До відома сторін у справі № 908/3893/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідачів: 1) Приватного підприємства “МАГІСТР” (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6; e-mail: ppmagister@gmail.com, ідентифіка

11 березня 2026, 09:04

До відома сторін у справі № 908/3893/25 (суддя Педорич С.І.): до відповідачів: 1) Приватного підприємства “МАГІСТР” (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6; e-mail: ppmagister@gmail.com, ідентифікаційний код юридичної особи 25485464); 2) Малюги Сергія Івановича (а 72313, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, будинок 36/корп.8, кв. 232; e-mail: ppmagister@gmail.com, РНОКПП 2534114775); 3) Мельника Олександра Миколайовича (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 394, кв. 26; e-mail: ppmagister@gmail.com, РНОКПП 2625714972);

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 Справа №908/3893/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання – Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112)

до відповідачів:

1) Приватного підприємства “МАГІСТР” (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6; e-mail: ppmagister@gmail.com, ідентифікаційний код юридичної особи 25485464);

2) Малюги Сергія Івановича (72313, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, будинок 36/корп.8, кв. 232; e-mail: ppmagister@gmail.com, РНОКПП 2534114775);

3) Мельника Олександра Миколайовича (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 394, кв. 26; e-mail: ppmagister@gmail.com, РНОКПП 2625714972);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи 00013480)

про солідарне стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ШЕМЕТ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕНТИНОВИЧ (в режимі відеоконференції) – адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7846/10 від 05.06.2019, довіреність № ДП 24701/25-0227 від 13.03.2025;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився;

від відповідача 3: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

РУХ СПРАВИ.

26.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (скорочене найменування – АТ “Укрексімбанк”) до відповідачів – Приватного підприємства “МАГІСТР” (скорочене найменування – ПП “МАГІСТР”), Малюги Сергія Івановича та Мельника Олександра Миколайовича про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 у розмірі 5 112 428,62 грн, яка складається з: 2 495 000,00 грн – сума простроченої заборгованості за Кредитом (основним боргом); 122 150,84 грн – проценти за користування кредитом; 277,78 грн – комісія за управління; 2 495 000,00 грн. – заборгованість перед бюджетом згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/263.

Судові витрати у справі в розмірі просить покласти на відповідачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 справу №908/3893/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження у справі №908/3893/25; присвоєно справі номер провадження 3/228/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 27.01.2026 об 11:00 год. Зобов’язано позивача надіслати позовну заяву на електронну адресу поручителів – відповідачів 2, 3 (зазначену в позовній заяві ppmagister@gmail.com), докази надати суду. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

31.12.2025 до суду від представника позивача через систему “Електронний суд” надійшла заява про виконання ухвали суду від 30.12.2025.

09.01.2026 до суду через систему “Електронний суд” від Міністерства фінансів України надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

13.01.2026 через систему “Електронний суд” до суду надійшла заява від представника позивача АТ “Укрексімбанк” – адвоката Шемета Олександра Валентиновича про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/3893/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 14.01.2026 задоволено заяву представника позивача АТ “Укрексімбанк” – адвоката Шемета Олександра Валентиновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.

Ухвалою суду від 27.01.2026 відкладено підготовче засідання до 12.02.2026 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.03.2026 об 11:00 год.

У судовому засіданні 05.03.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Третя особа у поясненнях від 09.01.2026 просила розглядати справу без участі її представника.

Повноважні представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання не з’явились. Про причини неявки суду не повідомили. Про дату та час судового засідання відповідачі належним чином повідомлені.

Відповідач-1 має зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС. Згідно із наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа (ухвали суду) всі ухвали суду по цій справі були доставлені до електронного кабінету відповідача-1.

Також, судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 109), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: 72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6

Судом до матеріалів справи долучено відповідь №2188930 від 29.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 105), з якого вбачається, що місцем реєстрації відповідача-2 є: 72313, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, будинок 36/корп.8, кв. 232).

Судом до матеріалів справи долучено відповідь №2188958 від 29.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 106), з якого вбачається, що місцем реєстрації відповідача-3 є: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 394, кв. 26

Також, судом отримані відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщену особу, з яких вбачається, що стосовно відповідача-2 та відповідача-3 довідки ВПО відсутні (а.с.107-108).

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, зокрема, поштові відділення за індексом - 72355, 72313, 72315.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України віднесена Семенівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080230000097340) та Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщувалися 30.12.2025, 28.01.2026, 12.02.2026.

