Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників провадження Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” у справі № 908/3497/25 (908/114/26). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
номер провадження справи 21/38/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2026 Справа № 908/3497/25 (908/114/26)
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Садовій М.П., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3497/25 (904/114/26)
За позовною заявою (заявника) - Козелецької окружної прокуратури (ел. пошта: kozelec.prok@chrg.gp.gov.ua, вул. Євгена Лоскота, буд. 1, смт. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 0291011421, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Авдієнко Ярослав Валентинович, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в інтересах держави в особі
позивача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. П’ятницька, буд. 11-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 39764881, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про стягнення 10 386, 87 грн.
в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
За участю представників сторін:
від заявника - Гапонова В.М., прокурор, службове посвідчення № 075791 від 01.03.2023 (в залі суду)
від позивача - Усачова Маріанна Вікторівна (в режимі відеоконференції)
СУТЬ СПОРУ
Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.
До підсистеми “Електронний суд” від Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшла позовна заява вихідний № 50-72-116вих26 від 13.01.2026 (вх. № 165/08-07/26 від 14.01.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” про стягнення 10 386, 87 грн., у якій заявник просить суд:
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки № СК 57/335 від 25.09.2023, укладеним з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області за результатами публічної закупівлі, в частині передачі попередньо оплаченого товару - бензину А-95 у кількості 170 літрів на суму 9 010, 00 грн., у зв’язку із чим заявник просить стягнути з відповідача вартість неотриманого товару, а також нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних і передбачену п. 7.2 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер 908/3497/25 (908/114/26)) передано для розгляду судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.
Ухвалою від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено на 09.06.2026, 10 - 00. Заявника зобов’язано надати суду докази направлення розпоряднику майна Сєдовій Н.І. копій позовної заяви і доданих до неї документів.
На виконання ухвали суду від 11.05.2026 заявою від 18.05.2026 (вих. № 50-72-2099) Козелецькою окружною прокуратурою надано суду докази направлення розпоряднику майна ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” Сєдовій Н.І. копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідач вимог ухвали суду від 11.05.2026 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Судове засідання 09.06.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосуванням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІКС.
Прокурор позов у засіданні підтримав, просить його задовольнити. Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач та розпорядник майна у судове засідання 09.06.2026 не з’явились, представників не направили, до відеоконференції не приєднались.
У судовому засіданні 11.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення від 09.06.2026 та повідомлено про те, що повний текст рішення буде складено протягом п’яти днів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників провадження, суд
УСТАНОВИВ:
25.09.2023 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (Постачальник) укладено договір поставки № СК 57/335 (далі - Договір).
Згідно з пп. 1.1, 1.2 Договору Постачальник приймає на себе зобов’язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов’язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Найменування Товару: бензин А-95.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору визначено одиницю вимірювання - літр, кількість - 510 літрів, згідно накладних на товар.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
Продаж товару здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” від 12.10.2022 № 1178 (п. 1.6 Договору).
Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до пп. 3.1, 3.2 Договору ціна 1 літра Товару - 53, 00 грн., згідно накладних на товар; загальна сума Договору становить 27 030, 00 грн., у тому числі ПДВ.
Згідно п. 4.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар.
Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Згідно п. 5.2.1 Договору передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред’явленні довіреними особами Покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об’єму і марки товару, після чого всі обов’язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 Договору).
Згідно п. 5.3 Договору умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов’язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Постачальник зобов’язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 6.3 Договору).
Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором; за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов’язання за кожний день прострочення.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що Договір діє з дати його укладення і до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами), але не пізніше ніж до 15.11.2023, а в частині оплати за поставлений товар/виконання гарантійних зобов’язань на товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань.
Адресою торгової точки № 57 Постачальника у розділі 12 Договору визначено: 14014, м. Чернігів, вул. Толстого, буд. 154.
Отже, між сторонами вказаного зобов’язання погоджено всі істотні умови договору, такі як предмет, ціна та строк дії договору.
На виконання умов Договору згідно з видатковою накладною від 25.09.2023 № 0057/0001563 ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” передало Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області довірчі документи (скретч-картки) на бензин А-95 у кількості 510 літрів загальною вартістю 27 030, 00 грн. з ПДВ, які оплачені покупцем повністю, що підтверджується платіжною інструкцією № 833 від 25.09.2023 на суму 27 030, 00 грн.
На отриманих покупцем скретч-картках строк їх дії не вказаний, такий строк також не визначено й самим договором, що свідчить про безстроковий характер карток.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог пп. 1.5, 2.1, 5.2.1, 5.2.2, 5.3 Договору, покупець, здійснивши попередню оплату, набув право на отримання товару, який мав передаватися йому на АЗС постачальника шляхом заправлення автомобілів покупця в разі пред’явлення довіреними особами скретч-карток, після чого зобов’язання сторін уважаються виконаними.
