ДО УВАГИ!!! Учасників справи про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський” по справі № 908/1114/24 (908/139/25). Суддя Черкаський В.І.

27 листопада 2025, 12:53

ДО УВАГИ!!! Учасників справи про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський” по справі № 908/1114/24 (908/139/25). Суддя Черкаський В.І.

номер провадження справи 26/29/24-21/15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2025 Справа № 908/1114/24 (908/139/25)

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1114/24 (908/139/25)

За позовною заявою - Агропромислового кооперативу “Старосільський” (вул. Дніпрова, 7, селище Відрадне, Запорізький район, Запорізька область, 70406, код ЄДРПОУ 03798636, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Фермерського господарства “СВ Зоряне” (вул. Миру, 5А, с. Старосілля, Чернігівський район, Чернігівська область, 15124, ЄДРПОУ 34179122, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Матвійчук Анастасія Сергіївна, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОАЛЬЯНС-2009” (вул. Олександра Молодчого, буд. 44, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ 43120488, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 832 818, 99 грн.

в межах провадження у справі № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський” (вул. Дніпрова, 7, селище Відрадне, Запорізький район, Запорізька область, 70406, код ЄДРПОУ 03798636, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Кучак Юрій Федорович (поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 10.04.2025 (суддя Юлдашев О.О.) відкладено підготовче засідання на 10.06.2025, 11 - 00.

21.04.2025 суддею Юлдашевим О.О. заявлено самовідвід від розгляду справи № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський”, про що постановлено ухвалу від 21.04.2025. Справу № 908/1114/24 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та розпорядження № П-147/25 від 22.04.2025 справу № 908/1114/24 передано на розгляд судді Черкаського В.І.

Ухвалою від 02.05.2025 (суддя Черкаський В.І.) прийнято справу № 908/1114/23 про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський”, заяву кредитора 1 від 03.04.2025 (вх. № 7258/08-08/25 від 04.04.2025) та заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області № 42447/6/08-01-13-03-04 від 23.09.2024 (вх. № 19114/08-08/24 від 27.09.2024) до розгляду. Присвоєно справі номер провадження 26/29/24-21/15/25. Призначено судове засідання для розгляду заяв кредитора 1 від 03.04.2025 (вх. № 7258/08-08/25 від 04.04.2025) та Головного управління ДПС у Запорізькій області № 42447/6/08-01-13-03-04 від 23.09.2024 (вх. № 19114/08-08/24 від 27.09.2024) на 19.05.2025, 12 - 00.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2025 та розпорядженнями № П-169/25 від 22.04.2025 справу № 908/1114/24 (908/139/25) передано на розгляд судді Черкаського В.І.

Ухвалою від 20.05.2025 зокрема, прийнято справу № 908/1114/24 (908/139/25) за позовною заявою - Агропромислового кооперативу “Старосільський” до відповідача - Фермерського господарства “СВ Зоряне”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОАЛЬЯНС-2009” до розгляду в межах провадження у справі № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський”. Ухвалено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання призначено на 17.06.2025, 12 - 00.

23.05.2025 до системи “Електронний суд” від адвоката Фермерського господарства “СВ Зоряне” Матвійчук А.С. надійшла заява (вх. № 10616/08-08/25 від 23.05.2025) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.05.2025 заяву адвоката Матвійчук А.С. (вх. № 10616/08-08/25 від 23.05.2025) задоволено.

Ухвалою від 17.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2025, 14 - 00.

Ухвалою від 15.07.2025 суд відклав судовий розгляд по суті на 31.07.2025, 15 - 00.

Ухвалою від 31.07.2025 зокрема, постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2025, 10 - 00.

Ухвалою суду від 19.08.2025 відкладене підготовче засідання на 15.09.2025, 14 - 00.

Ухвалою від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.10.2025, 11 - 00.

Ухвалою від 14.10.2025 судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 27.10.2025, 12 - 30.

У судовому засіданні 27.10.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/1114/24 (908/139/25) до 04.11.2025, 14 - 30.

У судовому засіданні 04.11.2025 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/1114/24 (908/139/25) для підготування скороченої (вступної та резолютивної частин) рішення до 07.11.2025, 10 - 05.

У судовому засіданні 07.11.2025 винесено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Представники сторін у судове засідання 07.11.2025 не з’явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, до відеоконференції не приєднались.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Відзив на адресу суду від третьої особи не надходив, як і будь-яких інших заяв чи клопотань.

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечив з підстав поданого відзиву, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. здійснює провадження у справі № 908/1114/24 про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський”. У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Між Агропромисловим комплексом “СТАРОСІЛЬСЬКИ” (далі - Орендар) та Фермерським господарством “СВ Зоряне” (далі - Суборендар) 12 липня 2024 року укладено ряд типових договорів суборенди землі (далі - Договір суборенди).

Відповідно до зазначених договорів суборенди, Суборендар в суборенду отримав наступні земельні ділянки: 7421480400:05:000:0344; 7421480400:05:000:0517; 7421480400:05:000:0434; 7421480400:05:000:0884; 7421480400:05:000:0337; 7421480400:05:000:0334; 7421480400:05:000:0417; 7421480400:05:000:0386; 7421480400:05:000:0423; 7421480400:05:000:0431; 7421480400:05:000:0351; 7421480400:05:000:0418; 7421480400:05:000:0424; 7421480400:05:000:0405; 7421480400:05:000:0419; 7421480400:05:000:0389; 7421480400:05:000:0324; 7421480400:05:000:0303; 7421480400:05:000:0414; 7421480400:05:000:0336; 7421480400:05:000:0340; 7421480400:05:000:0352; 7421480400:05:000:0305; 7421480400:05:000:0300; 7421480400:05:000:0413; 7421480400:05:000:0317; 7421480400:05:000:0350; 7421480400:05:000:0349; 7421480400:05:000:0422; 7421480400:05:000:0406; 7421480400:05:000:0432; 7421480400:05:000:0355; 7421480400:05:000:0415; 7421480400:05:000:0343; 7421480400:05:000:0447; 7421480400:05:000:0325; 7421480400:05:000:0410; 7421480400:05:000:0382; 7421480400:05:000:0521; 7421480400:05:000:0508; 7421480400:05:000:0425; 7421480400:05:000:0442; 7421480400:05:000:0385; 7421480400:05:000:0347; 7421480400:05:000:0416; 7421480400:05:000:0329; 7421480400:05:000:0387; 7421480400:05:000:0443; 7421480400:05:000:0326; 7421480400:05:000:0428; 7421480400:05:000:3004; 7421480400:05:000:0610; 7421480400:05:000:0549; 7421480400:05:000:0441; 7421480400:05:000:0408; 7421480400:05:000:0524; 7421480400:05:000:0304; 7421480400:05:000:0537; 7421480400:05:000:0512; 7421480400:05:000:0532; 7421480400:05:000:0513.

Відповідно до п. 14 - 15 Договору суборенди. Земельні ділянки передаються в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельних ділянок – землі сільськогосподарського призначення.

Положеннями п. 26 Договору суборенди встановлено, що Суборендар зобов’язаний здійснити державну реєстрацію речового права суборенди самостійно та за власний рахунок.

Відповідно до п. 10 Договору суборенди, Орендна плата сплачується в наступному порядку: 10 % сплачується протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації речового права суборенди договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Агропромислового комплексу “Старосільський”; 90 % сплачується після збирання врожаю Суборендарем, але не пізніше 02.12.2024 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Агропромислового комплексу “Старосільський”.

Відповідно до положень п. 26 Договору суборенди, обов’язком Суборендаря є своєчасно сплачувати платежі, які зазначені в п. 10 Договору суборенди.

Загальний розмір орендної плати становить 832 818, 99 грн.

Станом на 02.12.2024 Відповідач не здійснив оплату Позивачу орендної плати, у зв’язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість.

04.12.2024 Позивач на адресу Відповідача направив Вимогу про сплату орендної плати за вих. № 02-01/122-128.

Відповідач 16.12.2024 за вих. № 77 надіслав на адресу позивача відповідь на вимогу про сплату орендної плати, якою відмовлено у задоволенні вимоги, з чого вбачається, що вирішення питання оплати орендної плати можливе виключно в судовому порядку.

Суборендар не виконав обов’язок по своєчасній сплаті орендної плати, а тому у Фермерського господарства “СВ Зоряне” перед Агропромисловим комплексом “Старосільський” існує заборгованість у розмірі 832 818, 99 грн.

Відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як зазначено Позивачем у позовній заяві, 12 липня 2024 року між АК “Старосільський” та ФГ “СВ Зоряне” підписані договори суборенди землі, відповідно до яких орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться поза межами населених пунктів на території Чернігівського району Чернігівської області і перебувають в користуванні Орендаря на підставі договорів оренди.

Відповідно до зазначених договорів суборенди, Суборендар в суборенду отримав наступні земельній ділянки: 7421480400:05:000:0344, 7421480400:05:000:0517, 7421480400:05:000:0434, 7421480400:05:000:0884, 7421480400:05:000:0337, 7421480400:05:000:0334, 7421480400:05:000:0417, 7421480400:05:000:0386, 7421480400:05:000:0423, 7421480400:05:000:0431, 7421480400:05:000:0351, 7421480400:05:000:0418, 7421480400:05:000:0424, 7421480400:05:000:0405, 7421480400:05:000:0419, 7421480400:05:000:0389, 7421480400:05:000:0324, 7421480400:05:000:0303, 7421480400:05:000:0414, 7421480400:05:000:0336, 7421480400:05:000:0340, 7421480400:05:000:0352, 7421480400:05:000:0305, 7421480400:05:000:0300, 7421480400:05:000:0413, 7421480400:05:000:0317, 7421480400:05:000:0350, 7421480400:05:000:0349, 7421480400:05:000:0422, 7421480400:05:000:0406, 7421480400:05:000:0432, 7421480400:05:000:0355, 7421480400:05:000:0415, 7421480400:05:000:0343, 7421480400:05:000:0447, 7421480400:05:000:0325, 7421480400:05:000:0410, 7421480400:05:000:0382, 7421480400:05:000:0521, 7421480400:05:000:0508, 7421480400:05:000:0425, 7421480400:05:000:0442, 7421480400:05:000:0385, 7421480400:05:000:0347, 7421480400:05:000:0416, 7421480400:05:000:0329, 7421480400:05:000:0387, 7421480400:05:000:0443, 7421480400:05:000:0326, 7421480400:05:000:0428, 7421480400:05:000:3004, 7421480400:05:000:0610, 7421480400:05:000:0549, 7421480400:05:000:0441, 7421480400:05:000:0408, 7421480400:05:000:0524, 7421480400:05:000:0304, 7421480400:05:000:0537, 7421480400:05:000:0512, 7421480400:05:000:0532, 7421480400:05:000:0513.

У відповідності до п. 8 Договорів суборенди землі від 12.07.2024, договори укладено до 30.12.2024. Право суборенди земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно п. 9, 10 Договорів суборенди землі від 12.07.2024 орендна плата за весь строк дії договору сплачується Суборендарем у грошовій формі. Орендна плата сплачується в такому порядку: 10 % сплачується протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації речового права суборенди договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок АК “Старосільський”; 90 % сплачується після збирання врожаю Суборендарем, але не пізніше 02.12.2024 шляхом перерахування грошових коштів АК “Старосільський”.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України “Про оренду землі” право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Після підписання вказаних договорів ФГ “СВ Зоряне” звернулося до держаного реєстратора речових прав на нерухоме майно для проведення реєстрації речового права суборенди на зазначені земельні ділянки, однак у проведенні державної реєстрації права суборенди було відмовлено, оскільки рішенням приватного виконавця Приходька Ю.М. 13.04.2024 накладено арешт на право оренди вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать АК “Старосільський”.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України “Про оренду землі” передбачено право орендаря передавати орендовану ним земельну ділянку в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України “Про оренду землі”.

Положеннями ч. 2 ст. 135 ЗК України передбачено можливість під час примусового виконання судових рішень звернення державним (приватним) виконавцем як на земельні ділянки, так і право на них, в тому числі і на право оренди в порядку, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021 № 1423-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: “5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством”.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки” від 02.05.2023 № 3065-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: “5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством”.

Таким чином, наведеними змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати (в т. ч. передавати в суборенду), передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження” до заходів з примусового виконання судового рішення віднесено звернення стягнення на інше майно боржника, зокрема на його майнові права, в тому числі якщо вони належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, з комплексного аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що означеним Законом передбачено можливість застосування заходів примусового виконання рішень щодо майнових прав.

Статтею 34 Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

За змістом статей 177, 178 ЦК України майнові права є об’єктами цивільних прав, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

У відповідності до змісту п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності.

Враховуючи те, що орендар-боржник згідно із змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, набув право відчужувати (в т. ч. передавати в суборенду), передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, то враховуючи обсяг його прав, можна дійти висновку про те, що приватний виконавець має право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Статтею 56 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 6 ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження” порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Таким чином, не дивлячись на те, що законодавством було розширено права орендаря та надано можливість передачі земельних ділянок у суборенду без погодження з власником земельних ділянок, однак накладення арешту на право оренди земельних ділянок АК “Старосільський” унеможливило їх передачу в суборенду ФГ “СВ Зоряне”.

До того ж, згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/1114/24 (провадження № 26/29/24) відкрито провадження у справі про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський” та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення, зокрема, про передачу майна в оренду.

Договори суборенди укладені між АК “Старосільський” та ФГ “СВ Зоряне” укладені 12 липня 2024 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство Позивача та введення процедури розпорядження майном.

На момент укладання АК “Старосільський” договорів суборенди землі з ФГ “СВ Зоряне”, Агропромисловим кооперативом “Старосільський” було укладено договори суборенди з третьою особою - ТОВ “АГРОАЛЬЯНС-2009”.

Перебування земельних ділянок у суборенді ТОВ “Агроальянс-2009” та неможливість зареєструвати право суборенди в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, перешкоджало ФГ “СВ Зоряне” користуватися спірними земельними ділянками.

На підставі матеріалів справи, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна, право суборенди на земельні ділянки з вище кадастровими номерами 21.08.2024 зареєстровано за ТОВ “Агроальянс-2009” на підставі договорів суборенди земельної ділянки від 11.09.2023 строком на 3 роки до 2027 року.

Тобто, на момент укладання договорів суборенди між ФГ “СВ Зоряне” та АК “Старосільский” (12 липня 2024 року) спірні земельні ділянки вже перебували у суборенді ТОВ “Агроальянс-2009” на підставі укладених з АК “Старосільський” договорів суборенди від 11 вересня 2023 року (право зареєстровано 21.08.2024).

Таким чином, зважаючи на те, що строк дії договору починає перебіг з моменту укладання договору, а не реєстрації речового права, якщо тільки сторони не домовились про інше, то у Позивача було відсутнє право на передачу земельних ділянок в суборенду ФГ “СВ Зоряне”, а відповідне право суборенди на спірні земельні ділянки у Відповідача не виникло, оскільки відповідне право з 11.09.2023 належало ТОВ “Агроальянс-2009” та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на день подання позовної заяви належить ТОВ “Агроальянс-2009”.

Укладання АК “Старосільський” 12.07.2024 договорів суборенди з ФГ “СВ Зоряне” вчергове вказує на недобросовісну поведінку Позивача, оскільки йому достеменно було відомо про передачу відповідного права ТОВ “Агроальянс-2009”. Оскільки документів укладання договорів передано не було.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (п. 6 ст. 3 ЦК).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 596/2472/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.11.2025 по справі № 908/1114/24 (908/2261/25) визнано недійсними Договори суборенди землі б/н від 12 липня 2024 року, укладені між Фермерським господарством “СВ Зоряне” (суборендар) та Агропромисловим кооперативом “Старосільський” (орендар) щодо земельних ділянок.

Крім того, позовна заява не містить розрахунку суми орендної плати, яку заявляє до стягнення Позивач з Відповідача, а тому не зрозуміло за користування якими саме земельними ділянками АК “Старосільський” заявляється до стягнення 832 818, 99 грн.

Отже, дії АК “Старосільський” з укладання договорів суборенди землі з ФГ “СВ Зоряне” на той час, коли діяли договори суборенди з ТОВ “Агроальянс-2009”, свідчать про нечесну ділову практику та суперечливу поведінку.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

Обов’язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1 - 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи те, що, на право оренди земельних ділянок АК “Старосільський” було накладено арешт (з 13.04.2024); спірні земельні ділянки перебували у суборенді ТОВ “Агроальянс-2009” (з 11.09.2023 по теперішній час); укладення договорів суборенди з ФГ “СВ Зоряне” вчинено після введення процедури розпорядження майном боржника без погодження з розпорядником майна; ФГ “СВ Зоряне” не приступило до фактичного використання вказаних земельних ділянок, то право суборенди у Відповідача не виникло, а тому стягнення орендної плати у сумі 832 818,99 є безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин, суд знаходить підстави для відмови у задоволені позовної заяви.

Судові витрати згідно ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи про банкрутство Агропромислового кооперативу “Старосільський” по справі № 908/1114/24 (908/139/25).