Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги ТОВ “Агрофірма Ольвія”, Тиховода Анатолія Миколайовича, Воєводи Лариси Іванівни про ухвалення рішення у справі № 908/1946/25!!!
номер провадження справи 34/91/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2025 Справа № 908/1946/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1946/25
за позовом: Акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575 (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Ольвія”, ідентифікаційний код юридичної особи 03750807 (вул. Вишнева, буд. 87, с. Святотроїцьке, Мелітопольський район, Запорізька область, 72453)
відповідача 2: Тиховода Анатолія Миколайовича, 12.08.1970 р.н., РНОКПП 2579110717 (вул. Шевченка, буд. 12-А, с. Святотроїцьке, Мелітопольський район, Запорізька область, 72453)
відповідача 3: Воєводи Лариси Іванівни, 15.09.1964 р.н., РНОКПП 2363411520 (вул. Вишнева, буд. 4-А, с. Святотроїцьке, Мелітопольський район, Запорізька область, 72453)
про стягнення 1 346 104 грн 43 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Купенко М.С., на підставі довіреності, витягу ЄДР (в режимі відеоконференції);
від відповідача 1: не з’явився;
від відповідача 2: не з’явився;
від відповідача 3: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Ольвія”, Тиховода Анатолія Миколайовича та Воєводи Лариси Іванівни заборгованості за Договором фінансового лізингу № FL03750807/0820/36HP/A/2 від 14.08.2020, яка станом на 22.05.2025, яка складає 1 346 104,43 грн, з яких: 984 276,00 грн – прострочена заборгованість; 328 756,75 грн – прострочені проценти; 33 071,68 грн – прострочена комісія.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 20, 173-174, 230, 233, 292 ГК України, ст. ст. 2, 4, 12, 27, 162, 164 ГПК України, ст. 16, п. 3 ч. 2 ст. 21, ст. 25 ЗУ «Про фінансовий лізинг» і обґрунтовано тим, що Банком виконані свої зобов’язання за Договором в повному обсязі та надано клієнту в користування об’єкт лізингу. Натомість, в порушення умов пункту 5.2.2 Договору та вимог чинного законодавства України, а саме: ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про фінансовий лізинг», Клієнт з 01.04.2022 не виконує зобов’язання в частині сплати періодичних лізингових платежів, які погоджені сторонами у Графіку лізингових платежів. Станом на поточний момент строк виконання зобов’язань за Договором про надання банківських послуг в частині повернення всієї суми коштів вже настав, борг повністю мав бути повернутий до 31.07.2023 включно – у відповідності до Графіку лізингових платежів. Таким чином, заборгованість за Договором є простроченою, а заборгованість відповідачів як солідарних боржників за Договором фінансового лізингу № FL03750807/0820/36HP/A/2 від 14.08.2020 станом на 22.05.2025 складає 1 346 104,43 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу № 908/1946/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 26.06.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1946/25, присвоєний номер 34/91/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 21.07.2025 о 11 год.00 хв.
В судовому засіданні 21.07.2025 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1946/25. Суд оголосив склад суду.
Суд з’ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, документів чи пояснень до суду не надсилали.
01.07.2025 від Державної міграційної служби України на виконання вимог ухвали суду надійшов лист про надання інформації стосовно відповідачів по справі.
01.07.2025, 03.07.2025, 11.07.2025 на виконання вимог ухвали суду від Державної прикордонної служби України надійшли листи про надання інформації стосовно відповідачів по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що виплати по грошовим зобов’язання відсутні, інші адреси, окрім зазначених у позовній заяві не відомі.
Ухвалою суду від 21.07.2025 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 27.08.2025 о 11 год. 20 хв.
В судове засідання 27.08.2025 учасники справи не з’явились.
Судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.
21.08.2025 на виконання вимог ухвали суду від Мінсоцполітики надійшов лист і інформацією, який долучений до матеріалів справи.