Актом № 3 від 09.04.2025, складеним комісією посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, зафіксовано, що 09.04.2025, 10 - 40 на заправній станції бренду “Авіас”, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Толстого (вул. Олександра Довженка), буд. 154, відсутній бензин, газ та дизельне паливо.
Актом № 4 від 13.05.2025, складеним тією ж комісією, зафіксовано, що 13.05.2025 о 09 год. 25 хв. на тій самій заправній станції бензин, газ та дизельне паливо відсутні.
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 14.05.2025 за вих. № 32-25-0.881-2722/2-25 зверталося до ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” з питання можливості використання оплачених скретч-карток на інших АЗС м. Чернігова або повернення коштів. Лист отриманий відповідачем 22.05.2025, однак відповіді не надано.
10.07.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на адресу ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ”, вказану в договорі (вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49000), направлено претензію за вих. № 32-25-0.6-3942/2-25 щодо невиконання умов договору № СК 57/335 від 25.09.2023, в якій запропоновано протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії здійснити поставку 170 літрів бензину А-95 відповідно до умов договору. Претензію направлено рекомендованим листом 11.07.2025 (номер поштового відправлення 1400000381189) та вручено одержувачу 24.07.2025, що підтверджується фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 11.07.2025 та роздруківкою з офіційного сервісу відстеження поштових відправлень АТ “Укрпошта”. Відповіді на претензію відповідачем не надано.
Згідно з інформацією, зазначеною в листах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 28.08.2025 за вих. № 10-25-0.6-4948/2-25 та від 06.10.2025, відповідач з січня 2025 року припинив відпуск бензину А-95 за скретч-картками згідно з умовами договору поставки № СК57/335 від 25.09.2023; станом на 28.08.2025 у Головному управлінні наявні скретч-картки на отримання 170 літрів пального (бензин А-95), передані ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” на виконання вимог укладеного договору, за якими фактично неможливо отримати оплачене за рахунок бюджетних коштів пальне.
Відповідно до наданих позивачем документів (лист від 06.10.2025 та копії скретч-карток) залишаються нереалізованими 17 скретч-карток на бензин А-95 номіналом 10 літрів кожна, на загальну кількість 170 літрів.
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті компанії “Авіас” (https://avias.ua/), відомості про діючі АЗС на території Чернігівської області відсутні, дані про ціну палива не вказані.
Отже, ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” взяті на себе зобов’язання сповна не виконало, не забезпечило наявність пального на вимогу покупця за фактом пред’явлення скретч-карток та не передало покупцю товар у повному обсязі, визначеної якості й на умовах, установлених договором, а саме 170 літрів бензину А-95 на загальну суму 9 010, 00 грн. (170 л х 53, 00 грн.).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Приписами ст. 265 ГК України (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п. 3 Правил).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно п. 3 цієї Інструкції талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування та марки, які позначені на ньому.
Передача товару здійснюється за фактом пред’явлення покупцем талона/скретч-картки, який є документом установленого зразка, що посвідчує право покупця на одержання певної кількості та марки пального на АЗС. Талон на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.
Отже, у цьому випадку скретч-картка (талон) не підтверджує факт передачі купленого пального, а свідчить про попередню оплату певної кількості пального певного оператора АЗС, у зв’язку з чим підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором у майбутньому. Фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС і на підставі наданих покупцем скретч-карток.
Таким чином, скретч-картки засвідчують право на отримання раніше оплаченого пального, яке тимчасово зберігається в постачальника. У зв’язку із цим передача скретч-карток без фактичного відпуску пального на автозаправних станціях постачальника не може вважатися належним виконанням зобов’язань.
Стаття 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов’язку передати товар.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 193 ГК України.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області як покупцем виконано свої зобов’язання за Договором шляхом перерахування відповідачу коштів попередньої оплати за товар у повному обсязі.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області зверталося до ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” із листом від 14.05.2025 та претензією від 10.07.2025, утім ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” постачання товару не здійснило, коштів не повернуло. Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем на рахунок позивача коштів у сумі вартості не отриманого товару за Договором.
Враховуючи викладене, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області фактично не отримано 170 літрів бензину А-95, загальна вартість якого становить 9 010, 00 грн., у зв’язку з чим у ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” перед позивачем наявна заборгованість на вказану суму, яка підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 ЦК України.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені суд зазначає.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом, у тому числі сплата неустойки. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Пунктом 7.2 Договору сторони погодили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за договором шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов’язання за кожний день прострочення.
Заявником нараховано та заявлено до стягнення за період з 05.08.2025 (з наступного дня після спливу десятиденного строку, встановленого претензією, врученою відповідачу 24.07.2025) по 31.12.2025: інфляційні втрати у сумі 126, 53 грн. (із застосуванням індексів інфляції за серпень - листопад 2025 року), три проценти річних у сумі 110, 34 грн. та пеню у сумі 1 140, 00 грн.
Суд перевірив наданий заявником розрахунок та установив, що визначена заявником дата початку прострочення (05.08.2025) відповідає матеріалам справи. Водночас при визначенні кінцевої дати періоду нарахування заявником не враховано таке.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно ч. 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Частиною 3 ст. 41 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Грошове зобов’язання відповідача з повернення коштів за неотриманий товар виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, тож на нього поширюється дія мораторію. Відтак нарахування пені та трьох процентів річних після введення мораторію (18.12.2025) суперечить імперативним приписам ч. 3 ст. 41 КУзПБ, у зв’язку з чим такі нарахування можливі лише в межах періоду прострочення до дня введення мораторію.
За розрахунком суду, здійсненим у межах заявленого періоду з урахуванням обмежень ч. 3 ст. 41 КУзПБ (за 134 дні прострочення), обґрунтованими є нарахування: пені у розмірі 1 025, 41 грн. (9 010, 00 грн. х 15,5 % х 2 / 365 / 100 х 134 дні), де 15, 5 % - облікова ставка НБУ, що діяла протягом періоду нарахування; трьох процентів річних у розмірі 99, 23 грн. (9 010, 00 грн. х 3 % / 365 / 100 х 134 дні).
У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 114, 59 грн. та трьох процентів річних у розмірі 11, 11 грн., нарахованих за період після введення мораторію, слід відмовити.
Заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 126, 53 грн. нараховано заявником із застосуванням індексів інфляції за серпень - листопад 2025 року, тобто за період прострочення, що передує дню введення мораторію, тому ці нарахування є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають стягненню в повному обсязі.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави суд зазначає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визнано неконституційними, водночас визначено, що вони втрачають чинність із 01.01.2027, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності зазначених приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.
Вирішуючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналіз характеру порушення інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність виключного випадку для звернення прокурора із цим позовом. Порушенням інтересів держави є те, що ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” не здійснило передачу попередньо оплаченого за рахунок бюджетних коштів товару, що призвело до неправомірного утримання бюджетних коштів.
Позов пред’явлено в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, яке відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, є юридичною особою публічного права, утримується за рахунок Державного бюджету України, є стороною Договору та розпорядником бюджетних коштів, а отже є належним позивачем у справі, уповноваженим на вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів.
Козелецькою окружною прокуратурою листом від 22.09.2025 № 50-77-3835ВИХ-25 у порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області інформацію про стан виконання договору та про вжиття заходів щодо звернення до суду. Згідно з листами Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 28.08.2025 та від 06.10.2025 управління самостійно за захистом своїх порушених прав до суду не зверталося та просило вжити заходів прокурорського реагування, у тому числі представницького характеру.
Невжиття компетентним органом заходів щодо звернення до суду протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність такого органу та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
Прокурором дотримано вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”: повідомленням від 13.01.2026 № 50-72-115ВИХ-26 позивача заздалегідь повідомлено про прийняття рішення про представництво інтересів держави та пред'явлення цього позову.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги про стягнення 9 010, 00 грн. вартості неотриманого товару, 126, 53 грн. інфляційних втрат, 1 025, 41 грн. пені та 99, 23 грн. трьох процентів річних. У задоволенні решти позовних вимог (пені у розмірі 114, 59 грн. та трьох процентів річних у розмірі 11, 11 грн.) слід відмовити з підстав, наведених вище.
Щодо судових витрат суд зазначає, що за подання позовної заяви в електронній формі заявником сплачено судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. (мінімальний розмір ставки судового збору за вимогою майнового характеру, з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
Оскільки розмір сплаченого судового збору визначено за мінімальною ставкою, яка не залежить від суми задоволених вимог у межах заявленої ціни позову, а спір виник унаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 254, 256-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 39821153) на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. П’ятницька, буд. 11-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 39764881) суму 9 010 (дев’ять тисяч десять) грн. 00 коп., 126 (сто двадцять шість) грн. 53 коп. інфляційних витрат, 1 025 (одну тисячу двадцять п’ять) грн. 41 коп. пені, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 23 коп. 3 % річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 39821153) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати заявнику, позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).
Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників провадження Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” у справі № 908/3497/25 (908/114/26).
_03_03.png)
