До уваги Приватного підприємства “КІОЛ” у справі № 908/870/18 (суддя Дроздова С.С.)!

30 березня 2026, 10:50

номер провадження справи 28/41/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.03.2026 Справа № 908/870/18

м. Запоріжжя Запорізької області

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі Вака В.С., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18

за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080, код юридичної особи 20602681)

до відповідача: Приватного підприємства “КІОЛ” (вул. Франка, буд. 20, кв. 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71113, код юридичної особи 32365483)

про стягнення грошових коштів

За участю представників сторін:

від заявника (стягувача): не з’явився

від боржника: не з’явився

УСТАНОВИВ:

12.03.2026 Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” звернулось через систему “Електронний суд” із заявою поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18 про стягнення з Приватного підприємства “КІОЛ” на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” збитки в порядку регресу в сумі 34 781,48 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.03.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2026 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18. Розгляд заяви призначено на 23.03.2026.

13.03.2026 Приватним акціонерним товариством “Українська пожежно-страхова компанія” сформовані в підсистемі “Електронний суд” заява про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про здійснення виклику (повідомлення) відповідача через офіційний веб-портал судової влади України.

Пунктом 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

23.03.2026 представники заявника та боржника у судове засідання не з’явилися.

13.03.2026 Приватним акціонерним товариством “Українська пожежно-страхова компанія” сформовані в підсистемі “Електронний суд” заява у якій останній просить суд провести судове засідання по справі без участі позивача та його представника.

У Приватного підприємства “КІОЛ” електронний кабінет не зареєстрований.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного підприємства “КІОЛ” – Україна, 71113, Запорізька область, місто. Бердянськ, вулиця Франка, будинок 20, квартира 4, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ “Укрпошта”, тому боржник був повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 13.03.2026 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В обґрунтування поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18 Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” у заяв зазначає, що наказ Господарського суду Запорізької області у справі № 908/870/18 про стягнення 34 781 грн 48 коп збитків та 1 762 грн. 00 коп. судового збору був пред’явлений до органів примусового виконання рішень, проте на даний час оригінал виконавчого листа відсутній як у стягувача, так у відповідному органі виконавчої служби, що свідчить про його втрату. Також, до заяви стягувачем додана довідка вих. № 908/870/18 від 09.03.2026, у якому Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” зазначає, що згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018 по справі № 908/870/18 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до Приватного підприємства “КІОЛ” про відшкодування збитків в порядку регресу, на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” грошових коштів не надходило. Заявник підтверджує, що наказ по справі № 908/870/18 втрачений та на виконанні в органах виконавчої служби або у приватного виконавця не перебуває.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи № 908/870/18 та заяву про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018 у справі № 908/870/18 (суддя Федорова О.В.) позов Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” задоволено, а саме: стягнуто з Приватного підприємства “КІОЛ” на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” збитки в порядку регресу в сумі 34 781 грн 48 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн 00 коп.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018 у справі № 908/870/18 набрало законної сили 15.08.2018.

15.08.2018 на виконання рішення суду від 23.07.2018 у справі № 908/870/18 Господарським судом Запорізької області виданий наказ.

Частиною другою статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому, за нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла як на час ухвалення судового рішення у справі, так і на час розгляду заяви, виконання рішення суду здійснюється на підставі наказу.

Питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку для пред`явлення наказу до виконання врегульоване статтею 329 ГПК України.

Так, відповідно до ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При зверненні до суду з заявою про поновлення процесуального строку саме заявник відповідно до приписів ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України має обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску такого строку з поданням відповідних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у справі № 908/870/18 Господарським судом Запорізької області 15.08.2018 видано наказ про стягнення з Приватного підприємства “КІОЛ” на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” збитки в порядку регресу в сумі 34 781 грн 48 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн 00 коп. Строк пред`явлення даного наказу суду до виконання встановлено 3 (три) роки з наступного дня після набрання рішення законної сили .

30.08.2018 Бердянським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57090494 з примусово виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18.

Постановою Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.06.2019, в порядку п. 2 частини першої ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, наказ Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 повернуто стягувачу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 12 “Про виконавче провадження” строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред’явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” в країні встановлено карантин строком до 03.04.2000. У подальшому, постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався, зокрема в останнє постановою КМУ № 383 від 25.04.2023 строк дії карантину продовжено до 30.06.2023. На теперішній час дія карантину скінчилась.

З 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний станом строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на час розгляду заяви господарським судом.

Законом України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” вказаний розділ закону доповнено пунктом 10-2 з подальшими змінами, згідно якого забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, територія Запорізька міська територіальна громада входить до територій можливих бойових дій з 01.02.2023.

Згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику суду, як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Глоба проти України” № 15729/07 від 05.07.2012, суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Тобто, відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку, з огляду на наявність поважних причин пропуску такого строку, фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що суперечить основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

З наведеного, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в частині поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 підлягає задоволенню, строк для пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 до виконання - поновленню.

Положеннями п. 19.4 Розділу XI Господарського процесуального кодексу України визначено, що в разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України видами судових рішень є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні Європейського суду в справі “Совтрансавто-Холдинг” проти України” (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів (“Брумареску проти Румунії”).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (“Бурдов проти Росії”, комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі “Горнсбі проти Греції” від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) суд наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду”.

Тобто, судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні по справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі “Іммобільяре Саффі” проти Італії” (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в частині видачі дублікату судового наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 та поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 908/870/18 задовольнити.

Поновити Приватному акціонерному товариству “Українська пожежно-страхова компанія” строк для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 про стягнення з Приватного підприємства “КІОЛ” (71113, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка, буд. 20, кв. 4, код ЄДРПОУ 32365483) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) збитки в порядку регресу в сумі 34 781,48 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна грн. 48 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2018 у справі № 908/870/18 про стягнення з Приватного підприємства “КІОЛ” (71113, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка, буд. 20, кв. 4, код ЄДРПОУ 32365483) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) збитки в порядку регресу в сумі 34 781,48 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна грн. 48 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст. 256 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 26.03.2026.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова