Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників провадження у справі № 908/1175/25 (суддя Зінченко Н.Г.), Позивач: АТ «АКЦЕНТ-БАНК», Відповідач: Фізична особа-підприємець Щерба Віра Петрівна
номер провадження справи 4/44/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2025 Справа № 908/1175/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовомАкціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Щерби Віри Петрівни, (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд. 52, кв. 158)
про стягнення 158623,42 грн.
29.04.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н від 22.04.2025 (вх. № 1282/08-07/25 від 29.04.2025) Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Щерби Віри Петрівни, м. Токмак Запорізької області про стягнення 158623,42 грн. заборгованості за кредитним договором № 20.94.0000000716 від 20.10.2021, в тому числі 91782,45 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33315,97 грн. заборгованості за процентами, 27525,00 грн. заборгованості за винагородою, 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 5000,00 грн. штрафу (змінна складова).
Підставою для звернення з позовом визначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повного та своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та винагороди за кредитним договором № 20.94.0000000716 від 20.10.2021, внаслідок чого виникла заборгованість.
За текстом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника Банку.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 справу № 908/1175/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1175/25, справі присвоєно номер провадження справи 4/44/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст. 193 ГК України, ст., ст. 549, 554, 610-612, 625, 627, 806, 1054 ЦК України, кредитним договором №20.94.0000000716 від 20.10.2021, на підставі яких, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 158623,42 грн. заборгованості, в тому числі 91782,45 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33315,97 грн. заборгованості за процентами, 27525,00 грн. заборгованості за винагородою, 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 5000,00 грн. штрафу (змінна складова), а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2025у справі №908/1175/25 відповідачу запропоновано у строк до 22.05.2025, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 07.08.2025 включно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, м. Токмак Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 26.02.2022 по теперішній час).
Фізична особа-підприємець Щерба Віра Петрівна має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Токмак Пологівського району Запорізької області.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
В ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи територіальне перебування відповідача на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1175/25 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 07.05.2025.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1175/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 05.05.2025 у справі №908/1175/25 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
Приписами частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 04.06.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 07.07.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
20.10.2021 між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» (Банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Щерба Вірою Петрівною, РНОКПП 1905201207 (Позичальник, відповідач у справі) укладено Кредитний договір № 20.94.0000000716 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1. цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному в третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Договору термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Усі істотні умови кредитування наведені в розділі А цього договору «Істотні умови кредитування».
У пунктах А1., А2., А3. Розділу А «Істотні умови кредитування» Договору сторонами погоджено, зокрема, наступні істотні умови кредитування:
А1. Вид кредиту строковий;
А2. Ліміт цього договору: у розмірі 100 000,00 грн. на фінансування поточної діяльності;
А3. Термін повернення кредиту 18 жовтня 2024 р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами і розмірі та строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором х ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) х Процентна ставка за місяць)/1((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом х річна Процентна ставка/кількість днів поточного року) хкількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення Кредиту сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст., ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомлені, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 18жовтня 2024 р».
В п. А4. Договору визначено, що рахунки для обслуговування кредиту: UA853077700000029090612597309 (в гривнях), отримувач: АТ «А-Банк», МФО 307770, код ЄДРПРУ/код ІПН 1905201207.
У пунктах А6., А8. Розділу А Договору погоджено, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти в розмірі 20,90 % річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів.
За змістом пункту А10. Розділу А Договору Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п. 2.2.2, п. 2.2.3, п. 2.2.5 Договору Позичальник зобов`язався: сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п., п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п., п. 2.3.5, 4.4. ,4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Згідно з п. 2.2.6 Договору Позичальник доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, наведених у цьому пункті договору, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використовування.
У п. 2.2.13 Договору обумовлено, що у період дії цього договору Позичальник зобов`язується щомісячно направляти, на поточний рахунок у Банку, обсяг надходжень від господарської діяльності, що становить не менше подвійної суми щомісячного внеску по кредиту, наведеного в графіку погашення (Додаток №l до договору).
Згідно з п., п. 6.1, 6.2 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих котів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.
Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим договором порядку (п. 6.3 Договору).
