До уваги сторін у справі № 908/2973/25

01 грудня 2025, 09:57

номер провадження справи 24/144/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025 Справа № 908/2973/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2973/25

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ” (вул. Індустріальна, буд. 83, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72316, код ЄДРПОУ: 20494665)

про стягнення 241 516,44 грн

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ” про стягнення з відповідача 241516,44 грн, яка складається з 86 363,63 грн – заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року, 82 696,13 грн – 15 % річних за період з 26.03.2019 по 12.08.2025 та 72 456,68 грн - інфляційних втрат за період з 26.03.2019 по 31.07.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.09.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2973/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо оплати поставленої у лютому 2019 року електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2973/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/144/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 13.10.2025.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкладено розгляд справи на 17.11.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 17.11.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Правова позиція позивача викладена у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, офіційне місцезнаходження ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ», відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є м. Мелітополь, Запорізька обл., 72316.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, м. Мелітополь Запорізької області знаходиться під тимчасовою окупацією з 25.02.2022.

Згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» діяльність Мелітопольської дирекції Укрпошти на тимчасово окупованій території тимчасово призупиняється згідно з наказом з 1 липня 2022 року.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвала Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2973/25 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 17.11.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» виконує функції постачальника «останньої надії» (далі - Постачальник, ДПЗД «Укрінторонерго», позивач), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ).

Частиною 6 статті 64 Закону «Про ринок встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір), що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання.

До умов вищезазначеного Договору та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» (Споживач).

ТОВ «СПЕЦМОНТАЖШНОВАЦІЯ», перебувало на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії згідно даних отриманих від Оператора системи розподілу - Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» протягом січня - лютого 2019 року.

Законодавством України, зокрема положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальпика або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу ІІІ ПРРЕЕ).

Зокрема, ще з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону про ринок, ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна, пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 64 Закону, постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Положеннями пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Пунктом 3.2.1 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.

Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно.

Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій.

При цьому, відповідно до положень частини восьмої статті 64 Закону постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Так, Договір розміщений на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» у вільному доступі, відповідає Типовому договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є додатком 7 до ПРРЕЕ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

Так, абзацом першим пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до них Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до положень пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 6.2.3. глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до положень статті 64 Закону, яка кореспондується з умовами, що зазначені «Комерційній пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичною постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається па підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Разом з тим, відповідно до пункту 8.23. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду віл 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 - у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

При цьому, вищевикладена позиція також підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, від 19.10.2023 у справі № 910/11817/22 та від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22.

Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Крім того, п. 8.27 ВС КГС в постанові від 20.09.2021 у справі № 910/8959/20 визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливість реальних договорів визначена частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Виходячи з вищенаведеного, Комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до Договору та є укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14.-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, Комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до Договору, укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу, та які в свою чергу відповідно до вимог законодавства оприлюднені на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (в тому числі і попередні).

Окрім того, положеннями пункту 3.1.9 глави 3.1. розділу III ПРРЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону встановлено, що електропостачальник має право на своєчасно та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, то зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. глави 5 Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Умовами Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018, що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено, що орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до розділу «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»» Змін № 1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», оригінал Акту купівлі-продажу електричної енергії у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача. Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу електричної енергії в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника.

У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу електричної енергії у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Положеннями статті 45 Закону про ринок встановлено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, відповідно до пункту 5 та 9 частини третьої статті 46 Закону про ринок оператор системи розподілу зобов'язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує всю необхідну інформацію про споживачів, які стали споживачами підприємства від оператора системи розподілу, який зобов'язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики.

Так, АТ «Запоріжжяобленерго» визначено як ОСР згідно реєстру суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП.

За даними АТ «Запоріжжяобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку, починаючи з 01.01.2019 ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії», що підтверджується листом АТ «Запоріжжяорбленерго» від 30.01.2019 вих. № 007-52/1362.

Позивач повідомляє, що ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання)), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Тобто, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) (ДПЗД «Укрінтеренерго» не має доступу до вимірювальних приборів).

Відтак, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримало від ОСР дані (звіт) про фактичне споживання – ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» електричної енергії постачальника «останньої надії» протягом січня - лютого 2019 року в загальній кількості 56 180,00 кВт*год.

Крім того, вищезазначені дані (звіт) про фактичне споживання електричної енергії відповідачем протягом січня та лютого 2019 року, підтверджуються відповідним листом АТ «Запоріжжяобленерго» щодо даних комерційного обліку від 12.08.2025 вих. №007.2-66/4758, в якому ОСР зазначає, що: «... ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснило постачання електричної енергії споживачу ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 20494665) в запитуваному періоді. Обсяг споживання електричної енергії споживача ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 20494665): січень 2019 року - 28 810 кВт*год.; лютий 2019 року - 27 370 кВт*год.

