ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про неплатоспроможність Фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни по справі № 908/3854/25. Суддя Черкаський В.І.

22 квітня 2026, 15:55

ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про неплатоспроможність Фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни по справі № 908/3854/25. Суддя Черкаський В.І.

номер провадження справи 21/46/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

08.04.2026 Справа № 908/3854/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, за участю секретаря судового засідання Подгайної В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3854/25

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вул. Михайла Грушевського, буд. 10, м Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41240530, має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Сабура Світлана Олександрівна, має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Боржник - Фізична особа Самойленко Ольга Олександрівна (бул. Центральний, буд. 15, кв. 60, м. Запоріжжя, 69005, адреса для листування: пр. Богдана Хмельницького, буд. 20А, м. Дніпро, 49061, РНОКПП 3643805408, platinumdp@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Потапова Олена Олегівна, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:

АТ “ІДЕЯ БАНК”, м. Львів
АТ “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, м. Київ
АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”, м. Київ

Керуючий реструктуризацією - Медведева Ксенія Олегівна (вул. Сергія Подолинського, буд. 31Ж, оф. 317/1, м. Дніпро, 49069, має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про неплатоспроможність

За участю представників сторін та учасників:

не з’явились

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 14.01.2026 зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією Медведеву Ксенію Олегівну. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни. Призначено попереднє судове засідання на 25.02.2026, 11 - 00.

21.02.2026 до системи “Електронний суд” від ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” надійшла заява від 21.02.2026 (вх. № 4041/08-08/26 від 23.02.2026) з вимогами до боржника.

Ухвалою від 24.02.2026 заяву ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4041/08-08/26 від 23.02.2026) прийнято до розгляду у попередньому судовому засіданні, призначеному на 25.02.2026, 11 - 00.

24.02.2026 до системи “Електронний суд” від ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” надійшла заява (вх. № 4210/08-08/26 від 24.02.2026) про уточнення розміру заявлених вимог, вступ у справу як представника, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Просить визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” до боржника у розмірі 34 302, 20 грн. основної заборгованості, 6 000, 00 грн. штрафних санкцій, 340, 45 грн. інфляційних втрат та судових витрат у розмірі 9 324, 80 грн. (5 324, 80 грн. - судовий збір та 4 000, 00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу).

У засіданні додаткові докази долучено до матеріалів справи.

До суду не надходило повідомлення про наслідки розгляду заяви з конкурсними вимогами до боржника.

Ухвалою від 25.02.2026 відкладене попереднє засідання у справі на 09.03.2026, 09 - 40.

09.03.2026 до системи “Електронний суд” від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення (вх. № 5141/08-08/26 від 09.03.2026) про часткове визнання вимог ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП”.

У засіданні 09.03.2026 у зв’язку з відпусткою судді у період 18.03.2026 - 02.04.2026 оголошувалась перерва на 08.04.2026, 15 - 00.

Судове засідання 08.04.2026 здійснювалось у режимі відеоконференції із застосуванням підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

Для участі в засіданні учасники справи представників не направили, до відеоконференції не приєднались.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4041/08-08/26 від 23.02.2026) з урахуванням уточнень (вх. № 4210/08-08/26 від 24.02.2026), суд установив.

Ухвалою від 14.01.2026 зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування вимог заявник зазначив наступне.

31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КІФ” (код ЄДРПОУ 42359240) (далі - Кредитодавець) та Самойленко Ольгою Олександрівною було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 8803562 (далі - Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію”.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору сума Кредиту становить 8 250, 00 грн. Тип Кредиту - Кредит. Строк пільгового кредитування - 30 днів (пролонговано до 30.07.2025). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Мета отримання Кредиту - задоволення власних потреб Клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов’язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов’язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому Договорі.

Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки становить 0,85 % за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України “Про споживче кредитування”: (6 286, 50 (загальні витрати) грн. / 8 250 (сума кредиту) грн.) / 90 (строк кредитування) днів * 100 % = 0,85 % на день.

Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IBAN UA та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № 5355 28** **** 8152, реквізити якої зазначені Клієнтом в Особистому кабінеті та яка визначена Клієнтом як Основна платіжна картка. Дата надання Кредиту - 31.03.2025 року. Клієнт зобов’язався повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 29.06.2025 року (далі - “строк кредитування”), шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Кредитодавець свої зобов’язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 8 250 ,00 грн., які були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором. На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги додав підтвердження від ТОВ “ПРОФІТГІД”, де зазначено: в межах Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОФІТГІД” було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції: 876641 Платник: ТОВ “ФК “КІФ”, код 42359240 Номер транзакції: 44341-73585-43893 Дата / час здійснення переказу коштів: 2025-03-31 13:35:58 Сума переказу: 8 250, 00 грн. Номер платіжної картки отримувача: 535528******8152. Емітент платіжної картки отримувача: PUMB (FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK) Код авторизації: 125982. Код RRN: 509013888627. Призначення переказу: Видача кредиту за договором № 8803562.

Боржник свої зобов’язання належним чином не виконав, чим порушив умови договорів.

14.10.2025 між ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КІФ” та ТОВ “ФК ПРОФІТ” було укладено Договір факторингу № 14102025 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КІФ” відступило своє право вимоги за договорами, зокрема за Договором про надання коштів у позику № 8803562.

Згідно з п. 1.1 Договору, Клієнт зобов’язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов’язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання. За умовами п. 1.2, наступне відступлення Фактором Права вимоги третім особам допускається не раніше ніж після повного виконання Фактором свого зобов'язання щодо сплати Клієнту 100 % Ціни придбання.

12.11.2025 між ТОВ “ФК ПРОФІТ” та ТОВ “ФК “ЕЛ. ЕН. ГРУП” було підписано Договір факторингу № 12112025. Перехід Прав Вимоги відбувається в дату підписання відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором щодо Боржників.

Відповідно до Реєстру боржників (додаток № 1 до Договору факторингу), ТОВ “ФК “ЕЛ. ЕН. ГРУП” набуло право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 19 462, 20 грн., а саме: 8 250, 00 грн. - сума заборгованості за тілом; 3 341, 40 грн. - залишок заборгованості за пільговою процентною ставкою; 7 870, 80 грн. - залишок заборгованості за стандартною процентною ставкою.

05.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ” (ЄДРПОУ 44620708) та Самойленко Ольгою Олександрівною було укладено Договір про споживчий кредит № 2797534. Сума Кредиту становить 7 000, 00 гривень. Кредит надається строком на 360 днів з 05.01.2025.

Комісія за надання кредиту: 21, 00 грн. (0,30 % від суми кредиту одноразово). Комісія за обслуговування кредиту: 21 560, 00 грн. (нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного розрахункового періоду). Згідно з п. 4.1 Договору, у разі прострочення Позичальник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 1 000 гривень за кожний випадок порушення, якщо воно триває понад 2 дні. Кредитні кошти були надані безготівково на картку № 444111******6205. Кредитор виконав зобов’язання, надавши 7 000, 00 грн.

19 вересня 2025 року між ТОВ “ФК “НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ” та ТОВ “ФК “ЕЛ. ЕН. ГРУП” було укладено Договір факторингу № 19092025, за яким Кредитор набув право вимоги до Боржника в сумі 14 840, 00 грн. та 6 000, 00 грн. штрафних санкцій: 7 000, 00 грн. - заборгованість за тілом; 7 840, 00 грн. - заборгованість за комісією з обслуговування; 6 000, 00 грн. - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції. Інфляційні витрати Кредитора становлять 340, 45 грн.: за договором № 8803562: 19 462, 20 × 1,00601 – 19 462, 20 = 116,96 грн (період 12.11.2025 - 13.01.2026); за договором № 2797534: 14 840, 00 × 1,01506 – 14 840, 00 = 223, 49 грн. (період 19.09.2025 - 13.01.2026).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу - витрати у розмірі 4 000, 00 грн. підтверджені договором № 18092025 від 18.09.2025 та актом наданих послуг.

Згідно ст. 126 ГПК України, ці витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні щодо грошових вимог ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” вказав, що вони визнані частково у розмірі 7 000, 00 грн., які є заборгованістю за тілом кредиту відповідно до Договору про споживчий кредит № 2797534 від 05.01.2025, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. (друга черга). Судовий збір у розмірі 5 324, 80 грн., сплачений ТОВ “ФК “ЕЛ. ЕН. ГРУП” за подання заяви про розгляд грошових вимог до боржника Самойленко О.О. до суду, є витратами, пов’язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, та відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Заявник не погодився з позицією арбітражного керуючого та вважає її необґрунтованою відповідно до норм чинного законодавства та актуальної судової практики, враховуючи зазначення боржником в Заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника про зобов’язання.

Важливо врахувати норму ч. 1 ст. 75 ГПК України, згідно з якою обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, договірні відносини мають місце, і Боржником не додано до матеріалів справи договору, відмінного від наданого кредитором, з будь-якими іншими умовами кредитування, тому й відповідні платежі нараховані законно та обґрунтовано відповідно до наданого кредитором Договору.

Щодо підтвердження перерахування кредитних коштів за Договором № 8803562 від 31.03.2025 кредитором додано до матеріалів справи файл підтвердження перерахування грошових коштів, що містить докази його підписання електронним підписом. До цих пояснень повторно додається цей файл (.zip) для можливості перевірки цього електронного підпису.

Враховуючи, що грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, усі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром (платіжною організацією) регулюються Законом України “Про платіжні послуги” та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 “Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів”, відповідно до положень якої вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до норми, викладеної в п. 159 Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 “Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів”: “Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань”.

Згідно пп. 8 п. 3 Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 “Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів”: документ за операцією з використанням платіжних інструментів - документ, що підтверджує виконання операції з використанням платіжного інструменту.

Відповідно до пп. 10 п. 3 Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 “Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів”: еквайрингова установа (далі - еквайр) надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги.

З огляду на вищезазначене, підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від ТОВ “ПРОФІТГІД”, надане відповідно до Договору між ТОВ “ПРОФІТГІД” та ТОВ “ФК “КІФ” № ПГ-29 від 22.02.2021, доводить факт успішного перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ “ФК “КІФ” на суму 8 250, 00 грн.

Номер платіжної інструкції: 876641 Надавач платіжних послуг: ТОВ “ПРОФІТГІД”, код ЄДРПОУ 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України № 21/991-рк від 29.05.2023. Платник: ТОВ “ФК “КІФ”, код ЄДРПОУ 42359240. Номер транзакції: 44341-73585-43893. Дата / час здійснення переказу коштів: 2025-03-31 13:35:58. Сума переказу, грн.: 8 250, 00. Номер платіжної картки отримувача: 535528******8152. Емітент платіжної картки отримувача: PUMB (FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK). Код авторизації: 125982 Код RRN: 509013888627. Призначення переказу: Видача кредиту за договором 8803562.

Це може вважатися достатнім доказом отримання Боржником зазначених коштів.

Докази наявності договірних відносин між ТОВ “ПРОФІТГІД” та ТОВ “ФК “КІФ” надаються до матеріалів справи, оригінали зберігаються у ТОВ “ПРОФІТГІД” та ТОВ “ФК “КІФ”. Також додаються відповідні копії дозвільних фінансових документів для ТОВ “ПРОФІТГІД”. До матеріалів справи додано Договір про надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту № 8803562 від 31.03.2025 та копії додаткових угод до нього.

Просить врахувати позицію Верховного Суду із цього приводу зокрема, у справі № 671/1832/20 та у справі № 732/670/19, у якій розглядався спір про визнання недійсним кредитного договору, укладеного в електронній формі між ОСОБА 1 та ТОВ “СС Лоун”.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 2797534 від 05.01.2025, зокрема пунктів 1.5.1 та 1.5.2 Договору: 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 21, 00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 відсотка від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно з Графіком платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може становити менш ніж 0,30 відсотка від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів / кількість платежів згідно з графіком платежів утворюється неціле число (дріб). У такому разі дріб округлюється до цілого числа в менший бік. Сума цілого числа, помножена на кількість платежів згідно з графіком платежів, становить розмір комісії за надання кредиту, визначений цим пунктом.

1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 21 560, 00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

Така сама умова погоджена Боржником у Паспорті споживчого кредиту.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України “Про споживче кредитування”, у зв’язку з чим у Законі України “Про захист прав споживачів” статтю 11 викладено в такій редакції: “Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування в частині, що не суперечить Закону України “Про споживче кредитування””.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про споживче кредитування” загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про споживче кредитування” до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов’язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України “Про споживче кредитування” передбачено право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 405/4719/16-ц зазначено: установивши, що на час укладення договору про надання споживчого кредиту позичальник був ознайомлений зі змістом договору, про що свідчить його підпис; у подальшому погашав кредитну заборгованість протягом тривалого часу; не звертався до банку щодо роз’яснень положень договору чи надання іншої інформації з приводу виконання зобов’язань і не заявляв про те, що йому незрозумілі умови кредитного договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, відсутності підстав щодо нечесної підприємницької практики чи введення позичальника в оману.

Зважаючи на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22: “Ураховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, позивач мала можливість не вступати у кредитні відносини з відповідачем, якщо дійсно вважала встановлення комісії за управління коштами в частині обслуговування кредитної заборгованості в разі порушення позичальником встановлених кредитним договором зобов’язань несправедливою умовою, натомість позивач погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, позичальниця засвідчила, що погодилась на отримання в кредит коштів саме на умовах, що визначені договором”.

Щодо інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання.

Розрахунок із зазначенням періоду розрахунку надано кредитором у заяві, що може бути перевірено арбітражним керуючим особисто відповідно до “калькуляторів інфляційних втрат”, які є доступними для всіх громадян у мережі Інтернет, або розраховано самостійно шляхом дослідження інфляційних втрат на кожен місяць відповідного року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов’язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4041/08-08/26 від 23.02.2026) з урахуванням уточнень (вх. № 4210/08-08/26 від 24.02.2026) слід задовольнити частково та визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” у розмірі 34 642 грн. 65 коп. (2-га черга). В інші частині заяви слід відмовити.

Слід зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів. Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника зі сплати судового збору за подання заяви у розмірі 5 324 грн. 80 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником було заявлено до стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, 18.09.2025 між заявником та Адвокатським об’єднанням “Калачик та партнери” (Адвокатом) укладено договір № 18092025 про надання правничої (правової) допомоги. Предметом даного Договору є надання Адвокатом правової допомоги Клієнту в обсязі та умовах, передбачених Договором.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторона та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об’єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об’єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, згідно частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України” (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України” (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України” (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п’ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно постанови КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява № 19336/04).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі “East/West” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, викладені вище обставини справи свідчать, що підготовка та подання заяви з кредиторськими вимогами до суду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, участю адвоката у судових засіданнях, суд дійшов до висновку, що заявлена сума 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.

Суд наголошує, що виконання дій пов’язаних із фактичним поданням заяви до суду не є правничою допомогою, оскільки дані дії не потребують спеціальних фахових знань в галузі права, а проведення збору документів та аналіз відповідності документів по суті спору вимогам діючого законодавства України, ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору та сьогоденної судової практики із аналогічних спорів, підготовка заяви з кредиторськими вимогами є по суті однією дією.

Витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути віднесеними до поточних вимог у справі про банкрутство, оскільки вони не є зобов’язанням боржника перед кредитором в розумінні Кодексу про банкрутство, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України і не можуть бути стягненими окремо від даного провадження.

Надавши оцінку усім доданим доказам, з урахуванням категорії цієї справи, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд вважає за необхідне заяву заявника в частині судових витрат, понесених на правничу допомогу задовольнити частково та покласти на боржника судові витрати, які понесені заявником на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень 00 копійок, у зв’язку з розглядом справи № 908/3854/25 шляхом включення їх керуючим реструктуризації до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу задоволення вимог. В іншій частині заяви слід відмовити.

Слід призначити засідання для розгляду плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Проведення судового засідання 07.05.2026, 10 - 30 у справі № 908/3854/25 в режимі відеоконференції слід здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.

Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 197, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” (вх. № 4041/08-08/26 від 23.02.2026) з урахуванням уточнень (вх. № 4210/08-08/26 від 24.02.2026) задовольнити частково.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЛ.ЕН.ГРУП” у розмірі 34 642 грн. 65 коп. (2-га черга). В інші частині заяви відмовити.

Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів. Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити витрати заявника зі сплати судового збору за подання заяви у розмірі 5 324 грн. 80 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов’язати керуючого реструктуризацією включити судові витрати, які понесені заявником на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень 00 копійок до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначити засідання для розгляду плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 07.05.2026, 10 - 30.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, к. 123, м. Запоріжжя, 69001.

Зобов’язати керуючого реструктуризацією надати суду докази проведення зборів кредиторів та рішення зборів щодо подальших судових процедур.

Проведення судового засідання 07.05.2026, 10 - 30 у справі № 908/3854/25 у режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.

Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, представнику боржника адвокату Потаповій О.О., керуючому реструктуризацією (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали відповідно до ст. 233 ГПК України складено 22.04.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про неплатоспроможність Фізичної особи Самойленко Ольги Олександрівни по справі № 908/3854/25.