До відома сторін у справі № 908/936/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Приватного підприємства “Грінк Трейд” (вул. Ломоносова, 244, кв. 33, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72305; ідентифікаційний код юридичної особи 40482400)

30 липня 2025, 14:13

До відома сторін у справі № 908/936/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Приватного підприємства “Грінк Трейд” (вул. Ломоносова, 244, кв. 33, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72305; ідентифікаційний код юридичної особи 40482400)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2025 Справа №908/936/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод” (вул. Миру, 259, с. Юрківці, Могилів-Подільський р-н; Вінницька область, 24040; ідентифікаційний код юридичної особи 05459186)

до відповідача: Приватного підприємства “Грінк Трейд” (вул. Ломоносова, 244, кв. 33, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72305; ідентифікаційний код юридичної особи 40482400)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Таймкол” (вул. Бойчука Михайла, 18а, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код юридичної особи)

про стягнення коштів у розмірі 789 510,30 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Цурка Наталія Олександрівна (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3662 від 26.02.2009, ордер серії АІ №1869013 від 09.05.2025;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

РУХ СПРАВИ.

10.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод” (скорочене найменування – ДП “Юрковецький спиртовий завод”) до відповідача Приватного підприємства “Грінк Трейд” (скорочене найменування – ПП “Грінк Трейд”) про стягнення заборгованості 789 510,30 грн, з яких: 541 666,00 грн – сума безпідставно отриманих грошових коштів на підставі платіжного доручення №354 від 14.05.2022 за договором поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, укладений між ПП “Грінк Трейд” та ДП “Юрковецький спиртовий завод”, 200 697,10 грн інфляційних збитків за користування грошовими коштами та 47 147,20 грн 3% річних. Судові витрати у справі у вигляді судового збору та правничої допомоги просить покласти на відповідача.

Також вказує у позовній заяві третю особу – Товариство з обмеженою відповідальністю “Таймкол”.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 справу №908/936/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 15.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі з доказами такої оплати в розмірі 9474,12 грн, та нормативно-правове обґрунтування залучення до участі у справі в якості третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю “Таймкол”, із визначенням на стороні кого з учасників слід залучити дану особу.

28.04.2025 через систему “Електронний суд” до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (документ сформовано в системі 25.04.2025), до якої додані докази сплати судового збору в розмірі 9475,00 грн. Згідно із випискою, сформованою судом в комп’ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду 41.6.21”, судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також у заяві наведені обґрунтування залучення до участі у справі ТОВ “Таймкол” в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 01.05.2025 відкрито провадження у справі №908/936/25; присвоєно справі номер провадження 3/58/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 29.05.2025 о 11:00 год.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Таймкол” (01030, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 18а, ідентифікаційний код юридичної особи); учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

15.05.2025 через систему “Електронний суд” до суду надійшло клопотання від представника позивача Державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод” – адвоката Цурки Наталії Олександрівни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/936/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 16.05.2025 задоволено клопотання представника позивача Державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод” – адвоката Цурки Наталії Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.

Ухвалою суду від 29.05.2025 відкладено підготовче засідання до 18.06.2025 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 18.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 10.07.2025 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.07.2025 о 12:00 год.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вул. Ломоносова, 244, кв. 33, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72305.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, зокрема поштове відділення за індексом - 72305.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача та третю особу засобами поштового зв`язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача і третьої особи є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача та третю особу про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Оголошення з ухвалою від 01.05.2025 про відкриття провадження у справі опубліковано 01.05.2025 (а.с.51-54), оголошення з ухвалою від 29.05.2025 опубліковано 29.05.2025 (а.с.70-72), оголошення з ухвалою від 18.06.2025 опубліковано 18.06.2025 (а.с.80-82), оголошення з ухвалою від 10.07.2025 опубліковано 10.07.2025 (а.с.130-132).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 22 07.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 22.07.2025, як і в інші судові засідання, не забезпечив.

Третя особа у судове засідання 22.07.2025 явку повноважного представника не забезпечила.

У судовому засіданні 22.07.2025 оголошено перерву до 28.07.2025 до 11:00.

Оголошення з ухвалою суду від 22.07.2025 опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України (а.с.142-144).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 28.07.2025, як і в інші судові засідання, не забезпечив.

Третя особа у судове засідання 28.07.2025 явку повноважного представника не забезпечила.

Після перерви суд продовжив розгляд справи.

У судовому засіданні 28 07.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 28.07.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між ПП “Грінк Трейд” та ДП “Юрковецький спиртовий завод” був укладений договір поставки №11/05/22-М від 11.05.2022.

Рішенням Господарського суд м. Києва від 26.03.2024 у справі №910/19860/23, яке набрало законної сили, встановлено, що договір поставки №11/05/22-М від 11.05.2022 є нікчемним правочином, який не породжують жодних правових наслідків.

На виконання договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022 ДП “Юрковецький спиртовий завод” на користь ПП “Грінк Трейд” було здійснено оплату грошових коштів у сумі 541 666,25грн на підставі платіжного доручення від 15 квітня 2022 року.

Враховуючи той факт, що грошові кошти сплачені Позивачем на виконання нікчемного договору поставки є безпідставно отриманими Відповідачем, оскільки не існувало зобов’язань за договором поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, а отже дані кошти мають бути повернуті Відповідачем на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЯСНЕНЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (ТОВ “Таймкол”) надала пояснення, в яких зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги позивача.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАЙМКОЛ” (далі - Покупець) 23.12.2022 укладено Договір купівлі продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод”.

Проте на даний час, ДП “Юрковецкий спиртовий завод” є самостійним унітарним державним підприємством, яке перебуває у стані припинення шляхом ліквідації за рішенням власника – Фонду державного майна України (наказ від 05.05.2023 №3).

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 541 666,00 грн, 200 697,10 грн інфляційних збитків за користування грошовими коштами та 47 147,20 грн 3% річних.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити обставини, які в сукупності є підставою для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

А також необхідно встановити наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Державним підприємством “Юрковецький спиртовий завод” (позивач у справі, покупець) та Приватним підприємством “Грінк Трейд” (відповідач, продавець) 11.05.2022 було підписано договір поставки меляси бурякової №11/05/22-М.

Згідно з умовами договору поставки продавець продає, а покупець купує мелясу бурякову, названу в подальшому продукція (п. 1.1. договорів поставки).

Згідно з п. 3.1. договору поставки оплата товару здійснюється покупцем за визначеною в рахунку ціною та не пізніше 3 банківських днів з моменту отримав рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, ДП “Юрковецький спиртовий завод”на рахунок ПП “Грінк Трейд” здійснено оплату грошових коштів у сумі 541 666,25 грн на підставі платіжного доручення №3654 від 15 квітня 2022 року.

На підставі договору поставки на адресу ДП “Юрковецький спиртовий завод” партіями було поставлено товар, а саме: меляса бурякова.

Передача товару за договором поставки №11/05/22-М від 11.05.2022 оформлена видатковими накладними - протягом 11.05.2022-14.05.2022 було поставлено 250 тон меляси бурякової на загальну суму 1 083 332,52 грн.

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “АСТЕКС” звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАЙМКОЛ” про стягнення 2 029 211,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

12.12.2022 між Приватним підприємством “Грінк Трейд” (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “АСТЕКС” (новий кредитор) та Державним підприємством “Юрковецький спиртовий завод” (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/22 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого первісний кредитор передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника щодо оплати суми боргу (грошового зобов`язання) у розмірі 1 876 016,27 грн (заборгованість), що виникла на підставі договорів поставки меляси бурякової №26/01/21-М від 26.01.2021, №27/01/21-М від 27.01.2021, №11/02/21-М від 11.02.2021, №11/05/22-М від 11.05.2022 (далі - договори поставки).

Звертаючись позовом, позивач посилався на те, що враховуючи, що ДП “Юрковецький спиртовий завод” не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар, ним порушені умови, як договорів поставки, так і договору про відступлення права вимоги в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, а тому наявні підстави для стягнення суми основного боргу у розмірі 1 876 016,27 грн, інфляційних втрат у розмірі 95 372,99 грн, 3% річних у розмірі 57 822,42 грн, а всього 2 029 211,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 №910/19860/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Господарського суду м. Києва встановлено наступні обставини: “Разом з тим, що стосується договору про відступлення права вимоги №12/12/22-М від 12.12.2022 та договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, суд зазначає наступне.

“Разом з тим, що стосується договору про відступлення права вимоги №12/12/22-М від 12.12.2022 та договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, суд зазначає наступне. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Приватне підприємство “Грінк Трейд” станом на 12.12.2022 зареєстровано в м. Мелітополь Запорізької області.

За визначенням статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації міста Мелітополь з 26.02.2022.

Частиною другою статті 13 Закону передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 13¹ Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Таким чином Приватне підприємство “Грінк Трейд” з лютого 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність.

При цьому всі підписані представниками ПП “Грінк Трейд” у справі документи в період часу з лютого 2022 року є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2024 року у справі №910/9680/23.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, укладений між ПП “Грінк Трейд” та ДП “Юрковецький спиртовий завод”, а також договір про відступлення права вимоги №12/12/22 від 12.12.2022, укладений між ПП “Грінк Трейд”, ТОВ “Компанія “Астекс”, ДП ДП “Юрковецький спиртовий завод” є нікчемними правочинами, які не породжують жодних правових наслідків.

Отже, до позивача ТОВ “Компанія “Астекс” не перейшло право вимоги заборгованості за договорами поставки №26/01/21-М від 26.01.2021, №27/01/21-М від 27.01.2021, №11/02/21-М від 11.02.2021”.

Рішення Господарського суд м. Києва від 26.03.2024 у справі №910/19860/23 набрало законної сили.

Повернення сплачених на виконання нікчемного договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022 грошових коштів стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Правовою підставою позову позивачем зазначено ст. 1212 ГПК України, а грошові кошти у сумі 541 666,25 грн кваліфіковано як безпідставно отримані відповідачем.

Також позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати та 3% річних за період з 15.05.2022 по 07.04.2025 у розмірі 200 697,10 грн та 47 147, 20 грн відповідно.

На час подання позову та розгляду справи по суті ДП “Юрковецький спиртовий завод” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та знаходиться “в стані припинення” з 13.07.2023.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо безпідставно отриманих коштів.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом – Закон), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Тобто, правочин є нікчемним не за рішенням певної особи, а відповідно до закону.

Рішенням Господарського суд м. Києва від 26.03.2024 у справі №910/19860/23 встановлено нікчемність договору поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, укладеного між ПП “Грінк Трейд” та ДП “Юрковецький спиртовий завод”.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.

Матеріалами справи підтверджується, що грошові кошти у сумі 541 666,25 грн на підставі платіжного доручення №354 від 14 травня 2022 року були перераховані позивачем відповідачу без достатньої правової підстави, а саме по договору який є нікчемним.

Відповідач відзив не позов не подав, позовні вимоги не спростував, доказів наявності правових підстав для оплати позивачем на його користь зазначеної суми суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих коштів у заявленому позивачем розмірі – 541 666,00 грн, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження №12-14гс18), якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі №910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 у справі №910/6053/19.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін “користування чужими грошовими коштами” може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

Таким чином, у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття “проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами” та “проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами”, причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.

Суд висновує, що у даному випадку, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме частиною другою статті 625 ЦК України.

Оскільки грошові кошти перераховано платіжним дорученням №354 від 14.05.2022, обов’язок повернути безпідставно отримані грошові кошти у Відповідача виникає з наступного дня - 15.05.2022 (Аналогічний підхід висловлено у постанові від 07 лютого 2024 року у справі №910/3831/22, Провадження №12-45гс23).

Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 200 697,10 грн та 3% річних у розмірі 47 147,20 грн за період з 15.05.2022 по 07.04.2025, що відповідає викладеним вище нормам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення 200 697,10 грн інфляційних втрат та 47 147,20 грн 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки №11/05/22-М від 11.05.2022 (а.с.14-16), платіжною інструкцією №354 від 14.05.2022 (а.с.17), видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.103-119).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, доводи позивача підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 789 510,30 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 9 474,12 грн.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 25.04.2025 про сплату суми 9 475,00 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача у розмірі 9 474,12 грн.

Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили.

Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Грінк Трейд” (вул. Ломоносова, 244, кв. 33, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72305; ідентифікаційний код юридичної особи 40482400) на користь Державного підприємства “Юрковецький спиртовий завод” (вул. Миру, 259, с. Юрківці, Могилів-Подільський р-н; Вінницька область, 24040; ідентифікаційний код юридичної особи 05459186) суму 541 666,00 (п’ятсот сорок одну тисячу шістсот шістдесят шість гривень 00 коп.) безпідставно отриманих грошових коштів на підставі платіжного доручення №354 від 14.05.2022 за договором поставки №11/05/22-М від 11.05.2022, укладений між ПП “Грінк Трейд” та ДП “Юрковецький спиртовий завод”, 200 697,10 грн (двісті тисяч шістсот дев’яносто сім гривень 10 коп.) інфляційних втрат та 47 147,20 грн (сорок сім тисяч сто сорок сім гривень 20 коп.) 3% річних. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.07.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич