До уваги відповідачів по справі № 908/2478/25 - ТОВ “СПП ЛАНА” (код ЄДРПОУ 20476578), Верещага Олексій Леонідович (РНОКПП: 3092608211), Верещага Наталія Ва-силівна (РНОКПП: 2168602908), Тамаркова Аліна Леонідівна (РНОКПП: 3272605461)

 

 

До уваги відповідачів по справі № 908/2478/25 - ТОВ “СПП ЛАНА” (код ЄДРПОУ 20476578), Верещага Олексій Леонідович (РНОКПП: 3092608211), Верещага Наталія Василівна (РНОКПП: 2168602908), Тамаркова Аліна Леонідівна (РНОКПП: 3272605461)

 

 номер провадження справи  5/166/25

      р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14.01.2026                                                                            Справа № 908/2478/25

м. Запоріжжя Запорізької області 

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О. розглянув матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” (вул. Чикаленко Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 14361575)

До відповідачів:

1 – Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, буд. 30, с. Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; код ЄДРПОУ 20476578)

2 – Верещаги Олексія Леонідовича (вул. Зелена, буд. 38, с. Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП: 3092608211)

3 – Верещаги Наталії Василівни (вул. Зелена, буд. 38, с. Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; РНОКПП: 2168602908)

4 – Тамаркової Аліни Леонідівни (вул. Героїв Крут (12 Квітня), буд. 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69001; РНОКПП: 3272605461)

про стягнення 21 603 250,16 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бендюг І.А. (в режимі відеоконференції) - довіреність № б/н від 02.09.2024, свідоцтво серії КС № 6957/10 від 05.09.2018;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від відповідача-3: не з'явився;

Від відповідача-4: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

13.08.2025 через підсистему “Електронний суд” ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” до відповідачів: 1 – Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА”, 2 – Верещаги Олексія Леонідовича, 3 – Верещаги Наталії Василівни, 4 – Тамаркової Аліни Леонідівни про стягнення 21 603 250,16 грн.

13.08.2025 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи №908/2478/25 між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.08.2025 справу №908/2478/25 прийняти до свого провадження, витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичних осіб: Верещаги Олексія Леонідовича (РНОКПП: 3092608211), Верещаги Наталії Василівни (РНОКПП: 2168602908), Тамаркової Аліни Леонідівни (РНОКПП: 3272605461). Також зазначено, що питання щодо відкриття провадження у справі №908/2478/25 буде вирішено після надходження до суду витребуваної інформації.

Станом на 14.10.2025 відповіді від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України не отримано. Однак, Господарському суду Запорізької області надано доступ до інформації про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно Відповідей №1872807, №1872781 та №1872833 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отриманих судом у підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС, відомості щодо фізичних осіб: Верещаги Олексія Леонідовича (РНОКПП: 3092608211), Верещаги Наталії Василівни (РНОКПП: 2168602908), Тамаркової Аліни Леонідівни (РНОКПП: 3272605461) відсутні.

Відповідно до Відповідей №1872759, №1872707 та №1872741 з Єдиного державного демографічного реєстру місцезнаходженням Верещаги Олексія Леонідовича (РНОКПП: 3092608211) є вул. Зелена, буд. 38, с. Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; Верещаги Наталії Василівни (РНОКПП: 2168602908) є вул. Зелена, буд. 38, с. Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область, 72040; Тамаркової Аліни Леонідівни (РНОКПП: 3272605461) є вул. 12 Квітня, буд. 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69001.

Ухвалою суду від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2478/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.11.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов’язковою. Виправлено описку допущену у вступній та описовій частинах ухвали суду від 18.08.2025 у справі №908/2478/25 та вірним найменуванням позивача вважати Акціонерне товариство “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”. Ухвалу суду направити до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд” ЄСІКС позивача, на поштову адресу відповідача-4 та текст цієї ухвали розмістити на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет.

