До відома сторін у справі № 908/2055/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача-1 Фермерського господарства “ОРСА” (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; ідентифікаційний код юридичної особи 37997222; e-mail

До відома сторін у справі № 908/2055/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача-1 Фермерського господарства “ОРСА” (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; ідентифікаційний код юридичної особи 37997222; e-mail: ORSA2012@ukr.net); до відповідача-2 Глухарєва Олексія Олександровича, 18.10.1958 р.н. (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; РНОКПП: 2147501816; e-mail: ORSA2012@ukr.net)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27.11.2025                                                                            Справа №908/2055/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання – Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ВП: 02760363)

до відповідача-1: Фермерського господарства “ОРСА” (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; ідентифікаційний код юридичної особи 37997222; e-mail: ORSA2012@ukr.net)

до відповідача-2: Глухарєва Олексія Олександровича, 18.10.1958 р.н. (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; РНОКПП: 2147501816; e-mail: ORSA2012@ukr.net)

про стягнення солідарно 1   500   000,00 грн,

 

за участю представників учасників справи:

від позивача: Плескачова Тетяна Василівна (в залі суду) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП001824 від 27.09.2018, довіреність №19/4-02/16 від 14.01.2025;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився.

 

 

РУХ СПРАВИ.

03.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”(скорочене найменування – АТ “ОЩАДБАНК”) в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”до відповідачів – Фермерського господарства “ОРСА” (скорочене найменування – ФГ “ОРСА”), та Глухарєва Олексія Олександровича про стягнення солідарно простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 в розмірі 1   500   000,00 грн. Судові витрати у справі в розмірі просить покласти на відповідачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справу №908/2055/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 08.07.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо відповідача – Глухарєва Олексія Олександровича.

Оскільки у встановлений строк відповіді від Мінсоцполітики не надійшло, 01.08.2025 судом повторно здійснено запит.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі №908/2055/25; присвоєно справі номер провадження 3/152/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 23.09.2025 о 12:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено підготовче судове засідання до 16.10.2025 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 16.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.11.2025 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 12.11.2025 розгляд справи відкладено у зв’язку зі знеструмленням електричних мереж Господарського суду Запорізької області до 27.11.2025 о 12:00 год.

У судовому засіданні 27.11.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою системи “Акорд”.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Повноважний представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з’явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 135), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355.

Судом до матеріалів справи долучено відповідь №1547150 від 08.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 136), з якого вбачається, що місцем реєстрації відповідача-2 є: вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355.

Також, судом отримана відповідь №1761954 від 11.09.2025 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщену особу, з якої вбачається що стосовно відповідача-2 довідки ВПО відсутні (а.с. 152).

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 72355.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Семенівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080250000043914).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщувалися 01.09.2025, 25.09.2025, 16.10.2025, 14.11.2025.

Судом встановлено, що відповідач-1 укладаючи договір кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 у своїх контактних даних зазначив наступну адресу електронної пошти: ORSA2012@ukr.net, а отже зазначивши їх договорі фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Відповідач-2 є керівником відповідача-1, тому має доступ до електронної пошти відповідача-1.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачам на вказану адресу електронної пошти (а.с. 12-13). Отже, з направленням позивачем копії позовної заяви з додатками на вказану адресу електронної пошти та виходячи з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів (ORSA2012@ukr.net) ухвал суду від 01.09.2025, 23.09.2025, 16.10.2025 та 12.11.2025. Електронні документи (ухвали суду) доставлено до електронної скриньки відповідачів, що підтверджується відповідними довідками програмного забезпечення – комп’ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”, які долучено до матеріалів справи.

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі № 990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідачів та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у  статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідачів.

У судовому засіданні 27.11.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.11.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем-1 у передбачений термін кредиту, оформленого договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 забезпеченим гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020, та не виконанням відповідачем-2 умов договору поруки №1 від 17.06.2021.

Позивачем були направлені відповідачам (на адресу електронної пошти) повідомлення про виникнення простроченої заборгованості перед державою на суму 1   500   000,00 грн та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії та договором поруки в розмірі частини обов`язку, що виконаний Гарантом та вимогою погасити заборгованість у встановлений строк, яка Поручителем та Боржником не була виконана. Позивач у позові вказує, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта Банк уповноважений на стягнення простроченої заборгованості перед державою.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачі-1, 2 відзиву на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі-1, 2 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 в розмірі 1   500   000,00 грн, забезпеченим гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками (чи наявні підстави для солідарного виконання грошового зобов`язання), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (Банк, позивач у справі) та ФГ “OPCA” (Позичальник, відповідач-1 у справі) 17.06.2021 укладено договір кредитної лінії №1120 (далі – Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктами 3.1, 3.2 Кредитного договору визначено, що сума максимального ліміту кредитування становить 3   000   000,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16 грудня 2023 року.

