Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома! ТОВ «Автокольорлит-ремонт», 33284374. Ухвала ГСЗО від 12.11.2025 по справі № 908/1670/24 (суддя Науменко А.О.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
12.11.2025 Справа № 908/1670/24
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1670/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд 25, м. Київ, 01032)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-ремонт», ідентифікаційний код юридичної особи 33284374 (Каховське шосе, 27, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311)
про стягнення 34 198 грн 94 коп.
за участю уповноважених представників сторін: не з’явились
ВСТАНОВИВ:
08.06.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-ремонт» 34 198 грн 94 коп., з яких сума основного боргу у розмірі 28 132,88 грн, сума 3% річних в розмірі 1 675,44 грн та інфляційні втрати в розмірі 4 390,62 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 справу № 908/1670/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 у справі № 908/1670/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у даній справі, враховуючи обставини справи, завдання підготовчого засідання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження і призначення підготовчого засідання на 05.09.2024 о 10 год 00 хв. в приміщенні суду.
В судовому засіданні 05.09.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1670/24. Оголосив склад суду.
Суд з’ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Відповідач в судове засідання не з’явився, сторона належним чином повідомлена про дату, місце та час проведення судового засідання.
02.09.2024 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Вищеперелічені документи приймаються судом до розгляду та долучаються до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні, надала пояснення по суті спору, зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, жодних документів чи пояснень від відповідача на адресу позивача не надходило.
Ухвалою суду від 05.09.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 02.10.2024 о 11 год. 40 хв.
За наслідками судового засідання 02.10.2024 суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 908/1670/24 до розгляду Об’єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 908/1162/23.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 908/1162/23 Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду 03.10.2025 ухвалено постанову у справі № 908/1162/23 (забезпечено надання загального доступу: 08.10.2025).
Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, 21.10.2025 суд поновив провадження у справі № 908/1670/24 з 12.11.2025, призначивши підготовче засідання на 12.11.2025 о 12 год. 20 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.
12.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі № 908/1670/24 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
В судовому засіданні 12.11.2025 не здійснювалась фіксація судового процесу, у зв’язку з неявкою представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи №280/5808/23.
У заяві позивач посилається на те, що правовідносини у цій справі №908/1670/24 є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 280/5808/23 та означених вище справах №908/1162/23, № 910/9680/23, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов`язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію. Таким чином, для вірного і законного вирішення справи № 908/1811/24 провадження в ній має бути зупинене до розгляду справи № 280/5808/23 Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 05.11.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду направлено на розгляд Великої Палати справу № 280/5808/23 щодо застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Підстави направлення справи на розгляд Великої Палати зокрема наступні:
«При цьому Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень про поширення дії положень статей 13 і 13-1 Закону на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону, тому, на переконання колегії суддів, немає й підстав поширення означених норм на територію України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими.
У вищенаведених постановах вказане (маються на увазі постанови КГС в тому числі по справі № 908/1162/23, див. за змістом ухвали) не враховано, а саме, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях.
При цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Так само загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень. Ця обставина також не була врахована у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2025 року у справі №908/1162/23, у якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у означених вище справах, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов`язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію.
Зазначеними постановами фактично ототожнено сам факт окупації території з підставою для автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-
1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Водночас законодавство (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення ухвали) в умовах воєнного стану передбачає обов`язкову наявність рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи Позивача достатніми для задоволення відповідного клопотання та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування вищевказаних норм права, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду від 7 березня 2024 року у справі № 910/9680/23, від 23 жовтня 2023 року у справі № 908/1162/23 та від 3 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23».
Враховуючи заяву позивача, предмет позову у даній справі, суд вважає за необхідне зупинити розгляд даної справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:
11) пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
При цьому, суд враховує, що висновки, здійснені касаційною інстанцією при розгляді подібної справи, можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи.
Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання - 17.11.25 та може бути оскаржена в строки та порядку передбаченому ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.11.2025.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