Ухвалою суду від 30.10.2025 № 908/2478/25 задоволено заяву Акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистеми “Електронний суд” ЄСІКС. Судові засідання, призначені по справі № 908/2478/25 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми “Електронний суд” ЄСІКС.

03.11.2025 до суду повернулась ухвала від 14.10.2025 № 908/2478/25, яка надіслана на адресу реєстрації відповідача-4 – Тамаркової Аліни Леонідівни (вул. 12 Квітня, буд. 78, кв. 33, м. Запоріжжя, 69001) з відміткою Укрпошти “невірна адреса”. Проте, вказана адреса зазначена у відповіді з Єдиного держаного демографічного реєстру за № 1872759 від 09.10.2025.

Ухвалою суду від 03.11.2025 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 24.11.2025 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд”. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 № 908/2478/25 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.12.2025 о 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми  "Електронний суд”. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою та запропоновано відповідачам 1-4 у строк до призначеного судового засідання виконати вимоги ухвали суду від 03.11.2025 та здійснити відповідні процесуальні дії.

З метою повідомлення відповідачів про призначення справи до судового розгляду по суті, вищевказану ухвалу суду направлено на поштову адресу відповідача-4 та текст ухвали оприлюднений на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 15.12.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представники відповідачів – 1, 2, 3, 4 у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 03.11.2025 на поштову адресу відповідача – 4 та розміщення тексту вказаної ухвали на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів – 1, 2, 3, 4 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Станом на 15.12.2025 запропонованих ухвалами суду від 14.10.2025, 03.11.2025 та від 24.11.2025 відзивів на позовну заяву або письмових пояснень по суті спору від відповідачів – 1, 2, 3, 4 до суду не надійшло.

Представник позивача зазначив про відсутність додаткових заяв та клопотань. Вважає за можливе розпочати розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 15.12.2025 судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.01.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми  "Електронний суд”. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою. Повідомлено відповідачів про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду по суті до 14.01.2026 о 12 год. 00 хв. шляхом направлення ухвали суду на поштову адресу відповідача – 4 та розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських послуг №17-г/2014 від 11.07.2014, яка станом на 30.06.2025 становить 21   603   250,16 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 510, 512, 516, 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 559, 610-612, 626, 627, 629, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представники відповідачів – 1-4 у жодне судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду на електронну пошту відповідача-1 та оприлюдненням тексту вказаної ухвали суду на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів – 1-4 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Станом на 14.01.2026 письмових відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надійшло.

Місцезнаходженням відповідачів 1-3 с.Плодородне (с. Райхенфельд), Мелітопольський район, Запорізька область які відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309 внесено до Переліку окупованих територій, на яких тимчасово не функціонують відділення АТ «Укрпошта», тому відповідачі були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвал електронну адресу відповіда-1 та розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

Відповідач-4 мешкає у м. Запоріжжі, а тому ухвали суду направлялися на її адресу поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення, які повернулися до суду з відміткою пошти про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Також про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі мали можливість дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів – 1, 2 через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідачів з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з положеннями  ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України  однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутності представників відповідачів – 1-4.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

14.01.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі – Банк) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПП ЛАНА» (надалі – «Відповідач 1/Клієнт»/«Позичальник»/«Боржник») було укладено Договір про надання банківських послуг №17-г/2014 від 11.07.2014 року (надалі – «Кредитний договір»/«Договір») та додаткові угоди до нього

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає на вимогу (заявку) Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов’язується належним чином виконувати зобов’язання, що встановлені Договором відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.

В подальшому було укладено ряд додаткових угод відповідно до яких Банк відкривав кредитний ліміт (генеральний ліміт) а клієнт звертався із заявкою про видачу траншу на умовах визначених сторонами, а Банк видав відповідні транші.

Договір про зміну №1 від 17.04.2015 року – внесені зміни відновлювальної кредитної лінії, строки повернення, та плата за користування.

