ДО УВАГИ!!! Учасників провадження у справі № 908/2313/22 (суддя Зінченко Н.Г.)

ДО УВАГИ!!! Учасників провадження у справі № 908/2313/22 (суддя Зінченко Н.Г.)

Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», Республіка Білорусь, м. Мінськ

Номер провадження справи 4/38/26

26.03.2026                                                                                                 справа № 908/2313/22

м. Запоріжжя Запорізька область

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізо-вуглець», (69098, м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд.  1-Е), представник позивача адвокат Грамчук Марина Олександрівна, (69018, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18А, кв. 2)

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», (220035, Республіка Білорусь, м. Мінськ,  вул. Тимирязєва,  буд. 65, кімн. 216)

 про стягнення заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

УСТАНОВИВ

16.11.2022 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 14.11.2022 (вх. № 2533/08-07/22 від 16.11.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізо-вуглець», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», Республіка Білорусь, м. Мінськ про стягнення суми основної заборгованості за контрактом № 011121 від 01.11.2021 в розмірі 6242,20 Євро (що станом на 14.11.2022 за офіційним курсом Національного Банку України гривні до Євро еквівалентно 235 344,67 грн.), пені в розмірі 58 345,63 грн. та штрафу в розмірі 1248,44 Євро (що станом на 14.11.2022 за офіційним курсом Національного Банку України гривні до Євро еквівалентно 47 068,93 грн.), що в загальній сумі становить 340 759,23 грн. заборгованості. 

Звернення з даною позовною заявою саме до Господарського суду Запорізької області позивач обґрунтовує наступним.

Відповідно до частини 1  статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»  у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно зі  статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом,  якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

За змістом п. 7.1 контракту № 011121 від 01.11.2021 будь-які питання, не урегульовані цим контрактом та доповненнями до нього, підлягають вирішенню у відповідності із законодавством України.

Пунктом 8.3 контракту сторони узгодили, що спір, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню за законодавством України.

Таким чином, домовленості, які передбачені у контракті № 011121 від 01.11.2021, не суперечать Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеній в Києві 20.03.1992, яка ратифікована Україною (19.12.1992) та Республікою Білорусь, та ст., ст. 43, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Згідно зі  статтею 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»  визначено, що спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1  статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право»  право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього  Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до статті  43  розділу  VI «Колізійні норми щодо договірних зобов`язань» Закону «Про міжнародне приватне право»  сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

На підставі викладеного, враховуючи, що сторонами в контракті № 011121 від 01.11.2021 визначено право, яке підлягає застосуванню до врегульованих ним правовідносин, що стали предметом спору у цій справі, і що місцем знаходження Постачальника за контрактом, яким є позивач по справі, є м. Запоріжжя, держава Україна суд погоджується, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 справу № 908/2313/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня закінчення строку, на який було введено воєнний стан.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 04.05.2026 включно.   

Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 позивачу запропоновано для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали виконати наступні дії: письмово повідомити суд про актуальність позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», Республіка Білорусь, м. Мінськ про стягнення заборгованості за контрактом № 011121 від 01.11.2021 в загальному розмірі 340759,23 грн.; надіслати позовну заяву та додатки до неї за допомогою будь-яких інших операторів поштового зв`язку; сплатити судовий збір в розмірі 2194,78 грн.

З наявних в матеріалах справи Довідок про доставку електронного листа вбачається, що документ в електронному вигляді – ухвала суду від 03.03.2026 по справі № 908/2313/22 про усунення недоліків позовної заяви доставлена ТОВ «Залізо-вуглець» та представнику позивача адвокату Грамчук Марині Олександрівні до їх Електронних кабінетів  03.03.2026 о 20:55 год.

За приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону України  № 3200-IX від 29.06.2023) якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 03.03.2026 по справі № 908/2313/22 отримана позивачем та його представником 04.03.2026.

Отже, останнім днем процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви є 16.03.2026 (з урахуванням того, що 14.03.2026 і 15.03.2026 є вихідними днями).

16.03.2026 через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС до Господарського суду Запорізької області від ТОВ «Залізо-вуглець» надійшла заява про усунення недоліків вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЕСІКС від 16.03.2026, (вх. № 5971/08-08/26 від 17.03.2026).

Таки чином, суд вважає, що  ТОВ «Залізо-вуглець» належним чином і у встановлений судом строк виконало вимоги ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.03.2026 у справі № 908/2313/22.

В Заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що позовна заява є актуальною, а тому просить суд прийняти до розгляду позовну заяву ТОВ «Залізо-вуглець» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», Республіка Білорусь, м. Мінськ про стягнення заборгованості за контрактом № 011121 від 01.11.2021 в загальному розмірі 340 759,23 грн.; продовжити ТОВ «Залізо-вуглець» процесуальний строк встановлений судом для надсилання позовної заяви та додатків до неї відповідачу та встановити в ухвалі суду в який саме спосіб та за допомогою якого оператора поштового зв`язку України позивач зобов'язаний надіслати позовну заяву та додатки до неї відповідачу.

 Відповідно до частин 1 та 2 статті 366 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Статтею 367 ГПК України встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до статті 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно із статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до відомостей, що знаходяться у вільному доступі в мережі «Інтернет» на сайті постійного бюро Гаагської конференції з міжнародного приватного права за посиланням https://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/?aid=242, Республіка Білорусь     не заперечує проти способів передачі документів, передбачених пунктом «а» статті 10 Конвенції.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість надіслання повідомлення про розгляд справи та матеріали позовної заяви у справі № 908/2313/22 безпосередньо на адресу нерезидента – Товариства з обмеженою відповідальністю «БелКарбон», (220035, Республіка Білорусь, м. Мінськ,  вул. Тимирязєва,  буд. 65, кімн. 216).

При цьому, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ «Укрпошта», 25.02.2022 Укрпошта припинила поштове співробітництво з поштою Білорусі. Посилки та перекази в цю країну не приймаються.

Крім того, з наданих позивачем до заяви про усунення недоліків матеріалів вбачається, що інші оператори поштового зв’язку та міжнародних перевезень у зв’язку із збройною агресією РФ проти України та безпосередньою участю Республіки Білорусь в цьому конфлікті також не здійснюють поштове співробітництво з Республікою Білорусь.

З огляду на ці обставини, суд вважає, що на теперішній час відсутній оператор поштового зв`язку України, який може здійснити відправлення на адресу відповідача, а тому суд не вбачає за доцільне продовжувати ТОВ «Залізо-вуглець» процесуальний строк встановлений судом для надсилання позовної заяви та додатків до неї відповідачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтею 162 ГПК України. Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Статтею 12 ГПК України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченим цим Кодексом, у порядку наказного провадження і позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГГЖ України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 статті 247 ГПК України закріплено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За приписами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ч. 5 ст. 12 цього Кодексу, малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332800,00 грн.); 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1664000,00 грн.). Також в п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом  ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.  

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми основної заборгованості за контрактом № 011121 від 01.11.2021 в розмірі 6242,20 Євро (що станом на 14.11.2022 за офіційним курсом Національного Банку України гривні до Євро еквівалентно 235344,67 грн.), пені в розмірі 58345,63 грн. та штрафу в розмірі 1248,44 Євро (що станом на 14.11.2022 за офіційним курсом Національного Банку України гривні до Євро еквівалентно 47068,93 грн.), що в загальній сумі становить 340759,23 грн. заборгованості.

Враховуючи у сукупності категорію та складність справи, характер правовідносин сторін, обраний позивачем спосіб захисту інтересів, відсутність клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, суд не вбачає підстав для віднесення зазначеної справи до малозначних справ та ухвалює проводити розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі № 908/2313/22 та призначення підготовчого судового засідання.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно з ч. 1  ст. 3 ГПК України  судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до  Конституції України, цього Кодексу,  Кодексу України з процедур банкрутства,  Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 4  статті 11 ГПК України  суд застосовує при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, та безпосередньою участю Республіки Білорусь в цьому конфлікті, отримання згоди Республіки Білорусь про участь її резидента у цій справі наразі є недоречним.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адреси зазначених у позовній заяві відповідачів, їх повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч., ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Керуючись ст., ст. 12, 176, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Прийняти позовну заяву  до  розгляду  та  відкрити  провадження  у  справі № 908/2313/22. Присвоїти справі номер провадження 4/38/26.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 22.04.2026 о/об 10 год. 40 хвил., яке відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корпус 1.

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46.

«Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.

4. Запропонувати сторонам у справі забезпечити участь в підготовчому судовому засіданні уповноважених представників або подати суду письмову заяву про згоду на розгляд справи без участі в судових засіданнях уповноважених представників сторін та письмову згоду на закриття підготовчого провадження у справі.
5. Запропонувати відповідачу відповідно до ст. 165 ГПК України у строк до 10.04.2026, але не пізніше 15-и днів з дня отримання даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву із його документальним обґрунтуванням і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, у разі незгоди з нарахованою сумою до стягнення – навести свій контррозрахунок. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачу та докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

6. Запропонувати позивачу, у разі отримання відзиву на позовну заяву, у 10-дений строк з дня його отримання подати до суду та направити на адресу відповідача письмову відповідь на відзив, оформлену відповідно до ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу.
7. Суд роз'яснює позивачу що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання, а також відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
8. Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, неподані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
9. Роз’яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПКУ і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань (в строки встановлені судом).
10. Суд наголошує, що з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон № 3200-ІХ в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, який передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

Зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов’язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього. Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.

11. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
13. Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
14. Ухвала підписана 26.03.2026.
15. Копію даної ухвали направити позивачу.

Суддя                                                           Н.Г.Зінченко

Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.

Відповідно до ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.