Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги учасників справи № 98/1769/23 про банкрутство ТОВ “Лорінетс”.
номер провадження справи 14/57/23-21/10/25
УХВАЛА
11.08.2025 Справа № 908/1769/23
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1769/23
Кредитори:
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” (вул. Рекордна, 20-а, м. Запоріжжя, 69019, код ЄДРПОУ 43655724, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Ліквідатор - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
За участю представників сторін:
не з’явились
УСТАНОВИВ:
Ухвалою від 10.07.2025 суд відклав судове засідання для розгляду питання щодо призначення ліквідатора у справі на 11.08.2025, 11 - 00.
У засідання учасники справи представників не направили.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2023 відкрито провадження у справі № 908/1769/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс”. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.
12.06.2023 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення за № 70792 про відкриття справи про банкрутство боржника.
Постановою від 17.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.
Ухвалою суду від 16.11.2023 арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича відсторонено від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Злаки.ЮА”. Новим ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Злаки.ЮА” призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
07.03.2024 до суду від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс”.
Ухвалою від 19.03.2024 у цій справі звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” ліквідовано; провадження у справі № 908/1769/23 закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 року у справі № 908/1769/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 у справі № 908/1769/23 задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 у справі № 908/1769/23 скасовано. Справу № 908/1769/23 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
02.04.2025 матеріали справи повернулись до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 справу № 908/1769/23 передано на розгляд судді Черкаського В.І.
Ухвалою від 08.04.2025 прийнято справу № 908/1769/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” та заяву ТОВ “ЙЕ Енергія” від 14.01.2025 (вх.№ 951/08-08/25 від 14.01.2025) до розгляду. Присвоєно справі номер провадження 14/57/23-21/10/25. Призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та заяви ТОВ “ЙЕ Енергія” від 14.01.2025 (вх.№ 951/08-08/25 від 14.01.2025) на 07.05.2025, 11 - 00.
Ухвалою від 07.05.2025 суд заяву ТОВ “ЙЕ Енергія” від 14.01.2025 (вх. № 951/08-08/25 від 14.01.2025) задовольнив. Визнав вимоги ТОВ “ЙЕ Енергія” до боржника у розмірі 149 307 778 грн. 19 коп. основного боргу (4 - та черга задоволення вимог кредиторів); 111 168 грн. 10 коп. штрафу (6 - та черга задоволення вимог кредиторів). Відклав судове засідання для розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу на 09.06.2025, 10 - 00. Зобов’язав ліквідатора надати суду звіт ліквідатора за наслідками проведення ліквідаційної процедури, ГУ ДПС у Запорізькій області - докази проведення податкової перевірки боржника, акт за результатами перевірки.
Станом на 09.06.2025 ліквідатор вимог ухвал суду від 08.04.2025, 07.05.2025 не виконав, будь-яких пояснень не надав. Суд ініціював питання щодо заміни ліквідатора у справі.
Ухвалою від 09.06.2025 суд відклав судове засідання для розгляду питання щодо призначення нового ліквідатора у справі на 10.07.2025, 12 - 00, витребувавши у комітету кредиторів кандидатуру нового ліквідатора у справі.
Станом на 10.07.2025 комітет кредиторів кандидатуру нового ліквідатора не надав.
Ухвалою від 10.07.2025 суд відклав судове засідання для розгляду питання щодо призначення ліквідатора у справі на 11.08.2025, 11 - 00.
У зв’язку з неналежним виконанням обов’язків, покладених на арбітражного керуючого Сєдову Н.І., судом 10.07.2025 направлений запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Янчука О.М. в якості ліквідатора боржника (довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 10.07.2025 долучена до матеріалів справи).
Листом від 10.07.2025 суд запропонував Янчуку О.М. надати заяву на участь у справі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Станом на 11.08.2025 будь-яких заяв, клопотань від Янчука О.М. не надходило.
Станом на 11.08.2025 комітет кредиторів також не надав кандидатури арбітражного керуючого в якості ліквідатора.
Судове засідання 11.08.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Представники сторін у судове засідання не з’явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, до відеоконференції не приєднались.
Кредиторами у справі визнано: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Фін2Гоу” у розмірі 131 278, 00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; ТОВ “ЙЕ Енергія” у розмірі 149 307 778 грн. 19 коп. основного боргу - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 111 168 грн. 10 коп. штрафу 6 - та черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).
Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, наділеним КУзПБ певними повноваженнями щодо участі у справі.
Згідно ст. 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про призначення іншого арбітражного керуючого.
Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство триває з 17.08.2023.
21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство так і КУзПБ, мають строковий характер.
Процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов’язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб’єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.
Утім, як установлено судом кредитори не приймали активної участі у справі про банкрутство боржника.
При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами, задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі), до суду не подавалося.
Встановлене вказує на пасивну поведінку кредиторів у справі.
