До уваги Барцала Віктора Йосиповича, Гібл Ірини Ярославівни, Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” у справі № 908/686/26 (суддя Дроздова С.С.)

01 червня 2026, 16:24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Справа № 908/686/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014)

до відповідача-1: Барцала Віктора Йосиповича (вул. Нестеренка, буд. 81Б, с. Чехоград (кол. Новгородківка), Мелітопольський район, Запорізька область, 72370, РНОКПП 1918809231)

до відповідача-2: Гібл Ірини Ярославівни (вул. Першотравнева, буд. 6, с. Чехоград (кол. Новгородківка), Мелітопольський район, Запорізька область, 72370, РНОКПП 2835516307)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” (вул. Нестеренка, буд. 80, с. Чехоград (кол. Новгородківка), Мелітопольський район, Запорізька область, 72370, ідентифікаційний код юридичної особи 03748851)

про стягнення 536 751 грн 34 коп.

без виклику сторін

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” звернулося до суду з позовом про стягнення з Барцала Віктора Йосиповича, Гібл Ірини Ярославівни суму заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18 червня 2020р. в розмірі 536 751 грн 34 коп., з яких: 393 242 грн 85 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 143 508 грн 49 коп. -сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 позовні матеріали № 908/686/26 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно з ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Приписами ч. 7 ст. 176 ГПК України закріплено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

З урахуванням викладеного, відповідно до відповіді № 2488417 від 20.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо Гібл Ірини Ярославівни відсутні.

Відповідно до відповіді № 2488403 від 20.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо Барцала Віктора Йосиповича відсутні.

Ухвалою суду від 24.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/676/26, присвоєно справі номер провадження 27/36/26. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 24.03.2026 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 17.04.2026.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 04.05.2026.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Семенівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (до якої територіально відноситься с. Чехоград Мелітопольського району Запорізької області) входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).

Адреса місця реєстрації відповідачів-1,-2 та третьої особи відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України у с. Чехоград Мелітопольського району Запорізької області, на яких тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідачі-1,-2 та третя особа були повідомлені про розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 24.03.2026 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Враховуючи введений воєнний стан в Україні та тимчасову окупацію деяких територій, з метою додержання принципів рівності та змагальності всіх учасників судового процесу допускається направлення документів всіма можливими та доступними способами зв`язку.

Обов`язок направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третій особі покладається на позивача, позивачем надаються суду відповідні докази направлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. або вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів-1,-2 та третю особу через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача та третю особу про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/686/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 25.05.2026.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір – є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір – це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов’язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

18.06.2020 між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Банк/Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” (Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту № 015/10892/858966 (Кредитний договір) відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту, а Позичальник зобов`язався використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту (п.1.1-1.2 Кредитного договору).

Максимальний ліміт за Договором про надання овердрафту складає 1750 000,00 грн., у межах якого встановлюється Поточний ліміт. На дату укладення Договору Поточний ліміт складає 700 000,00 грн. Поточний ліміт за Договором не може перевищувати 70 % від середньомісячних надходжень за останні три календарні місяці на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4 Договору. В подальшому поточний ліміту встановлюється та визначається відповідно до статті 2 Договору (п. 1.3-1.4 Кредитного договору).

За визначенням п. 1.7 Кредитного договору, строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених п. 2.1. Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно).

Дата закінчення строку Овердрафту - 18.06.2023 (розділ “Визначення термінів” Договору).

Відповідно до п. 5.1-5.2 Кредитного договору протягом Строку Овердрафту Позичальник зобов`язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день Максимального строку Безперервного дебетового сальдо не є Банківським днем, то для погашення такого Дебетового сальдо Позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку на кінець останнього Банківського дня, що передує останньому календарному дню Максимального строку Безперервного дебетового сальдо. Якщо Дата закінчення Строку Овердрафту не є Банківським днем, то для погашення Овердрафту Позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку для погашення Дебетового сальдо, Процентів та інших платежів, на кінець останнього Банківського дня, що передує Даті закінчення Строку овердрафту. Погашення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на Поточний рахунок Позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на Поточному рахунку Дебетового сальдо на кінець Банківського дня. Погашення Кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів Позичальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 16,45% річних.

З дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4.) договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору нарахування процентів здійснюється виходячи з зазначених у договорі розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості.

Згідно п. 4.7-4.8 Договору при розрахунку Процентів враховується день виникнення Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості та не враховується останній день наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості. Позичальник зобов’язаний сплачувати Проценти щомісяця в Дату сплати Процентів, та остаточно, при погашенні Овердрафту/Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12 Договору, та з врахуванням наступних періодів:

- в першому календарному місяці користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю – за період з дня надання Овердрафту/ виникнення Кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;

- в наступних календарних місяцях – за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;

- в останній календарний місяць – за період з календарного дня Дати сплати Процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/Кредитної заборгованості.

За приписами п. 4.12 Договору для сплати Процентів Позичальник зобов’язується на кінець останнього Банківського дня, що передує Даті сплати Процентів, підтримувати залишок коштів на Поточному рахунку або наявність невикористаної частини Поточного ліміту в сумі, достатній для сплати Процентів. Якщо календарний день Дати сплати Процентів у поточному місяці відсутній, Позичальник зобов’язаний забезпечити наявність коштів на Поточному рахунку або наявність невикористаної частини Ліміту Овердрафту на кінець останнього Банківського дня поточного місяця. При настанні строку сплати Процентів Кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати Позичальником. У відповідному місяці, з Поточного рахунку, згідно п. 5.3 Договору. При відсутності коштів на Поточному рахунку протягом Строку доступності Овердрафту Кредитор здійснює договірне списання коштів за рахунок невикористаного Поточного ліміту. У разі відсутності коштів на Поточному рахунку та/або невикористаного Поточного ліміту, Позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов’язань за Договором по сплаті Процентів. Відповідно до п. 8.1 Договору, у разі настання обставин дефолту Кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів вжити, зокрема, 8.1.1 скасувати Максимальний та Поточний ліміт або встановити розміри всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості Позичальника.

Пунктом 8.6 Договору сторони визначили, що з дати скасування максимального ліміту та Поточного ліміту Позичальник втрачає право на користування Овердрафтом, заборгованість за Овердрафтом у разі наявності Дебетового сальдо, є Кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування Овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.

Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Акціонерне товариство «Райфайзен Банк» свої зобов’язання за Договором виконав, а саме надав овердрафт/кредит у розмірі встановленому в Договорі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку Позичальника.

18.06.2020 з метою забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020 укладено Договір поруки № 015/10892/858966/П1 (надалі - Договір поруки-1) між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та громадянином України Барцал Віктором Йосиповичем (Поручитель, відповідач-1 у справі).

Крім того, 18.06.2020 з метою забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020 укладено Договір поруки № 015/10892/858966/П2 (надалі - Договір поруки-2) між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (Кредитор) та громадянином України Гібл Іриною Ярославівною (Поручитель, відповідач-2 у справі).

Згідно п. 1.1 Договору поруки-1 та 2 Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов’язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-1 та 2 Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Пунктом 1.4 Договору поруки-1 та 2 передбачено, що без додаткового отримання попередньої згоди Поручителя, у тому числі без додаткового повідомлення Поручителя та без укладення додаткових угод до Договору, порукою за цим Договором також забезпечуються у повному обсязі забезпечені зобов’язання, які виникнуть (зміняться) внаслідок внесення змін до Кредитного договору зокрема, внаслідок:

- внесення змін до Кредитного договору щодо продовження на будь-які строки користування Кредитом (його частинами) та/або будь-яку зміну строків виконання всіх або окремих забезпечених зобов’язань, що призводять до збільшення періоду,за який нараховуються проценти, та/або од збільшення суми нарахованих процентів;

- збільшення заборгованості за Кредитом на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів);

- будь-якого збільшення розміру процентів за Кредитним договором, відповідно до умов Кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором;

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування Кредитом;

- доповнення зобов’язань Позичальника зобов’язаннями із сплати комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті Кредитору, та/або збільшення їх видів та розмірів;

- розширення змісту Забезпеченого зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Підписанням Договору Поручитель погоджуються на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок внесення вищенаведених змін до Кредитного договору та підтверджує, що порука за цим Договором забезпечує збільшені внаслідок таких змін Забезпечені зобов’язання без отримання його додаткової згоди, у тому числі без його додаткового повідомлення та без укладення податкових угод до цього Договору.

Згідно п 2.1, п. 2.2 Договору поруки-1 та 2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань в порядку та строки встановлені Кредитним договором. Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов’язаннями. Поручитель зобов’язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі визначеному Кредитором у Вимозі.

Пунктами 5.5 і 5.6 Договору поруки-1 та 2 передбачено, що Поручитель надає Кредитору згоду на власний розсуд останньою та без обмеження телефонувати, направляти відомості з питань виконання Договору та/або інших укладених між Поручителем та Кредитором договорів, інші інформаційні, рекламні повідомлення га пропозиції щодо послуг Кредитора, його партнерів за допомогою поштових відправлень, електронних засобів зв`язку, SMS - повідомлень, з використанням мобільного зв`язку або мережі Інтернет тощо на поштові адреси, адреси електронної пошти, номери телефонів, що надані Поручителем Кредитору (зазначені в будь-яких документах) або стали відомі Кредитору іншим чином. Поручитель усвідомлює та погоджується, що передача банківської або комерційної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом та/або обробка персональних даних може здійснюватися, зокрема, із використанням різних засобів зв’язку, мережі Інтернет, а також третіми особами, у тому числі за межами України та/або іноземними суб’єктами відносин, пов’язаних з персональними даними. Поручитель усвідомлює, що направлена (передана) таким способом інформація може стати доступною третім особам, та звільняє Кредитора від пов’язаної в цим відповідальності (крім випадків, коли розкриття інформації відбулося в результаті протиправних дій Кредитора).

Відповідно до п. 7.2 Договору поруки-1 та 2 встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена Договором, за кожним Забезпеченим зобов’язанням становить 5(п’ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного Забезпеченого зобов’язання. Порука для відповідного Забезпеченого зобов’язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо Кредитор у межах цього строку пред’явив вимогу до Поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для Забезпечених зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого Забезпеченого зобов’язання.

24.07.2024 між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” та Товариством з обмеженою відповідповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (Новий кредитор, позивач у справі) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020, укладеним між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА”, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”.

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, АТ “Райффайзен Банк” передає (відступає) ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” за плату, а ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” приймає належні АТ “Райффайзен Банк” Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Пунктом 2.2 Договору відступлення права вимоги, сторони узгодили, що відступлення до ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” п. 3.2 Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.

Згідно п. 2.3 Договору відступлення права вимоги на умовах, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів заміняє АТ “Райффайзен Банк” у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ “Райффайзен Банк”, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.

Пунктом 2.6 Договору відступлення права вимоги, визначено, що відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення.

Протягом 10 календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за цим Договором АТ “Райффайзен Байк” здійснює розсилку повідомлень Боржникам та Поручителям про відступлення ТОВ “ЄАПБ” Прав Вимоги згідно діючого законодавства України (п. 2.7 Договору відступлення права вимоги).

За приписами п. 2.8 Договору відступлення права вимоги у зв’язку з відступленням Права Вимоги, в Дату відступлення Права Вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення, що наведені в Додатку № 6 до Договору - перелік договорів поруки, що укладені в простій письмовій формі(надалі – реєстр порук).

Згідно п. 5.5 Договору відступлення права вимоги з Дати відступлення Права Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов’язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.

29.11.2024 у зв’язку із технічними помилками, що були допущені в Реєстрах боржників та реєстрі порук до Договору відступлення права вимоги, Сторони вирішили внести відповідні зміни, Сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників та реєстрі порук до Договору відступлення права вимоги № 114/2-73 від 20.11.2024 виклавши (уклавши) їх в новій редакції наведеній в Додатку № 5 відповідно до Додаткової Угоди № 1 від 29.11.2024 до Договору відступлення прав а вимоги №114/2-72 від 24.07.2024.

Відповідно до Реєстру Боржників № 4 від 30.07.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло права грошової вимоги до ТОВ “АГРОФІРМА УКРАЇНА” за Кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020, в сумі 536 751,34 грн., з яких:

- 393 242,85 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 143 508,49 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” права грошової вимоги здійснювались безпосередньо Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” станом на день відступлення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” згідно платіжної інструкції № 372 від 24.07.2024 перерахувало АТ “Райффайзен Банк” 9 954 359,21 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що позичальником як боржником не виконані умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, у зв`язку з чим станом на 30.07.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 393 242 грн 85 коп., за відсотками в розмірі 143 508 грн 49 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та виписками, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА”, Барцала Віктора Йосиповича, Гібл Ірини Ярославівни про солідарне стягнення, на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024: 536 751 грн 34 коп. заборгованості, в тому числі 393 242 грн 85 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 143 508 грн 49 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, яка виникла на підставі договору про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020, договору поруки № 015/10892/858966/П1 від 18.06.2020 та договору поруки № 015/10892/858966/П2 від 18.06.2020 (справа № 908/3823/25).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2026 у справі № 908/3823/25 позов задоволено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” заборгованість за основним боргом в розмірі 393 242 грн 85 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн. 49 коп. та судового збору в розмірі 8 051 грн 27 коп.

У позові відносно Барцала Віктора Йосиповича та Гібл Ірини Ярославівни відмовлено.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2026 у справі № 908/3823/25 набрало законної сили 10.03.2026.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 3 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2026 у справі № 908/3823/25 набрало законної сили, таке судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.

Ураховуючи викладене, Господарський суд Запорізької області у справі № 908/3823/25 визнав доведеним факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” перед позивачем за договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 за основним боргом в розмірі 393 242 грн 85 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн 49 коп.

У справі № 908/3823/25 суд дійшов висновку, що згідно п 2.1, п. 2.2 Договору поруки 1 та 2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань в порядку та строки встановлені Кредитним договором. Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов’язаннями. Поручитель зобов’язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі визначеному Кредитором у Вимозі.

Суд при вирішення спору у справі № 908/38238/25 встановлено, що матеріали справи № 908/3823/25 не містять, а сторонами не надано доказів звернення АТ “Райффайзен Банк” або позивача до відповідача-2 та 3 з вимогою про виконання зобов’язань за Кредитним договором замість Позичальника.

Вказані обставини позивачем не спростовані, що свідчить про ненастання строку виконання Поручителем грошового зобов’язання.

Оскільки докази звернення АТ «Райффайзен Банк» або позивача у справі до відповідачів-2,-3 з вимогою про виконання зобов`язання за договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 та договорами поруки № 015/10892/858966/П1 від 18.06.2020, № 015/10892/858966/П2 від 18.06.2020 в матеріалах справи № 908/3823/25 відсутні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову до Барцала Віктора Йосиповича та Гібл Ірини Ярославівни з огляду на ненастання строку виконання поручителями зобов’язань.

Судом під час розгляду справи № 908/686/26 встановлено, що на виконання п. 2.2, у відповідності до п. 5.5 Договору поруки, через месенджер Telegram на номер телефону Поручителя-1 Берцал В.Й. 099-280-54-28 вказаний в анкеті та через месенджер Viber на номер телефону Поручителя-2 Гібл І.Я. 067-746-70-76 вказаний в анкеті 25.02.2026 було надіслано Досудову вимогу № 8827013 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020.

Вимога залишена поручителями без виконання.

Зазначена заборгованість ані позичальником, ані поручителями не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідачами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 (Кредитний договір), Договором поруки № 015/10892/858966/П1 від 18.06.2020, Договором поруки № 015/10892/858966/П2 від 18.06.2020, Договором відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Тобто відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов`язання, тобто сукупність прав та обов`язків його сторін, залишається незмінним.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 Первісний кредитор – АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступив Новому кредитору – ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право грошової вимоги до позичальника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 та до поручителів Барцала Віктора Йосиповича за Договором поруки № 015/10892/858966/П1 від 18.06.2020, Гібл Ірини Ярославівни за Договором поруки № 015/10892/858966/П2 від 18.06.2020.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» має право вимагати від відповідачів-1,-2 виконання зобов’язань за укладеними з Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» договорами поруки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, Банк свій обов'язок виконав повністю, надав овердрафт/кредит у розмірі встановленому в Договорі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку Позичальника.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кінцевий термін повернення погашення кредиту сплинув 18.06.2023.

Матеріалами справи підтверджується виконання Акціонерним товариства “Райффайзен Банк” у повному обсязі зобов`язань за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020, перерахувавши на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» кредитні кошти, що підтверджується виписками за особовим рахунком.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, яка відображена у постанові від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 04.05.2023 у справі № 925/636/22 виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Станом на 30.07.2024 за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 утворилась заборгованість за основним боргом в розмірі 393 242 грн 85 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн 49 коп.

На підтвердження вищевикладених обставин додатком до позовної заяви є обґрунтований розрахунок суми заборгованості, а також виписка по рахунку.

Фактичні обставини справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» належним чином не виконувались умови Договору про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020.

Як вже зазначалося рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2026 у справі № 908/3823/25 позов задоволено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ” заборгованість за основним боргом в розмірі 393 242 грн 85 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн. 49 коп. та судового збору в розмірі 8 051 грн 27 коп.

Доказів часткового або повного погашення заборгованості (сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами), розмір якої встановлений у рішенні Господарського суду Запорізької області від 16.02.2026 № 908/3823/25, суду не надано.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки(ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань в порядку та строки встановлені Кредитним договором. Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов’язаннями. Поручитель зобов’язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов’язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов’язань в розмірі визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА УКРАЇНА” (ідентифікаційний код юридичної особи 03748851) Барцал Віктор Йосипович (РНОКПП 1918809231) та Гібл Ірина Ярославівна (РНОКПП 2835516307) є одними із засновників та кінцевими бенефіціарами юридичної особи.

Суд враховує, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

На тимчасово окупованих територіях не функціонують поштові відділення та відповідно не здійснюється доставляння поштової кореспонденції.

Враховуючи введений воєнний стан в Україні та тимчасову окупацію деяких територій, допускається направлення документів всіма можливими та доступними способами зв`язку.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання п. 2.2 Договору поруки у відповідності до п. 5.5 Договору поруки, через месенджер Telegram на номер телефону Поручителя-1 Берцал В.Й. 099-280-54-28 вказаний в анкеті та через месенджер Viber на номер телефону Поручителя-2 Гібл І.Я. 067-746-70-76 вказаний в анкеті 25.02.2026 було надіслано Досудову вимогу № 8827013 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № 015/10892/858966 від 18.06.2020 в загальному розмірі 536 751 грн 34 коп. у десятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги.

Вимога залишена поручителями без виконання.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відсотками, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

Оскільки відповідачі-1,-2 не виконав умови основного зобов`язання, чим порушив умови Договорів поруки № 015/10892/858966/П1 від 18.06.2020, № 015/10892/858966/П2 від 18.06.2020 та враховуючи вищезазначені норми матеріального права, є правомірним звернення позивача з даним позовом до суду.

Розмір спірної заборгованості та факт набуття позивачем права вимоги її стягнення підтверджено рішенням суду в господарській справі № 908/3623/25.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним – і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов’язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог до відповідача.

Відповідачі у справі не спростували доводи позивача.

Позичальник та поручителі, які солідарно з позичальником відповідають перед позивачем за окремими договорами поруки, не надали доказів сплати на користь позивача спірної заборгованості.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 в розмірі 536751 грн 34 коп., з яких: 393 242 грн 85 коп.,заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн 49 коп. станом на час прийняття судом рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів-1,-2 заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 393 242 грн 85 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 143 508 грн 49 коп. підлягає задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до Барцала Віктора Йосиповича, Гібл Ірини Ярославівни задовольнити.

Стягнути з Барцала Віктора Йосиповича (вул. Нестеренка, буд. 81Б, с. Чехоград (кол. Новгородківка), Мелітопольський район, Запорізька область, 72370, РНОКПП 1918809231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) суму заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 в розмірі 536 751 (п’ятсот тридцять шість тисяч сімсот п’ятдесят одна) грн 34 коп., з яких: 393 242 (триста дев’яносто три тисячі двісті сорок дві) грн 85 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 143 508 (сто сорок три тисячі п’ятсот вісім) грн 49 коп. - сума заборгованості за відсотками, 6 441 (шість тисяч чотириста сорок одна) грн 02 коп. судового збору.

Стягнути з Гібл Ірини Ярославівни (вул. Першотравнева, буд. 6, с. Чехоград (кол. Новгородківка), Мелітопольський район, Запорізька область, 72370, РНОКПП 2835516307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) суму заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/10892/858966 від 18.06.2020 в розмірі 536 751 (п’ятсот тридцять шість тисяч сімсот п’ятдесят одна) грн 34 коп., з яких: 393 242 (триста дев’яносто три тисячі двісті сорок дві) грн 85 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 143 508 (сто сорок три тисячі п’ятсот вісім) грн 49 коп. - сума заборгованості за відсотками, 6 441 (шість тисяч чотириста сорок одна) грн 01 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 29.05.2026.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.