25.08.2025 через підсистему “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив провести судове засідання 27.08.2025 та подальші судові засідання без участі представника.
Зазначена заява судом задоволена, судом розглядається справа № 908/1946/25 без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкладено підготовче засідання по справі на 17.09.2025 о 10 год. 40 хв.
В судове засідання 17.09.2025 учасники справи не з’явились.
Судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.
Документів чи пояснень від відповідачів на адресу суду не надходило.
За наслідками судового засідання, суд на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.10.2025 о 11 год. 40 хв.
В судовому засіданні 15.10.2025 здійснювалась відеоконференція.
Представники сторін у судове засідання 15.10.2025 крім позивача не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
15.10.2025 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частину.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, всі ухвали у даній справі були розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади України з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про розгляд цієї справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
14.08.2020 між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ольвія» (Позичальник/Клієнт), Тиховодом Анатолієм Миколайовичем (Поручитель-1), Воєводою Ларисою Іванівною (Поручитель-2) було укладено Договір фінансового лізингу № FL03750807/0820/36HP/A/2 від (Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Банк зобов'язується придбати у власність Предмет лізингу за Договором купівлі-продажу і передати Предмет лізингу на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу у тимчасове користування та володіння за плату (лізингові платежі), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об’єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
За умовами пункту 1.2. Лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав Предмет лізингу та Продавця. Лізингоодержувач несе відповідальність за ризики, пов’язані з вибором Продавця, ціною (вартістю) Предмет лізингу, невиконанням або неналежним виконанням Продавцем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу та невідповідністю Об’єкта лізингу цілям його використання, а також будь-які втрати, упущену вигоду, збитки, що виникають у Лізингоодержувача або у третіх осіб.
Як погоджено сторонами у пункті 3.1. Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку Авансовий платіж та Періодичні лізингові платежі.
Умовами пункту 3.4. Договору визначено, кожний Періодичний лізинговий платіж включає в себе:
- суму, яка відшкодовує частину Остаточної вартості Предмет лізингу;
- Винагороду.
Сума, яка відшкодовує частину Остаточної вартості Предмет лізингу, сплачується: рівномірно в складі спадаючих платежів (стандартний тип Графіку лізингових платежів). Процентна складова Винагороди обчислюється пропорційно часу і сумі Залишкової вартості Об’єкта лізингу. Комісійна складова Винагороди обчислюється пропорційно сумі Вартості Об’єкта лізингу (за Ставкою Винагороди 2) незалежно від часу або є фіксованою.
За умовами пункту 4.1. Лізингоодержувач сплачує Банку комісію за префінансування, яка нараховується на Вартість Предмету лізингу, зменшену на Авансовий платіж, за ставкою у % річних (з урахуванням ПДВ) за кожен день періоду, починаючи з 5 (п’ятого ) робочого дня з дня перерахування Банком Продавцю суми, що становить ціну Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу, до першого дня Строку лізингу (не включаючи такий день). Розмір ставки у % річних зазначається в Додатку №3 до Договору.
Строки оплати та розміри Періодичних лізингових платежів зазначаються в Додатку №3 до Договору як вказано в пункті 5.2.1. Договору.
За умовами пункту 5.2.2. Договору, кожний черговий Періодичний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати в дату, що вказана в Додатку № 3 до Договору.
У відповідності до п. 1.1. Договору, Банком придбано у власність об’єкт лізингу і за актом приймання-передачі від 21.08.2020 передано Відповідачу Предмет лізингу – Навантажувач самохідний MERLO модель TF30.9- 100EE (новий), 2018 р.в., Номер об`єкта: ZF1P50TB5C8004058; реєстраційний номер 20710АР, вартість з ПДВ 2460690 гривень.
Договором про зміну № 1 від 21.08.2020 до Договору сторони погодили викласти додаток № 3 до Договору – Графік лізингових платежів у новій редакції, за умовами якого визначеного строки та суми щомісячних лізингових платежів з 31.08.2020 по 31.07.2023.
В порушення умов пункту 5.2.2 Договору та вимог чинного законодавства України, а саме: ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», Клієнт та Поручителі не виконують зобов’язання в частині сплати періодичних лізингових платежів, які погоджені сторонами у Графіку лізингових платежів, у зв’язку з чим Банком заявлено цей позов.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 807 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
У ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об’єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об’єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі (п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про фінансовий лізинг»).
У відповідності до пункту 7.1.1. Договору подією невиконання зобов’язань є несплата Періодичних лізингових платежів або інших платежів (частково або в повному обсязі) за Договором та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу згідно з Договором.
Станом на 22.05.2025заборгованість за договором складає 1 346 104,43 грн, з яких: 984 276,00 грн – прострочена заборгованість; 328 756,75 грн – прострочені проценти; 33 071,68 грн – прострочена комісія.
Судом встановлено, що Банком виконані свої зобов’язання за Договором в повному обсязі та надано клієнту в користування об’єкт лізингу.
Позичальник своїх зобов’язань за Договором не виконує в частині сплати періодичних лізингових платежів, які погоджені сторонами у Графіку лізингових платежів.
Відповідно до преамбули Договору Ставка Винагороди 1 – ставка у % річних, яка використовується для розрахунку процентної складової Винагороди (зазначається у Додатку № 3 до Договору), Ставка Винагороди 2 – ставка у % від Вартості Предмета Лізингу, яка використовується для розрахунку процентної складової Винагороди (зазначається у Додатку № 3 до Договору).
Договором про зміну № 1 від 21.08.2020 до Договору сторони погодили викласти додаток № 3 до Договору – Графік лізингових платежів у новій редакції, яким визначено Ставку Винагороди 1 та Ставку Винагороди 2, Ставки комісії.
Відповідно до п. 3.3 останній період лізингу починається в перший календарний день місяця, в якому лізингоодержувач набув право власності на предмет лізингу, або в якому предмет лізингу, був повернутий Банку або вилучений Банком, та закінчується відповідно або у дату, в якому лізингоодержувач набув право власності на предмет лізингу, або у дату, в якому предмет лізингу, був повернутий Банку або вилучений Банком.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, позовні вимоги щодо стягнення заявленої суми 984 276,00 грн – прострочена заборгованість; 328 756,75 грн – прострочені проценти; 33 071,68 грн – прострочена комісія, підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
У відповідності до п. 1.11. Договору Поручитель-1 та Поручитель-2 поручаються перед Банком за повне та своєчасне виконання Клієнтом зобов’язань з оплати Періодичних лізингових платежів, супутніх витрат та Додаткових витрат, витрат, зазначених в п.1.10 Договору, комісій, інших платежів та неустойки за Договором та відповідають перед Банком за поручення боргових зобов’язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом боргових зобов’язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителів. Порукою, наданою поручителем за договором забезпечуються вимоги Банку відносно боргових зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату будь-якого збільшення суми боргових зобов’язань, і збитків, завданих порушенням боргових зобов’язань.
Як передбачено ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.
Варто зазначити, що станом на поточний момент строк виконання зобов’язань за Договором в частині повернення всієї суми коштів вже настав, борг повністю мав бути повернутий до 31.07.2023 включно – у відповідності до Графіку лізингових платежів.
Таким чином, заборгованість за Договором є простроченою, а заборгованість відповідачів як солідарних боржників за Договором фінансового лізингу № FL03750807/0820/36HP/A/2 від 14.08.2020, яка станом на 22.05.2025 складає 1 346 104,43 гривень, з яких: - 984 276,00 гривень – прострочена заборгованість, - 328 756,75 гривень – прострочені проценти; - 33 071,68 гривень – прострочена комісія.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за Договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів 2, 3 заявленої заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2, 3.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
5 384 (п’ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн 42 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 27.10.2025.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
