До відому Nilstech OU, 10117, Estonia, Tallinn, Narvamnt, 7 (10117, Естонська Республіка, м. Таллінн, Нарвамнт, 7) про відкриття провадження у справі № 908/3403/25 та призначення підготовчого засідання на 16.12.25 о 10 год. 00 хв.

24 листопада 2025, 12:34

номер провадження справи 17/133/25

Господарський суд

Запорізької області

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

21.11.2025 справа № 908/3403/25

м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали

за позовною заявою: акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра”, 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84

до відповідача: Nilstech OU, 10117, Estonia, Tallinn, Narvamnt, 7 (10117, Естонська Республіка, м. Таллінн, Нарвамнт, 7)

представник відповідача: Мульченко Євген Вадимович, 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 149, ІІ корпус

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, 04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 36

про стягнення 36 844,50 доларів США

СУТЬ СПОРУ:

07.11.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 07.11.25 акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра” (далі АТ “НВК “Іскра”) з вимогами до Nilstech OU за участі акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (надалі АТ “Українська оборонна промисловість”, третя особа) про стягнення з Nilstech OU на користь АТ “НВК “Іскра” штрафних санкцій за контрактом від 10.12.19 № 233UA-12/19 у розмірі 36 844,50 доларів США.

10.11.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3403/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 17.11.25 по справі № 908/3403/25 позовну заяву АТ “НВК “Іскра” за вих. від 07.11.25 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім’я та вірну (повну) адресу місцезнаходження відповідача або докази надсилання позовної заяви з додатками в електронній формі через підсистему “Електронний кабінет”.

18.11.25 до суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 18.11.25 про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній усунув недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі суду від 17.11.25.

Частиною 3 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. …

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом та перевірки судом на відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 162 ГПК України, суд вважає, що підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України, відсутні.

Крім того, представник позивача просить суд залучити до справи акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частинами 4, 5, 6 ст. 50 ГПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4). Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов’язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. (ч. 5) Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку (ч. 6).

В обгрунтування свого клопотання, щодо залучення третьої особи представник позивача зазначає (дослівно):

«… По-перше: Держава через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління здійснює управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки та має вирішальний вплив на їх господарську діяльність; названі повноваження мають здійснюватися з дотриманням Документ сформований в системі конституційних основ господарського порядку в Україні.

Кабінет Міністрів України постановою від 21.03.2023 № 441 «Про утворення Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (далі-Постанова № 441) відповідно до Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1594 “Про припинення шляхом реорганізації Державного концерну “Укроборонпром” в порядку перетворення в акціонерне товариство” постановив утворити акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного концерну “Укроборонпром”, код згідно з ЄДРПОУ 37854297.

16 червня 2011 Верховною радою України прийнято Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» від 16.06.2011 № 3531-VI (далі-Закон № 3531-VI).

Наразі законодавцем не внесені зміни до Закону № 3531-VI, зокрема які б на сьогодні ьпривели у відповідність назву колишнього Державного концерну «Укроборонпром» та змінили її на Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість».

Отже, на момент подання цього клопотання Закон № 3531-VI є чинним, що є підставою для вживання застарілого терміну «Концерн» в редакції Закону № 3531-VI.

На переконання Позивача, рішення у справі вплине на права АТ «УОП», який є правонаступником Державного концерну «Укроборонпром», як спеціального суб’єкта, якому Законом № 3531-VI делеговані владні повноваження та який уповноважений державою на здійснення управління майном Відповідача.

Відповідно до статей 2,4 Закону № 3531-VI до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром". Державний концерн "Укроборонпром" (далі - Концерн) є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Згідно зі ст.7 Закону № 3531-VI, з метою захисту державних інтересів та задоволення державних потреб в оборонно-промисловому комплексі у процесі управління вказаними об'єктами Концерн:

- здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну(пункт1);

- надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну(пункт8);

- здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну (пункт 14);

-веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів (пункт 20) ;

- забезпечує в установленому порядку проведення інвентаризації майна Концерну та його учасників (пункт 21);

- виконує інші функції з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством (пункт 31).

Таким чином, виходячи зі змісту вказаного нормативно-правового акту, саме АТ «УОП» є спеціальним суб’єктом владних повноважень, який наділений Верховною Радою України владними повноваженнями щодо здійснення управління об’єктами оборонно-промислового комплексу, задля реалізації прав держави як власника таких об’єктів.

Відповідно до п.5 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Детальний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності закріплено в статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Абзацом 4 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює делегування, зокрема, суб’єктам господарювання окремих повноважень щодо управління об’єктами державної власності.

Постановою КМУ № 441 від 21.03.2023 затверджено Статут АТ «УОП» (далі - Статут), згідно з п.7 якого Товариство відповідно до Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” здійснює управління корпоративними правами (частками у статутному капіталі) щодо господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та виконує функції уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі щодо об’єктів державної власності, що не ввійшли до статутного капіталу господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.

Товариство як уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності здійснює повноваження, визначені пунктом 23 цього Статуту, щодо державних підприємств, зокрема казенних підприємств, які на момент припинення Державного концерну “Укроборонпром” входили до його складу, до їх перетворення в господарські товариства (далі - державні підприємства).

Метою діяльності товариства є посилення обороноздатності України, реалізація ефективного управління, інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості України, регулювання, контроль та координація діяльності господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, а також державних підприємств для забезпечення їх сталої та ефективної діяльності, одержання прибутку від господарської діяльності, впровадження засад корпоративного управління відповідно до найкращих міжнародних практик, управління об’єктами державної власності, які не ввійшли до статутного капіталу господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та передані в управління товариству в порядку, передбаченому законодавством, сприяння структурній перебудові оборонно-промислового комплексу України, підвищення рівня воєнної безпеки держави та сприяння розвитку сил безпеки і сил оборони. (п.21 Статуту).

На підставі пп.2 п.22 Статуту для забезпечення досягнення мети діяльності товариство здійснює управління корпоративними правами (частками у статутному капіталі) щодо господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, пакет акцій (частка у статутному капіталі) яких йому належить, та корпоративними правами держави, які передані йому в управління.

Підпунктами 1, 6, 9, 10, 20, 21 п.23 Статуту визначено, що Товариство як уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності здійснює такі повноваження щодо державних підприємств:

- здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності;

- здійснює моніторинг фінансової діяльності;

- забезпечує проведення щорічної аудиторської перевірки діяльності;

- здійснює контроль за діяльністю підприємств;

- визначає порядок сплати і розміри внесків, які сплачують підприємства товариству;

- виконує інші функції з управління об’єктами державної власності у випадках, передбачених законодавством;

При цьому відповідно пп.1 п. 24 Статуту Предметом діяльності товариства є: стратегічне та організаційне планування діяльності господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та державних підприємств.

Пунктом 25 Статуту передбачено, що з метою забезпечення ефективного функціонування господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та державних підприємств, а також координації їх діяльності товариство може виступати посередником під час врегулювання конфліктів та спірних питань між ними. Порядок врегулювання конфліктів та спірних питань між державними підприємствами та господарськими товариствами в оборонно-промисловому комплексі встановлюється наглядовою радою товариства. Для вирішення зазначених питань товариство має право залучати осіб, що надають послуги з посередництва (медіації).

Товариство має право в установленому законодавством та цим Статутом порядку формувати єдину для господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та державних підприємств. (пп.7 п.26 Статуту).

Відповідно до пп.10 п.26 Статуту Товариство має право в установленому законодавством та цим Статутом порядку звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань діяльності товариства, державних підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, вносити відповідні пропозиції та одержувати в установленому порядку від них матеріали, необхідні для досягнення мети діяльності товариства.

Згідно з пп. 7-8 п.35 Статуту джерелами формування майна товариства є внески державних підприємств, підприємств, утворених в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або виділу з державних підприємств; інше майно, набуте відповідно до законодавства.

Пунктом 36 Статуту також передбачено, що Товариство є власником акцій (часток у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, внесених до його статутного капіталу, та іншого майна, набутого ним на підставах, не заборонених законодавством. Товариство не має права передавати в заставу, продавати, а також вчиняти інші дії, що тягнуть за собою перехід права власності, в інший спосіб розпоряджатися належними йому акціями (частками у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі без згоди Кабінету Міністрів України.

Наказом АТ «УОП» від 15.05.2024 № 335 було затверджено статут АТ «НВК «Іскра» (далі Статут АТ «НВК «Іскра»).

Відповідно до 5.1 та 5.2 Статуту АТ «НВК «Іскра» Єдиним засновником та акціонером товариства є держава в особі Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість». Повноваження з управління корпоративними правами держави щодо товариства здійснює Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (уповноважений суб’єкт управління).