Договір про зміну №2 від 14.04.2016 року - внесені зміни відновлювальної кредитної лінії, строки повернення, та плата за користування. З 14.04.2016 по 31.12.2016 – 8000000 грн. З 01.01.2017 по 28.02.2017 – 4000000 грн.

Договір про зміну №3 від 26.05.2016 року – внесені зміни до п. 16 Основного договору. Додано пункт про забезпечення порукою та заставою.

Договір про зміну №4 від 07.07.2016 року - внесені зміни до п. 16 Основного договору. Зміни до пункту про забезпечення порукою та заставою.

Договір про зміну №5 від 06.04.2017 року – внесені зміни про термінологію. Визначено строк та умови погашення наданого кредиту в п.14.1. Визначено в п.16 забезпечення основного зобов’язання. В п.17 Значено сума генерального ліміту та строк дії даного ліміту. Генеральний ліміт 15 000 000 грн. Строк до 10.07.2021 року.

Договір про зміну №6 від 07.07.2017 року - внесені зміни до суми кредитної лінії та дату чинності ліміту. З 06.04.2017 по 31.03.2018 рік - 8 000 000 грн. Дата до 31.03.2018 року.

Договір про зміну №7 від 14.09.2017 року - внесені зміни до п. 15 Основного договору. Обов’язки клієнта.

Договір про зміну №8 від 26.01.2018 року – внесені зміни до п. 6, 15, 16 , 17 Основного договору. Надано кредит на купівлю транспортного засобу.

Договір про зміну №9 від 18.02.2018 року – внесені зміни до п. 14, 15 Основного договору. Пункт 14.1 Відновлювана кредитна лінія (ВКЛ) – 8000000 грн. з 06.04.2017 по 31.03.2019 року. Пункт 14.2 не відновлювальна кредитна лінія – 5000000 грн. з 16.02.2018 по 31.12.2022 року. На придбання обладнання та будівництва. Пункт 14.3 на придбання транспортного засобу. 

Договір про зміну №10 від 12.07.2018 року - внесені зміни до п. 14.2, 15 Основного договору. Кредитна лінія не відновлювальна – 5000000 грн. З 16.02.2018 по 31.12.2022 рік – На придбання обладнання та будівництво.

Договір про зміну №11 від 23.01.2019 року – внесені зміни про визначення термінів та понять зазначених в основному договорі.

Договір про зміну №12 від 25.06.2019 року - внесені зміни про визначення термінів та понять зазначених в основному договорі.

Договір про зміну №13 від 02.08.2019 року – внесені зміни до основного договору в п. 14.1, 15 . ВКЛ – 31.12.2019 – 8000000 грн. З 01.01.2020 по 31.03.2020 – 4000000 грн.

Договір про зміну №14 від 16.12.2019 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1, 14.3, 15, 16. Щодо п. 14.1 ВКЛ до 31.01.2020 – 8000000 грн. З 01.02.2020 по 29.02.2020 – 6000000 грн. З 01.03.2020 по 31.03.2020 – 3 000000 грн. 01.04.2020 по 30.11.2020 – 8000000 грн. З 01.12.2020 по 31.12.2020 – 4000000 грн. Щодо п. 14.3 не відновлювальна кредитна лінія – 1 115 000 грн. з 16.12.2019 по 15.12.2020 рік.

Договір про зміну №15 14.02.2020 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1. ВКЛ до 31.01.2020 – 8000000 грн. З 01.02.2020 по 29.02.2020 – 6000000 грн. З 01.03.2020 по 31.03.2020 – 3 000000 грн. 01.04.2020 по 30.11.2020 – 8000000 грн. З 01.12.2020 по 31.12.2020 – 4000000 грн. Змінено відсоткову ставку.

Договір про зміну №16 від 28.02.2020 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1. ВКЛ по 30.11.2020 – 8000000 грн. 01.12.2020 по 31.12.2020 – 4000000 грн.

