До відома! Фурси О.І., 16.06.1975 р.н., Фурси Т.В., 23.02.1977 р.н. Ухвала ГСЗО від 12.11.2025 по справі № 908/540/25 (суддя Науменко А.О.)

18 листопада 2025, 11:42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2025 Справа № 908/540/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/540/25

за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 14305909 (вул. Генерала Алмазова, 4а, м. Київ, 01011)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евєрєст Експортагро», ідентифікаційний код юридичної особи 39593442 (вул. Гаглазіна, буд. 1, с. Мордвинівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72362)

до відповідача 2: Фурси Олександра Івановича, 16.06.1975 р.н., РНОКПП 2756008314 (вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401)

відповідача 3: Фурси Тетяни Василівни, 23.02.1977 р.н., РНОКПП 2817809162 (вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401)

про стягнення 6 235 063 грн 78 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Войтенко К.В., адвокат, свідоцтво № 7941/10 від 21.12.2019, довіреність № 391/24 від 25.06.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Рабушко В.С., адвокат, свідоцтво ЗП № 002125 від 09.04.2019, ордер АР № 1232142 від 04.04.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача-2: не з’явився;

від відповідача-3: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», в якій позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЄРЄСТ ЕКСПОРТАГРО» (код ЄДРПОУ 39593442), Фурси Олександра Івановича (РНОКПП 2756008314) та Фурси Тетяни Василівни (РНОКПП: 2817809162) на користь АТ «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Кредитним договором №011/10892/1392771 від 14.03.2022 в сумі 6 235 063,78 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі – 4 750 402,29 грн; заборгованості за відсотками – 1 484 661,49 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 справу № 908/540/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.

12.03.2025 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/540/25.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2025 зупинено провадження у справі 908/540/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 908/1162/23 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 03.10.2025 ухвалено постанову у справі № 908/1162/23 (забезпечено надання загального доступу: 08.10.2025).

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, 17.10.2025 суд поновив провадження у справі № 908/540/25 з 12.11.2025, призначивши підготовче засідання на 12.11.2025 об 11 год. 20 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 12.11.2025 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/540/25. Суд оголосив склад суду.

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з’явились.

11.11.2025 від представника відповідача 1 на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення, які прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

11.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23, оскільки відносини у справі та справі №908/540/25 та № 280/5808/23 є подібними.

В судовому засіданні представник позивача підтримала подане клопотання, просила зупинити провадження у даній справі.

Представник відповідача 1 заперечив проти зупинення провадження у справі № 908/540/25.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 280/5808/23.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 05.11.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду направлено на розгляд Великої Палати справу № 280/5808/23 щодо застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Підстави направлення справи на розгляд Великої Палати зокрема наступні:

«При цьому Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень про поширення дії положень статей 13 і 13-1 Закону на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону, тому, на переконання колегії суддів, немає й підстав поширення означених норм на територію України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими.

У вищенаведених постановах вказане (маються на увазі постанови КГС в тому числі по справі № 908/1162/23, див. за змістом ухвали) не враховано, а саме, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях.

При цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Так само загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень. Ця обставина також не була врахована у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2025 року у справі №908/1162/23, у якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.

Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у означених вище справах, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов`язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію.

Зазначеними постановами фактично ототожнено сам факт окупації території з підставою для автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-

1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Водночас законодавство (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення ухвали) в умовах воєнного стану передбачає обов`язкову наявність рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи Позивача достатніми для задоволення відповідного клопотання та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування вищевказаних норм права, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду від 7 березня 2024 року у справі № 910/9680/23, від 23 жовтня 2023 року у справі № 908/1162/23 та від 3 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23».

Враховуючи заяву позивача, предмет позову у даній справі, суд вважає за необхідне зупинити розгляд даної справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:

11) пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

При цьому, суд враховує, що висновки, здійснені касаційною інстанцією при розгляді подібної справи, можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи.

Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 908/540/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Позивачеві - надати суду та іншим учасникам справи: письмові пояснення щодо застосування ч.1 та ч.2 ст. 1057-1 ЦК України, договори застави, пов'язані з предметом спору, якщо такі є.
Сторонам після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це господарський суд.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення - 12.11.2025 та може бути оскаржена в строки та порядку передбаченому ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.11.2025.

Суддя А.О. Науменко