Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 26/35/22
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2025 Справа № 908/1885/22(908/1862/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС” (ел. пошта: tovgjivipartners@gmail.com, адреса: 69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 44, ЄДРПОУ 39440980; представник позивача ВЕНСЬКА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ел. пошта: 2846107287@ukr.net, адреса: 49041, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сел. Південне, вул. Аеропортівська, буд. 5, к. 1, РНОКПП 2846107287)
до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ”, Російська Федерація (ОДРН 1097746828387, ІПН 7705906164) адреса 115114, м. Москва, вул. Лєтніковська, буд. 10 стор. 4 пом. / поверх / офіс 1/8/3, ЄДРПОУ 7705906164
про визнання права власності
в межах справи № 908/1885/22
про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС” (ел. пошта: tovgjivipartners@gmail.com, адреса: 69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 44, ЄДРПОУ 39440980
кредитор – Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Санрайз”, код ЄДРПОУ 41777402 (49000, м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, 13 А)
Представники сторін:
від позивача – Венська О.О. (в залі суду)
від відповідача – не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 року у справі № 908/1885/22 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Джи Ві Партнерс” (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, офіс 44, код ЄДРПОУ 39440980) (далі – Боржник), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 174 від 24.04.2013).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у справі № 908/1885/22 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ТОВ “Джи Ві Партнерс” (код ЄДРПОУ 39440980) арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162) на 6 (шість) місяців.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/1885/22 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ТОВ “Джи Ві Партнерс” (код ЄДРПОУ 39440980) арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162) на 6 (шість) місяців.
До Господарського суду Запорізької області 18.06.2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Джи Ві Партнерс” (код ЄДРПОУ 39440980) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ”, Російська Федерація (ОДРН 1097746828387, ІПН 7705906164) адреса 115114, м. Москва, вул. Лєтніковська, буд. 10 стор. 4 пом. / поверх / офіс 1/8/3, ЄДРПОУ 7705906164 про визнання права власності.
18.06.2025 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1885/22(908/1862/25) розподілено судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 року, зокрема, Прийнято позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС” до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ” про визнання права власності на рухоме майно, до розгляду в межах справи №908/1885/22 про банкрутство Позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви.
Вирішено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
Враховано клопотання позивача, та відстрочено сплату судового збору у розмірі 489 528,00 грн до ухвалення судового рішення у даній справі.
Призначено підготовче засідання на 08.07.2025р. о 14-30, в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул.Гетьманська, 4.
Зобов’язано відповідача надати всі документи, які стосуються спору, відповідно до ст. 165 ГПК України пропонується у строк до 08.07.2025 подати до суду відзив із його нормативним та документальним обґрунтуванням, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).
Зобов’язано позивача надати документи та матеріали на підтвердження всіх обставин, викладених в позовній заяві; надати суду (для огляду) оригінали документів, долучених до позовної заяви.
Вирішено, здійснювати повідомлення Відповідача про розгляд справи на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області.
01.07.2025 року від позивача надійшла заява, в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій останній просить забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 08.07.2025 року о 14-30 год. та всіх подальших судових засідань у справі № 908/1885/22(908/1862/25) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за участю ліквідатора, арбітражного керуючого Венської О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02 липня 2025 року задоволено заяву позивача про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 08.07.2025 року о 14-30 год. та всіх подальших судових засідань у справі № 908/1885/22(908/1862/25) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за участю ліквідатора, арбітражного керуючого Венської О.О.
Відповідно до ч.2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 120 ГПК України визначено, що учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.
У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану”, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Акціонерне товариство “Укрпошта” з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється. У зв`язку з порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС Російської Федерації про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також, будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.
З огляду на наведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку з припиненням поштового сполучення.
Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін як один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Таким чином, господарський суд, не зважаючи на всі обставини, повинен зі свого боку вжити максимально можливих заходів, задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідача про розгляд справи і не обмежуватися при цьому тільки формальним посиланням у своїх рішеннях на можливість сторін ознайомитися з інформації про розгляд справи на сайті Судової влади України.
Відповідно до статті 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15 квітня 2014 року № 1207 (в редакції Закону України від 21.04.2022 № 2217-IX “Про внесення змін деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі, інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом інформації розміщення на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків.