У пункті 3.3. договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

До 15.08.2023 (включно) – діючий ліміт 3   000   000,00 грн;

16.08.2023 – 15.09.2023 (включно) – діючий ліміт 2   400   000,00 грн;

16.09.2023 – 15.10.2023 (включно) – діючий ліміт 1   800   000,00 грн;

16.10.2023 – 15.11.2023 (включно) – діючий ліміт 1   200   000,00 грн;

16.11.2023 – 16.12.2023 (включно) – діючий ліміт 600   000,00 грн.

Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у пункті 3.5.1 Кредитного договору, відповідно до змісту якого визначено, що Позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною та розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування із застосування формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:

БПС – розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

індекс UІRD(3m) – Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;

Маржа – доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

Пунктом 3.5.2 Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1 цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,8% процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов’язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп.3.5.3 цього Договору.

Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.5.1 цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору по повного виконання Позичальником зобов’язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на “ 01” січня, “ 01” квітня, “ 01” липня та “ 01” жовтня відповідного року (п. 3.5.3 Кредитного договору).

Згідно з підпунктами 3.16.1, 3.16.2.1 пункту 3.16 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якої включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу – в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу – у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом.

Проценти нарахованої за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії Договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем.

Умовами пункту 3.6. Договору також встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Порядку, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором кредитної лінії в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору;

- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором кредитної лінії проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 (три цілих) процента річних;

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальником компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в пункті 3.19. Договору, або позичальником у випадках та у строки визначені Договором.

Відповідно до п. 3.7. Договору Позичальник сплачує Банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,375 (нуль цілих триста сімдесят п’ять тисячних) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9. Договору).

Пунктом 3.11. Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3. цього договору (підпункт 3.11.1. Договору).

За умовами пп. 4.3.1. Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.

У відповідності до пп. 4.3.2. Договору Позичальник зобов'язався також у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 8.6. Кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.2.7. додаткового договору №1 до договору кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 встановлено, що в доповнення до інших комiciйних винагород Позичальник сплачує Банку комісійну винагороди за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантій. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0.1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування. помножений на ставку індивідуальної гарантії,станом на останній банківський день кожного місяця / останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше15числа місяця, наступного за звітним.

Виконання позичальником зобов'язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році” (надалі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 “Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році” (надалі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені   Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - Гарант) та АТ “Ощадбанк” (далі - Бенефіціар) укладений Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - Договір гарантії).

За умовами п. 2.1 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Пункт 2.7 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до п. 5.5 Договору гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

Робота зі стягнення з Принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться Бенефіціаром на підставі Порядку №1151, ст. 6-1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” та цього договору (пункт 6.6. Договору гарантії).

Також, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та Глухарєвим Олексієм Олександровичем був укладений договір поруки № 1 від 17.06.2021.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладення, у т.ч. того, що виникне в майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов пунктів 1.1., 2.1. Договору Банк надав Позичальнику кредит перерахувавши 21.07.2021 – 1   500   000,00 грн, 02.09.2021 – 500   000,00 грн, 13.09.2021 – 1   000   000,00 грн (всього 3   000   000,00 грн) на поточний рахунок Позичальника.

З 21.07.2022 Позичальник не здійснив плановий платіж траншу, чим порушив вимоги пп. 3.11.1. (не здійснив погашення основної суми боргу за кожним траншем, в строк не пізніше піж на 365 календарний день з моменту отримання такого траншу), а також допустив прострочення заборгованості за процентами, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 2.7. Договору гарантії, внаслідок чого 13.09.2022 на рахунку Позичальника UA693139570000020633000238536 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом в загальній сумі 3   000   000,00 грн.

Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений п.п. 3.11.1, 3.16 Договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 Договору правом на відкликання кредиту та 26.09.2023 направив Позичальнику (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 3   736   091,09 грн. Вказана вимога АТ “Ощадбанк” була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.

26.09.2023 позивачем було направлено відповідачу-1 (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту №10003-23/61264/2023, в якій зазначено, що станом на 25.09.2023 за Договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021 існує прострочена заборгованість за кредитом у сумі 3   000   000,00 грн, за процентами у сумі 735   091,09 грн, за комісіями у розмірі 1000,00 грн, та вимагається не пізніше 25 банківських днів сплатити вказану заборгованість.

03.10.2023 Відповідач-1 надав відповідь на вимогу про відкликання кредиту №10003-23/61264/2023 від 26.09.2023, в якій зазначив, що ФГ “ОРСА” призупинило свою діяльність по причині перебування господарства на території Мелітопольського району Запорізької області, відсутності інтернету та стаціонарного/мобільного зв’язку, відділень українських банків тощо.

У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ “Ощадбанк” в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 Договору гарантії звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою №70/4-01/1502 від 06.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 1   500   000,00 грн.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 02.01.2024 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 1   500   000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1 Договору гарантії Банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ФГ “ОРСА” перед державою в сумі 1   500   000,00 грн.

08.07.2024 позивачем були направлені відповідачу-1 та відповідачу-2 на адресу електронної пошти повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання.