Центральний апеляційний господарський суду в Постанові від 10.12.2024 зробив наступні висновки. “Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Проте, за змістом оскаржуваної у цій справі ухвалі суд першої інстанції при її прийнятті не врахував викладені висновки Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо здійснення ліквідатором аналізу первісної бухгалтерської документації боржника, аналізу укладених боржником правочинів за спірний період, у тому числі, не досліджувалося те, чи вчинялися ліквідатором дії щодо пошуку дебіторської заборгованості, чи проводилось ним дослідження питання наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій щодо банкрутства з метою виявлення та притягнення до солідарної чи/або субсидіарної відповідальності певних осіб.
Пунктом третім частини другої статті 12 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий зобов’язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Між тим, матеріали справи не містять здійсненого ліквідатором аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника за останні три роки.
Також матеріали справи свідчать про те, що на час розгляду та затвердження звіту ліквідатора, у боржника було відкрито 6 розрахункових рахунків у банках, два з яких залишаються відкритими на час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали (т. 1 а.с. 51).
Таким чином, за змістом оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд обмежився констатацією того, що в ліквідаційному балансі боржника відображено відсутність майнових активів, зокрема, рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок, відсутні на виконанні в органах ДВС виконавчі документи щодо боржника, підприємницька діяльність боржника припинена.
Тобто, суд дійшов висновку про вжиття ліквідатором всіх встановлених КУзПБ заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури виходячи лише з невиявлення майна боржника, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість з огляду на надані ліквідатором запити та отримані відповіді.
Отже, суд першої інстанції не з’ясував наведення у звіті ліквідатора висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника чи засновників тощо, з огляду на дослідження обставин щодо підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство; здійснення аналізу правочинів, що завдали збитків боржнику чи призвели до збільшення кредиторської заборгованості, а також дій суб’єктів відповідальності щодо вчинення таких правочинів та захисту майнових інтересів боржника; здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника; а також не з’ясував обставин наявності відкритих рахунків боржника в банківських установах.
Тобто, суд на виконання функцій судового контролю не перевірив, чи здійснив ліквідатор боржника детальне та повне дослідження підстав та причин виникнення кризової ситуації, що призвела до його банкрутства, а також не надав оцінки повноті та обґрунтованості такого дослідження”.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов’язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі “Боттацці проти Італії”)).
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі “Фрідлендер проти Франції”).
Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі “Смірнова проти України”, у справі “Фрідлендер проти Франції”). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі “Красношапка проти України”).
ЄСПЛ у рішенні у справі “Сюрмелі проти Німеччини” визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі “Парінов проти України”, в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев’ять років такою, що не відповідала вимозі “розумного строку”, а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас на державні органи покладено обов’язок щодо дотримання принципу “належного урядування” і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків (рішення ЄСПЛ у справі “Рисовський проти України”).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що “відсутність предмета спору” в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Зважаючи, що: провадження у цій справі про банкрутство боржника перебуває на стадії ліквідації з 17.08.2023, яка об’єктивно не здійснюється, у зв’язку з відсутністю діяльності ліквідатора; обставини справи свідчать про пасивну поведінку кредиторів щодо погодження кандидатури ліквідатора; вжиті судом дії, щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у цій справі в статусі ліквідатора виявилися безрезультатними; чинний у цій справі про банкрутство боржника мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, чим порушено принцип розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання, однак не можуть бути задоволені понад 2 років через дію мораторію.
Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна Боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства та позбавляють можливості досягнення легітимної мети КУзПБ, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Слід врахувати правову позицію Верховного Суду щодо застосування за подібних обставин пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції, яка [позиція] викладена у постанові від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012 та згідно якої: “У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження <…>. Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то “відсутність предмета спору” (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство”.
У рішенні ЄСПЛ у справі “Лейла Шахін проти Туреччини” від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справах “Кантоні проти Франції”, “Вєренцов проти України”).
Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства, полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.
Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Поряд з цим, слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство Підприємства з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність Боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов’язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із Боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов’язань - на судових захист.
За таких обставин, слід закрити провадження у справі № 908/1769/23 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс”, припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою суду від 12.06.2023 по справі № 908/1769/23 та повноваження ліквідатора Сєдової Наталі Іванівни.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 28, 41, 48, 60, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231 - 235, 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі № 908/1769/23 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” (вул. Рекордна, 20-а, м. Запоріжжя, 69019, код ЄДРПОУ 43655724).
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, якій введено ухвалою суду від 12.06.2023 по справі № 908/1769/23 та повноваження ліквідатора Сєдової Наталі Іванівни.
Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 908/1769/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорінетс” (вул. Рекордна, 20-а, м. Запоріжжя, 69019, код ЄДРПОУ 43655724) та інші записи у відповідності з чинним законодавством у зв’язку із закриттям провадження у справі № 908/1769/23 та винесенням цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати арбітражному керуючому Сєдовій Н.І., кредитору 1 (на електронну пошту: office@fin2go.net), кредитору 2, Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (до електронного кабінету/поштовим зв’язком).
Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України складено 12.08.2025.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
_03_03.png)