Додатком № 1 до Договору є Графік погашення, який є його невід`ємною частиною, та в якому визначені терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісійних винагород та їх щомісячні розміри, належні до сплати у відповідні терміни (дати).
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору АТ «АКЦЕНТ-БАНК» перерахував на рахунок Позичальника ФОП Щерби В.П. грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № TR. 19698265.27325.70198 від 20.10.2021, копія якого міститься в матеріалах справи. В графі призначення платежу зазначено: «Видача кредиту згідно договору №20.94. 000000716 від 20/10/2021».
Згідно з випискою по особовому рахунку Позичальника з 20.10.2021 по 22.04.2025, останній здійснював часткові оплати на погашення кредиту, процентів та комісії. Дата останнього платежу згідно з вказаною випискою 29.12.2022.
Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками станом на 22.04.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 158623,42 грн., яка складається з: 91782,45 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33315,97 грн. заборгованості за процентами, 27525,00 грн. заборгованості за винагородою, 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 5000,00 грн. штрафу (змінна складова).
Підставою звернення позивача до суду з позовом у даній справі стало не повернення відповідачем кредитних коштів та не сплата процентів за користування цією послугою, а також не сплата передбаченої Договором винагороди.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч., ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В частині 1 ст. 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордером.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання по своєчасному поверненню суми кредиту (тіло), сплаті процентів за користування кредитними коштами, винагороди у встановлених розмірі та строки не виконав, внаслідок чого станом на 22.04.2025 у нього утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 91782,45 грн., заборгованість по сплаті процентів в розмірі 33315,97 грн. та винагороди у розмірі 27525,00 грн., що підтверджується наданими позивачем в матеріали справи копіями виписки по особовому рахунку Позичальника з 20.10.2021 по 22.04.2025 та розрахунком заборгованості за Кредитним договором №20.94.0000000716 від 20.10.2021.
У п. 2.3.2 Договору, зокрема, передбачено, що при настанні порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, Банк на свій розсуд має право змінити умови договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, термін виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 756/2996/17, у зв`язку із порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу ст. 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, при настанні порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, зокрема, зобов`язання щодо внесення щомісячних платежів, які передбачені Графіком платежів, Банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Позивачем надані суду докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, процентами за користування кредитом та винагородою, яку Позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати Банку за кредитне обслуговування.
Матеріалами справи підтверджуються, що Позичальник не виковував належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором, відповідні платежі на погашення тіла кредиту, процентів та винагороди в обумовлені строки, які визначені у Графіку погашення (додатку № 1 Договору), здійснював неналежним чином, останній платіж на погашення кредиту внесений 29.12.2022, як то слідує із наданої позивачем виписки по рахунку Позичальника за період з 20.10.2021 по 22.04.2025.
Відповідач доказів на спростування наведеного вище не надав, доказів виконання зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, своєчасної сплати процентів за користування кредитом та винагороди суду не надав. Доказів правомірності своїх дій щодо такої не виплати відповідач суду також не надав.
У зв`язку з відсутністю доказів сплати боргу суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 91782,45 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 33315,97 грн. загального залишку заборгованості за процентами та 27525,00 грн. загального залишку заборгованості за винагородою.
Відповідачем контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту), процентами та винагородою, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн. та штрафу у розмірі 5000,00 грн. (змінна складова).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
У пункті 5.8 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 грн. +5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (із наступними змінами і доповненнями) з 12 березня 2020 на всій території України установлено карантин.
Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-20 від 16.06.2020 (набрав законної сили 04.07.2020) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 15 такого змісту:
«У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений (скасований) постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год 00 хв 30 червня 2023 року.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжений до 07.08.2025 включно.
Після запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX. Цим Законом були внесені зміни, зокрема й до Цивільного кодексу України.
Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Отже штрафні санкції нараховані та заявлені позивачем безпідставно.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 91782,45 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 33315,97 грн. загального залишку заборгованості за процентами та 27525,00 грн. загального залишку заборгованості за винагородою. В іншій частині в задоволені позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
Повне судове рішення складено «07» липня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
_03_03.png)