23.12.2024 позивачем на електронну пошту відповідача-2 була направлена вимога про виконання зобов’язання, забезпеченого порукою №55/5.4-02/156129/2024.

Також 23.12.2024 на електронні пошти відповідачів були направлені повідомлення про перехід прав кредитора.

Неналежне виконання ФГ “ОРСА” зобов’язань за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021, а також невиконання Глухарєвим Олексієм Олександровичем (Поручителем) зобов’язань за договорами поруки 1 від 17.06.2021 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 1   500   000,00 грн заборгованості перед державою за Договором, яка виникла 02.01.2024 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією.

Доказів погашення суми позову Відповідачі на час розгляду справи суду не надали, обставини позову щодо нарахування спірних сум - не спростували.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Приписами статей   626   та   627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до   статті 6 цього Кодексу   сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір кредитної лінії №1120 від 17.06.2021.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував Позичальнику кредитні  кошти у розмірі 3   000   000,00 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту у строк передбачений п. 3.11.1. Договору, що підтверджується виписками по рахунку, наданими позивачем до матеріалів справи та не спростовано відповідачем.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Передбачений договором кредитної лінії № 1120 від 17.06.2021 строк повернення кредиту закінчився 16.12.2023.

02.01.2024 Гарант за договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 здійснив на користь позивача сплату за гарантією суми1   500   000,00 грн. Отримані кошти Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ФГ “ОРСА” за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021.

Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Відповідно до ч. 2   ст. 346 ГК України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

У п. 15¹ ч. 1   ст. 2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття “гарантійне зобов`язання”, яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п. 4   ст. 116 Конституції України   Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає   постанови   і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч. 1   ст. 117 Конституції України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20   Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст.   5, ч. 1 ст.   6 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3   ст. 17 Бюджетного кодексу України   державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

У разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб`єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому   законом   порядку (ч. 8   ст. 17 БК України).

При цьому прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).

Статтею 6-1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено аналогічні положення та установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5   000   000 тисяч гривень можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом.

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році”   на рівні агента в особі акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому   постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 “Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році”, на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.

Постановою №1317 АТ “Ощадбанк” включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1   000   000   000 грн.

Відповідно до   ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”   та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства “Державний ощадний банк”, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261, АТ “Ощадбанк” є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ “Ощадбанк” оформлений шляхом укладення договору №13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.

Згідно з п. 6.2 вказаного Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 6-1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку №1151 та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами;

Отже, з наведеного вище слідує, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:

1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов`язань за Кредитним договором, надане Гарантом на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №1151, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;

2) в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов`язку, що була виконана Гарантом) перейшли права кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;

3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційно ставці гарантії.

За таких обставин, повноваження АТ “Ощадбанк” щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають закону, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ “Ощадбанк”.

Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед державою розмірі 1   500   000,00 грн за тілом кредиту.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 у розмірі 1   500   000,00 грн за тілом кредиту є обґрунтованими.

Щодо солідарного обов’язку відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки №1 від 17.06.2021.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договору поруки № 1 від 17.06.2021.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №1 від 17.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом перед державою в розмірі у розмірі 1   500   000,00 грн, станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором кредитної лінії 31120 від 17.06.2021 (а.с.20-39), договором поруки №1 від 17.01.2021 (а.с.40-51), заявою на участь у програмі “Доступні кредити 5-7-9%” (а.с.52-54), заявою на отримання кредиту (а.с. 55-57), договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 ( а.с. 58-67), випискою порахункам ФГ “Орса” (а.с.74- 95), вимогою про сплату за гарантією (а.с.97), вимогою про відкликання кредиту (а.с.97- 98), відповіддю на вимогу про відкликання кредиту (а.с.99), повідомленням про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання (а.с.100-103), вимога про виконання зобов’язання, забезпеченого порукою (а.с.104-106), повідомлення про перехід прав кредитора (а.с.107-111), розрахунком заборгованості (а.с.17-19).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення порівну з відповідачів 1, 2 на користь позивача.

Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір складає 22   500,00 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами по 11   250,00 грн.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст.   73,   74,   123,   129,   232,   233,   236-241,   326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства “ОРСА” (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; ідентифікаційний код юридичної особи 37997222) та Глухарєва Олексія Олександровича, 18.10.1958 р.н. (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; РНОКПП: 2147501816) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” суму 1   500   000,00 (один мільйон п’ятсот тисяч гривень 00 копійок) простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №1120 від 17.06.2021, укладеним між Фермерським господарством “ОРСА” та Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, та залученим під державну гарантію на портфельній основі. Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства “ОРСА” (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; ідентифікаційний код юридичної особи 37997222) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” суму 11   250,00 (одинадцять тисяч двісті п’ятдесят гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Глухарєва Олексія Олександровича, 18.10.1958 р.н. (вул. Підгірна, буд. 19а, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355; РНОКПП: 2147501816) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” суму 11   250,00 (одинадцять тисяч двісті п’ятдесят гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.12.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                                                  С.І. Педорич