Судом встановлено, що відповідач-1, укладаючи кредитний договір №21-13KV0006 від 05.11.2021, а також відповідач-2 та відповідач-3, укладаючи договори поруки від 05.11.2025, у своїх контактних даних зазначили наступну адресу електронної пошти: ppmagister@gmail.com, а отже зазначивши їх в договорі фактично відповідачі виявили бажання, або принаймні не заперечували, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідачів обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачам-2,3 на вказану адресу електронної пошти (а.с. 124). Отже, з направленням позивачем копії позовної заяви з додатками на вказану адресу електронної пошти та виходячи з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також повідомив відповідачів 2, 3 про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів (ppmagister@gmail.com) ухвал суду від 30.12.2025, 27.01.2026 та 12.02.2026. Електронні документи (ухвали суду) доставлено до електронної скриньки відповідачів, що підтверджується відповідними довідками програмного забезпечення – комп’ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”, які долучено до матеріалів справи.

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідачів та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідачів.

У судовому засіданні 05.03.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 05.03.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем-1 у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021, забезпеченим гарантією держави на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/263, та не виконанням відповідачами-2 та 3 умов договорів поруки №21-13ZP0006 від 05.11.20211 та №21-13ZP0007 від 05.11.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачі-1,2, 3 відзиву на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі-1, 2, 3 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЯСНЕНЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ ЩОДО ПОЗОВУ.

У поясненнях, які надійшли до суду 09.01.2026, третя особа (МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ) пояснює, що прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.

10.04.2023 Позивачем було направлено на адресу Гаранта лист від 10.04.2023 №0023606/11658-23 з вимогою на сплату за гарантією №26 за Кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 на суму 2 495 000,00 грн.

05.05.2023 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок Позивача суму сплати за гарантією у розмірі 2 495 000,00 грн.

Третя особа вважає, що позовні вимоги АТ “Укрексімбанк” до ПП “МАГІСТР”, Малюги Сергія Івановича та Мельника Олександра Миколайович підлягають задоволенню в повному обсязі.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 у загальному розмірі 5 112 428,62 грн, в т.ч.:

- 2 495 000,00 грн – сума простроченої заборгованості за Кредитом (основним боргом);

- 122 150,84 грн – проценти за користування кредитом;

- 277,78 грн – комісія за управління;

- 2 495 000,00 грн – заборгованість перед бюджетом згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/263.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками (чи наявні підстави для солідарного виконання грошового зобов`язання), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

05 листопада 2021 між АТ “Укрексімбанк” та ПП “МАГІСТР” (Позичальник, Відповідач-1) укладено кредитний договір №21-13KV0006 (далі – Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит (грошові кошти, які Банк надає для фінансування Проекту/ фінансування потреби в оборотних коштах (фінансування оборотного капіталу)/ рефінансування існуючої заборгованості в Банку/ інших банках України на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності відповідно до умов цього Договору), а Позичальник зобов’язується повернути Кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.

Кредит надається Позичальнику шляхом відкриття Відновлювальної кредитної лінії (п.2.2 Кредитного договору).

Підпунктом 2.3.1 Кредитного договору передбачено ліміт кредитування за Договором: 5000000,00 гривень.

Згідно з п. 2.4 Кредитного договору кінцевий термін погашення Кредиту: 04.11.2022.

Положеннями п.6.3 Кредитного договору визначено, що погашення Кредиту протягом дії договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості.

Графік зміни ліміту заборгованості встановлено Додатком 2 до Кредитного договору, є невід’ємною частиною Кредитного договору і може уточнюватися протягом його дії.

Відповідно до п.2.6 Кредитного договору у межах цього договору Позичальник сплачує Банку проценти за Кредитом, інші плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.

Згідно з п.3.1 Кредитного договору проценти за Кредитом нараховуються Позичальнику з застосуванням Базової процентної ставки.

Процентна ставка за Кредитом є змінюваною та відповідає розміру Базової процентної ставки (п.3.1.1.1 Кредитного договору).

Розмір Базової процентної ставки за Кредитом на дату підписання Договору становить 13,19% річних (Індекс UIRD (3 міс) за Банківський день, що передує даті підписання Договору становить 7,19% (п.3.1.1.2 Кредитного договору).

Максимальний розмір Базової процентної ставки, що може бути застосований за Кредитом Позичальника становить 30% річних, мінімальний – 6% (п.3.1.1.4 та п.3.1.1.5 Кредитного договору).