Договір про зміну №17 від 24.06.2020 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1. ВКЛ по 31.12.2020 рік – 11 000 000 грн. З 01.01.2021 по 28.02.2021 – 8 000 000 грн. З 01.03.2021 по 31.03.2021 – 5 000 0000 грн. З 01.04.2021 по 30.04.2021 – 2 000 000 грн.

Договір про зміну №18 від 15.07.2020 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1. змінено винагорода Банку.

Договір про зміну №19 від 21.07.2020 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1. Та в п 14.2 не ВКЛ. Змінено відсоткову ставку та строки повернення траншу.

Договір про зміну №20 від 06.10.2020 року - внесені зміни до основного договору в п.15 Обов’язки клієнта.

Договір про зміну №21 від 07.12.2020 року - внесені зміни до основного договору в п.15 Обов’язки клієнта.

Договір про зміну №22 від 17.03.2021 року - внесені зміни до основного договору в п. 14.1 та 14.2. ВКЛ та не ВКЛ в розмірі 2 421 213,90 грн. на
рефінансування.

Договір про зміну №23 від 26.03.2021 року – внесені зміни до п. 14.2 – не ВКЛ на придбання комбайну в розмірі 4 498 000 грн.

Договір про зміну №24 від 19.04.2021 року - внесені зміни до п. 14.3 – не ВКЛ на придбання комбайна. Сума 4 020 205.48 грн.

Договір про зміну №25 від 28.04.2021 року - внесені зміни до 14.1, 15, 16 ,17 основного договору (ВКЛ +не ВКЛ)!

Договір про зміну №26 від 09.06.2021 року - внесені зміни до п. 14.5 Основного  договору. Видача не ВКЛ на садівництво в розмірі 6 400 000 грн.

Договір про зміну №27 від 17.08.2021 року - внесені зміни до р. 15 Основного договору. Обов’язки клієнта.

Договір про зміну №28 від 14.10.2021 року - внесені зміни до п. 14.6 Основного договору. Видача не ВКЛ на садівництво в розмірі 3 400 000 грн.

Договір про зміну №29 від 25.11.2021 року - внесені зміни до п. 14.7 Основного договору. Видача не ВКЛ на придбання продукції в розмірі 1 700 000 грн.

Відповідно до діючої в рамках кредитної лінії Клієнт отримав наступні транші:

- Кредитна заявка від 31.07.2018 – 201.143,25 грн.; до 31.12.2022, борг: 59.648,96 грн.

- Кредитна заявка від 03.08.2018 – 923.475,25 грн.; до 31.12.2022, борг: 273.856,48 грн.

- Кредитна заявка від 04.09.2018 - 310,738.00 грн.; до 31.12.2022, борг: 92.149,32 грн.

- Кредитна заявка від 26.09.2018 (видано 27.09.2018) – 210.000,00 грн., до 31.12.2022, борг: 622.754,59 грн.,

- Кредитна заявка від 16.11.2018 – 500.000,00 грн.; до 31.12.2022, борг: 148.274,91 грн.,

- 22 кредитні заявки: в період 25.02.2020-15.02.2022 – на загальну суму 18,500,000.00 грн., до 30.04.2022, борг 2.957.724,34 грн.,

- 24 кредитні заявки; в період 29.04.2021 – 10.02.2022 – на загальну суму 9.000.000,00 грн.; до 30.04.2022, борг: 4.530.354,49 грн.,

- Кредитна заявка від 26.03.2021 – 4.020.205,48 грн., до 25.04.2024, борг: 5.052.321,69 грн.,

- Об’єднана кредитна заявка від 09.06.2021 в період 14.05.2021-09.06.2021 – на загальну суму  6.400.00,00 грн., до 30.11.2026, борг: 8,031,031.37 грн.,

- Кредитна заявка від 11.11.2021 – 1.386.025,83 грн., до 30.11.2026, борг: 1,845,441.34

