До відома сторін у справі № 908/2046/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001; ідентифікаційний код юридичної особи 40

До відома сторін у справі № 908/2046/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001; ідентифікаційний код юридичної особи 40358271)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03.09.2025                                                                           Справа №908/2046/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; поштова адреса: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код юридичної особи 35625014)

до відповідача:Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001; ідентифікаційний код юридичної особи 40358271)

про стягнення коштів

 

Без повідомлення (виклику) представників сторін

 

 

РУХ СПРАВИ.

03.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (скорочене найменування – ТОВ “ФК “ЄАПБ”) до відповідача – Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (скорочене найменування – ФГ “ВСЕСВІТ-777”), про стягнення заборгованості за кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020 у розмірі 490   621,22 грн, з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 334   674,43 грн, борг за відсотками 155   946,79 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справу №908/2046/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2046/25 та присвоєно справі номер провадження 3/121/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 72121.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить с-ще Кам’янка Більмацької селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області (з 03.03.2022, код UA23100010010076329).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщено 08.07.2025.

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених доРеєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької  області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі № 990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідача та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем у передбачений термін кредиту за кредитним договором № 011/11186/00946270 від 26.11.2020, укладеним між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” та ФГ “Всесвіт-777”, право вимоги за яким перейшло до ТОВ “ФК “ЄАПБ” на підставі договору відступлення вимоги №114/5-72 від 20.11.2024.

У зв’язку із неповеренням кредиту, посилаючись на умови кредитного договору, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 554, 610-612, 625, 626 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020 у розмірі 490   621,22 грн станом на 22.11.2024, з яких: 334   674,43 грн заборгованість за кредитом, 155   946,79 грн заборгованість за відсотками.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/11186/00946270 від 26.11.2020 у розмірі 490   621,22 грн станом на 22.11.2024, з яких: 334   674,43 грн заборгованість за кредитом, 155   946,79 грн заборгованість за відсотками.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржником, чи мало місце відступлення права вимоги від банку до позивача.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

26.11.2020 між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (кредитор) та ФГ “Всесвіт-777” (позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір №011/11186/00946270 (далі за текстом – Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 454   500,00 грн, а позичальник зобов’язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов’язання, визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту – 26.01.2021.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником – 26.11.2023, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором).

Кредит надається Позичальнику на розвиток бізнесу, а саме фінансування витрат пов’язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком надання фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, благодійних внесків, виплати дивідендів (п.1.4 Кредитного договору).

Згідно умов п. 2.1. Кредитного договору Сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п.1.3 Договору включно, Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі – 19,35% % річних.

Відповідно до п. 2.3. Договору нарахування Процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку Процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення Кредиту в повному обсязі.

Підпунктами 3.1.3. 3.1.4., п 3.1. Кредитного договору передбачено, що обов’язковими умовами надання Позичальнику Кредиту або його частини (траншу) є зокрема, наявність Поточного рахунку та надання Кредитору письмової заяви Позичальника про надання Кредиту із зазначенням цільового використання, не пізніше Кінцевого терміну надання Кредиту та за умови, що сума запитаного Кредиту, зазначена в заяві це перевищує розмір невикористаного Ліміту.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що протягом визначеного Графіком періоду Позичальник зобов'язаній привести розмір заборгованості за Кредитом у відповідність до розміру, що не перевищує Ліміт, встановлений Графіком на відповідний період. Для цього Позичальник здійснює погашення заборгованості за Кредитом у розмірі, що визначається як різниця між фактичною сумою заборгованості за Кредитом та Лімітом, встановленим на наступний період, не пізніше дня закінчення дії поточного періоду. Якщо останній день періоду не є Банківським днем. Позичальник зобов'язали здійснити погашення заборгованості за Кредитом не пізніше останнього Банківського дня, що передує останньому дню періоду.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується здійснювати сплату процентів у валюті кредиту щомісячно кожного 26 числа (надалі – Дата платежу) та при погашенні заборгованості за кредитом у повному обсязі, відповідно до умов договору, за такі періоди:

-   в першому місяці користування Кредитом - за період з дня надання Кредиту (траншу) по календарний день, що передує Доті платежу поточного місяця;

-          в наступних місяцях користування Кредитом - за період з Дати платежу попереднього календарного місяця (включно) по календарний день, що передує Даті платежу поточного місяця;

-          - в останній місяць користування Кредитом - за період з Дати платежу попереднього календарного місяця (включно) по календарний день, що передує Кінцевому терміну погашення Кредиту;

-          - у разі нездійснення погашений Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту - за період з дати Кінцевого терміну погашення Кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі.

Згідно з п.11.1 у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та положеннями договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов’язань за Договором (п. 12.1. договору).

Банк свій обов'язок виконав повністю, перерахував позичальнику 27.11.2020 суму 454   500,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника.

20.11.2024 між АТ “Райффайзен Банк” та ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (Новий кредитор, позивач у справі) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-73, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 011/11186/00946270 від 26.11.2020, укладеним між АТ “Райффайзен Банк” та ФГ “Всесвіт-777”, перейшло до ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”.

Відповідно до п. 2.1. Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, АТ “Райффайзен Банк” передає (відступає) ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” за плату, а ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” приймає належні АТ “Райффайзен Банк” Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Пунктом 2.2. Договору відступлення права вимоги сторони узгодили, що відступлення до ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору), Прав вимоги відбувається за умови виконання ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.

Згідно з п. 2.3. Договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заміняє АТ “Райффайзен Банк” у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і, відповідно, вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ “Райффайзен Банк”, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.

Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги визначено, що відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення.

Протягом 10 календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за цим Договором АТ “Райффайзен Байк” здійснює розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення ТОВ “ЄАПБ” Прав Вимоги згідно діючого законодавства України (п.2.7 Договору відступлення права вимоги).

Згідно п. 5.5. Договору відступлення права вимоги з Дати відступлення Права Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов’язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до Реєстру Боржників  від 22.11.2024 до Договору відступлення права вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” набуло права грошової вимоги до ФГ “Всесвіт-777” за Кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020 в сумі 490   621,22 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем умови кредитного договору належним не виконувались.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 490   621,22 грн, з яких: 334   674,43 грн заборгованість за кредитом, 155   946,79 грн заборгованість за відсотками.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, Банк свій обов'язок виконав повністю, перерахував позичальнику 27.11.2020 суму 454   500,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Термін повернення кредит сплинув 26.11.2023.

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем кредиту.

Відповідачем не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за кредитом в розмірі 334   674,43 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором суду не надав. Так само відповідач не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, яка заявлена до стягнення.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 334   674,43 грн є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Згідно умов п. 2.1. Кредитного договору Сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3 Договору включно, Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі – 19,35% % річних.

За розрахунком позивача заборгованість за відсотками становить 155   946,79 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована по 22 листопада 2024 року.

Термін повернення кредит сплинув 26.11.2023.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16.

У пунктах 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до   статті 1048 ЦК України   сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до   статті 1048 ЦК України   поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про достроковепогашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої   статті 1048 ЦК України   про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонамистроку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою   статті 1050 ЦК України.

За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти були нараховані по 22 листопада 2024 року, тобто поза межами строку кредитування, який закінчився 26листопада 2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 26листопада 2023 року заборгованість по відсотках складає 91   877,60 грн.

За таких умов, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках у розмірі 91   877,60 грн.

У стягненні заборгованості по відсотках у розмірі 64   069,19 грн слід відмовити, оскільки останні були нараховані після закінчення строку кредитування.

Щодо зміни кредитора.

Порядок заміни кредитора у зобов`язанні регулюється статтями 512 - 519 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що АТ “Райффайзен Банк Аваль” відступило право вимоги до відповідачів за вказаним Кредитним договором на користь ТОВ “ФК “ЄАПБ” за договором №114/2-73, від 20.11.2024, відповідно право вимоги за Кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020, укладеним між АТ “Райффайзен Банк” та ФГ “Всесвіт-777”, перейшло до ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”.

Пунктом 2.7. договору відступлення права вимоги сторони врегулювали, що протягом 10 календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за цим Договором АТ “Райффайзен Байк” здійснює розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення ТОВ “ЄАПБ” Прав Вимоги згідно діючого законодавства України.

Доказів направлення такого повідомлення відповідачу у справі не надано.

Станом на станом на час укладення договору відступлення права вимоги, як і станом на час розгляду справи в суді, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

При цьому суд враховує, що вказані повідомлення ніяким чином не змінюють умов кредитного договору, а носять лише інформаційний характер.

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного Позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Крім того, в разі сплати боржником коштів на погашення заборгованості на рахунки АТ “Райффайзен Банк”, вони були б перераховані на рахунки ТОВ “ФК “ЄАПБ” та зараховані на погашення відповідної кредитної заборгованості.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, “...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі”.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться кредитним договором №20.03.0000001003 від 22.06.2021 з Додатком 1 “Графік погашення” (а.с.6-11), випискою по особовому рахунку за період 22.06.2021-10.02.2025 (а.с.14-15), меморіальним ордером №TR.18198495.27645.64999 від 22.06.2021 (а.с.24), Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ “А-БАНК” (а.с.20), розрахунком заборгованості (а.с.12-13).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі   ст. 129 Конституції України   однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не  висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, беручи до уваги предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 334   674,43 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 91   877,60 грн.

У стягненні 64   069,19 грн заборгованості за відсотками слід відмовити.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до   ст. 129 ГПК України.

 

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. ст.   73,   74,   123,   129,   232,   233,   236-241,   326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001; ідентифікаційний код юридичної особи 40358271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; поштова адреса: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) заборгованість за кредитним договором №011/11186/00946270 від 26.11.2020 у розмірі 334   674,43 грн (триста тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 43 коп.) (основний борг), заборгованість за відсотками у розмірі 91   877,60 грн (дев’яносто одна тисяча вісімсот сімдесят сім гривень 60 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства “ВСЕСВІТ-777” (вулиця Карацупи, буд. 70, с-ще Кам’янка (Більмак), Пологівський район, Запорізька область, 71001; ідентифікаційний код юридичної особи 40358271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; поштова адреса: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) суму 6   292,22 грн (шість тисяч двісті дев’яносто дві гривні 22 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

У решті вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 64   069,19 грн відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                                                  С.І. Педорич