На виконання зазначеного Договору ДПЗД «Укрінтеренерго», на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» за даними отриманими від оператора системи розподілу АТ «Запоріжжяобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415), відповідачу позивачем виставлено:

рахунок №000020494665/07/001/03262 від 09.02.2019 та Акт №000340 від 31.01.2019 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - січень 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 28 810,00 кВт.*год. на загальну суму 90 907,42 грн (з ПДВ), які 13.02.2019 року були надіслані на поштову адресу відповідача та отримані останнім 18.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання за довіреністю;

рахунок №000020494665/07/002/05487 від 13.03.2019 та Акт №001874 від 13.03.2019 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - лютий 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 27 370,00 кВт.*год. на загальну суму 86 363,63 грн (з ПДВ), які були надіслані на поштову адресу відповідача та отримані останнім 18.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання за довіреністю.

Отже, обсяг спожитої відповідачем електроенергії за Договором у постачальника «останньої надії» протягом січня - лютого 2019 року становить 56 180,00 кВт*год на загальну суму 177 271,05 грн.

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам, зокрема електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи), а також дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв'язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії..

Відповідач частково оплатив позивачу заборгованість за січень 2019 року у розмірі 90 907,42 грн згідно Виписки по рахунку в АТ «Ощадбанк» станом на 20.02.2019.

Таким чином, ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» з урахуванням часткової оплати має заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за споживання електричної енергії у розмірі 86 363,63 грн.

З метою досудового врегулювання спору ДПЗД «Укрінтеренерго» 30.05.2019 направило на поштову адресу ТОВ «СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ» претензію-вимогу на суму 86 363,63 грн від 15.05.2019 вих. №44/11-000389 з додатками, яка була отримана відповідачем 06.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання за довіреністю.

Станом на день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідачем не була погашена у повному обсязі.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. ч. 7, 11 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції станом на 01.01.2019), умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

27.12.2018 позивач оприлюднив на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційну пропозицію для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відповідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Отже, між сторонами було укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” з комерційною пропозицією у редакції, що були розміщені на офіційному сайті позивача у мережі Інтернет.

Умови публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» - позивача відповідають умовам Типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджений Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Як слідує з матеріалів справи, рахунки на оплату спожитої у січні та лютому 2019 року електроенергії не були оплачені відповідачем у повному обсязі. Відтак, заборгованість складає 86363,63 грн.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, обставину постачання відповідачу у січні-лютому 2019 року електроенергії ДП “УКРІНТЕРЕНЕРГО”, як постачальником “останньої надії”, не заперечив.

Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині сплати заборгованості за поставлену електричну енергію до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 86363,63 грн підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період з квітня 2019 року по липень 2025 включно на суму боргу 72456,58 грн.

Розрахунок інфляційних втрат судом перевірений та визнається арифметично правильним. З відповідача на користь позивача стягується сума 72456,68 грн інфляційних втрат.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Положеннями пункту 4.17 розділу IV ПРРЕЕ встановлено, що за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Суд звертає увагу, що можливість наявності інших платежів (норма не містить їх конкретизації) прямо передбачено положеннями ПРРЕЕ, та може бути врегульована як законодавством так і Договором.

Так, відповідно до «Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, а саме положеннями розділу «Додаткові зобов'язання Споживача», було встановлено збільшення розміру процентів до 15% від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання, яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, нарахування 15% річних прямо передбачено у Комерційній пропозиції № 2, що є невід'ємним додатком до Договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 (провадження № 14-48цс21) сформульовано правовий висновок про те, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга та третя статті 6 ЦК України). Ці приписи визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором. За змістом частини третьої статті 6 ЦК України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства та не можуть відступати від імперативних його положень.

Позивач на суму боргу (86363,63 грн) нарахував 15% річних у розмірі 82696,13 грн за період з 26.03.2019 по 12.08.2025.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий суду розрахунок пред’явленої до стягнення суми 15% річних, суд установив, що розрахунок здійснено правильно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 82696,13 грн 15% річних підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3622,75 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦМОНТАЖІННОВАЦІЯ” (вул. Індустріальна, буд. 83, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72316, код ЄДРПОУ 20494665) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 19480600) – 86363 (вісімдесят шість тисяч триста шістдесят три) грн 63 коп. – заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок IBAN UA 523226690000026038300011485 в АТ «Ощадбанк»; 82696 (вісімдесят дві тисячі шістсот дев’яносто шість) грн 13 коп. 15 % річних та 72456 (сімдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят шість) грн 68 коп. інфляції на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2025.

Суддя Т.А. Азізбекян