До відома ФГ “Брат” та Овчаренка Сергія Володимировича (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103) про винесення рішення у справі № 908/2738/25

26 грудня 2025, 11:35

номер провадження справи 17/107/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2025 справа № 908/2738/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2738/25

за позовною заявою: акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а

до відповідача-1: фермерського господарства “Брат”, 71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103

до відповідача-2: Овчаренка Сергія Володимировича, 71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103

про стягнення 6 282 087,21 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

01.09.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 01.09.25 акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (далі АТ “Райффайзен Банк”) з вимогами до фермерського господарства “Брат” (надалі ФГ “Брат”, відповідач-1) та до Овчаренка Сергія Володимировича (далі Овчаренко С.В., відповідач-2) про стягнення 6 282 087,21 грн, з яких: 4 059 250,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 2 222 837,21 грн – заборгованість за відсотками.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.25 вказану позовну заяву визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Також 01.09.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” від акціонерного товариства “Райффайзен Банк” надійшла заява за вих. від 01.09.25 про забезпечення позову у справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.25 заяву про забезпечення позову визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.09.25 судом задоволено заяву АТ “Райффайзен Банк” про вжиття заходів забезпечення у справі № 908/2738/25. Вирішено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Овчаренку Сергію Володимировичу (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, ідентифікаційний № 2789913052, 20.05.1976 р.н.), а саме: квартиру загальною площею 51,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна (стара назва вул. Героїв Сталінграду), буд. 34, кв. 99, реєстраційний № 1223077123101 – до вирішення справи № 908/2738/25 по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 08.09.25 по справі № 908/2738/25 позовну заяву АТ “Райффайзен Банк” за вих. від 01.09.25 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій письмово уточнити місцезнаходження відповідачів 1 та 2.

17.09.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява за вих. від 17.09.25 про усунення недоліків позовної заяви, в якій представником позивача зазначено вірну (повну) юридичну адресу відповідачів 1 та 2.

Враховуючи перебування судді Корсуна В.Л. у відпустці в період з 15.09.25 по 26.09.25 включно, заяву представника АТ “Райффайзен Банк” за вих. від 17.09.25 про усунення недоліків позовної заяви розглянуто 29.09.25 (перший робочий день після відпустки).

Ухвалою від 29.09.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2738/25. Підготовче судове засідання призначено на 21.10.25 о 10 год. 00 хв.

02.10.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява з проханням до суду забезпечити проведення підготовчого засідання, яке призначене на 21.10.25 о 10 год. 00 хв., а також всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції по справі № 908/2738/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 03.10.25 судом залишено без задоволення вказану заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд” 02.10.25) з підстав викладених в тексті такої ухвали.

20.10.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання з проханням до суду відкласти підготовче засідання по справі № 908/2738/25 та визнати явку представника позивача не обов’язковою для наступних судових засідань задля надання позивачу можливості звернутись повторно із заявою про участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представники сторін в судове засідання 21.10.25 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши в засіданні 21.10.25 клопотання представника позивача (сформоване в системі “Електронний суд” 20.10.25) про відкладення підготовчого засідання та визнання явки представника позивача не обов’язковою для наступних судових засідань в режимі відеоконференції, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання представника позивача в частині визнання явки представника позивача не обов’язковою для наступних судових засідань в режимі відеоконференції з підстав викладених в тексті ухвали суду від 21.10.25.

Ухвалою від 21.10.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 29.12.25 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/2738/25 на 04.11.25 об 11 год. 30 хв.

03.11.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява з проханням до суду провести розгляд справи № 908/2738/25 без участі позивача та те, що позивачем надано до справи все листування між сторонами та про відсутність іншого листування.

Представники сторін в судове засідання 04.11.25 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 04.11.25 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.25 о 10 год. 30 хв.

Представники сторін в судове засідання 25.11.25 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 25.11.25 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 10.12.25 о 10 год. 30 хв.

Представники сторін в судове засідання 10.12.25 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 10.12.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення без оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Позивач, (його представник (ки)) в судові засідання жодного разу не з’явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до законодавства.

При цьому, 03.11.25 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява, з проханням до суду провести розгляд справи № 908/2738/25 без участі позивача. Крім того, представник позивача зазначає, що позивачем надано до справи всі матеріали та документи і підтримує позовні вимоги викладені в позовній заяві за вих. від 01.09.25.

Відповідачі 1 та 2 (їх представник (ки)) в судові засідання жодного разу не з’явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомили.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідачів1 та 2 до суду не надійшли.

Відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі (29.09.25), місцезнаходженням відповідачів 1 та 2 є: 71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонують відділення АТ “Укрпошта”.

У зв’язку із вказаним, відповідачі 1 та 2 були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення вищенаведених ухвал Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2738/25 на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі “Громадянам. Оголошення про виклик”.

Згідно з ч. 1 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач (і) вважається (ються) повідомленим (ми) про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12¹ наведеного вище Закону, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою (лами) суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача (ів) з дотриманням встановлених строків через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області вважається належним повідомленням відповідача (ів) про дату, час та місце розгляду справи.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України стосовно обов’язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами (документами).

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі не надання відповідачем (ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів 1 та 2 до суду не надходило.

Наявні матеріали справи за № 908/2738/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.21 між акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” /Кредитор/ та фермерським господарством “Брат” /Позичальник/ укладено кредитний договір (в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9 %») № 012/10892/0995821 /надалі - Кредитний договір/ за умовами якого, відповідно до умов договору Кредитор зобов’язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 4 996 000,00 грн (ліміт), а Позичальник зобов’язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов’язання, визначені договором (п. 1.1. Кредитного договору).

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено, що кінцевий термін надання кредиту - 16.04.21 – становить останній день, коли Позичальник може звернутися до Кредитора з метою отримання Кредиту.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту – 16.03.26, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов’язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі.

Згідно із п. 1.4. Кредитного договору, кредит надається Позичальнику на погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором № 012/10892/0752453 від 06.03.20, укладеним між Позичальником та Кредитором (Кредитний договір). …

Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту включно Позичальник зобов’язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного Процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановленому пунктами 2.2.-2.5. Договору на рахунок нарахованих доходів Кредитора ...

У відповідності до п. 2.2. та п. 2.3. Кредитного договору, перший процентний період розпочинається 16.03.21 та закінчується 31.03.21. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу. Розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному процентному періоді (базова процентна ставка), визначається наступним чином:

- протягом участі Позичальника в програмі (але не пізніше ніж до 31.03.21) розрахунок розміру базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.1. Кредитного договору);

- з дати позбавлення Позичальником права участі в Програмі (п. 5.10. договору) та в будь-якому випадку, починаючи з 01.04.21 розрахунок розміру базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.2. Кредитного договору);

- для розрахунку розміру базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку процентного періоду, для якого визначається розмір процентної ставки. Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру базової процентної ставки прийматиметься значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (п. 2.3.3. Кредитного договору);

- в будь-якому процентному періоді базова процентна ставка не може перевищувати максимальний розмір базової процентної ставки, який становить 30 % річних. Якщо розрахований відповідно до п.п. 2.3.1.-2.3.3. договору розмір базової процентної ставки на будь-який процентний період буде перевищувати значення максимального розміру базової процентної ставки, базова процентна ставка на такий процентний період застосовується в розмірі максимального розміру базової процентної ставки (п. 2.3.4. Кредитного договору).

Пунктом 2.4. Кредитного договору визначено, що розмір базової процентної ставки в першому процентному періоді становить 14,48 % річних (розрахований відповідно до п. 2.3.1. договору із застосуванням Індексу UIRD, який станом на 26.02.21 дорівнює 7,48 % річних).

За умовами п. 3.2. Кредитного договору, на умовах договору, після виконання Позичальником обов’язкових умов, зазначених в п. 3.1. договору, на підставі письмової заяви Позичальника про надання кредиту, Кредитор надає: кредит шляхом безготівкового перерахування з рахунку, вказаного в п. 1,5. Договору, на рахунок № UAUA53056530000000206331002583 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що використовується для обліку кредитної заборгованості за кредитним договором з метою її погашення, із можливим додатковим використанням транзитних рахунків Кредитора; Фактична заборгованість Позичальника за кредитним договором, зазначеним у п. 1.4. договору, визначається Кредитором з метою надання першого траншу самостійно на підставі умов кредитного договору та даних обліку Кредитора на дату видачі кредиту за цим договором.

Згідно із п.п. 4.1.2. п. 4.1. Кредитного договору, виконання зобов’язань Позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором забезпечується, зокрема, порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором між Кредитором і Поручителем громадянином України Овчаренком Сергієм Володимировичем, зареєстрований номер облікової карти платника податків (ідентифікаційний номер) 2789913052.

За умовами п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов’язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строки, які визначаються Графіком (Додаток 1 до договору), що підписується сторонами в момент укладання договору.

Проценти Позичальник сплачує кожного місяця не пізніше останнього банківського дня відповідного календарного місяця, та остаточно при погашені кредиту за наступні періоди:

- в першому календарному місяці користування кредитом – за період з дня видачі кредиту (траншу) по день, що передує передостанньому банківському дню місяця;

- в наступних календарних місяцях – за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по банківський день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця;

- в останній календарний місяць користування кредитом – за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту (п. 5.3. Кредитного договору).

У відповідності до п. 5.4. Кредитного договору, в останній місяць користування кредитними коштами Позичальник зобов’язаний здійснити погашення кредиту та процентів в останній день строку користування кредитом, який визначений в п. 1.3. договору. Якщо дата сплати кредитних коштів та процентів не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті сплати кредиту та процентів, визначеної відповідно до умов договору.

Згідно із пп. 8.1.3. п. 8.1. Кредитного договору, у разі настання обставини дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов’язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов’язання Позичальника за договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Підпунктом 8.2.1. п. 8.2. Кредитного договору визначено, що Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в п. 8.1. договору та пред’явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в таких випадках, як порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов’язань за договором.

Якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1.-8.1.3. пункту 8.1. договору, він повідомляє про це Позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов’язання Кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими, з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно. Позичальник зобов’язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред’явити вимогу Позичальнику/Поручителям та вжити ін. заходи для стягнення заборгованості Позичальника за договором, які не суперечать законодавству України (п. 8.3. Кредитного договору).

Відповідно із п. 12.1. Кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов’язань за договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення договору сторони визнають обов’язковим скріплення підписів уповноважених осіб печаткою відповідної сторони, від імені яких діють такі особи.

Згідно із Додатком № 1 до Кредитного договору, сторони встановили, що погашення заборгованості за кредитом за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821 здійснюється згідно з Графіком, де 16.03.26 є останнім днем погашенням суми кредиту на загальну суму 4 996 000,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору від 16.03.21 № 012/10892/0995821, АТ “Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та Овчаренко Сергій Володимирович (Поручитель) було укладено Договір поруки від 16.03.21 № 12/Д4-1-РБ/22/365 (Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов’язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов’язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених зобов’язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов’язань (п. 1.2. Договору поруки).

За умовами п. 2.1. Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов’язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов’язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов’язаннями, а Поручитель – зобов’язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов’язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов’язаннями.

В п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов’язався здійснювати виконання порушених забезпечених зобов’язань протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (Вимога). …

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов’язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов’язання. … (п. 6.2. Договору поруки).

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

23.03.21 Банк (Кредитор), на підставі отриманої від Позичальника заяви вих. від 22.03.21 № 23, виконав зобов`язання, передбачені Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 4 996 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.03.21 № 1 з призначення платежу: «206331002583#Рефінансування заборгованості за КД№012/10892/0752453 від 06/03/2020р зг КД№012/10892/0995821 вфід 16/03/2021р. ФГ «БРАТ»_31260833» та банківською випискою по рахунку ФГ «Брат».

Фактичні обставини та матеріали справи свідчать, що Позичальником тривалий час не виконувались умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком) строки не сплачувались, у зв`язку з чим позивач надіслав на електронну адресу керівнику ФГ «Брат» (brat-00@ukr.net) листа за вих. від 14.03.25 № 188/2/220 з повідомленням про наявність заборгованості за лімітами активних операцій, в якому зазначив, що станом на 14.03.25 у Позичальника (відповідача-1) виникла заборгованість за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 4 059 250,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 1 984 654,88 грн.

У зв’язку з відсутністю будь-яких дій з боку Позичальника щодо погашення заборгованості або врегулювання з Банком (Кредитором) питання щодо реструктуризації виниклої заборгованості позивачем 17.06.25 на електронну пошту відповідача-1 (brat-00@ukr.net) було направлено Вимогу за вих. від 17.06.25 № 188/2/465 про дострокове повне погашення заборгованості (виконання зобов’язань) за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821, а саме вимога про негайне погашення, але не пізніше 01.07.25 заборгованості у загальному розмірі 6 282 087,21 грн, з яких: 4 059 250,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2 222 837,21 грн – заборгованість за відсотками.

Дана вимога банку залишена відповідачами без належного реагування, доказів погашення суми позову відповідачі на час розгляду справи суду не надали.

Також, відповідачі жодних заперечень проти позову суду не надали. Зокрема, щодо отримання кредиту від банку у розмірі 4 996 000,00 грн та його використання, а також щодо укладення між ними та АТ “Райффайзенк Банк Аваль” кредитного договору та договору поруки.

Невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) (у відповідній редакції), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Цивільне законодавство ґрунтується, зокрема, на засадах свободи договору; справедливості, добросовісності та розумності (п.п. 3, 6 ст. 3 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідачем-1 не надано суду заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору та Додатку № 1.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи № 908/2738/25 відсутні та суду не надавались.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали цієї справи, сторонами було погоджено Графік погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору). При цьому, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем-1 цього графіку.

Відповідачі 1 і 2 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надали як і не надали суду доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідачами суду доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821 в повному обсязі не надано.

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України).

За змістом статей 526, 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов'язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, тому, непред'явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.

Як вже зазначалося судом, згідно із пп. 8.1.3. п. 8.1. Кредитного договору, у разі настання обставини дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов’язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов’язання Позичальника за договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1.-8.1.3. пункту 8.1. договору, він повідомляє про це Позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов’язання Кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими, з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно. Позичальник зобов’язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред’явити вимогу Позичальнику/Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за договором, які не суперечать законодавству України (п. 8.3. Кредитного договору).

АТ “Райффайзен Банк” 17.06.25 на електронну пошту відповідача-1 (brat-00@ukr.net) було направлено Вимогу за вих. від 17.06.25 № 188/2/465 про дострокове повне погашення заборгованості (виконання зобов’язань) за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821, а саме вимога про негайне погашення, але не пізніше 01.07.25 заборгованості у загальному розмірі 6 282 087,21 грн.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили, доказів погашення заборгованості за Кредитним договором суду не надали.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів суми заборгованості за відсотками в розмірі 2 222 837,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС дійшла у постановах від 28.03.18 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.20 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Частинами 1,2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як зазначалось вище судом, 17.06.25 позивачем на електронну пошту відповідача-1 було направлено Вимогу № 188/2/465 про дострокове повне погашення заборгованості (виконання зобов’язань) за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821, а саме вимога про негайне погашення, але не пізніше 01.07.25 заборгованості у загальному розмірі 6 282 087,21 грн, з яких: 4 059 250,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2 222 837,21 грн – заборгованість за відсотками.

За розрахунок заборгованості по договору, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом станом на 13.06.25, отже до спливу строку, встановленого банком для дострокового повернення кредиту. Нарахування позивачем процентів за користування кредитом за вказаний період є правомірним та погоджено сторонами Кредитного договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним.

Відповідачами контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитом, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 4 059 250,00 грн та заборгованість по відсоткам в сумі 2 222 837,21 грн станом на час прийняття судом рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1 та 4 059 250,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 222 837,21 грн заборгованості по відсоткам підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з фермерського господарства “Брат” (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, код ЄДРПОУ 31260833) та Овчаренка Сергія Володимировича (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, ідентифікаційний номер 2789913052, 20.05.1976 року народження) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (01001, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) – заборгованість за Кредитним договором від 16.03.21 № 012/10892/0995821, а саме 4 059 250 (чотири мільйони п’ятдесят дев’ять тисяч двісті п’ятдесят) грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 2 222 837 (два мільйони двісті двадцять дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 21 коп. заборгованості за відсотками. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства “Брат” (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, код ЄДРПОУ 31260833) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (01001, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) – 37 692 (тридцять сім тисяч шістсот дев’яносто дві) грн 53 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Овчаренка Сергія Володимировича (71220, Запорізька область, Бердянський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, буд. 103, ідентифікаційний номер 2789913052, 20.05.1976 року народження) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (01001, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) – 37 692 (тридцять сім тисяч шістсот дев’яносто дві) грн 52 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.25.

Суддя В.Л. Корсун