Для повідомлення учасників справи, які перебувають на території країни-агресора, можливим є розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду від 20.06.2025 року внесена судом до офіційного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/), а інформація про час та місце судового засідання було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Дане свідчить про те, що Господарським судом Запорізької області в межах справи 908/1885/22(908/1862/25) дотримано основні гарантії відповідача ТОВ “Відкритий лізінг” на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, шляхом розміщення відповідної інформації (ухвал) на офіційному сайті Державний реєстр судових рішень, а також на офіційному веб-порталі судової влади України.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 року брав участь представник позивача.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 року позивачем надано для огляду суду оригінали доказів, які були долучені до позовної заяви на виконання вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 року у справі №908/1885/22(908/1862/25).
Станом на момент проведення підготовчого засідання 08.07.2025 року від відповідача – ТОВ “Відкритий Лізінг” будь-яких заяв/клопотань/пояснень/відзиву на адресу суду не надходило. Так само жоден з представників відповідача для участі у підготовчому засіданні не з’явився.
Суд з’ясував думку позивача, щодо подальшого розгляду справи з урахуванням наявних обставин.
Представник позивача – ліквідатор Венська О.О. зазначила, що в межах даної справи дотримано належне повідомлення учасника справи ТОВ “Відкритий Лізінг”, строк наданий на реалізацію процесуальних прав зі сторони відповідача був достатній, зазначила, що відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підсумовуючи представник позивача зазначила, що за відсутністю будь-яких процесуальних дій зі сторони відповідача, у позивача відсутні питання, які можуть бути вирішені на стадії підготовчого засідання, просила суд вирішити питання закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті.
Суд, заслухавши думку учасників справи, на основні наявних матеріалів справи прийняв рішення про можливість закриття підготовчого засідання у справі №908/1885/22(908/1862/25) з призначенням розгляду справи по суті на 22 липня 2025 року.
Інформація про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 22 липня 2025 року розміщена Господарським судом Запорізької області на вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Ліквідатор ТОВ “Джи Ві Партнерс” арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна у позові зазначала, що під час виконання обов’язків ліквідатора Боржника, було виявлено правочини укладені ТОВ “Джи Ві Партнерс” та ТОВ “Відкритий Лізінг”, що стосуються набуття права власності Боржника на об’єкти рухомого майна у вигляді залізничних вагонів у кількості 529 штук.
16 грудня 2021 року між ТОВ “Джи Ві Партнерс” та ТОВ “Відкритий лізинг” укладено нотаріально посвідчений Договір про припинення зобов’язання з переданням відступного, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Бодягіною І.І.
Відповідно до умов Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного ТОВ “Відкритий лізинг” погодився передати, а ТОВ “Джи Ві Партнерс” погодився прийняти в якості виконання основного зобов’язання за Договором позики №30_/12/20 від 30 грудня 2020 року рухоме майно у вигляді залізничних вагонів у кількості 529 штук.
За умовами Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного а саме пунктів 5, 6 Сторони погодили, що цей Договір вступає в силу у разі несплати БОРЖНИКОМ коштів, у розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року. Сторони погодили, що у разі несплати БОРЖНИКОМ грошових коштів у сумі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року, право власності на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору переходить у власність КРЕДИТОРА без підписання будь-яких додаткових документів.
Відповідно до пункту 7 Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного В разі настання обставин зазначеного у пункті 6 цього Договору БОРЖНИК зобов’язаний передати КРЕДИТОРУ, у строк, що не перевищує 5 (п’яти) календарних днів з 01 березня 2022 року всі документи, що підтверджують право власності БОРЖНИКА на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору, а також документально сповістити Укрзалізницю про зміну власника вагонів, зазначених у пункті 1.1. цього Договору.
Станом на момент звернення з заявою в розпорядженні ліквідатора відсутні документально підтверджені дані про оплату ТОВ “Відкритий лізинг” на користь ТОВ “Джи Ві Партнерс” грошових коштів у розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США).
Так само в розпорядженні ліквідатора відсутні документи, що підтверджують факт передачі від ТОВ “Відкритий лізинг” на користь ТОВ “Джи Ві Партнерс” документів, що підтверджують право власності на об’єкти рухомості у вигляді вантажних вагонів у кількості 529 штук а також відповідного листа на користь Укрзалізниці про перехід право власності на зазначені вантажні вагони.
Дане свідчить про те, що ТОВ “Відкритий лізинг” не виконав ні умови Договору позики №30_/12/20 від 30 грудня 2020 року ні умови Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного від 16 грудня 2021 року.
За таких обставин, арбітражний керуючий Венська О.О. вважає, що з метою захисту майнових прав ТОВ “Джи Ві Партнерс” та належного судового провадження у справі про банкрутство ТОВ “Джи Ві Партнерс” існують законні та обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом про визнання права власності за ТОВ “Джи Ві Партнерс” рухомого майна у вигляді вантажних вагонів, що були предметом Договору про припинення зобов’язання переданням відступного від 16 грудня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Станом на момент розгляду справи, відповідач не реалізував своє право, встановлене ст. 165 ГПК України на подачу відзиву.
Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом даного судового розгляду є вимоги Позивача про визнання право власності на об’єкти рухомого майна у вигляді залізничних вагонів у кількості 529 штук, які були предметом укладеного Договору від 16 грудня 2021 року про припинення зобов’язання з переданням відступного, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Бодягіною І.І., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Ві Партнерс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відкритий Лізінг".
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність або відсутність обставин, з якими закон пов`язує недійсність оспорюваних правочинів.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Як вбачається з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, 30 грудня 2020 року між COMET AGENCY L.P. (номер компанії SL007572, юридична адреса: 44 Головна вулиця Дуглас, Південний Ланаркшир, Шотландія ML11 0QW) та ТОВ “Відкритий лізинг” (ОДРН 1097746828387, ІПН 7705906164, юридична адреса: 115114,м. Москва, вул. Лєтніковська, буд. 10 стор. 4 пом. / поверх / офіс 1/8/3) укладено договір позики №30_12/20.
За Договором позики COMET AGENCY L.P. (номер компанії SL007572) (Позикодавець за Договором) передає ТОВ “Відкритий лізинг” (Позичальник за Договором) приймає у власність грошові кошти у розмірі 110 485 000,00 (сто десять мільйонів чотириста вісімдесят п’ять тисяч рублів), що станом на дату підписання Договору еквівалентно 1 500 000,00 $ (один мільйон п'ятсот тисяч доларів США).
Відповідно до пункту 1.2. Договору позики цільове призначення отриманих коштів - ремонт і обслуговування вантажних вагонів і купівля вагонів для міжнародних перевезень.
Згідно з пунктом 2.1. Договору позики Позичальник взяв на себе обов’язок повернути Позикодавцю отримані грошові кошти в розмірі, зазначеному в пункті 1.1. цього Договору, не пізніше ніж 01 березня 2022 року (включно).
16 грудня 2021 року COMET AGENCY L.P. (номер компанії SL007572) та ТОВ “Джи Ві Партнерс” укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) до Договору позики №30-12/20.
За умовами пункту 1.1. Договору цесії Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги за Договором позики N30-12/20 від 30 грудня 2020 року, укладеним між Цедентом і Товариством з обмеженою відповідальністю “Відкритий лізинг” (ОДРН 1097746828387, ІПН 7705906164, юридична адреса: 115114, м. Москва, вул. Летниковська, буд. 10 стор. 4 пом. / поверх / офіс 1/8/3, іменованим далі “Боржник”.
Відповідно до пункту 1.2. Договору цесії Цесіонарію передаються такі права вимоги: право вимоги грошових коштів у розмірі 110 485 000,00 (сто десять мільйонів чотириста вісімдесят п’ять тисяч рублів), що еквівалентно 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США) за Договором позики №30-12/20 від 30 грудня 2020 року (далі - право вимоги).
Згідно з пунктом 3.1. Договору цесії за відступлення прав вимоги Цесіонарій виплачує Цеденту компенсацію в розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США).
Пунктом 3.2. Договору цесії встановлено, що Компенсація за цим договором виплачується Цесіонарієм Цеденту наступним чином:
COMET AGENCY L.P. (Боржник) в якості оплати приймає взаємозалік за раніше укладеним Контрактом №01-01-21 від 01 січня 2021 року між COMET AGENCY L.P. (Боржник) та ТОВ “ДЖІ ВІ ПАРТНЕРС” (Покупець) на загальну суму 1 300 000,00 доларів США.