Таким чином, на сьогоднішній день АТ «УОП» (реорганізований ДК «Укроборонпром») є уповноваженим суб’єктом, якому делеговано Кабінетом Міністрів України владні повноваження з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких з поміж іншого належить АТ «НВК «Іскра».

По-друге, рішення суду у даній справі матиме вплив на права АТ «УОП», як суб’єкта господарювання, який має право на отримання внесків від Підприємства.

Відповідно до п.95 Статуту одноосібним виконавчим органом товариства є генеральний директор, який здійснює управління поточною (операційною) діяльністю товариства.

До компетенції генерального директора, зокрема, належить визначення порядку і розмірів внесків державних підприємств (пп.9 п.102 Статуту).

Згідно з п. 4.2.1 Статуту АТ «НВК «Іскра» Товариство зобов’язане своєчасно сплачувати податки та інші відрахування згідно із законодавством, а також сплачувати дивіденди у порядку та розмірах, визначених рішенням вищого органу товариства (АТ «УОП»).

У випадку задоволення вимог АТ «НВК «Іскра» результати розгляду справи вплинуть на прибуток Позивача та відповідно на розмір дивідендів до АТ «УОП».

Таким чином, господарським судом під час розгляду даної справи вирішуватимуться питання про права та обов’язки АТ «УОП», яке має юридичний інтерес у цій справі і відповідно до ст.50 Господарського процесуального кодексу України АТ «УОП» має бути залученим до участі у дані справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.

По третє, 14.04.2023 ДК «Укроборонпром» видано Наказ № 143 «Про чинність документів Державного концерну «Укроборонпром» після його припинення внаслідок перетворення в акціонерне товариство.

Даним Наказом ДК «Укроборонпром» встановило, що з дня реєстрації акціонерного товариство зберігають чинність всі внутрішні документи, накази та розпорядження Концерну в частині, що не суперечить чинному законодавству та Статуту акціонерного товариства до дня затвердження товариством внутрішніх документів, наказів, розпоряджень, які регулюють аналогічні правовідносини.

Відповідно до зазначеного наказу, державним підприємствам, які на момент припинення Концерну входили до його складу, господарським товариствам, 100 відсотків акцій (корпоративних прав) яких належать державі та повноваження з управління корпоративним правами держави щодо яких здійснює Концерн, господарським товариствам, утвореним Концерном або акціонерним товариством керуватись внутрішніми документами, наказами та розпорядженнями Концерну, що стосуються регулювання, контролю та координації діяльності таких підприємств в частині, що не суперечить чинному законодавству до дня затвердження товариством внутрішніх документів, наказів, розпоряджень, які регулюють аналогічні правовідносини.

Згідно з п. 4.2.14 Статуту АТ «НВК «Іскра» Товариство зобов’язане виконувати рішення вищого органу товариства (АТ «УОП»).

У зв’язку з цим необхідно зазначити, що Позивач неухильно керується Наказом Концерну № 319 від 02.08.2021 (далі-Наказ № 319), яким внесені зміни до Наказу ДК «Укроборонпром» від 15.09.2020 № 380.

Відповідно до п.1 зазначеного Наказу Підприємствам – учасникам Державного концерну «Укроборонпром» та акціонерним товариствам, 100 відсотків акцій яких належить державі та управління корпоративними правами щодо яких передано Концерну (далі – Підприємство), звертатись до суду із заявою про залучення Концерну учасником судових справ, які стосуються майнових інтересів Підприємства та в яких: ціна позову перевищує 1 000 000 грн.

В той же час згідно п.4 Наказу № 319 Керівник Підприємства несе персональну відповідальність за виконання цього наказу.

Оскільки накази ДК «Укроборонпром» та інші організаційно-розпорядчі документи Концерну є обов’язковими для виконання АТ «НВК «Іскра» і ціна позову в цій судовій справі перевищує 1 000 000 (один мільйон грн), Позивач просить також і з цієї підстави залучити АТ «УОП» (реорганізований ДК «Укроборонпром») до участі в даній судовій справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ГПК України, ГК України, Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» від 16.06.2011 № 3531-VI, Статутом АТ «УОП», Статутом АТ «НВК «Іскра», Наказом ДК «Укроборонпром» від 14.04.2023 № 143, Наказом ДК «Укроборонпром» № 319 від 02.08.2021 вважаємо, що АТ «УОП» повинно бути залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. …».

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов’язки акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”.