- Кредитна заявка від 17.11.2021 – 522.676,00 грн., до 30.11.2026, борг: 695.923,37 грн.,

- Кредитна заявка від 19.11.2021 – 125.760,00 грн., до 30.11.2026, борг: 167.444,66 грн.,

- Кредитна заявка від 26.11.2021 – 1.672.35,46 грн., до 25.05.2022, борг: 1.744.657,35 грн.,

- Кредитна заявка від 03.12.2021 – 720.810,00 грн., до 30.11.2026, борг: 959.731,42 грн.,

- Кредитна заявка від 22.12.2021 – 111.888,00 грн., до 30.11.2026, борг: 148.974,62 грн.

За умовами Договору плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку Договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки, яка складається із двох частин (фіксованої маржі та Індексу), Банк самостійно, з визначеною у Договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених Договором. Банк письмово повідомляє Клієнта, а у випадку збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за Договором та/або Документами забезпечення осіб про зміну процентної ставки (або лише про її змінну частину - Індекс) протягом п’ятнадцяти календарних днів, що настають за датою, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Таке письмове повідомлення про зміну процентної ставки, зокрема, може бути здійснено Банком шляхом розміщення відповідних друкованих листівок у приміщеннях підрозділів Банку та/або на сайті Банку, та/або шляхом відправлення листа / інформації електронною поштою та/або за допомогою системи «клієнт-банк».

Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням Індексу встановлюється в Договорі та дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент часу протягом строку дії Договору.

Плата у вигляді процентів має здійснюватись в валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі.

Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної Банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов’язань щодо такої Банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку до закінчення Генерального строку в порядку, визначеному Договором.

Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001% до 50,01% річних.

 У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов’язань за Договором (в тому числі, строків/термінів повернення Кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим Договором для відповідної Банківської послуги.

При настанні терміну погашення суми Кредиту або Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги чи завершення Генерального строку, проценти за користування Кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в Договорі.

Згідно пункту 3 Договору “Проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі – місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п’яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування.

У відповідності до вищевказаних умов Кредитного договору та наданих Відповідачем кредитних заявок, Відповідач запросив у Банка кредит на загальну суму 44.605.076 (сорок чотири мільйони шістсот п’ять тисяч сімдесят шість) гривень 27 копійок

Свої зобов‘язання за Кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі та надав Відповідачу в користування грошові кошти в межах суми лімітів у розмірі 44.605.076 (сорок чотири мільйони шістсот п’ять тисяч сімдесят шість) гривень 27 копійок, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких додані до позовної заяви, та виписками по рахункам, що були досліджених судом.

Також з матеріалів справи вбачається, що виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено порукою.

Так, 22.04.2015 року на забезпечення виконання Відповідачем 1 умов Кредитного договору, між Позивачем та Верещага О.Л., РНОКПП 3092608211 (Відповідач 2) було укладено Договір поруки № 2 (надалі – Договір поруки).

14.04.2016 року укладено договір змін №1 до договору поруки №2 укладеним між Банком та Верещага О.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

06.04.2017 року укладено договір змін №2 до договору поруки №2 укладеним між Банком та Верещага О.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

26.01.2018 року укладено договір змін №3 до договору поруки №2 укладеним між Банком та Верещага О.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

28.04.2018 року укладено договір змін №4 до договору поруки №2 укладеним між Банком та Верещага О.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

07.07.2017 року на забезпечення виконання Відповідачем 1 умов Кредитного договору, між Позивачем та Тамарковою А.Л. РНОКПП 3272605461 (Відповідач 3) було укладено Договір поруки № 3 (надалі – Договір поруки ).

26.01.2018 року укладено договір змін №1 до договору поруки №3 укладеним між Банком та Тамарковою А.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

28.04.2018 року укладено договір змін №2 до договору поруки №3 укладеним між Банком та Тамарковою А.Л. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

07.07.2017 року на забезпечення виконання Відповідачем 1 умов Кредитного договору, між Позивачем та Верещага Н.В., РНОКПП 2168602908 (Відповідач 4) було укладено Договір поруки № 4 (надалі – Договір поруки ).

26.01.2018 року укладено договір змін №1 до договору поруки №4 укладеним між Банком та Верещага Н.В. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

28.04.2018 року укладено договір змін №2 до договору поруки №4 укладеним між Банком та Верещага Н.В. Змінено п. 11 Основного договору, збільшено генеральний ліміт та строк на повернення.

Умови усіх трьох вказаних договорів поруки  та договорів про зміни є ідентичними.

Згідно із п. 3 Договору поруки в силу поруки, що виникає на підставі Договору поруки, Відповідач 2 та Відповідач 3 та Відповідач 4 поручається перед Позивачем за повне та своєчасне виконання Боргових зобов’язань Відповідачем 1.

Відповідно до п. 7 Договору поруки у разі порушення боргових зобов’язань Відповідач 1 та Відповідач 2 та Відповідач 3 та Відповідач 4 (Поручителі) відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того чи направлена Вимога до Клієнта чи ні.

Поручитель відповідає перед Банком за виконання Боргових зобов’язань, у тому ж обсязі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

У зв’язку з непогашенням заборгованості Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про солідарне стягнення боргу з усіх відповідачів. 

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових  актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Кредитного договору та вимог законодавства України, Відповідач 1 не виконав Боргові зобов’язання в частині сплати процентів за користування грошовими коштами, як то визначено умовами Розділів 3 та 14 Договору та не повернув Позивачу суму кредиту у встановлені Кредитним договором строки.

Строк виконання зобов’язань згідно умов Кредитного договору настав на момент пред’явлення позовної заяви. Однак Відповідачі не виконали свої зобов’язання згідно умов вище вказаних Кредитного договору та договорів поруки.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Клієнт зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як передбачено ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача, за Кредитним договором №17-г/2014 від 11.07.2014 є простроченою та станом на 30.06.2025 складає 21,603,250.16 грн., в т.ч.:

Кредитна заявка від 31.07.2018: Рахунок простроченої заборгованості 40,228.61 грн., Рахунок прострочених відсотків 19,420.35 грн. Загальна сума 59,648.96 грн.

Кредитна заявка від 03.08.2018: Рахунок простроченої заборгованості 184,695.09 грн. Рахунок прострочених відсотків 89,161.39 грн. Загальна сума 273,856.48 грн.

Кредитна заявка від 04.09.2018: Рахунок простроченої заборгованості 62,147.6 грн. Рахунок прострочених відсотків 30,001.72 грн. Загальна сума 92,149.32 грн.

Кредитна заявка від 26.09.2018: Рахунок простроченої заборгованості 420,000.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 202,754.59 грн. Загальна сума 622,754.59 грн.

Кредитна заявка від 16.11.2018: Рахунок простроченої заборгованості 100,000.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 48,274.91 грн. Загальна сума 148,274.91 грн.

22 кредитні заявки (25.02.2020-15.02.2022): Рахунок простроченої заборгованості 2,000,000.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 957,724.34 грн. Загальна сума 2,957,724.34 грн.

24 кредитні заявки (29.04.2021 – 10.02.2022): Рахунок простроченої заборгованості 3,000,000.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 1,530,354.49 грн. Загальна сума 2,957,724.34 грн.

Кредитна заявка від 26.03.2021: Рахунок простроченої заборгованості 3,350,171.23 грн. Рахунок прострочених відсотків 1,702,150.46 грн. Загальна сума 5,052,321.69 грн.

Об’єднана кредитна заявка від 14.05.2021-09.06.2021: Рахунок простроченої заборгованості 5,333,333.34 грн. Рахунок прострочених відсотків 2,697,698.03 грн. Загальна сума 8,031,031.37 грн.

