До уваги РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” по справі №908/1037/25 (суддя Федько О.А.)

До уваги РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” по справі №908/1037/25 (суддя Федько О.А.)

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 24.11.2025                                                                                            Справа №  908/1037/25

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1037/25

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 97/2)

про стягнення грошової суми.

 

Процесуальні дії по справі.

18.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1133/08-07/25 (документ сформований в підсистемі Електронний суд в ЄСІКС 17.04.2025)  Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ  “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ” до відповідача: РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” про стягнення 20   253,63 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.04.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1037/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву ТОВ “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ  “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ”(вхід.№1133/08-07/25 від 18.04.2025) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.05.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду позивач надав проекти актів приймання-передачі природного газу і докази направлення їх на електронну адресу відповідача, в тому числі за січень, лютий, березень 2022 року.

Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1037/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/65/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1037/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня опублікування ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Ухвала про відкриття провадження у справі опублікована на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 06.05.2025 року.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, Костянтинівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області віднесена до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 25.02.2022 (UA23080050000095009).

Відповідно до відповіді (№1308375 від 21.04.2025) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача – РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” є: 72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 97/2.

Отже, місцем знаходження відповідача є тимчасово окупована територія України, де відсутні поштовий (поштове відділення 72364 тимчасово не функціонує), телефонний та інший зв`язок, що в свою чергу унеможливлює направлення кореспонденції на адресу відповідачів.

Відповідно до п. 21 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання..

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Ухвала суду від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі, надіслана позивачу до електронного кабінету в системі Електронний суд, доведена до відома відповідача шляхом  опублікування на сайті суду з додержанням вимог Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та додатково направлена на адресу електронної пошти, яка повідомлена позивачем та вказана в Договорі №5075/21-РО-Т від 29.10.2021.  

Ухвалою суду від 20.05.2025 зупинено провадження у справі №908/1037/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ  “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ” до відповідача: РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” про стягнення 20   253,63 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Постановою Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 касаційну скаргу ТОВ “ВІМК” залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 без змін.

Ухвалою суду від 10.10.2025 поновлено провадження у справі №908/1037/25; запропоновано учасникам справи виконати ухвалу суду від 05.05.2025.

З метою доведення даної ухвали до відома відповідача її текст опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України, а також направлено на адресу електронної пошти otec.makariy@gmail.com.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали суду від 10.10.2025 отримана відповідачем 13.10.2025.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 24.10.2025 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій,  а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.     

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об’єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення – 24.11.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

 

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договоромпостачання природного газу №5075/21-РО-Т від 29.10.2021. Позивач доводить, що у період листопад-грудень 2021 року, січень-квітень та липень 2022 року передав у власність Відповідача природний газ загальну суму 16461,12 грн. Відповідач оплату за переданий газ здійснив частково в розмірі 4328,21 грн, внаслідок чого заборгованість за розрахунком позивача склала 12133,11 грн. У зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитого природного газу позивач, нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних  та інфляційні втрати.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

 

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ  “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ”(Постачальник, позивач у справі) та РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ“РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ”, ЕІС-код 56ХS0000Q0Е6Р00Р (Споживач, відповідач у справі) укладений Договір постачання природного газу № 5075/21-РО-Т від (далі – Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач – прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У пункті 2.1 Договору, встановлено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об’єм) природного газу з жовтня 2021 року по грудень 2022 року, в кількості 1,100 тис. куб. метрів. 

Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п. 2.1.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У пункті 2.4 Договору сторони, зокрема, погодили, що у будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього Договору, вважається фактично  використаним за цим договором обсягом природного газу.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

Відповідно до пп.3.5.1. п. 3.5 договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готуєта надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (пп. 3.5.2. п. 3.5 договору).

У підпункті 3.5.3. п. 3.5 договору встановлено, що Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або падати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання,

Підпунктом 3.5.4. п. 3.5 встановлено, що у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятою) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача па Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТ С та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно з п. 3.6 договору, звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 100 куб.м газу без ПДВ – 13   658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи – 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16   554,00 грн

Відповідно до умов пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За умовами п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов’язаний  своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у черговості, визначеній в цьому пункті Договору, незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем (п. 5.4 договору).

Згідно з п. 6.2 договору, Споживач зобов’язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов’язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1. договору, даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Листом №ТОВВИХ-25-4065 від 12.03.2025 ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, на адвокатський запит представника ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”, надав інформацію  щодо обсягів природного газу, використаного  Споживачем з ЕІС-кодом 56ХS0000Q0Е6Р00Р, а саме в періоди: з 12.11.2021 по 30.11.2021 – 9,62 куб.м., з 01.12.2021 по 31.12.2021 – 251,84 куб.м., з 01.01.2022 по 31.01.2022 – 277,52 куб.м., з 01.02.2022 по 28.02.2022 – 187,39 куб.м., з 01.03.2022 по 31.03.2022 – 219,30 куб.м., з 01.04.2022 по 30.04.2022 – 44,91 куб.м, 01.05.2022 по 31.05.2022 – 0,00 куб.м, з 01.06.2022 по 30.06.2022 – 0,00 куб.м. Також повідомлено, що споживач з ЕІС-кодом 56ХS0000Q0Е6Р00Р у період з 01.11.2021 по 11.11.2021 був закріплений в Реєстрі споживачів іншого постачальника.

За результатами наданих позивачем послуг з постачання природного газу за договором від 29.10.2021 №5075/21-РО-Т були складені наступні акти приймання-передачі:

- акт від 30.11.2021 за листопад 2021 року, обсяг споживання газу 0,00962 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 159,24 грн;

- акт від 31.12.2021 за грудень 2021 року, обсяг споживання газу 0,25184 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 4168,97 грн;

- акт від 31.01.2022 за січень 2022 року, обсяг споживання газу 0,27752 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 4594,06 грн;

- акт від 28.02.2022 за лютий 2022 року, обсяг споживання газу 0,18739 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 3102,05 грн;

- акт від 31.03.2022 за березень 2022 року, обсяг споживання газу 0, 21930 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 3630,29 грн;

- коригуючий акт від 25.04.2025 за березень 2022 року на суму коригування в бік зменшення – 3,27 грн;

- акт від 30.04.2022 за квітень 2022 року, обсяг споживання газу 0,04491 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 742,78 грн;

- акт від 31.07.2022 за липень 2022 року, обсяг споживання газу 0,00406 тис.куб.м., загальна сума до сплати з ПДВ – 67,20 грн.

Акти за період листопад-грудень 2021 року підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін договору.

Обсяг (об'єм) спожитого газу за період січень-квітень 2022 року та липень 2022 року встановлений (узгоджений) Постачальником відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТ С, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розрахована з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Вказані обсяги природного газу, використаного Споживачем, відповідають обсягам, зазначеним Постачальником в Актах приймання-передачі природного газу за вказаний період.

Відповідач частково здійснив оплату за отриманий природний газ (за період листопад-грудень 2021) в сумі 4328,21 грн, що підтверджується Інформацією СЕД АСКОД АТ “Ощадбанк” (арк.спр. 34-35).

У зв’язку з частковим виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати спожитого природного газу, позивач заявив до стягнення з відповідача  суму боргу в розмірі  12133,11 грн.

Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов’язання позивач керуючись п. 7.2 договору, ст. ст. 611, 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Доказів оплати вартості спожитого відповідачем природного газу за вказаний період, штрафних та компенсаційних санкційвідповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором постачання природного газу №5075/21-РО-Твід 29.10.2021.

Частиною другою    статті 11 Цивільного кодексу України    передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1   ст. 626 ЦК України   договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1   ст. 628 ЦК України    зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України    визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до    статті 655 Цивільного кодексу України   за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 12 закону України “Про постачання природного газу” визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов’язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом,    Цивільним    і    Господарським    кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі – Кодекс ГТС).

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IVКодексу газотранспортної системи, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці.

Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу.

Згідно пункту 2 глави 4 розділу IVКодексу ГТС, інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема, ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-кодийого точок обліку, що обумовлює відсутність в інформаційній платформі даних щодо назв споживачів, кодів ЄДР та можливості ідентифікації споживача за цими даними.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IVКодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником “останньої надії” та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги природного газу цим споживачем.

У преамбулі договору постачання природного газу №5075/21-РО-Т від 29.10.2021 зазначений ЕІС-код споживача (відповідача) - 56ХS0000Q0Е6Р00Р.

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережіІнтернет, функціонування та керування якою забезпечується операторомгазотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послугтранспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційноїплатформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, якпродавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб’єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов’язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3розділу IV Кодексу ГТС).

Матеріали справи містять витяги з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС кодом 56ХS0000Q0Е6Р00Р з зазначенням щодобового об’єму спожитого природного газу за спірний період.

Судом установлено, що позивачем відповідно до умов договору та Інформації щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС кодом як суб`єкта ринку природного газу 56ХS0000Q0Е6Р00Р складено Акти приймання-передачі природного газу за період листопад-грудень 2021 та січень- квітень та липень 2022 року, які були направлені на електронну адресу споживача.

Відповідно до листа АТ “Ощадбанк” №77/4-11/152147/2024 від 12.12.2024 відповідач частково здійснив оплату вартості спожитого газу за період листопад-грудень 2021 року в розмірі 4328,21 грн. Доказів оплати наданих позивачем послуг з постачання природного газу за період з січня 2022 по квітень 2022 року та за липень 2022 року суду не надано.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов’язок щодо своєчасного виконання зобов’язань зі сплати отриманого/спожитого природного газу в повному обсязі у встановлений договором строк не виконав.

Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача (Споживача) вартості спожитого природного газу за період з січня 2022 по квітень 2022 року та за липень 2022 року в загальному розмірі 12133,11 грн.