У зв’язку із чим, судом задовольняється клопотання представника відповідача щодо залучення до участі у справі № 908/3403/23, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 36, корд ЄДРПОУ 37854297).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про порядок виклику в судове засідання Nilstech OU, який є нерезидентом, суд зазначає таке.

За змістом ст. 1 Закону України “Про міжнародне приватне право”, якщо у приватноправових відносинах беруть участь іноземні юридичні особи, то такі відносини є відносинами з іноземним елементом.

Відповідно до ст. 80 Закону України “Про міжнародне приватне право”, у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно з ст. 25 Закону “Про міжнародне приватне право”, для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

Як встановлено судом Nilstech OU (10117, Estonia, Tallinn, Narvamnt, 7), реєстраційний код 10506433) (відповідач) є іноземною юридичною особою, що створена за законодавством Естонської Республіки.

Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється ГПК України, двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України, у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Закону України “Про міжнародні договори” встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах врегульовано Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція), до якої в т.ч. приєднались Україна та Естонія.

Вказана Конвенція не забороняє двом чи більше Договірним Державам домовлятися про встановлення з метою вручення судових документів інших шляхів передачі, ніж ті, які передбачені в Конвенції, і, зокрема, не забороняє безпосередніх зносин між їх відповідними органами.

Між Україною та Естонською Республікою 15.02.1995 підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (далі – Договір), який ратифікований Законом України № 450/95-ВР від 22.11.1995, та набрав чинності 17.05.1996.

Відповідно до норм ГПК України всі судові рішення (ухвали, постанови суду) підлягають врученню учасникам процесу.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Статтею 365 ГПК України встановлено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Зазначене вище стосується також і права іноземного суб`єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) бути повідомленим про судовий розгляд.

Ураховуючи викладене, ухвала суду підлягає врученню всім учасникам справи, у тому числі відповідачу-нерезиденту. Вручення має бути здійснено відповідно до вимог Конвенції.

У той же час Верховний Суд у постанові від 18.01.22 у справі № 910/5257/21 зазначив, що судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК України, або має офіційне представництво на території України.

Згідно зі ст.ст. 120, 242 ГПК України, надсилання судом відповідних процесуальних документів юридичній особі - відповідачу здійснюється за адресою його місцезнаходження, яка вказується позивачем в позовній заяві.

Слід зазначити, що спосіб (канал) вручення судових документів обирається судом, який ухвалив відповідний документ.

Для застосування Конвенції до процедури вручення судових документів необхідно також дотримання чотирьох умов, які випливають зі змісту норм Конвенції (п.3 Практичного керівництва): документ передається з однієї держави до іншої для вручення (вимога щодо вручення має міститися у праві держави, де знаходиться суд, який передає документ); документ належить до категорії судових або позасудових; адреса отримувача є відомою; документ має відношення до цивільної або комерційної (господарської) справи.

Конвенція передбачає можливість використання судом різних каналів вручення документів за кордоном:

1) основний (статті 5, 6, 7) - через Центральний орган держави, що запитується;

2) альтернативні: прямі консульські канали без застосування заходів примусу (ч.1 ст.8); непрямі консульські канали (ч.1 ст.9 Конвенції); непрямі дипломатичні канали у виключних обставинах (ч.2 ст.9); поштові канали (ст.10(а)); прямі зв`язки між судовими та іншими посадовими особами, чи іншими компетентними особами (ст.10(б)); прямі зв`язки між особою, що бере участь у судовому процесі та судовими посадовими особами чи іншими компетентними особами (ст.10(с));

3) інші канали, які не регулюються Конвенцією: відповідно інших міжнародних угод (статті 11, 24, 25); національного законодавства держави яка вручає документи (ст.19).

Відповідно до роз’яснень у Практичному керівництві, поштові канали зв`язку - це відправка листів у вигляді звичайного поштового відправлення, рекомендованого листа та з повідомленням про вручення. Поштові канали також можуть охоплювати відправку електронною поштою та іншими сучасними засобами електронної комунікації, якщо це передбачено національним законодавством.

Пунктом “а” ст.10 Конвенції передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід`ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.

Суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.

Крім того, в Конвенції міститься застереження, що суди мають враховувати те, що якщо вручені документи не були перекладені, то в подальшому може бути відмовлено у визнанні та примусовому виконанні рішення іноземного суду.

Згідно з усталеною судовою практикою, суди застосовують більш суворі вимоги до повідомлення нерезидентів, аніж передбачено Конвенцією, вимагаючи перекладу таких судових документів мовою країни, де будуть вручатися документи.

У справі № 910/16503/18 Верховний Суд дійшов висновку, що документи підлягають врученню компанії згідно з вимогами Конвенції англійською мовою, оскільки позивачем не доведено, а судами не встановлено, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіють українською мовою, якою складені як позовна заява у справі, так і ухвала суду в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та у повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів (постанова від 29.07.19).

Як вбачається, Верховним Судом висловлено свою правову позицію, що вимога щодо перекладу судових документів, які підлягають врученню за кордоном, може не застосовуватися, якщо у суду є підстави вважати, що відповідач володіє українською мовою (тобто мовою запитуючого суду).

У позові представник позивача посилається на те, що згідно із ордером на надання правничої допомоги серії АР № 1260118 від 12.09.25, Мульченко Євген Вадимович надає правничу допомогу Nilstech OU.

Відтак, представник Nilstech OU – Мульченко Євген Вадимович українського походження, який є громадянином України, що дозволяє суду дійти висновку про те, що уповноважений представник відповідача володіє українською мовою.

За таких обставин суд зазначає, що Nilstech OU може бути повідомлений про розгляд цієї справи через альтернативний канал, передбачений ст.10 “а” Конвенції, тобто шляхом надсилання безпосередньо поштою документів суду українською мовою на адресу офіційного представника Nilstech OU – Мульченко Євгена Вадимовича.

Також, суд звертає увагу на те, що сторона, яка за кордоном отримала документи мовою, яку вона не розуміє, має право відмовитися від їх отримання чи подати суду клопотання про їх переклад.

Ураховуючи вищевикладене, для своєчасного, повного та всебічного розгляду справи, збереження розумного балансу між приписами щодо належного повідомлення відповідача (уповноваженого представника відповідача) та розгляду справи у розумні строки, суд використовує передбачені чинним законодавством України способи повідомлення відповідача – юридичної особи-нерезидента, шляхом застосування вимог Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Суд повідомляє відповідача-про розгляд даної справи, шляхом надсилання тексту ухвали на електронну адресу, яка зазначена у позові, та шляхом оприлюднення даної ухвали на офіційному вебпорталі судової влади України.

Станом на 21.11.25 у представника відповідача – Мульченко Євгена Вадимовича наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 120, ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 176, 234, 365, 367 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/3403/25. Присвоїти справі номер провадження 17/133/25.
Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Залучити до участі у справі № 908/3403/23, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 36, корд ЄДРПОУ 37854297).
Підготовче судове засідання призначити на 16.12.25 о/об 10 год. 00 хв.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус № 1 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено на стенді оголошень судових засідань або в кабінеті № 214).

Контактні дані Господарського суду Запорізької області:

- Веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua;

- E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua;

- телефон контакт-центру: (061) 764-89-30.

Суд роз’яснює позивачу що відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Визначити відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення); заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення).

Роз’яснити, що у разі ненадання відповідачем (чами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визначити позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив (якщо відзив буде надано позивачу) із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до них доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву (для кожного окремо) (листом з описом вкладення).
Визначити третій особі строк для подання до суду: пояснень щодо позову, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення третьої особи (якщо такі докази не надані сторонами по справі) та документами, що підтверджують надіслання (надання) таких пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення); пояснень на відзив (якщо відзив буде надано третій особі) із документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву (листом з описом вкладення).
Зобов’язати учасників справи до початку першого підготовчого судового засідання надати до суду все листування між сторонами у справі по суті спору з доказами його направлення однією стороною та отримання іншою та письмово повідомити суд про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до відповідної заяви.
Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнати обов’язковою.
Суд наголошує, що з 18.10.23 вступив в дію Закон № 3200-ІХ в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, який передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

Зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов’язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього. Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.

Попередити учасників судового процесу, що представництво в суді повинно бути належним чином підтверджено (при собі мати паспорт, оригінал та належним чином посвідчену копію документів, які підтверджують повноваження на представництво з урахування приписів ст. 60 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України, пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01.01.19 у судах першої інстанції представництво в суді відповідно до ст. 131-2 Конституції, здійснюється виключно адвокатами, крім малозначних спорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Екземпляр ухвали надіслати учасникам справи.

З метою доведення даної ухвали до відома Nilstech OU - направити на електронну адресу, яка зазначена у позові (info@nilstech.ee), направити засобами поштового зв’язку уповноваженому представнику та опублікувати її текст на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/).

Попередити учасників справи, що відповідно до ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя В.Л. Корсун