Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги ТОВ «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» про ухвалення рішення у справі № 908/2583/25!!!
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2025 Справа № 908/2583/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 908/2583/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче торгівельне об’єднання «Український національний продукт», ідентифікаційний код юридичної особи 39988450 (вул. Академіка Богомольця, 5, м. Київ, 01124)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія», ідентифікаційний код юридичної особи 36448636 (вул. Гетьмана Сагайдачного, 57/8, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310)
про стягнення суми
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» 22.08.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче торгівельне об’єднання «Український національний продукт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» заборгованості по поверненню позики (поворотної фінансової допомоги) в розмірі 134176,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 справу № 908/2583/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
08.09.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Позивач повідомлений про відкриття провадження у даній справі через електронний кабінет 08.09.2025.
Ухвалу від 08.09.2025 опубліковано на сайті суду для належного повідомлення відповідача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
07.11.2025 судом ухвалено рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче торгівельне об’єднання «Український національний продукт» (позивачем, позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» (відповідачем, позичальником) було укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 01/10-18 (далі – Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору позикодавець передає позичальникові 7200000,0 грн, а останній зобов’язується їх повернути після закінчення терміну позики.
Відповідно до п. 3.1 Договору термін надання позики (поворотної фінансової допомоги) позичальникові становить 1 рік з моменту підписання цього договору.
Після закінчення терміну, зазначеного в п. 3.1 цього договору, позичальник зобов’язується протягом 3-х банківських днів повернути суму позики позикодавцеві, а саме до 03.10.2019 (п. 4.1 Договору).
На підставі вказаного Договору позивач надав відповідачу позику (поворотну фінансову допомогу) шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача в загальному розмірі 7189176,0 грн.
Відповідач частково повернув одержану позику (поворотну фінансову допомогу) в розмірі 7055000,0 грн.
Залишок заборгованості по поверненню позики (поворотної фінансової допомоги) складає 134176,00 грн.
Зазначене стало підставою звернення до суду позивача за захистом своїх прав та інтересів.
Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поверненню позики (поворотної фінансової допомоги) в розмірі 134176,00 грн було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Спірні правовідносини виникли з Договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 01/10-18 від 01.10.20218, який за своєю правовою природою є договором позики.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання Договору позивач надав відповідачу позику (поворотну фінансову допомогу) шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача в загальному розмірі 7189176,00 грн, а саме: 02.10.2018 на суму 100000,00 грн згідно платіжного документа № 1043, 09.10.2018 на суму 300000,00 грн згідно платіжного документа № 1071, 10.10.2018 на суму 1000000,00 грн згідно платіжного документа № 1080, 23.10.2018 на суму 1500000,00 грн згідно платіжного документа № 1121, 19.11.2018 на суму 170000,00 грн згідно платіжного документа № 1245 та на суму 150000,00 грн згідно платіжного документа № 1246, 27.11.2018 на суму 500000,00 грн згідно платіжного документа № 1272, 30.11.2018 на суму 500000,00 грн згідно платіжного документа № 1276 та на суму 319176,00 грн згідно платіжного документа № 1278, 03.12.2018 на суму 500000,00 грн згідно платіжного документа № 1285, 07.12.2018 на суму 300000,00 грн згідно платіжного документа № 1307, 17.12.2018 на суму 1600000,00 грн згідно платіжного документа № 1342, 29.12.2018 на суму 250000,00 грн згідно платіжного документа № 1387.
Відповідач частково повернув одержану позику (поворотну фінансову допомогу) в розмірі 7055000,0 грн, а саме: 10.01.2019 на суму 210000,00 грн згідно платіжного документа № 1272, 17.01.2019 на суму 100000,00 грн згідно платіжного документа № 1294, 11.04.2019 на суму 6000000,00 грн згідно платіжного документа № 20, 09.07.2019 на суму 600000,00 грн згідно платіжного документа № 97, 27.11.2019 на суму 45000,00 грн згідно платіжного документа № 1657 та на суму 100000,00 грн згідно платіжного документа № 119.
Позичальник протягом 3-х банківських днів з дня закінчення терміну надання позики, тобто до 03.10.2019 суму позики в розмірі 134 176 грн позикодавцеві не повернув.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань з повернення суми позики є доведеним, підтверджується матеріалами справи (банківськими виписками) та відповідачем не спростований.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір за позовом відноситься на відповідача.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 07.11.2025.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