У відповідності до п.9.2.7 Кредитного договору Позичальник зобов’язується своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.

Положеннями п.6.3. Кредитного договору визначено, що погашення Кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості (Графік зміни ліміту заборгованості – розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення Ліміту заборгованості за Договором, який є невід’ємною частиною Договору. Графік зміни Ліміту заборгованості наведено у Додатку 2 до цього Договору).

Відповідно до вимог п.6.4 Кредитного договору повне погашення Кредиту має бути здійснене Позичальником у дату, яка настане раніше, зокрема, у термін, зазначений у пункті 2.4 цього Договору.

Згідно з пунктом 14.1 Кредитний договір набув чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток Сторін (за наявності). Зазначений Договір діє до дати, зазначеної у пункті 2.4 та залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов’язань за цим договором.

Згідно з умовами п.п.8.1.1 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов’язань за цим договором.

Згідно з вимогами пп.14.4.1 Кредитного договору будь-яке повідомлення, що надсилається однією Стороною іншій згідно з цим Договором, має бути надане у письмовій формі з дотриманням відповідних процедур, визначених чинним законодавством України і цим Договором, у тому числі при доставці їх адресату особисто, системами дистанційного обслуговування клієнтів Банку, поштою, у т.ч. рекомендованим листом, листом з оголошеною цінністю з описом вкладення, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою на адресу відповідної Сторони, зазначену в цьому Договорі.

Умовами пп.14.4.3 Кредитного договору визначено, що усі повідомлення надіслані Банком Позичальнику засобами електронної пошти та/або систем дистанційного обслуговування клієнтів Банку та/або передані представнику Позичальника, вважаються такими, що отримані Позичальником у день їх надіслання та передання Банком.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов кредитного договору №21-13KV0006 від 05.11.2021 надав Позичальнику кредит перерахувавши грошові кошти у загальному розмірі 5 000 000,00 грн на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 75-77).

Відповідач-1 04.01.2022 здійснив погашення кредиту на суму 10 000,00 грн.

Інших платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості у відповідності до додатку №2 до кредитного договору відповідач-1 не здійснював.

У зв’язку із невиконанням ПП “МАГІСТР” зобов’язань за Кредитним договором, 30.10.2023 АТ “Укрексімбанк” на адресу електронної пошти Позичальника направлено повідомлення №0000608/33956-23 від 26.10.2023 (e-mail: ppmagister@gmail.com) щодо необхідності невідкладного погашення в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором Вказану вимогу про повне погашення заборгованості №0000608/33956-23 від 26.10.2023 Відповідачем-1 не виконано.

З метою забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором між АТ “Укрексімбанк”, ПП “МАГІСТР” та Малюгою Сергієм Івановичем, ідентифікаційний код 2534114775 (далі – Поручитель-1, Відповідач-2) укладено договір поруки від 05.11.2021 за №21-13ZP0006 (далі – Договір поруки-1).

Пунктом 2.1 ст.2 Договору поруки-1 визначено, що Поручитель-1 зобов’язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов’язання в повному обсязі.

Положеннями п.1.1 ст.1 Договору поруки-1 врегульовано, що в даному договорі наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:

- “Кредитний договір” – кредитний договір від 05.11.2021 №21-13KV0006 (з усіма чинними змінами, доповненнями, додатками та додатковими договорами до нього, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності цим договором, які є невід’ємними до вказаного кредитного договору та складають з ним єдиний документ), укладений між Кредитором та Позичальником, відповідно до якого Кредитор при виконанні Позичальником певних його умов надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії 5 000 000,00 (п’ять мільйонів) гривень з нарахуванням процентів, комісій та сплатою інших платежів у відповідності до умов цього кредитного договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за вказаним договором – 04.11.2022;

- “Основне зобов’язання” - усі та будь-які грошові зобов’язання Позичальника перед Кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов’язань за Кредитним договором, та усіх витрат кредитора, пов’язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Відповідно до пп.3.1.1 Договору поруки-1 Кредитор має право, у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником або правонаступниками позичальника Основного зобов’язання або його частини, вимагати виконання цього зобов’язання або його частини у Поручителя-1 як у солідарного боржника

Згідно із п.8.1 Договору поруки цей договір набуває чинності з дати його підписання Поручителем-1 (його уповноваженим представником) та уповноваженими представниками Кредитора і Позичальника і діє 72 місяців з дати набуття ним чинності.

Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 72 місяці з дати набуття цим договором чинності.

На підставі вимог п.п.4.2.1 Договору поруки-1 Поручитель-1 зобов’язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (його правонаступником) Основного зобов’язання або в інший строк / термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму Основного зобов’язання.

Умовами пп. 8.3.1 Договору поруки-1 визначено, що будь-яке (-а) повідомлення (інформація), що надсилається однією Стороною іншій (-им) згідно з цим Договором, повинно (-нна) подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці, особисто під підпис уповноваженої особи Сторони, що отримує повідомлення (інформацію), листом засобами ПТК “Клієнт-Банк” / інших систем дистанційного обслуговування або рекомендованим листом з повідомленням, телеграмою, факсом, електронною поштою на адресу відповідної Сторони, зазначену у статті 9 цього Договору.

Відповідно до пп. 8.3.3 Договору поруки-1 будь-яке повідомлення, надіслане Кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси Поручителя-1 та/або Позичальника, вказані у статті 9 цього Договору або у додатковій угоді до цього Договору (укладеній згідно з підпунктом 8.3.2 цього Договору), вважається таким, що отримане Поручителем та/або Позичальником (залежно від того, кому надіслане таке повідомлення) через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов’язана з датою отримання однією Стороною повідомлень іншої Сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна Сторона такі повідомлення особисто.

У зв’язку із невиконанням Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, 30.10.2023 АТ “Укрексімбанк” на електронну адресу Поручителя-1 направлено повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання №0000608/34091-23 від 26.10.2023 (e-mail: ppmagister@gmail.com) щодо необхідності погашення не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором (копію зазначеного повідомлення з доказами відправлення додано до позовної заяви, оригінал наявний у Позивача та Відповідача-2). Повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання №0000608/34091-23 від 26.10.2023 Відповідачем-2 не виконано.

З метою забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором між АТ “Укрексімбанк”, ПП “МАГІСТР” та Мельником Олександром Миколайовичем, ідентифікаційний код 2625714972 (далі – Поручитель-2, Відповідач-3) укладено договір поруки від 05.11.2021 за №21-13ZP0007 (далі – Договір поруки-2).

Пунктом 2.1 ст.2 Договору поруки-2 визначено, що Поручитель-2 зобов’язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов’язання в повному обсязі.

Умови Договору поруки-2 ідентичні умовам Договору поруки-1, які наведені вище.

У зв’язку із невиконанням Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, 30.10.2023 АТ “Укрексімбанк” на електронну адресу Поручителя-2 направив повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання №0000608/34092-23 від 26.10.2023 (e-mail: ppmagister@gmail.com) та щодо необхідності погашення не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором.

Повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання №0000608/34092-23 від 26.10.2023 Відповідачем-3 не виконано.

Також, 05.11.2021 між Позивачем та Відповідачем-1 укладено додаткову угоду №21-13КV0006-0001 до Кредитного договору (далі – Додаткова угода).

Зокрема, статтю 1 Договору “Терміни та їх визначення” доповнено останніми абзацами в такій редакції: Гарант – Кабінет Міністрів України. Договір про надання державної гарантії - Договір про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/263, укладений між Гарантом та Банком, зі змінами та доповненнями.

Вимога – повідомлення від Банка до Гаранта з вимогою сплатити кошти за Гарантією.

Гарантія – грошове зобов’язання Гаранта перед Банком сплатити певну суму грошових коштів Банку у разі настання Гарантійного випадку, як передбачено положеннями цього Договору та Договору про надання державної гарантії.

Гарантійний випадок – Позичальник не здійснив планового платежу за Основним боргом згідно з графіком платежів за цим Договором і такий платіж залишається несплачений протягом 90 календарних днів поспіль.

Проблемний кредит – частина Основного боргу, за яким Банку було виплачено Гарантом Суму сплати за Гарантією (ССГ).

Прострочена заборгованість перед бюджетом – сума, що була виплачена Гарантом за Проблемним кредитом, за вирахуванням сум, перерахованих на користь Гаранта в рахунок погашення заборгованості Позичальника перед бюджетом за виплаченими ССГ.

Пунктом 1.1.4 Додаткової угоди доповнено пункт 8.1 статті 8 “Права сторін” Договору останніми підпунктами в такій редакції:

8.1.20 У разі настання Гарантійного випадку та здійснення Гарантом виплати ССГ за Проблемним кредитом Банк відображає в обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та застосовує інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом.

