІЯ N 17 (#917991364709) від 08.02.2022 в сумі 10   164,55 грн погашена заборгованість за січень 2022 року;

- МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР N@2PL509471 (#922229692109) від 14.02.2022 в сумі 13   740,72 грн частково погашено заборгованість за лютий 2022 року.

Загальна сума оплат за спожиту в січні-лютому 2022 року електричну енергію складає – 37   645,99 грн.

Таким чином заборгованість за спожиті 4114 квт.*год. за січень 2022 року в сумі 23   905,27 грн погашено в повному обсязі. Заборгованість за спожиту у лютому 2022 року електричну енергію складає 3   483,26 грн.

05.11.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Чепіжко Віктора Віталієвича, за власним рішенням.

16.09.2024 позивачем направлена відповідачу (на електронну пошту) досудова вимога про сплату заборгованості №238/64 від 13.09.2024, яка залишилася без відповіді.

Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Відсутність повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов’язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, п.3.1.1 р. III ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Частиною 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” передбачено, що Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено судом, відповідач ФОП “Чепіжко В.В.” за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 спожив 6998 кВт*год електричної енергії на загальну суму 41   129,25 грн, що підтверджується повідомленням/листом адміністратора комерційного обліку – ПАТ “Запоріжжяобленерго” за №007 66/3916 від 10.09.2024.

За наявним в матеріалах справи доказами, за спірний період з 01.01.2022 по 28.02.2022 відповідач сплатив за спожиту електричну енергію 37   645,99 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача за спожиту енергію у розмірі 3   483,26 грн.

Відповідач доказів на спростування суми заборгованості, як і доказів погашення боргу не надав.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач за отриману ним електричну енергію не розрахувався у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту/використану електричну енергію у розмірі 3   483,26 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню судом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач припинив підприємницьку діяльність 05.11.2023 за власним рішенням (відомості з ЄДР містяться матеріалах справи).

За приписами статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа – підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно зі статтями 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 320/9471/15-ц, відповідно до якої господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем; а також правова позиція, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов`язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за спожиту/використану електричну енергію з фізичної особи – Чепіжка Віктора Віталійовича.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Договором про постачання електричної енергії (а.с. 11-18), розрахунком суми боргу (а.с. 10), Рахунком на оплату від 28.02.2022 (а.с. 19), меморіальними ордерами та платіжною інструкцією (а.с. 20-22), листом адміністратора комерційного обліку - ПАТ “Запоріжжяобленерго” за №007 66/3916 від 10.09.2024 (а.с. 23), вимогою позивача (а.с. 24-25).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі   ст. 129 Конституції України   однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував доводи позивача, доводи позивача підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до   ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями   Господарського Кодексу України,   Цивільного кодексу України, ст.ст.   73,   74,   123,   129,   232,   233,   236-241,   326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Чепіжка Віктора Віталійовича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; РНОКПП 3099218992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) суму 3   483,26 грн (три тисячі чотириста вісімдесят три гривні 26 коп.) заборгованості за договором №566 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019. Видати наказ.

Стягнути з Чепіжка Віктора Віталійовича (вулиця Запорізька, будинок 141, квартира 6, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70604; РНОКПП 3099218992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) суму 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленомуст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.06.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя                                                                                  С.І. Педорич