Відповідач заперечень та зауважень щодо наведених у Актах приймання-передачі природного газу даних(обсягів/об’ємів) за січень та лютий 2022 року не надав, акти приймання-передачі позивачеві не повернув, що відповідно до п. 3.5.4 договору №5075/21-РО-Т свідчить про узгодження відповідачем таких даних(обсягів/об’ємів).

У зв’язку з зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за спожитий відповідачем природний газ у січні та лютому 2022 в сумі 7696,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4437,00 грн за спожитий/переданий природний газ у період березень-квітень 2022 року та липень 2022 року, суд зазначає таке.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи судом.

Існуючі міжнародні правові норми, що визначають режим окупації, переважно засновані на положеннях IV Гаазької конвенції про    закони    і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, учасницею якої є Україна (дата набрання чинності для України 24.08.1991). Стаття 42 “Положення про закони і звичаї війни на суходолі”, що є додатком до цієї Конвенції, встановлює, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Як частина законодавства України положення IV Гаазької конвенції про    закони    і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року мають застосовуватися у сукупності із нормами законодавства України, в тому числі для тлумачення останніх та потреб правозастосовної практики.

За визначенням, наданим у    статті 1-1    Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII    (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до статті 1 Закону України №1207 тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України №1207 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною третьою ст. 4 вказаного закону, в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (зі змінами від 14.01.2025).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (діяв у спірний період до 28.02.2025), датою окупації Костянтинівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області визначено 25.02.2022.

Як зазначила Об’єднана палата  Верховного Суду у постанові від 03.10.2025 по справі №908/1162/23, у відповідності до регулювання, запровадженого    Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України”) правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої   статті 3 Закону   не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої   статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

За частиною 2 ст. 13 Закону України №1207, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 45 Податкового кодексу України унормовано, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.  

Частиною другою ст. 13-1 Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Оскільки територія Костянтинівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, положення статей 13 та 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”  поширюються на  території, тимчасово окуповані в період воєнного стану з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Такий висновок суду відповідає позиції, викладеній Об’єднаною палатою  Верховного Суду у постанові від 03.10.2025 по справі №908/1162/23.

Виходячи з наведених норм, позивач у період березень-квітень 2022 та липень 2022 року не мав права передавати/поставляти відповідачеві природний газ на підставі договору постачання природного газу №5075/21-РО-Т від 29.10.2021, а такий договір з моменту окупації території Костянтинівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області є нікчемним.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів в сумі 4437,00 грн  та кореспондуючого обов`язку відповідача їх сплачувати, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості спожитого природного газу підлягають частковому задоволенню в сумі 7696,11 грн за період січень-лютий 2022 року. В іншій частині позову про стягнення 4437,00 грн суд відмовляє.

За порушення відповідачем строків оплати спожитого природного газу позивач згідно з  п.7.2 Договору заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2581,31 грн та 3% річних у розмірі 1044,00 грн за період прострочення з 16.03.2022 по 28.02.2025 та інфляційні втрати у розмірі 4495,21 грн за загальний період прострочення з квітня 2022 по лютий 2025 (включно).

Нарахування штрафних та компенсаційних санкцій здійснено на заборгованість за період з січня 2022 по квітень 2022 та липень 2022 року включно.

Як було зазначено судом вище, учасниками правочину в пункті 7.2 договору погоджено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов’язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.  

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, в т.ч., сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання такого зобов’язання.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого/спожитого природного газу за договором у період січень-лютий 2022 року підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України за неналежне виконання грошового зобов’язання за період січень-лютий 2022 року.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних, які виконані позивачем  правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних та компенсаційних санкцій, які нараховані на суми заборгованості за січень та лютий 2022 року, а саме інфляційних втрат в сумі 3046,75 грн за період прострочення квітень 2022 р. - лютий 2025 р., пені в розмірі 1514,92 грн та трьох процентів річних в сумі 675,25 грн за період 16.03.2022 – 28.02.2025.

Ураховуючи встановлення судом відсутності у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів за період з березня по квітень 2022 та липень 2022 року, позовні вимоги про стягнення штрафних та компенсаційних санкцій, нарахованих на таку суму заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, в задоволенні якої позивачеві відмовлено.

Таким чином, позов задовольняється судом частково.

 

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

 

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити частково.

Стягнути з РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ С.КОСТЯНТИНІВКА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ” (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 97/2, ідентифікаційний код юридичної особи 26014241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) заборгованість у розмірі 7696,11 грн (сім тисяч шістсот дев’яносто шість гривень 11 коп.), пеню у розмірі 1514,92 грн (одну тисячу п’ятсот чотирнадцять гривень 92 коп.), 3% річних у розмірі 675,25 грн (шістсот сімдесят п’ять гривень 25 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3046,75 грн (три тисячі сорок шість гривень 75 коп.) та судовий збір у розмірі 1546,83 грн (одну тисячу п’ятсот сорок шість гривень 83 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами       ст. 238 ГПК України      та підписано – 24.11.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

 

   Суддя                                                                       О.А. Федько