Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників справи № 908/3778/25 про неплатоспроможність фізичної особи Власова Олега Анатолійовича. Суддя Черкаський В.І.
номер провадження справи 21/42/25
УХВАЛА
07.04.2026 Справа № 908/3778/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, за участю секретаря судового засідання Подгайної В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3778/25
Заявники:
Боржник - Фізична особа Кузьміна Марина Олексіївна (бул. Центральний, буд. 15, кв. 60, м. Запоріжжя, РНОКПП 3433714685, E-маіl: platinumdp@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Рудченко Д.О., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
Керуючий реструктуризацією - Медведева Ксенія Олегівна (вул. Сергія Подолинського, буд. 31Ж, оф. 317/1, м. Дніпро, 49069, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про неплатоспроможність
За участю представників сторін:
Заявник ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” - Калачик Володимир Вікторович (в режимі відеоконференції)
УСТАНОВИВ:
Ухвалою від 02.03.2026 зокрема, заяви ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” (вх. № 3918/08-08/26 від 20.02.2026) та ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4023/08-08/26 від 23.02.2026) прийнято до розгляду в попередньому судовому засіданні, призначеному на 03.03.2026, 10 - 00.
У засіданні 03.03.2026 оголошувалася перерва до 07.04.2026, 10 - 00.
До підсистеми “Електронний суд” надійшли:
- повідомлення керуючого реструктуризацією (вх. № 7117/08-08/26 від 31.03.2026, вх. № 7114/08-08/26 від 31.03.2026) щодо розгляду заяв кредиторів із грошовими вимогами до боржника;
- клопотання представника ТОВ “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп” Калачика В.В. (вх. № 7002/08-08/26 від 30.03.2026) про долучення доказів.
Документи суд узяв до відома та долучив до матеріалів справи.
Судове засідання 07.04.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяви ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” (вх. № 3918/08-08/26 від 20.02.2026); ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4023/08-08/26 від 23.02.2026) суд установив.
Ухвалою від 22.01.2026 зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Кузьміної Марини Олексіївни. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 22.01.2026 оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Кузьміної Марини Олексіївни.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
На обґрунтування своїх вимог ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” зазначає, що 24.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (надалі - Кредитор / Кредитодавець) та Кузьміною Мариною Олексіївною (надалі - Боржник / Позичальник) було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71113531 (надалі - Договір № 71113531) через інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) MYCREDIT відповідно до умов та в порядку, передбачених Законом України “Про електронну комерцію”.
Відповідно до п. 2.1 умов Договору Кредитодавець зобов’язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - “Кредит”) на погоджений умовами Договору строк (надалі - “Строк кредиту”) шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов’язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту або достроково та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Кредитодавець, відповідно до п. 2.2 Договору, надав кредит Боржнику в розмірі 13 000, 00 грн. строком на 30 днів. Процентна ставка за день (фіксована) становить 0,100 %, комісія за надання позики становить 15,00 % від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі становить 1 950, 00 грн.).
23.10.2025 між Кредитодавцем та Боржником укладено додаткову угоду № 16039583 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71113531 від 24.09.2025, відповідно до якої Боржник звернувся до Кредитодавця з проханням продовжити строк кредитування на 30 днів. Таким чином, п. п. 2.2.2 п. 2.2 Договору викладено в новій редакції: “2.2.2. Строк кредитування / Строк Договору - 60 днів”.
Відповідно до п. 3 цієї додаткової угоди для продовження строку кредитування Позичальник сплачує Кредитодавцю платіж у сумі 3 900, 00 грн., зокрема суму нарахованої та несплаченої пені в розмірі 0, 00 грн. у рахунок погашення частини заборгованості за Договором № 71113531.
23.10.2025 Боржник сплатив платіж у сумі 3 900, 00 грн., що відображено в розрахунку заборгованості.
Свої зобов’язання за Договором Кредитор виконав у повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник, зі свого боку, зобов’язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвело до того, що кредит у встановлені Договором строки не було повернуто чи оплачено.
24.09.2025 на виконання умов Договору Товариство перерахувало на зареєстрований Позичальником перед підписанням Договору банківський картковий рахунок (реквізити електронного платіжного засобу 4441114456354081) грошову позику в сумі 13 000, 00 грн. строком на 30 днів.
Звертаємо увагу, що Товариство безпосередньо не перераховує кошти на рахунки клієнтів, а переказ коштів Позичальнику здійснювало ТОВ “ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА” на підставі укладеного між Товариством та фінансовою компанією договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 (довідка про переказ коштів додається).
Таким чином, ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” безпосередньо не здійснює перерахування грошових коштів на рахунки позичальників. Перерахування здійснюються платіжною системою ТОВ “ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА”.
Кредитодавець у повному обсязі виконав обов’язок щодо перерахування коштів Позичальнику (підтвердження перерахування коштів додається, зокрема платіжні інструкції).
У зв’язку з невиконанням Боржником зобов’язань його заборгованість за Договором № 71113531 перед Товариством становить 20 358, 00 грн., зокрема: заборгованість за тілом кредиту - 9 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування - 3 120, 00 грн.; заборгованість за понадстрокове користування - 6 188, 00 грн.; комісія - 1 950, 00 грн.
Таким чином, у зв’язку з порушенням взятих на себе зобов’язань за Договором № 71113531 у Боржника перед Кредитором на момент оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість становить 20 358, 00 грн.
Також 24.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (надалі - Кредитор / Кредитодавець) та Кузьміною Мариною Олексіївною (надалі - Боржник / Позичальник) було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8335913 (надалі - Договір) через ІКС ClickCredit відповідно до умов та в порядку, передбачених Законом України “Про електронну комерцію”.
Умовами Договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 9 000, 00 грн. строком на 360 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі становить 1 552, 50 грн.). У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450, 00 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Свої зобов’язання за Договором Кредитор виконав у повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник, зі свого боку, зобов’язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
24.06.2025 на виконання умов Договору Товариство перерахувало на зареєстрований Позичальником перед підписанням Договору банківський картковий рахунок (реквізити електронного платіжного засобу 5363542019462648) грошову позику в сумі 9 000, 00 грн. строком на 360 днів.
Звертаємо увагу, що Товариство безпосередньо не перераховує кошти на рахунки клієнтів, а переказ коштів Позичальнику здійснювало ТОВ “ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА” на підставі укладеного між Товариством та фінансовою компанією договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020. Таким чином, ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” безпосередньо не здійснює перерахування грошових коштів на рахунки позичальників. Перерахування здійснюються платіжною системою ТОВ “ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА”.
Кредитодавець у повному обсязі виконав обов’язок щодо перерахування коштів Позичальнику (підтвердження перерахування коштів додається, зокрема платіжні інструкції).
Крім того, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника Кредитор припинив нарахування відсотків, понадстрокових відсотків щодо нього.
У зв’язку з невиконанням Боржником викладених вище умов Договору № 8335913 заборгованість перед Товариством становить 20 425, 50 грн.: заборгованість за тілом кредиту - 9 000, 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування - 6 925, 50 грн.; відсотки за понадстрокове користування - 4 500, 00 грн.
Позичальник у рахунок виконання зобов’язань за Договором здійснив оплату в розмірі 11 812, 50 грн., що відображено в розрахунку заборгованості.
Таким чином, у зв’язку з порушенням взятих на себе зобов’язань за Договором № 8335913 у Боржника перед Кредитором на момент оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість становить 20 425, 50 грн.
Керуючий реструктуризацією визнав заявлені грошові вимоги ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” у розмірі 40 783, 00 грн., які складаються із: заборгованості за договором надання коштів у кредит № 71113531 від 24.09.2025 у сумі 20 358, 00 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 9 100, 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування - 3 120, 00 грн.; заборгованість за понадстрокове користування - 6 188, 00 грн.; комісія - 1 950, 00 грн.); заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 8335913 від 24.06.2025 у сумі 20 425, 50 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 9 000, 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування - 6 925, 50 грн.; відсотки за понадстрокове користування - 4 500, 00 грн.) (друга черга).
За таких обставин, слід визнати вимоги ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” до боржника у розмірі 40 783, 50 грн. (2-га черга задоволення вимог). Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника 1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника 1 зі сплати судового збору за подання заяви у розмірі 5 324, 80 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
На обґрунтування своїх вимог ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” зазначає таке.
Заборгованість боржника перед ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” наявна на підставі Договору про надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту, № 9840515 від 30.08.2025, право вимоги за яким перейшло до кредитора на підставі договору факторингу № 18022026 від 18.02.2026, укладеного з ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КІФ”.
Боржник 30.08.2025 уклав Договір про надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту, № 9840515 (далі - Договір) з ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КІФ” (далі - первісний кредитор), відповідно до якого первісний кредитор надав боржнику кредит у розмірі 9 000, 00 грн. строком на 90 днів на умовах відповідно до Договору, який у подальшому був продовжений до 26.11.2025 шляхом укладення 2 (двох) додаткових угод до Договору.
У подальшому на підставі Договору факторингу № 18022026 від 18.02.2026 первісний кредитор передав право вимоги до боржника ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП”.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до п. 3.1 Договору: “За цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов’язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов’язки, передбачені Договором”.
Пункт 3.2 Договору передбачає: “Сума Кредиту становить 9 000 гривень. Тип Кредиту - Кредит”.
Відповідно до п. 3.6 Договору: “Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки становить 0,98 % за 1 (один) день”.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за Договором про надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту, № 9709150 від 07.08.2025 становить 21 231, 00 грн.
Керуючий реструктуризацією визнав заявлені грошові вимоги ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” у розмірі 21 231, 00 грн., які складаються з: 9 000, 00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3 645, 00 грн. заборгованості за відсотками за пільговою відсотковою ставкою, 8 586, 00 грн. заборгованості за відсотками за стандартною відсотковою ставкою (друга черга).
За таких обставин, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 3253/08-08/26 від 11.02.2026) слід задовольнити. Визнати вимоги ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” у розмірі 21 231, 00 грн. (2-га черга). Слід зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника 2 до реєстру вимог кредиторів. Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника 2 зі сплати судового збору за подання заяви в розмірі 5 324, 80 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником 2 було заявлено до стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, зокрема впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи 18.11.2025 між боржником (Клієнтом) та Адвокатським об’єднанням “Калачик та партнери” (Адвокатом) укладено договір № 8/2025 про надання правничої (правової) допомоги. Предметом цього Договору є надання Адвокатом правової допомоги Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, сторона та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об’єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об’єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від указаного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, зокрема чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України” (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України” (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited проти України”, від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України” (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено до документів інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
У розумінні положень частин п’ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Згідно з постановою КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20 Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited проти України”, заява № 19336/04).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі “East/West проти України” від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як указала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, викладені вище обставини справи свідчать, що підготовка та подання заяви з кредиторськими вимогами до суду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, участі адвоката в судових засіданнях, тому суд дійшов висновку, що заявлена сума 6 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.
Суд наголошує, що виконання дій, пов’язаних із фактичним поданням заяви до суду, не є правничою допомогою, оскільки такі дії не потребують спеціальних фахових знань у галузі права, а проведення збору документів та аналіз відповідності документів по суті спору вимогам чинного законодавства України, ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору та сьогоденної судової практики з аналогічних спорів, підготовка заяви з кредиторськими вимогами є по суті однією дією.
Витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути віднесеними до поточних вимог у справі про банкрутство, оскільки вони не є зобов’язанням боржника перед кредитором у розумінні Кодексу про банкрутство, а є витратами, понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України, і не можуть бути стягненими окремо від цього провадження.
Надавши оцінку всім доданим доказам, з урахуванням категорії цієї справи, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд вважає за необхідне заяву заявника 2 в частині судових витрат, понесених на правничу допомогу, задовольнити частково та покласти на боржника судові витрати, які понесені заявником 2 на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн., у зв’язку з розглядом справи № 908/3778/25 шляхом включення їх керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу погашення. В іншій частині заяви слід відмовити.
Слід призначити засідання для розгляду плану реструктуризації або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження.
Проведення судового засідання 05.05.2026, 12 - 00 у справі № 908/3778/25 здійснити в режимі відеоконференції через підсистему ЄСІКС.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 197, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяви ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” (вх. № 3918/08-08/26 від 20.02.2026), ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4023/08-08/26 від 23.02.2026) задовольнити.
Визнати вимоги ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” до боржника у розмірі 40 783, 50 грн. (2-га черга задоволення вимог).
Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника 1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника 1 зі сплати судового збору за подання заяви у розмірі 5 324, 80 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Визнати вимоги ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” до боржника у розмірі 21 231, 00 грн. (2-га черга задоволення вимог).
Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника 2 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника 2 зі сплати судового збору за подання заяви у розмірі 5 324, 80 грн. та судові витрати, які понесені заявником 2 на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Призначити засідання у справі для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 05.05.2026, 12 - 00.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, к. 123, м. Запоріжжя, 69001.
Зобов’язати надати суду:
Керуючого реструктуризацією - докази проведення зборів кредиторів та рішення зборів щодо подальших судових процедур у справі.
Проведення судового засідання 05.05.2026, 12 - 00 у справі № 908/3778/25 у режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Копію ухвали надіслати заявникам, боржнику, керуючому реструктуризацією (до електронного кабінету).
Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали відповідно до ст. 233 ГПК України складено 17.04.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників справи № 908/3778/25 про неплатоспроможність фізичної особи Власова Олега Анатолійовича.
_03_03.png)