8.1.21. 3 метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника, Банк на виконання вимог чинного законодавства України, вимог передбачених Договором про надання державної гарантії (№13010-05/263 від 31.12.2020) та підпунктів 8.1.12 та 8.1.14 цього Договору, має право:

- 8.1.21.1 застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Проблемним кредитом з метою погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов’язань Позичальника зі сплати пені нарахованої на суму Простроченої заборгованості перед бюджетом за таким Проблемним кредитом;

- 8.1.21.2 здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з виконанням усіх процесуальних прав, що надаються позивачу (окрім обмежень, встановлених у Договорі про надання державної гарантії), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

8.1.22 Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Проблемним кредитом, перераховуються Банком на Рахунок Гаранта в сумі, пропорційній Ставці індивідуальної гарантії за таким Проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким Проблемним кредитом, та пені нарахованої у відповідності до пункту 10.2 цього Договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення Простроченої заборгованості перед бюджетом.

8.1.23 В разі настання випадків передбачених Порядком та Договором про надання державної гарантії, виключати цей Договір з реєстру (переліку) кредитних договорів, які частково забезпечені Гарантією. У випадку реалізації свого права, передбаченого цим підпунктом Договору, Банк направляє Позичальнику відповідне повідомлення (із зазначенням дати з якої припиняється часткове забезпечення Кредиту Гарантією та необхідності надання додаткового забезпечення з метою дотримання вимоги щодо розміру коефіцієнта покриття Кредиту забезпеченням, визначеним у підпункті 2.7.1 цього Договору) або здійснення дострокового погашення Кредиту в частині, що призводить до порушення вимог, визначених у підпункті 2.7.1 Договору). Сторони погодились, що з дати направлення повідомлення Банком згідно з цим підпунктом або у випадку закінчення строку дії Гарантії з 01.01.2026, залежно від того, яка з дат настане раніше, грошові зобов’язання Позичальника перед Банком за цим Договором зі сплати Основного боргу, які частково були забезпечені Гарантією, вважаються такими, що не забезпечені Гарантією, i Позичальник зобов'язаний здійснити дії передбачені умовами цього Договору щодо дотримання розміру Коефіцієнта покриття Кредиту забезпеченням”.

Окрім того, пунктом 1.1.7 Додаткової угоди доповнено пункт 11.2 статті 11 “Підтвердження сторін” Договору підпунктом 11.2.14, яким передбачено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати Основного боргу частково забезпечені Гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

31.12.2020 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі – Гарант), та АТ “Укрексімбанк” укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/263.

10.04.2023 Позивачем направлено на адресу Гаранта лист від 10.04.2023 №0023606/11658-23 з вимогою про сплату за гарантією №26 в розмірі 2 495 000,00 грн.

05.05.2023 Міністерством фінансів України перераховано на рахунок Позивача суму сплати за гарантією у розмірі 2 495 000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.2. Договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання статті 6¹ Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього Договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього Договору, зобов’язується здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Також п.11.2.14 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №21-13КV0006-0001 від 05.11.2021) визначає, що Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов’язання перед Банком зі сплати Основного боргу частково забезпечені Гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Неналежне виконання ПП “МАГІСТР” зобов’язань за кредитним договором, а також невиконання Малюгою Сергієм Івановичем (Поручителем-1), Мельником Олександром Миколайовичем (Поручителем-2) зобов’язань за договорами поруки 1, 2 стало підставою для звернення позивача з цим позовом.

Доказів погашення суми позову Відповідачі на час розгляду справи суду не надали, обставини позову щодо нарахування спірних сум не спростували.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір №21-13KV0006 від 05.11.2021.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував Позичальнику кредитні кошти у розмірі 5 000 000,00 грн.

Відповідач-1 здійснив часткове погашення кредиту на суму 10 000,00 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач-1 скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту у строк, передбачений п. 2.4. Договору (до 04.11.2022), що підтверджується меморіальними ордерами та довідками по рахунку, наданими позивачем до матеріалів справи, та не спростовано відповідачем-1.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Передбачений кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 строк повернення кредиту закінчився 04.11.2022.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач-1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором у зв`язку із припиненням здійснення щомісячних платежів, які передбачені графіком платежів.

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту у загальному розмірі 4 990 000,00 грн.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 4 990 000,00 грн.