Кредитна заявка від 11.11.2021: Рахунок простроченої заборгованості 1,386,025.83 грн. Рахунок прострочених відсотків 459,415.51 грн. Загальна сума 1,845,441.34 грн.

Кредитна заявка від 17.11.2021: Рахунок простроченої заборгованості 522,676.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 173,247.37 грн. Загальна сума 695,923.37 грн.

Кредитна заявка від 19.11.2021: Рахунок простроченої заборгованості 125,760.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 41,684.66 грн. Загальна сума 167,444.66 грн.

Кредитна заявка від 26.11.2021: Рахунок простроченої заборгованості 1,672,354.46 грн. Рахунок прострочених відсотків 72,302.89 грн. Загальна сума 1,744,657.35 грн.

Кредитна заявка від 03.12.2021: Рахунок простроченої заборгованості 720,810.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 238,921.42 грн. Загальна сума 959,731.42 грн.

Кредитна заявка від 22.12.2021: Рахунок простроченої заборгованості 111,888.00 грн. Рахунок прострочених відсотків 37,086.62 грн. Загальна сума 148,974.62 грн.

Доказів відсутності заборгованості, заперечень щодо її розміру відповідачі суду не надали.

Крім цього, приймаючи рішення у справі суд враховує і правові висновки Великої Палати Верховного суду викладені в тому числі у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16:

75. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
76. Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
77. Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.
78. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
79. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
80. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
81. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
82. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
83. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
84. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
85. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
86. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
87. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.
88. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів від суми неповернутого в строк кредиту, враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказана сума, яка розрахована Позивачем  згідно вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, є вірною, відповідає вимогам договору та чинного законодавства України.

Також приймаючи рішення у справі суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 129¹ Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22 лютого 2007 року в справі “Красуля проти Росії”, від 5 травня 2011 року в справі “Ільяді проти Росії”, від 28 жовтня 2010 року в справі “Трофимчук проти України”, від 9 грудня 1994 року в справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 1 липня 2003 року в справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 7 червня 2008 року в справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп проти Вірменії”) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс 'Горіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N 303-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 259239,00 грн. покласти на відповідачів – 1-4 у рівних частинах, а саме по 64 809,75 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПП ЛАНА» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Генкіна, буд.30, код ЄДРПОУ 20476578), Верещаги Олексія Леонідовича (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, буд.38, РНОКПП: 3092608211), Верещага Наталії Василівни (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, буд. 38 . РНОКПП:2168602908) та Тамаркової Аліни Леонідівни (м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд 78, кв. 33. РНОКПП: 3272605461) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4 код ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за Договором про надання банківських послуг №17-г/2014 від 11.07.2014 року у розмірі 21.603.250 (двадцять один мільйон шістсот три тисячі двісті п’ятдесят грн.) 16 коп.
3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПП ЛАНА» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Генкіна, буд.30, код ЄДРПОУ 20476578) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4 код ЄДРПОУ 14361575) понесені судові витрати у розмірі 64 809 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять грн.) 75 коп.
4. Верещаги Олексія Леонідовича (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, буд.38, РНОКПП: 3092608211), на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4 код ЄДРПОУ 14361575) понесені судові витрати у розмірі 64 809 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять грн.) 75 коп.
5. Верещага Наталії Василівни ( 72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, буд. 38 . РНОКПП: 2168602908) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4 код ЄДРПОУ 14361575) понесені судові витрати у розмірі 64 809 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять грн.) 75 коп.
6. Тамаркової Аліни Леонідівни (м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд 78, кв. 33. РНОКПП: 3272605461) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4 код ЄДРПОУ 14361575) понесені судові витрати у розмірі 64 809 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять грн.) 75 коп.
7. Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

 

У зв’язку із запровадженням у м. Запоріжжі графіків обмеження електропостачання повний текст рішення складено та підписано 30.01.2026.

 

 

Суддя                                                                                    К.В. Проскуряков

 

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.