До відома сторін у справі № 908/3662/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214; e-mail: toventuziast2017@gmail.com

12 лютого 2026, 14:30

До відома сторін у справі № 908/3662/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214; e-mail: toventuziast2017@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 30996552) відповідача-2: Мельника Миколи Миколайовича, 18.05.1959 р.н. (вул. Вишнева, буд.98а, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька область, 72214; e-mail: nikolaj.melnik91@gmail.com; РНОКПП 2168719215)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 Справа № 908/3662/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, 4А, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214; e-mail: toventuziast2017@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 30996552)

відповідача-2: Мельника Миколи Миколайовича, 18.05.1959 р.н. (вул. Вишнева, буд.98а, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька область, 72214; e-mail: nikolaj.melnik91@gmail.com; РНОКПП 2168719215)

про солідарне стягнення коштів,

без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

08.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (скорочене найменування – АТ “Райффайзен Банк”) до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (скорочене найменування – ТОВ “Ентузіаст”) та Мельника Миколи Миколайовича про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №015/10892/0598740 від 29.08.2019 в загальному розмірі 372 858,75 гривень (триста сімдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят вісім гривень 75 копійок), з яких: 349 589,81 гривень - заборгованість за тілом кредиту, та 23 268,94 гривень - заборгованість за відсотками. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 справу №908/3662/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3662/25 та присвоєно справі номер провадження 3/212/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є адреса: вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214

Судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-2 є адреса: вул. Вишнева, буд.98а, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька область, 72214.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 72214.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області, до складу якої входить село Менчикури (з 26.02.2022, код UA23080010000036379).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщено16.12.2025.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачам на відомі йому адреси електронної пошти відповідачів: відповідачу-1 – toventuziast2017@gmail.com; відповідачу-2 на e-mail: nikolaj.melnik91@gmail.com.

Суд також повідомив відповідачів про розгляд справи шляхом надіслання на зазначені позивачем електронні адреси відповідачів – toventuziast2017@gmail.com та nikolaj.melnik91@gmail.com (а.с. 68-69).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених доРеєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідачі не були позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем-1 у передбачений термін заборгованості за договором про надання овердрафту №015/10892/0598740 від 29 серпня 2019 року, укладеного між АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ “Ентузіаст”, а також не виконанням відповідачем-2 умов договору поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

У зв’язку із неповерненням кредиту, посилаючись на умови кредитного договору, ст. ст. 525, 526, 536, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором про надання овердрафту №015/10892/0598740 від 29.08.2019 в загальному розмірі 372 858,75 гривень, з яких: 349 589,81 гривень – заборгованість за тілом кредиту, та 23 268,94 гривень – заборгованість за відсотками.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання овердрафту №015/10892/0598740 від 29.08.2019 в загальному розмірі 372 858,75 гривень.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов’язки виникли між сторонами (чи отриманий від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і в якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов’язань, які наслідки порушення зобов’язань боржником, чи є підстави для солідарного стягнення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Акціонерне товариство “Райффайзен Банк” (надалі за текстом – Банк, Кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (надалі за текстом – Позичальник, відповідач-1) було укладено договір про надання овердрафту №015/10892/0598740 від 29 серпня 2019 року(надалі – Кредитний договір/Договір овердрафту).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору овердрафту Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту.

Позичальник зобов’язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в п. 1.9 Договору, з Дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю та комісії, а також виконувати інші зобов’язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту (п.1.2. Договору овердрафту).

Згідно з п. 1.3 Договору Овердрафту максимальний ліміт за Договором складає 1 500 000,00 гривень (один мільйон п’ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 1.4. Договору Овердрафту на дату укладення Договору поточний ліміт складав 500 000,00 (п’ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до умов п.1.5. Договору овердрафту Позичальник має право використовувати Овердрафт виключно при наявності встановленого Максимального ліміту та Поточного ліміту. У разі скасування Максимального та Поточного лімітів Позичальник не має права використовувати Овердрафт.

Відповідно до Розділу “Визначення термінів” дата закінчення Строку Овердрафту встановлено 29.08.2022.

Пункт 1.7 Договору овердрафту визначає строк Овердрафту з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 Договору по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно).

За змістом п. 1.11. Договору Овердрафту грошові зобов'язання Позичальника за Договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями Позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України.

Банк повністю виконав свої зобов’язання за Договором овердрафту, своєчасно та в повному обсязі надавши кредитні кошти Позичальнику.

Відповідно до п. 4.1. Договору овердрафту проценти за користування Овердрафтом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22% річних.

Нарахування Процентів за користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у договорі розмірів процентної ставки, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Кредитної заборгованості. (пункт 4.2. договору).

Згідно з п. 4.8. Договору овердрафту Позичальник зобов’язаний сплачувати проценти щомісяця в дату сплати процентів та остаточно при погашенні Овердрафту/Кредитної заборгованості з урахуванням наступних періодів:

- в першому календарному місяці користування Овердрафтом - за період з дня надання Овердрафту/виникнення кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Даті сплати Процентів;

- в наступних календарних місяцях – за період з календарного дня Дати сплати Процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Даті сплати Процентів;

- в останній місяць наявності Кредитної заборгованості – за період з календарного дня Дати сплати Процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/Кредитної заборгованості

Згідно з п. 5.1. Договору протягом Строку Овердрафту Позичальник зобов’язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту в залежності від того, яка дата настане раніше

АТ “Райфайзен Банк” свої зобов’язання за Договором виконав, а саме надав овердрафт/кредит у розмірі встановленому в Договорі, що підтверджується, зокрема, виписками по рахунку Позичальника та розрахунком заборгованості.

За розрахунком позивача станом на 29 серпня 2022 за Кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 349 589,81 гривень - заборгованість за тілом кредиту, та 23 268,94 гривень - заборгованість за відсотками, в тому числі 19 686,84 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Для забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за договором овердрафту на здійснення кредитних операцій №015/10892/0598740 від 29 серпня 2019 р. між Банком та Мельником Миколою Миколайовичем (надалі – Поручитель, відповідач-2) був укладений Договір поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов’язаннями.

Пунктом 2.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов’язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі (далі – Вимога).

Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов’язань.

14 жовтня 2025 року Позивачем на електронну адресу відповідача-2 була направлена вимога про погашення заборгованості вих.№188/2/733 від 13.10.2025, згідно з якою позивач вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором.

Доказів задоволення відповідачем-2 вимоги про погашення заборгованості вих.№188/2/733 від 13.10.2025 матеріали справи не містять.

Враховуючи невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 349 589,81 гривень - заборгованість за тілом кредиту, та 23 268,94 гривень - заборгованість за відсотками.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про надання овердрафту 015/10892/0598740 від 29 серпня 2019 року.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, Банк свій обов'язок виконав повністю, надав овердрафт/кредит у розмірі встановленому в Договорі, що підтверджується, зокрема, виписками по рахунку Позичальника та розрахунком заборгованості.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Термін повернення кредитних коштів (закінчення строку овердрафту) сплинув 29.08.2022.

Відповідачем не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за кредитом в розмірі 349 589,81 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитної заборгованості за Кредитним договором суду не надав. Так само відповідач не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, яка заявлена до стягнення.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 349 589,81 грн є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Згідно умов п. 4.1. Договору овердрафту Сторони дійшли згоди, що проценти за користування Овердрафтом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22 % річних.

За розрахунком позивача заборгованість за відсотками становить 23 268,94 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована по 29.08.2022, тобто до дати закінчення строку овердрафту.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та відповідним розрахунком позивача.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми за процентами у розмірі 23 268,94 грн є обґрунтованими.

Щодо солідарного обов’язку відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

Умовами договору поруки передбачено, що поручитель зобов’язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі (пункт 2.2.).

Беручи до уваги порушення Позичальником прийнятих на себе грошових зобов’язань та наявність заборгованості за Кредитним договором, Кредитор набув права вимагати погашення заборгованості від Поручителя у відповідності до умов Договору поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

14 жовтня 2025 року позивачем на відомі йому електронні адреси відповідача-2 (toventuziast2017@gmail.com та nikolaj.melnik91@gmail.com) була направлена вимога про погашення заборгованості вих.№188/2/733 від 13.10.2025, згідно з якою позивач вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором (а.с. 47-49).

При наданні оцінки вказаній вимозі позивача, суд враховує, що станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти , зокрема поштове відділення за індексом – 72214.

Суд враховує, що листування електронною поштою є частиною ділових звичаїв в Україні, здійснення електронної переписки є усталеним звичаєм ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, та визнається цивільним звичаєм за ст. 7 Цивільного кодексу України, що сторона, яка комунікує з іншою стороною за допомогою повідомлених нею засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно, що в умовах воєнного стану, надсилання документів на електронну пошту, є доцільним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 18.01.2023 у справі №910/15383/21.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, суд вважає, що позивач направивши вимогу про погашення заборгованості вих.№188/2/733 від 13.10.2025, в єдино можливий за теперішніх непередбачуваних та непереборних обставин спосіб, на електронні адреси поручителя (Відповідача-2) (toventuziast2017@gmail.com та nikolaj.melnik91@gmail.com) виконав свій обов’язок передбачений пунктом 2.2. договору поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за тілом кредиту в розмірі у розмірі 349 589,81 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 23 268,94 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про надання овердрафту №015/10892/0598740 від 29 серпня 2019 року (а.с.19-25), договором поруки №015/10892/0598740/П від 29.08.2019 (а.с. 26-29), розрахунком заборгованості (а.с. 30-33), випискою по рахункам (а.с. 34-39), вимогою до поручителя (а.с. 42-49).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214; ідентифікаційний код юридичної особи 30996552) та Мельника Миколи Миколайовича, 18.05.1959 р.н. (вул. Вишнева, буд.98а, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька область, 72214; РНОКПП 2168719215) на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, 4А, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за кредитним договором №015/10892/0598740 від 29.08.2019 в загальному розмірі 372 858,75 гривень (триста сімдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят вісім гривень 75 копійок), з яких: 349 589,81 грн (триста сорок дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять гривень 81 коп.) - заборгованість за тілом кредиту, і 23 268,94 (двадцять три тисячі двісті шістдесят вісім гривень 94 коп.) - заборгованість за відсотками. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентузіаст” (вул. Івана Франка, буд.40, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька обл., 72214; ідентифікаційний код юридичної особи 30996552) на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, 4А, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) суму 2 237,15 грн (дві тисячі двісті тридцять сім гривень 15 копійок) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Мельника Миколи Миколайовича, 18.05.1959 р.н. (вул. Вишнева, буд.98а, с. Менчикури, Мелітопольський район, Запорізька область, 72214; РНОКПП 2168719215) на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, 4А, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) суму 2 237,15 грн (дві тисячі двісті тридцять сім гривень 15 копійок) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленомустаттею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич