ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” по справі № 908/83/25 (908/2834/25). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

                                                                   номер провадження справи 3/12/25-21/4/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026                                                                Справа № 908/83/25 (908/2834/25)

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/83/25 (908/2834/25)

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” (пр. Інженера Преображенського, буд. 27, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 23788835, ел. пошта - aptekan226@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник позивача - Качуренко Юлія Юріївна, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663, ел. пошта - zp.official@tax.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення

в межах провадження у справі № 908/83/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” (пр. Інженера Преображенського, буд. 27, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 23788835, ел. пошта - aptekan226@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Вернигора Володимир Петрович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

представник відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області - Воєводіна С.В., дов. (в залі суду)

представник позивача /третя особа - ліквідатор Вернигора Володимир Петрович (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/83/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226”; у справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович.

07.09.2025 до підсистеми “Електронний суд” від позивача надійшла позовна заява (вх. № 3101/08-07/25 від 08.09.2025) до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2026 у справі № 908/83/25 (908/2834/25) позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (форми “ПН”) № 658808010707 від 07.05.2025 в частині нарахування 392 405, 42 грн. штрафних санкцій; вирішено питання про розподіл судового збору; в іншій частині позову відмовлено. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні зазначеного рішення судом не вирішувалося.

20.05.2026 до підсистеми “Електронний суд” від представника позивача - адвоката Качуренко Ю.Ю. надійшла заява від 20.05.2026 (вх. № 11100/08-08/26 від 20.05.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 500 грн.

Ухвалою від 22.05.2026 зазначену заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 01.06.2026 та запропоновано відповідачу надати заперечення на заяву.

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області скористався наданим правом і подав заперечення на заяву (сформовані в підсистемі “Електронний суд” 22.05.2026), в яких просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг, недоведеність їх розміру та відсутність доказів оплати.

Судове засідання 01.06.2026 проведено в режимі відеоконференції із застосуванням підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 01.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву та заперечення відповідача, дослідивши надані докази й матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною третьою цієї статті додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі суду протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви та в тому самому порядку, що й судове рішення. Оскільки при ухваленні основного рішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, заява підлягає розгляду по суті.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на те, що питання розподілу судового збору вирішено основним рішенням суду, предметом цього додаткового рішення є виключно розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Право кожного на професійну правничу допомогу гарантовано статтями 59, 131-2 Конституції України та статтею 16 ГПК України; представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката; порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави зміни та порядок сплати визначаються в договорі про надання правової допомоги, при цьому гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Сторони є вільними у визначенні в договорі розміру та порядку обчислення гонорару адвоката, що відповідає принципу свободи договору (стаття 627 Цивільного кодексу України). Водночас, визначаючи суму, яка підлягає компенсації за рахунок іншої сторони, суд не є зв’язаним домовленістю адвоката та клієнта і оцінює, чи були відповідні витрати фактичними, необхідними та розумними за розміром.

За змістом частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами; розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг).

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 28/07/25 від 28.07.2025, укладеним між ТОВ “АПТЕКА № 226” та адвокатом Качуренко Ю.Ю., актом наданих послуг від 03.05.2026 та ордером серії АР № 1261241 від 28.08.2025. Повноваження адвоката на представництво інтересів позивача підтверджені належним чином, а факт надання правничої допомоги саме у зв’язку з розглядом цієї справи знайшов підтвердження матеріалами справи.

Згідно з актом наданих послуг від 03.05.2026 заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 52 500 грн. складається з таких послуг:

Заперечення відповідача про невідповідність акта наданих послуг вимогам до первинного документа через нібито відсутність підписів сторін не знайшли підтвердження: наявний у матеріалах справи акт від 03.05.2026 містить підписи клієнта (директора ТОВ “АПТЕКА № 226”) та адвоката і поданий до суду в електронній формі з накладенням електронних підписів сторін. Питання розподілу витрат на правничу допомогу вирішується судом на підставі сукупності поданих доказів (договору, акта, ордера), а не виключно за критерієм оформлення окремого первинного документа.

Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів оплати (квитанцій, платіжних доручень) суд також відхиляє. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (зокрема договорів, актів, рахунків); надання первинних платіжних документів на підтвердження фактичної сплати таких витрат на час вирішення питання про їх розподіл не є обов’язковим, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

За умовами акта від 03.05.2026 вартість наданих послуг підлягає сплаті клієнтом протягом десяти днів з моменту підписання акта, тобто є витратами, що підлягають сплаті у розумінні пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України. Не є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні й довід про невизначеність у договорі погодинної ставки, оскільки сторони погодили фіксовану вартість кожної послуги, відображену в акті.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) і розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи; ці ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах “East/West Alliance Limited” проти України, “Лавентс проти Латвії”).

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, на яку посилаються обидві сторони.

Відповідно до частин п’ятої та шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання. При цьому суд не вправі зменшувати такі витрати з власної ініціативи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). У цій справі відповідач подав заперечення, в яких заявив клопотання про зменшення розміру витрат і навів доводи на обґрунтування їх неспівмірності, чим виконав покладений на нього процесуальний обов’язок.

Оцінивши заявлений розмір витрат за наведеними критеріями, суд вважає його співмірним зі складністю справи, обсягом і характером фактично наданої адвокатом правничої допомоги та витраченим часом. Зі змісту акта наданих послуг від 03.05.2026 та матеріалів справи вбачається, що адвокатом складено позовну заяву, відповідь на відзив, чотири додаткові пояснення (заяви) та забезпечено участь у восьми судових засіданнях; зазначений обсяг роботи є реальним і підтвердженим матеріалами справи.

Справа стосується оскарження податкового повідомлення-рішення на суму 572 657, 20 грн. штрафних санкцій у межах провадження про банкрутство та потребувала підготовки відповідних процесуальних документів і участі в судових засіданнях.

Доводи відповідача про неспівмірність та завищеність заявлених витрат, наведені в запереченнях, суд відхиляє.

Зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за частинами п’ятою та шостою статті 126 ГПК України є правом, а не обов’язком суду, та застосовується за умови доведення іншою стороною неспівмірності витрат.

Наведені відповідачем доводи мають загальний характер і не спростовують реальності, необхідності та обґрунтованості конкретних послуг, відображених в акті; зокрема, відповідачем не доведено, що заявлений розмір перевищує розумну вартість фактично наданої правничої допомоги.

З огляду на це суд не вбачає підстав для зменшення заявленого розміру витрат, у тому числі до розміру одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як просить відповідач.

Разом із тим відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Основним рішенням суду позов задоволено частково - податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 392 405, 42 грн. із заявлених 572 657, 20 грн. штрафних санкцій, що становить 68,52 % позовних вимог.

Відповідно, заявлені та визнані співмірними витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 35 973 грн. (52 500 грн. х 68,52 %).

Оцінивши надані докази у сукупності за правилами статей 76 - 79, 86 ГПК України, врахувавши критерії реальності, обґрунтованості, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, доводи заперечень відповідача, а також правило про пропорційний розподіл судових витрат за результатами часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 973 грн. У задоволенні решти заяви в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу понад зазначену суму (на 16 527 грн.) слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, 232, 233, 240, 241, 244, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” адвоката Качуренко Ю.Ю. від 20.05.2026 (вх. № 11100/08-08/26 від 20.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/83/25 (908/2834/25) задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” (пр. Інженера Преображенського, буд. 27, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 23788835) суму 35 973 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Копію додаткового рішення надіслати сторонам, третій особі (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст додаткового рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення може бути оскаржено.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.06.2026.

Суддя                                                                              Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226” по справі № 908/83/25 (908/2834/25).