До відома Товариства з обмеженою відповідальністю “САНІТАС ІНВЕСТ” у справі №908/3856/25 (суддя Федько О.А.)

До відома Товариства з обмеженою відповідальністю “САНІТАС ІНВЕСТ” у справі №908/3856/25 (суддя Федько О.А.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.02.2026                                                                                            Справа №  908/3856/25

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/3856/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНЕВО СХІД” (49026, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Решетилівська, буд. 33а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНІТАС ІНВЕСТ” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 27, кв. 39)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

24.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №4280/08-07/25 (документ сформований в системі Електронний суд 24.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНЕВО СХІД” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНІТАС ІНВЕСТ” про стягнення заборгованості в сумі 88649,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.12.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3856/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3856/25, присвоєно справі номер провадження 6/232/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до п. 21 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу – ТОВ “СІНЕВО СХІД” в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний Суд” ЄСІКС.

Оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована територія України, його повідомлено про прийняття судом до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у даній справі шляхом розміщення 30.12.2025 тексту даної ухвали суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/).

Додатково ухвалу суду від 29.12.2025 було направлено на електронну адресу відповідача - sanitas.zp@gmail.com, яка ним отримана 29.12.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 28.01.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.     

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об’єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення  без його проголошення – 10.02.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором про надання послуг №В/18-010/22 від 31.12.2021.

Позивач доводить, що у період січень 2022 р. та лютий 2022 р.  свої зобов’язання за договором виконав та надав відповідачеві медичні послуги по лабораторній діагностиці біологічного матеріалу. Відповідно до п. 10.1 договору позивачем в електронному вигляді були складені Акти про надані послуги та виставлені рахунки на оплату. Зазначені документи направлені відповідачу на електронну адресу, яка вказана в п. 2.3 договору. Однак, зазначені Акти відповідачем не були підписані, обґрунтованих відмов від підписання актів на адресу позивача не надходило.

Гарантійним листом №1 від 11.05.2022 відповідач гарантував оплату за виконані в січні-лютому 2022 року послуги на загальну суму 88649,00 грн. Втім, за твердженням позивача,  заборгованість в добровільному порядку відповідачем  не сплачена.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, відтак вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

31 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сінево Схід” (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Санітас Інвест” (замовник, відповідач у справі) уклали договір про надання послуг №В/18-010/22 (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов’язаний за завданням Замовника, оформленого у  вигляді направлення, що містить інформацію про медичні послуги, надати медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці біологічного матеріалу, в межах переліку за ціною та у строк, визначені у Прайсі-листі Виконавця, що є невід’ємною частиною цього Договору. Замовник в свою чергу зобов’язується прийняти та оплатити надані Виконавцем медичні послуги в порядку, встановленому цим договором.

Строки надання послуг зазначені у Додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору після проведення дослідження Виконавець направляє на електронну адресу sanitas.zp@gmai.com, результати досліджень пацієнтів Замовника, у форматі PDF-файлу.

Пунктом 3.1 договору встановленого, що перелік послуг, що надаються Виконавцем за умовами цього Договору та їх ціна вказані в діючому Прайс-листі Виконавця, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Оплата наданих Виконавцем послуг проводиться Замовником щомісячно у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, в українській грошовій валюті (гривні) у порядку, встановленому цим договором (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що Виконавець не пізніше 01 числа кожного поточного місяця направляє на електронну адресу відповідальної особи Замовника звіт про надані Замовнику послуги за попередній місяць. Замовник зобов’язаний ознайомитись зі Звітом, та, у випадку наявності зауважень, надати Виконавцю аргументовану відповідь.

На підставі Звіту Виконавець формує та направляє Замовнику рахунок для оплати наданих у попередньому місяця послуг. Рахунок у форматі Ехl, направлений з електронної адреси Виконавця, вказаної в п. 1 Додатку 3 договору, на електронну адресу Замовника, вказану в п. 2 Додатку 3 договору, вважається таким, що виставлений Виконавцем належним чином та підлягає оплаті (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору Замовник зобов’язаний оплатити рахунок, отриманий від Виконавця, не пізніше 25 числа поточного місяця. У випадку прострочення оплати рахунку за надані послуги Замовник несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

За умовами п. 4.7 договору оригінал рахунку разом із актом виконаних робіт, підписаним уповноваженою особою Виконавця, Виконавець направляє на поштову адресу Замовника до 10 числа кожного місяця, рекомендованим листом. Замовник зобов’язаний до 30 числа поточного місяця підписати та завірити печаткою (у випадку наявності) акт виконаних робіт та повернути один підписаний примірник акту виконаних робіт назад Виконавцю. У випадку, якщо Замовник з будь-яких причин не підписує акт виконаних робіт, такий акт виконаних робіт вважається підписаним Замовником, а послуги наданими Виконавцем в повному обсязі та належним чином на п’ятий день після направлення Виконавцем Замовнику Акт виконаних робіт, підписаного Виконавцем.

Незалежно від дати надання послуг в конкретному місяці, Виконавець формує акт виконаних робіт станом на останній день поточного місяця в якому такі послуги були надані (п. 4.8 договору).

За умовами п. 5.1.5 договору Замовник зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату наданих послуг за цим договором на підставі рахунку Виконавця.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що в електронному вигляді можуть складатися будь-які документи у відносинах між Сторонами, у тому числі, але не виключно: договори, угоди, додатки, специфікації, додаткові угоди, рахунки, первинні документи (у томі числі акти).

В разі складання документів у електронному вигляді та підписанні їх з використанням кваліфікованого електронного підпису, використання печатки Сторонами не є обов’язковими (п. 10.3 договору).

Пунктом 10.5 договору встановлено, що незважаючи на положення пункту 10.4 цього договору, електронний документ у будь-якому разі вважається отриманим стороною протягом трьох робочих днів з моменту його відправлення.

Електронний документ, належним чином підписаний кваліфікованим електронним підписом є оригіналом відповідного документа та не потребує подальшого накладення власноручного підпису і обов’язкового обміну його паперовими оригіналами і паперовими або електронними копіями (п. 10.6 договору).

Згідно з п. 9.1 договору цей договір діє з 01 січня 2022 та по 31 грудня 2022 року.

Додатком №1 до договору є Перелік загальноклінічних досліджень із зазначенням базової ціни, % знижки, договірної ціни та строк/днів.

Додатком №2 до договору є Угода про надання доступу до Корпоративного кабінету Клієнта.

Додатком №3 до договору є список відповідальних осіб, їхні адреси електронної пошти та телефони.

За результатами наданих позивачем послуг позивачем  були складені Акти надання послуг №5059 від 31 січня 2022 року на суму 55 705,00 грн та №9647 від 28 лютого 2022 року на суму 32   944,00 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виставлені рахунки №95 від 31.01.2022 на суму 55   705,00 грн та №212 від 28.02.2022 на загальну суму 32944,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи складені у відповідності до умов п. 10.1 договору, скріплені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи позивача  та направлені на електронну адресу відповідача, яка зазначена в п. 2.3 договору (sanitas.zp@gmai.com).

Вказані документи також завантажені позивачем  в електронному вигляді  в онлайн-сервісі електронного документообігу “Вчасно” 10.12.2025.

Гарантійним листом вих. №1 від 11.05.2022 відповідач гарантував оплату наданих позивачем  у період січень-лютий 2022 року послуг на загальну суму  88649,00грн до 01.07.2022.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань з оплати наданих послуг в установлені договором строки,  позивач 24.12.2025 направив на електронну адресу відповідача претензію №12/2025-1 від 12.12.2025 з вимогою протягом семи календарних днів з дня одержання цієї претензії сплатити заборгованість за договором у розмірі 88649,00 грн.

Претензія залишена відповідачем без реагування, заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №В/18-010/22 від 31.12.2021 в частині своєчасної та повної оплати наданих йому послуг стало підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору №В/18-010/22 від 31.12.2021 про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Учасники правочину в пункті 4.6 договору узгодили кінцевий термін оплати наданих послуг – не пізніше 25 числа поточного місяця.

Матеріали справи містять докази надання позивачем  медичних послуг по клінічній лабораторній діагностиці біологічного матеріалу за договором №В/18-010/22 від 31.12.2021  у період з січня 2022 по лютий 2022 року (включно) на загальну суму 88   649,00 грн.

Також суду наданий гарантійний лист відповідача від 11.05.2022 №1, відповідно до якого відповідач не заперечив проти загальної вартості наданих позивачем послуг у спірний період. Крім того, гарантував здійснити оплату наданих послуг у строк до 01.07.2022 року.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором №В/18-010/22 від 31.12.2021 умов щодо строків оплати наданих послуг. Матеріали справи не містять доказів  оплати відповідачем наданих позивачем послуг в сумі 88   649,00 грн.

Ураховуючи наведене, за надані позивачем послуги в  період січень – лютий 2022 року заборгованість відповідача за договором №В/18-010/22 від 31.12.2021 складає 88   649,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної та повної оплати наданих послуг за договором №В/18-010/22 від 31.12.2021 за спірний період (січень-лютий 2022 р.) в розмірі 88649,00 грн суду не надав.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 88649,00 грн заборгованості за договором №В/18-010/22 від 31.12.2021, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Таким чином позов задовольняється повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач  при зверненні до суду з позовом  сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (квитанція № 7864-2490-6895-4984 від 24.12.2025).

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Беручи до уваги викладене, враховуючи подання позову до суду в електронній формі, судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “САНІТАС ІНВЕСТ” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 27, кв. 39; ідентифікаційний код юридичної особи 39650835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНЕВО СХІД” (49026, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Решетилівська, буд. 33а; ідентифікаційний код юридичної особи 34288605) заборгованість в розмірі 88649,00 грн (вісімдесят вісім тисяч шістсот сорок дев’ять гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами       ст. 238 ГПК України      та підписано –   10.02.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя                                                                        О.А. Федько