До відома сторін у справі № 908/1177/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача: фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича (вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364, РНОКПП 3228816513)

09 липня 2025, 15:09

До відома сторін у справі № 908/1177/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача: фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича (вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364, РНОКПП 3228816513)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025 Справа №908/1177/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича (вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364, РНОКПП 3228816513)

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

29.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (скорочене найменування – АТ “ТАСКОМБАНК”) до відповідача – фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича, про стягнення заборгованість за Кредитним договором №ID7954101 від 18.03.2020, що станом на 11.04.2025 становить 66 324 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. простроченому) – 34 341,11 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. простроченим) – 31 983,75 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 справу №908/1177/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1177/25 та присвоєно справі номер провадження 3/69/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ураховуючи, що місцем реєстрації враховуючи, що місцем реєстрації Мушинського Євгена Валерійовича, який має статус фізичної особи-підприємця, є тимчасово окупована територія, судом ухвалою від 01.05.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи Мушинського Євгена Валерійовича.

13.05.2025 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) станом на 07.05.2025 відсутня інформація щодо запитуваної особи.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом - 72364.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Костянтинівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080050000095009).

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв’язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Оголошення опубліковане 16.05.2025.

Суд також додатково повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: muszheka@gmail.com.

Згідно із наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 16.05.2025 про відкриття провадження у справі №908/1177/25) в електронному вигляді до електронної скриньки відповідача (muszheka@gmail.com) – ФОП Мушинського Є.В., 16.05.2025.

Про хід розгляду справи відповідач могла дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором укладеним шляхом підписання відповідачем своїм електронним підписом Заяви-договору № ID7954101 від 18.03.2020 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”), у зв’язку із чим, посилаючись на умови кредитного договору, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, нормами Закону України “Про електронний цифровий підпис”, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ID7954101 від 18.03.2020 в розмірі 66 324 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. простроченому) – 34 341,11 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. простроченим) – 31 983,75 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надала.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №ID7954101 від 18.03.2020 в розмірі 66 324 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. простроченому) – 34 341,11 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. простроченим) – 31 983,75 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

18.03.2020 між АТ “ТАСКОМБАНК” (позивач, Банк за договором) та ФОП Мушинським Є.В. (відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем своїм електронним підписом Заяви-договору № ID7954101 від 18.03.2020 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 65 000,00 грн (п. 2.1 Кредитного договору).

Цільове використання кредиту – на поповнення оборотних коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (відповідно до п. 1.2. Кредитного договору).

Згідно з п. 2.3.1 Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом (далі – проценти): 48% річних.

Строк кредиту – 36 місяців з дати укладення Договору (п.2.7 Кредитного договору).

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено терміни та порядок погашення Кредиту:

2.4.1. погашення основного боргу за Кредитом, сплата процентів – щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, числа, в яке було укладено Договір. Погашення ануїтетного платежу здійснюється в день згідно Графіку погашення Кредиту (календарного числа дати укладання Договору). У разі внесення платежу в розмірі, що перевищує плановий платіж, сума грошових коштів сплачених Позичальником, зараховується Банком в рахунок погашення наступного платежу та погашається в день згідно Графіку, сума яка лишилася після сплати планового платежу перераховується на погашення заборгованості (тіла кредиту) Позичальника за кредитом шляхом коригування останнього ануїтетного платежу. Розмір останнього ануїтетного платежу (останніх платежів) може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого згідно умов Договору (графіку погашення Кредиту) і буде становити суму фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати Позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів.

Пунктом 2.4.4. Кредитного договору сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі “ТАС24 Бізнес”.

Цей Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв’язку із чим:

Умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (4.2.1 Договору). {…}

Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважаться датою укладення Договору.

До даного Кредитного договору сторонами укладено Додаток № 1 “Графік погашення кредиту”.

Згідно із Графіком погашення кредиту, Позичальник, починаючи з 18.04.2020, сплачує за кредитом щомісячно 3472,00 грн (що включає основну заборгованість та проценти), останній платіж вноситься 18.03.2023 в розмірі 3425,65 грн.

Кінцева дата повернення кредиту – до 18.03.2023.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту.

Пунктом п. 3.2. Кредитного договору остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п. 2.7. цього Договору.

Відповідач вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID7954101 від 18.03.2020 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2020 Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 65 000,00 грн, що підтверджується випискою за особовими рахунками кредитного договору ID7954101 ФОП Мушинського Є.В. за період з 18.03.2020 до 16.04.2025 (а.с.38). Призначення платежу: “Перерахування коштів зг. кредитної угоди №ID7954101 від 18.03.2020 ФОП Мушинський Євген Валерійович, без ПДВ”.

Строк дії договору встановлений в розділі 18 правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ “ТАСКОМБАНК” (п. 4.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 18.2.6. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК”, Договір, а саме - обслуговування Кредиту Клієнта, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Згідно з п. 18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”), Клієнт зобов’язується повернути Кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Розрахунок і нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за Кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 18.2.4.7 Правил).

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 цих Правил Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов’язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов’язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК”, Банк, незалежно від настання строків виконання зобов’язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем, починаючи з липня 2022 року, не виконувались умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не сплачувались, останнє погашення за основним боргом (кредитом) відбулось 18.02.2022 в розмірі 1431,34 грн, останнє погашення за процентами – 20.06.2022 в розмірі 3731,65 грн, у зв’язку з чим, за розрахунком позивача станом на 16.04.2025 у відповідача існує заборгованість за кредитом в розмірі 34 341,11 грн, за відсотками – 31 983,75 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.12, 18-38).

Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір № ID7954101 від 18.03.2020 шляхом накладення сторонами своїх електронних підписів.

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору шляхом накладення сторонами своїх електронних підписів.

Відповідно ч. 2. ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредит в розмірі 65 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем кредиту.

Відповідачем не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за кредитом в розмірі 34 341,11 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строк, на який видано кредит – 36 місяців (п.2.7 Кредитного договору).

Кінцева дата повернення кредиту – до 18.03.2023.

Згідно з п. 18.2.6. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК”, Договір, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов’язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов’язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів згідно із графіком погашення кредиту за Кредитним договором суду не надав.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем, починаючи з липня 2022 року, не виконувались умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не сплачувались, останнє погашення за основним боргом (кредитом) відбулось 18.02.2022 в розмірі 1431,34 грн, останнє погашення за процентами – 20.06.2022 в розмірі 3731,65 грн, у зв’язку з чим у відповідача існує заборгованість за кредитом в розмірі 34 341,11 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.12, 18-38).

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в сумі 34 341,11 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 34 341,11 грн заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 31 983,75 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована за період з 18.04.2020 до 30.04.2024.

При цьому строк, на який видано кредит – 36 місяців.

Кінцева дата повернення кредиту, згідно із Графіком погашення кредиту, – 18.03.2023.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16.

У п.п. 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження №12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитуваннячи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після закінчення строку кредитування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості суд встановив, що проценти були нараховані в тому числі за період з квітня 2023 р. по квітень 2024 р., тобто після закінчення погодженого строку кредитування.

Хоча за умовами кредитного договору строк надання кредиту становить 36 місяців, де граничним строком повернення кредиту визначено 18.03.2023, відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем проценти за березень 2023 року розраховані за період з 01.03.2023 до 31.03.2023 року (за 31 день) у загальному розмірі 1419,43 грн, що є необґрунтованим, оскільки граничним строком нарахування має бути 18.03.2023, у зв’язку з чим суд самостійно провів розрахунок процентів за період з 01.03.2023 до 18.03.2023, та встановив, що сума процентів за 18 днів березня 2023 року становить 824,19 грн.

Здійснення подальшого нарахування Банком процентів, після 18.03.2023, суд вважає безпідставним.

За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості за процентами у сумі 17 674,89 грн за період з 19.03.2023 до 30.04.2024, адже остання була нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 14 308,86 грн.

Жодного обґрунтування щодо здійснення нарахування процентів поза межами строку кредитування позивачем не надано.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Анкетою-заявою про надання кредиту фізичній особі від 17.03.2020 з протоколом перевірки електронного підпису (а.с.13-14), Заявою-договором Заяви-договору №ID 7954101 від 18.03.2020 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) з протоколом перевірки електронного підпису (а.с.15-17), виписками по рахунку ФОП Мушинського Є.В. (а.с.20-39), Правилами обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” продукт “Кредит на розвиток бізнесу” (в електронному вигляді як додаток до позовної заяви), розрахунком заборгованості (а.с.12).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково: щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 34 341,11 грн та за процентами у розмірі 14 308,86 грн.

У стягненні нарахованих процентів у розмірі 17 674,89 грн за період з 19.03.2023 до 30.04.2024 слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогами до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича (вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364, РНОКПП 3228816513) на користь Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) заборгованість за кредитом в розмірі 34 341,11 грн (тридцять чотири тисячі триста сорок одну гривню 11 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 14 308,86 грн (чотирнадцять тисяч триста вісім гривень 86 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мушинського Євгена Валерійовича (вул. Шкільна, будинок 208; село Костянтинівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72364, РНОКПП 3228816513) на користь Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) судовий збір в розмірі 1776,86 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.). Видати наказ.

У решті вимог щодо стягнення процентів в розмірі 17 674,89 грн відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.07.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич