До відома Мігулі Сергія Івановича та Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕРАМІКА” по справі №908/3862/25 (суддя Федько О.А.)

До відома Мігулі Сергія Івановича та Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕРАМІКА” по справі №908/3862/25 (суддя Федько О.А.)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 29.01.2026                                                                                            Справа №  908/3862/25

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу № 908/3869/25

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” (07400, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, буд. 2)

до відповідача: Мігулі Сергія Івановича (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 119, кв. 93)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕРАМІКА” (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Квіткова, буд. 24)

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

від позивача – Футорян С.М. (в режимі відеоконференції), довіреність від 30.12.2025;

від відповідача – Попов В.Г. (в режимі відеоконференції), ордер серія АР №1254906,

від третьої особи - не з'явився.

 

Процесуальні дії по справі.

24.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №4286/08-07/25 (документ сформований в системі Електронний суд 24.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” до відповідача: Мігулі Сергія Івановича про стягнення суми 161     379,31 грн, яка складається з: 115     680,83 грн – заборгованість за тілом кредиту та 45     698,48 грн – заборгованості по процентам.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.12.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3862/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3862/25, присвоєно справі номер провадження 6/231/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яки не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕРАМІКА”. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Ухвалою суду від 12.01.2026 призначено судове засідання у справі №908/3862/25 на 29.01.2026 о/об 11 год. 00 хв. Задоволено заяву Мігулі С.І.      про витребування оригіналів письмових доказів. Витребувано у ТОВ “Фінансова компанія “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ”, код ЄДРПОУ 35625014, оригінали наступних      документів: договір про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021, укладеного між АТ “Райффайзен Банк” та ТОВ “Кераміка”; договір поруки №015/11192/1195249/П від 13.09.2021, укладеного між АТ “Райффайзен Банк” та Мігулею Сергієм Івановичем; договір відступлення права вимоги №114/2-73 від 20.11.2024р., укладеного між АТ “Райффайзен Банк” та ТОВ “ЄАПБ” та Додаткові угоди до нього №1 від 08.04.2025 та №2 від 18.06.2025.

26.01.2026 на виконання вимог суду від позивача з завою вих. № 9338402 від 19.01.2026 надійшли витребувані судом документи для їх огляду в судовому засіданні (документи направлені засобами поштового зв’язку 19.01.2026).

В судове засідання 29.01.2025 з’явилися представники позивача та відповідача (участь приймали в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду). Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справиналежним чином повідомлена, ухвала суду від 12.01.2026 доставлена на електронну адресу 13.01.2026 та доведена до відома ТОВ “Кераміка” шляхом опублікування на сайті суду з додержанням вимог Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.     Третя особа про причини неявки суду      не повідомила. Судом постановлено розглядати справу по суті за відсутності представника третьої особи, оскільки      вона належним чином повідомлена про розгляд справи, про наявність поважних причин неявки не повідомила,  та її неявка не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 29.01.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

 

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що 13.09.2021 між АТ “Райффайзен Банком Аваль” та ТОВ “Кераміка” (третя особа) укладено договір про надання овердрафту №015/11192/1195249, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту, а Позичальник зобов’язався використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9. Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/ Кредитну заборгованість, сплатити Проценти (14,45%) та комісії, а також виконати інші зобов’язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту - 13.09.2024. Максимальний ліміт за Договором про надання овердрафту складає 360 000,00 гривень, у межах якого встановлюється Поточний ліміт в сумі 120 000,00 гривень. Кошти було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб – шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника ТОВ “Кераміка” UA293808050000000026004227939 (код ЄДРПОУ 31500193), зазначений в договорі.

13.09.2021 року між АТ “Райффайзен Банком Аваль” та Мігулею Сергієм Івановичем був укладений договір поруки №015/11192/1195249/П, предметом якого є надання поруки за виконання зобов’язання відповідачем ТОВ “Кераміка” за про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021.

Позивач доводить, що в порушення умов договору надання овердрафту кредитні кошти у встановлений договором строк позичальником та поручителем не повернуті, станом на 22.11.2024 заборгованість  становить 161     379,31 грн, що складається зі заборгованості по тілу кредиту – 115680,83 грн та процентів – 45     698,48 грн.

20.11.2024 між АТ “Райффайзен Банк” та позивачем укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-73, за умовами якого право грошової вимоги зав кредитним договором 015/11192/1195249 від 13.09.2021, укладеного між АТ “Райффайзен Банк” та ТОВ “Кераміка” перейшло до ТОВ “ФК “ЄАПБ”. Відповідно до Реєстру Боржників від 22.11.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-73 від 20.11.2024 ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло права грошової вимоги до ТОВ “Кераміка” за Кредитним договором № 015/11192/1195249 від 13.09.2021 в сумі 161     379,31грн, з яких: - 115680,83грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 45     698,48грн. – сума заборгованості за відсотками.

У зв’язку з невиконанням Позичальником та Поручителем зобов’язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом позивач звернувся з позовом до суду.

У відзиві, який надійшов до суду 09.01.2026 (вх. № 561/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 09.01.2026) відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення посилався на недотримання позивачем умов п. 2.2 договору поруки, а саме направлення досудової вимоги щодо погашення заборгованості №009338402 від 04.12.2025 неуповноваженою особою. До того ж вимога була направлена не з узгодженої Сторонами в п.6.4. Договору поруки електронної пошти, до вимоги не додані копії документів, які б підтверджували перехід права вимоги до Нового кредитора , що  давало би Поручителю можливість оцінити обґрунтованість цієї вимоги. Отже позов не може бути задоволений з підстав ненастання обов’язку виконання зобов’язань за договором поруки. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив (вх. №796/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 13.01.2026) позивач зауважив, що відповідно до завдань та обов’язків, вказаних у п. 2.11 Посадової інструкції юриста юридичного управління,  віднесено здійснювати досудову та судову роботу, роботу по примусовому стягненню заборгованості на користь Товариства, зокрема, виконувати інші обов'язки щодо здійснення певних дій щодо повернення/стягнення грошової заборгованості з фізичних та юридичних осіб. Умовами п. 4.6 та 6.4 договору поруки учасниками, зокрема, погоджено, що Кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків що використовується відповідно до умов укладеного Сторонами договору або з використанням інших погоджених Сторонами систем електронної комунікації або на електронну адресу Поручителя. Також сторонами договору було погоджено про інформування одна одну про будь-які зміни що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Звертав увагу суду, що Відповідачем не надано доказів повідомлення про зміну адреси ні первісного кредитора, ні Позивача, а тому на адресу Відповідача, зазначену в Договорі поруки: 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 119, кв. 93 направити кореспонденцію рекомендованим листом не вбачалося за можливе. У зв’язку з тим, що  місцезнаходженням Відповідача є тимчасово окупована російською федерацією територія та відсутністю актуальної поштової адреси, засобами корпоративної електронної пошти юристом Юридичного управління ТОВ “ФК “ЄАПБ” Футорян Світланою Миколаївною було надіслано на електронну пошту Мігулі С.І. - msimel@ukr.net досудову вимогу, підписану кваліфікованим електронним підписом. Додатково позивач зазначив, що п. 2.7. Договору відступлення права вимоги визначено обов’язок  АТ “Райффайзен Банк” здійснити розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення ТОВ “ФК “ЄАПБ” прав вимоги згідно діючого законодавства України. Втім, чинним законодавством не передбачено  обов’язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.

Відповідач не скористався правом на подання заперечень на відповідь на відзив. Від третьої особи пояснень щодо позову або відзиву не надходило.

В судовому засіданні 29.01.2026 позивач підтримав позов з підстав, зазначених у ньому та відповіді на відзив. Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

 

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13 вересня 2021 року між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Банк, Кредитор) та ТОВ “КЕРАМІКА” (Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту №015/11192/1195249 (Кредитний договір, Договір) відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту, а Позичальник зобов'язався використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9. Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту (п.1.1.-1.2. Кредитного договору).

Пунктами 1.3.-1.4. Кредитного договору встановлено, що Максимальний ліміт за Договором про надання овердрафту складає 360 000,00 гривень (триста шістдесят тисяч гривень 00 коп.), у межах якого встановлюється Поточний ліміт. На дату укладення Договору Поточний ліміт складає 120 000,00 гривень (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.). Поточний ліміт за Договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарні місяці на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4. Договору. В подальшому поточний ліміту встановлюється та визначається відповідно до статті 2 Договору.

Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору, строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених п. 2.1. Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно).

Дата закінчення строку Овердрафту - 13.09.2024 (розділ “Визначення термінів” Договору).

За змістом п. 5.1.-5.2. Кредитного договору протягом Строку Овердрафту Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день Максимального строку Безперервного дебетового сальдо не є Банківським днем, то для погашення такого Дебетового сальдо Позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку на кінець останнього Банківського дня, що передує останньому календарному дню Максимального строку Безперервного дебетового сальдо. Якщо Дата закінчення Строку Овердрафту не є Банківським днем, то для погашення Овердрафту Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку для погашення Дебетового сальдо, Процентів та інших платежів, на кінець останнього Банківського дня, що передує Даті закінчення Строку овердрафту. Погашення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на Поточний рахунок Позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на Поточному рахунку Дебетового сальдо на кінець Банківського дня. Погашення Кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів Позичальника.

Згідно з п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по Договору про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021, АТ “Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та Мігулею Сергієм Івановичем (Поручитель, Відповідач у справі) 13.09.2021 укладено Договір поруки № 015/11192/1195249/П (далі - Договір поруки).

Згідно з п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Пунктом п. 1.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки без додаткового отримання попередньої згоди Поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення Поручителя та без укладення додаткових угод до Договору), підписанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до Основного Договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед Кредитором, в тому числі внаслідок:

- збільшення розміру будь-якого з Забезпечених зобов'язань (наприклад збільшення розміру кредиту, в т.ч. на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з Забезпечених зобов'язань;

- доповнення Основного Договору новими зобов'язаннями Позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь Кредитора;

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за Кредитними операціями;

- доповнення Основного Договору будь-якими зобов'язаннями Позичальника, невиконання якихможе призвести до направлення вимоги про дострокове погашення Забезпечених зобов'язань.

За змістом п. 2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань Кредитор набуває права вимоги від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель - зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов'язаннями.

Пунктом 2.2. Договору поруки погоджено, що Поручитель     з обов`язується здійснити      виконання Забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів      з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги     та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов`язань.

Відповідно до п. 6.1.-6.2. Договору поруки встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена Договором, за кожним Забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного Забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного Забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.

У пункті 6.4 договору поруки визначено, що кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі за електронну адресу поручителя: msimel@ukr.net, електронна адреса кредитора для направлення електронних документів та інформації: support.smedner@raiffeisen.ua.

АТ “Райффайзен Банк” свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, а саме надав овердрафт/кредит у розмірі, встановленому в Договорі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку Позичальника.

Станом на 22.11.2024 за Договором про надання овердрафту утворилась заборгованість у розмірі 161 379,31 грн, з яких:

- 115 680,83 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 115 680,83 грн. прострочена заборгованість за кредитом;

- 45 698,48 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 44511,01 грн.

20.11.2024 між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-73 (Договір відступлення права вимоги).

Відповідно до умов пунктів 2.1.-2.3 Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Перелік Кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.

Відступлення Новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.

Загальний розмір Прав Вимоги, що відступається, згідно Попереднього реєстру боржників становить 79 800 645 грн, з яких: 79 754     045,26 грн - заборгованість за основною сумою боргу та відсотками, 46 600,47 грн. пеня.

Остаточний Розмір Прав Вимоги, що відступається згідно умов даного Договору визначається на дату відступлення Прав Вимоги та зазначається в Реєстрі Боржників.

Пунктами 2.6.-2.7. Договору відступлення права вимоги, визначено, що відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення. Протягом 10 календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за цим Договором АТ “Райффайзен Банк” здійснює розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення позивачеві Прав Вимоги згідно діючого законодавства України.

Згідно з п. 2.8. Договору відступлення права вимоги у зв'язку з відступленням Прав Вимоги, в Дату відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх, прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення, що наведені в Додатку № 6 до Договору.

08.04.2025 у зв’язку із технічними помилками, що були допущені в Реєстрах боржників від 21.11.2024 та від 22.11.2024 та реєстрі порук до Договору відступлення права вимоги №114/2-73 від 20.11.2024 при відступленні Прав Вимоги за кредитними договорами згідно Договору, Сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників від 21.11.2024 та від 22.11.2024 та реєстрі порук до Договору відступлення права вимоги №114/2-73 від 20.11.2024 виклавши (уклавши) їх в новій редакції наведеній в Додатку №1, 2, 3 відповідно до Додаткової Угоди №1 від 08.04.2025 до Договору відступлення права вимоги №114/2-73 від 20.11.2024.

Згідно із витягами з реєстрів порук - додатку № 6 до Договору відступлення права вимоги та додатку № 3 до Додаткової угоди №1 до Договору відступлення права вимоги, Договір поруки міститься у переліку Договорів забезпечення, за яким до позивача перейшло право вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі №908/2047/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кераміка” та Мігулі Сергія Івановича про стягнення 161 379 грн 31 коп. заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/11192/1195249 від 13.09.2021, з яких: 115 680 грн 83 коп. – заборгованість за основним боргом та 45 698 грн 48 коп. – заборгованість за відсотками, задоволено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Кераміка”. У позові відносно Мігулі Сергія Івановича відмовлено.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі №908/2047/25 набрало законної сили 10.12.2025.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України     передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 3 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 року у справі №908/2047/252 набрало законної сили, таке судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.

Ураховуючи викладене, Господарський суд Запорізької області у справі №908/2047/25 визнав доведеним факт наявності заборгованості ТОВ “Кераміка” перед позивачем за договором про надання овердрафту  № 015/11192/1195249 від 13.09.2021 в сумі 161     379,31 грн, з яких 115680,83 грн заборгованість за кредитом, 45698,48 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У справі №908/2047/25 господарський суд дійшов висновку, що слід враховувати погоджені сторонами умови п. 2.2 Договору поруки про те, що заборгованість поручителя за цим договором вважається простроченою у випадку невиконання поручителем зобов`язань, визначених у вимозі банка (або нового кредитора) з наступного дня після спливу 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги.

Оскільки докази звернення АТ “Райффайзен Банк” або позивача у справі до відповідача 2 з вимогою про виконання зобов`язання за Кредитним договором за боржника в матеріалах справи №908/2047/25 відсутні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову до Мігулі С.І. з огляду на ненастання строку виконання поручителем зобов’язань.

04.12.2025 на виконання п. 2.2 Договору поруки на електронну пошту Поручителя msimel@ukr.net, зазначену в п.6.4. розділу 6 Договору поруки, позивач  надіслав Досудову вимогу вих.. №009338402 щодо погашення заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021, за текстом якої  вимагав протягом 10 календарних днів  з дати відправлення вимоги погасити заборгованість по кредиту  та відсотках в загальному розмірі 161     379,31 грн на користь ТОВ “ФК “ЄАПБ”.

Вимога Банку залишена відповідачем без виконання.

Зазначена заборгованість ані позичальником, ані поручителем      не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення заборгованості за кредитом, процентами відповідачем на час розгляду справи суду не надали.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1     статті 509 ЦК України     зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Кредитним договором №015/11192/1195249 від 13.09.2021, договором поруки №015/11192/1195249/П від 13.09.2021 та Договором відступлення права вимоги № 114/2-73 від 20.11.2024.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Тобто відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов`язання, тобто сукупність прав та обов`язків його сторін, залишається незмінним.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-73 від 20.11.2024 Первісний кредитор – АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК” відступив Новому кредитору – ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” право грошової вимоги до позичальника – ТОВ “Кераміка” за Кредитним договором №015/11192/1195249 від 13.09.2021 та до поручителя - Мігулі С.І. за  договором поруки №015/11192/1195249/П від 13.09.2021.

Відтак, ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” має право вимагати від відповідача виконання зобов’язань за укладеним з АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК” договором поруки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На виконання Кредитного договору АТ “Райффайзен Банк” свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, а саме надало овердрафт/кредит у розмірі, встановленому в договорі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку позичальника за період 13.09.2021 -  12.09.2022.

Станом на 22.11.2024 за Кредитним договором про надання овердрафту утворилась заборгованість в сумі 115 680,83 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,45% річних.

17.11.2025 господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі №908/2047/25, відповідно до якого стягнуто на користь ТОВ “ФК “ЄАПБ” з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Кераміка” 161 379 грн 31 коп. заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/11192/1195249 від 13.09.2021, з яких: 115 680 грн 83 коп. – заборгованість за основним боргом та 45 698 грн 48 коп. – заборгованість за відсотками.

Доказів часткового або повного погашення заборгованості (сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами), розмір якої встановлений у рішенні Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 №908/2047/25, суду не надано.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки(ч. 2  ст.554 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо(ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. У разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Жодної з підстав для припинення поруки за  Договором №015/11192/1195249/П від 13.09.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

За умовами п. 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.

Пунктом 2.2. Договору поруки погоджено, що Поручитель зобов’язується здійснити виконання Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі – Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов’язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов’язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов’язань.

Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання п. 2.2 Договору поруки 04.12.2025 на електронну пошту Поручителя msimel@ukr.net, яка зазначена в п.6.4. розділу 6 Договору поруки, надіслав Досудову вимогу щодо погашення заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021, відповідно до якої вимагав протягом 10-ти календарних днів з дати відправлення цієї вимоги погасити заборгованість по кредиту та відсоткам у загальному розмірі 161     379,31 грн.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та      відсотками за користування кредитом, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.               

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 115     680,83 грн та заборгованість по відсоткам в сумі 45     698,48грн станом на час прийняття судом рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 115     680,83грн заборгованості за тілом кредиту та 45     698,48 грн заборгованості по відсоткам підлягає задоволенню судом.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів погашення 115     680,83грн заборгованості за кредитом та 45     698,48грн заборгованості за процентами не надав, а тому  позивач мав підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.

Стосовно посилань відповідача щодо недотримання позивачем пункту  2.2 договору поруки, а саме направлення вимоги неуповноваженою особою позивача, суд зазначає таке. В матеріалах справи містяться докази  направлення відповідачеві досудової вимоги про погашення заборгованості на зазначену в п. 2.7 договору поруки електронну адресу відповідача. Також суду надані докази на підтвердження повноважень особи, яка здійснювала досудову роботу з примусового стягнення заборгованості на користь позивача: довіреність та посадова інструкція юриста юридичного управління. Крім вимоги про сплату заборгованості за кредитом досудова вимога містила повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №015/11192/1195249 від 13.09.2021 р. Якщо що відповідач з будь-яких причин мав сумніви щодо виконання зобов’язань за договором поруки на користь  ТОВ “ФК “ЄАПБ”, відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

З урахуванням наведеного, п. 2.2. договору поруки, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, строк виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поруки, укладеного на забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Кероміка” за договором  про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021,  зі сплати 161     379,31 грн настав.

Суд не вважає слушними доводи відповідача про направлення позивачем досудової вимоги з іншої адреси, яка не передбачена договором поруки. Так, суд зазначає, що у пункті 6.4 вказаного договору визначена електронна  адреса  банку для направлення відповідачем (поручителем) на адресу кредитора  електронних документів та інформації. Договір поруки не передбачає умови, за якою б кредитор мав направляти повідомлення та інформацію поручителю саме з певної електронної адреси. До того ж, судом установлено, що АТ “Райффайзен банк” відступив право вимоги за кредитним договором та договором поруки на корить позивача. Відтак, саме позивач – ТОВ “ФК “ЄАПБ” - є новим кредитором, який має право вимагати від відповідача виконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 115     680,83грн заборгованості за кредитом, 45     698,48грн заборгованості за відсотками, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

 

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно дочастини 4 ст. 129 ГПК України.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач  при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція № 149961 від 19.12.2025).

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Беручи до уваги викладене, враховуючи подання позову до суду в електронній формі, судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).

Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачеві  з Державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.

 

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Мігулі Сергія Івановича (РНОКПП: 2875016134, адреса реєстрації: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 119, кв. 93) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) суму заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/11192/1195249 від 13.09.2021 у розмірі 161 379,31 грн (сто шістдесят одна тисяча триста сімдесят дев’ять гривень 31 коп.), з яких: 115 680,83 грн (сто п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 83 коп.) – заборгованість за основним боргом та 45 698,48 грн (сорок п’ять тисяч шістсот дев’яносто вісім гривень 48 коп.) – заборгованість за відсотками та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами  ст. 238 ГПК України та підписано -03.02.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

 

 

Суддя                                                                                   О.А. Федько