За умовами пункту 3.3. Договору цесії обов'язок Цесіонарія зі сплати договірної суми вважається виконаним з дати підписання цього Договору шляхом взаємного взаємозаліку.
Того ж дня, між ТОВ “Джи Ві Партнерс” та ТОВ “Відкритий лізинг” укладено додаткову угоду №1 до Договору позики.
За умовами пункту 1 Додаткової угоди сторони погодили, у зв’язку з укладанням Договору відступлення права вимоги (цесії) до Договору позики №30-12/20 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС” (Код ЄДРПОУ - 39440980, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04071, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок 53/55, офіс 12 А) (Новий Кредитор) та COMET AGENCY L.P. (номер компании SL007572, юридический адрес: 44 Главная улица Дуглас, Южный Ланаркшир, Шотландия ML11 0QW) (Первісний Кредитор) сторони на підставі пункту 5.2. Договору позики №30_12/20 від 30 грудня 2020 року дійшли взаємної згоди про необхідність укладання, в якості забезпечення виконання зобов’язання Договору про припинення зобов’язання переданням відступного в порядку ст. 600 ЦК України з відкладальною умовою.
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони визначили що в якості майна, що може бути передано замість сплати грошового зобов’язання, може виступити майно, що є власністю Позичальника - ТОВ “Відкритий лізинг” а саме залізничні вагони у загальній кількості 529 штук.
16 грудня 2021 року між ТОВ “Джи Ві Партнерс” та ТОВ “Відкритий лізинг” укладено нотаріально посвідчений Договір про припинення зобов’язання з переданням відступного, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Бодягіною І.І.
Відповідно до умов Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного ТОВ “Відкритий лізинг” погодився передати, а ТОВ “Джи Ві Партнерс” погодився прийняти в якості виконання основного зобов’язання за Договором позики №30_/12/20 від 30 грудня 2020 року рухоме майно у вигляді залізничних вагонів у кількості 529 штук.
За умовами Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного а саме пунктів 5, 6 Сторони погодили, що цей Договір вступає в силу у разі несплати БОРЖНИКОМ коштів, у розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року. Сторони погодили, що у разі несплати БОРЖНИКОМ грошових коштів у сумі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року, право власності на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору переходить у власність КРЕДИТОРА без підписання будь-яких додаткових документів.
Відповідно до пункту 7 Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного В разі настання обставин зазначеного у пункті 6 цього Договору БОРЖНИК зобов’язаний передати КРЕДИТОРУ, у строк, що не перевищує 5 (п’яти) календарних днів з 01 березня 2022 року всі документи, що підтверджують право власності БОРЖНИКА на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору, а також документально сповістити Укрзалізницю про зміну власника вагонів, зазначених у пункті 1.1. цього Договору.
Станом на момент звернення з заявою в розпорядженні ліквідатора відсутні документально підтверджені дані про оплату ТОВ “Відкритий лізинг” на користь ТОВ “Джи Ві Партнерс” грошових коштів у розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США).
Так само в розпорядженні ліквідатора відсутні документи, що підтверджують факт передачі від ТОВ “Відкритий лізинг” на користь ТОВ “Джи Ві Партнерс” документів, що підтверджують право власності на об’єкти рухомості у вигляді вантажних вагонів у кількості 529 штук а також відповідного листа на користь Укрзалізниці про перехід право власності на зазначені вантажні вагони.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступні норми законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, п. 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20).
Слід також зазначити, що у певних випадках спосіб захисту імперативно “прив`язаний” до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін “встановлений законом” означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України (аналогічне - у частині першій статті 5 ЦПК України) вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту (п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частини перша, третя статті 179 ГК України).
Відповідно до положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
В силу ст. 600 ЦК України зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Договір про припинення зобов`язаний був укладений як похідна Договір позики№30_/12/20 від 30 грудня 2020 року . Договір про припинення зобов`язання містить пряме посилання на Договір позики, містить конкретний перелік майна, який передається Відповідачем в рахунок можливого невиконання зобов’язань за Договором позики.
Отже, наслідки односторонньої відмови від основного договірного зобов`язання (Договору позики), його припинення або зміна, поширюються й на Договір про припинення зобов`язання. Залежно від виду договірного зобов`язання можуть виникати й інші наслідки (відшкодування збитків, здійснення виплат) як для сторін основного договірного зобов`язання так й для похідного, які обумовлені односторонньою відмовою від договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України); договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених договором або законом (абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, відповідно до пункту 5 Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 16 грудня 2021 року позивач та відповідач погодили, що цей Договір вступає в силу у разі несплати БОРЖНИКОМ (ТОВ “Відкритий лізинг”) коштів у розмірі 1 500 000,00$ (один мільйон п’ятсот тисяч) доларів США в строк до 01 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 6 Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 16 грудня 2021 року сторони погодили, що у разі несплати БОРЖНИКОМ (ТОВ “Відкритий лізинг”) грошових коштів у сумі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року, право власності на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору переходить у власність КРЕДИТОРА без підписання будь-яких додаткових документів.
Пунктом 7 Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 16 грудня 2021 року сторони погодили в разі настання обставин зазначеного у пункті 6 цього Договору БОРЖНИК зобов’язаний передати КРЕДИТОРУ, у строк, що не перевищує 5 (п’яти) календарних днів з 01 березня 2022 року всі документи, що підтверджують право власності БОРЖНИКА на майно зазначене у пункті 1.1. цього Договору, а також документально сповістити Укрзалізницю про зміну власника вагонів, зазначених у пункті 1.1. цього Договору.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження сплати ТОВ “Відкритий Лізинг” коштів у розмірі 1 500 000,00 $ (один мільйон п’ятсот тисяч доларів США), в строк до 01 березня 2022 року на користь ТОВ “Джи Ві Партнерс” відсутні, як і відсутні докази на підтвердження факту передачі ТОВ “Відкритий Лізинг”, а ТОВ “Джи Ві Партнерс” прийняття в свою чергу документів на підтвердження права власності визначеного майна у вигляді вантажних вагонів, в зальній кількості 529 (штук).
Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).
Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.
Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказаний спосіб захисту права власності пов`язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами.
Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.
У зв`язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності.
Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Позивачем за таким позовом може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Крім того, визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом, встановленим статтею 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18 та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.
Судом встановлено, а сторонами не спростовано, що ТОВ “Джи Ві Партнерс” набув у власності рухоме майно у вигляді вантажних вагонів, в зальній кількості 529 (штук) на підставі нотаріально посвідченого Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного від 16 грудня 2021 року, з 01 березня 2022 року, з моменту настання обставин неповернення коштів за Договором позики №30_12/20 від 30 грудня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Договір про припинення зобов’язання з переданням відступного від 16 грудня 2021 року оскаржувався в судому порядку та визнався недійсним/неукладеним/нікчемни та/або таких що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду, позивач стверджував, що у його розпорядженні, в супереч погодженим умовам пункту 7 Договору про припинення зобов’язання з переданням відступного від 16 грудня 2021 року відсутні правовстановлюючі документи, що унеможливлює належним чином використання та розпорядження майном у вигляді вантажних вагонів, в зальній кількості 529 (штук).
На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що заявлені ліквідатором ТОВ “Джи Ві Партнерс” арбітражним керуючим Венською О.О. позовні вимоги, про визнання права власності у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додатково, суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2025 року у справі №908/1885/22(908/1862/25) клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у розмірі 489 528,00 грн до розгляду Господарським судом Запорізької області позову по суті задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви:
- майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”);
- немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
З урахуванням визначеної ціни позову у даній справі, що становить 40 794 000,00грн (сорок мільйонів ciмсот дев`яносто чотири тисячi гривень) 00 копiйок, розмір судового збору у даній справі становить - 489 528,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі
Згідно із ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Суд приймає до уваги, що позовна заява ТОВ “Джи Ві Партнерс” задоволена у повному обсязі, в свою чергу ТОВ “Відкритий Лізинг” не віднесено до категорії осіб, які підпадають під категорію осіб, які звільняються від сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що судові витрати у вигляді судового збору за результатами розгляду справи повинні бути покладені на відповідача ТОВ “Відкритий Лізинг”.
Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Рішення складено та підписано-30.07.2025.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До уваги відповідача ТОВ “ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ”, Російська Федерація (ОДРН 1097746828387, ІПН 7705906164) у справі № 908/1885/22(908/1862/25)
_03_03.png)