У зв’язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору 10.04.2023 позивач направив на адресу Гаранта лист від 10.04.2023 №0023606/11658-23 з вимогою про сплату за гарантією №26 в розмірі 2 495 000,00 грн.

Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК України (що діяв під час виникнення спірних правовідносин) для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

У п. 15¹ ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття “гарантійне зобов`язання”, яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 Бюджетного кодексу України державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

У разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб`єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).

При цьому прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9ст. 17 БК України).

Статтею 6¹ Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено аналогічні положення та установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тисяч гривень можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом.

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році” на рівні агента в особі акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 “Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році”, на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.

31.12.2020 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, та АТ “Укрексімбанк” укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/263 (надалі – Договір гарантії), відповідно до умов пункту 2.1. якого Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Пунктом 11.2.18 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №21-13КV0006-0001 від 05.11.2021) передбачено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов’язань Позичальника зі сплати пені нарахованої на суму простроченої заборгованості перед бюджетом відповідно до пункту 10.13 Кредитного договору.

Також п.11.2.14 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №21-13КV0006-0001 від 05.11.2021) визначає, що Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов’язання перед Банком зі сплати Основного боргу частково забезпечені Гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього

За таких обставин, повноваження АТ “Укрексімбанк” щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають закону, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача-1 у розмірі 4 990 000,00 грн, в тому числі перед державою в розмірі 2 495 000,00 грн за тілом кредиту та перед Банком у розмірі 2 495 000,00 грн.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 простроченої заборгованості за Кредитом перед Банком у розмірі 2 495 000,00 грн та заборгованості перед бюджетом у розмірі 2 495 000,00 грн за тілом кредиту є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за процентами та комісії з управління.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Згідно п.3.1 Кредитного договору проценти за Кредитом нараховуються Позичальнику з застосуванням Базової процентної ставки.

Як унормовано пунктом 3.1.2.4 Кредитного договору виплата (надання) Державної підтримки Позичальнику у формі Компенсації процентів припиняється/призупиняється, зокрема, з дати виявлення прострочення виконання Позичальником зобов’язань за цим Договором зі сплати Основного боргу (частини основного боргу) та/або зі сплати Процентів за Кредитом за Компенсаційною процентною ставкою більше ніж на 15 календарних днів. У такому випадку надання Компенсації процентів Позичальнику Фондом тимчасово призупиняється з місяця в якому мало місце таке порушення. Надання Фондом Компенсації процентів за Кредитом відновлюється з наступного місяця, що слідує за місяцем, у якому Позичальником здійснено повне погашення простроченої заборгованості .... За період припинення/призупинення надання Компенсації процентів за Кредитом, погашення повної суми нарахованих процентів за Кредитом здійснює Позичальник.

Відповідно до матеріалів справи та розрахунку позивача Фонд припинив виплату Державної підтримки Позичальнику у формі Компенсації процентів з вересня 2022 року (у вересні 2022 року Фондом виплачено 17 411,14 грн із нарахованих 61 377,00 грн процентів).

За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами, які не компенсовані Фондом розвитку підприємництва, становить 112 150,84 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована до 04.11.2022 (до дати кінцевого погашення Кредиту).

Відповідачі заперечень щодо наданого позивачем розрахунку процентів чи свого контррозрухунку не надали.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає умовам кредитного договору та діючому законодавству.

Відповідно до пункту 3.2. Кредитного договору комісії за Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником, згідно з умовами, наведеними в Додатку 4 до цього договору.

Додатком 4 до Кредитного договору передбачена, зокрема, комісія за управління кредитною лінією при зміні умов кредитування у розмірі не більше 0,5% від Ліміту кредитної лінії.

За розрахунком позивача заборгованість по сплаті комісії з управління складає 277,78 грн.

Відповідачі заперечень щодо наданого позивачем розрахунку процентів чи свого контррозрухунку не надали.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентах та комісії з управління підлягають задоволенню.

Щодо солідарного обов’язку відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №21-13ZP0006від 05.11.2021 та між позивачем і відповідачем-3 укладено договір поруки №21-13ZP0007 від 05.11.2021.

Відповідачем-2 та відповідачем-3 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки №21-13ZP0006 від 05.11.2021 та договору поруки №21-13ZP0007 від 05.11.2021.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умовами п.п.4.2.1 Договорів поруки-1 та 2 передбачено, що Поручитель зобов’язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (його правонаступником) Основного зобов’язання або в інший строк / термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму Основного зобов’язання.

Умовами пп. 8.3.1 Договорів поруки визначено, що будь-яке (-а) повідомлення (інформація), що надсилається однією Стороною іншій (-им) згідно з цим Договором, повинно (-нна) подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці, особисто під підпис уповноваженої особи Сторони, що отримує повідомлення (інформацію), листом засобами ПТК “”Клієнт-Банк”/інших систем дистанційного обслуговування або рекомендованим листом з повідомленням, телеграмою, факсом, електронною поштою на адресу відповідної Сторони, зазначену у статті 9 цього Договору.

У зв’язку із невиконанням Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, 30.10.2023 АТ “Укрексімбанк” на електронну адресу Поручителя-2 направлено повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання №0000608/34092-23 від 26.10.2023 (e-mail: ppmagister@gmail.com) щодо необхідності погашення не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором.

При цьому відповідач-2 та відповідач-3 укладаючи договір поруки у своїх контактних даних зазначили наступну адресу електронної пошти: ppmagister@gmail.com, а отже зазначивши їх договорі фактично відповідачі виявили бажання, або принаймні не заперечували, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідачів обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Суд враховує, що листування електронною поштою є частиною ділових звичаїв в Україні, здійснення електронної переписки є усталеним звичаєм ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, та визнається цивільним звичаєм за ст. 7 Цивільного кодексу України, що сторона, яка комунікує з іншою стороною за допомогою повідомлених нею засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно, що в умовах воєнного стану надсилання документів на електронну пошту є доцільним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 18.01.2023 у справі №910/15383/21.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повідомлення про невиконання Позичальником Основного зобов’язання належним чином вручене відповідачу-2 та відповідачу-3.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки №21-13ZP0007 від 05.11.2021 та №21-13ZP0006від 05.11.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за Кредитом перед Банком у розмірі 2 495 000,00 грн, заборгованість перед бюджетом у розмірі 2 495 000,00 грн, процентів за користуванням кредиту у розмірі 122 150,84 грн та комісії за управління у розмірі 277,78 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів-1, 2 та 3 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 з додатковими угодами (а.с.15-54), договором поруки №21-13ZP0006 від 05.11.2021 (а.с. 55-59), договором поруки №21-13ZP0007 від 05.11.2021 (а.с. 60-64), договором про надання державної гарантії на портфельній основі (а.с. 65-74), меморіальними ордерами (а.с. 75-77), вимогою на сплату за гарантією (а.с. 79), листуванням банку з відповідачами (а.с. 80-85), довідками по рахунку (а.с. 86-97), розрахунком заборгованості (а.с. 12-14).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення порівну з відповідачів 1, 2, 3 на користь позивача.

Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір складає 61 349,14 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами по 20 449,71 грн.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства “МАГІСТР” (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи 25485464), Малюги Сергія Івановича (72313, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, будинок 36/корп.8, кв. 232; РНОКПП 2534114775), Мельника Олександра Миколайовича (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 394, кв. 26, РНОКПП 2625714972) на користь Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код: 00032112) суму заборгованості за кредитним договором №21-13KV0006 від 05.11.2021 у розмірі 5 112 428,62 грн (п’ять мільйонів сто дванадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 62 коп.), яка складається з: 2 495 000,00 грн (два мільйони чотириста дев’яносто п’ять тисяч гривень 00 коп.) – сума простроченої заборгованості за Кредитом (основним боргом); 122 150,84 грн (сто двадцять дві тисячі сто п’ятдесят гривень 84 коп.) – проценти за користування кредитом; 277,78 грн (двісті сімдесят сім гривень 78 коп.) – комісія за управління; 2 495 000,00 грн (два мільйони чотириста дев’яносто п’ять тисяч гривень 00 коп.) – заборгованість перед бюджетом згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/263. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “МАГІСТР” (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи 25485464) на користь Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код: 00032112) суму 20 449,71 грн (двадцять тисяч чотириста сорок дев’ять гривень 71 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Малюги Сергія Івановича (72313, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, будинок 36/корп.8, кв. 232; РНОКПП 2534114775) на користь Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код: 00032112)суму 20 449,71 грн (двадцять тисяч чотириста сорок дев’ять гривень 71 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Мельника Олександра Миколайовича (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 394, кв. 26, РНОКПП 2625714972) на користь Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код: 00032112) суму 20 449,71 грн (двадцять тисяч чотириста сорок дев’ять гривень 71 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.03.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич