Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома ПП “Шарий”, Шарий Віктора Івановича (Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове) та Шара Галини Іванівни (Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка) про винесення рішення у справі № 908/422/26
номер провадження справи 17/38/26
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2026 справа № 908/422/26
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/422/26
за позовною заявою: акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна буд. 12-г) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48
до відповідача-1: приватного підприємства “Шарий”, 71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 55
до відповідача-2: Шарий Віктора Івановича, 71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 103
до відповідача-3: Шара Галини Іванівни, 71162, Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Приморська, буд. 36
про стягнення 1 886 053,45 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Плескачова Т.В., довіреність від 27.01.26 № 19/4-02/86
від відповідача-1: не з’явився
від відповідача-2: не з’явився
від відповідача-3: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
20.02.26 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 19.02.26 № 55/5.4-03/25481/2026 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (далі АТ “Ощадбанк” в особі філії Запорізького ОУ АТ “Ощадбанк”) з вимогами до приватного підприємства “Шарий” (надалі ПП “Шарий”, відповідач-1), до Шарий Віктора Івановича (надалі Шарий В.І., відповідач-2) та до Шара Галини Іванівни (далі Шара Г.І., відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 15.06.21 № 1118 у розмірі 1 886 053,45 грн, з яких: 1 800 000,00 грн простроченої заборгованості за основним боргом, 85 491,74 грн простроченої заборгованості за процентами та 561,71 грн комісії.
20.02.26 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/422/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 20.02.26 судом позовну заяву АТ “Ощадбанк” в особі філії Запорізького ОУ АТ “Ощадбанк” за вих. від 19.02.26 № 55/5.4-03/25481/2026 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надсилання) Господарському суду Запорізької області заяви про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначити:
- вірне місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача-2;
- інформацію щодо наявності чи відсутності у сторін зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
24.02.26 до суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 23.02.26 № 55/5.4-03/27261/2026 про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній усунув недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі суду від 20.02.26.
Ухвалою від 02.03.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/422/26. Підготовче судове засідання призначено на 24.03.26 о/об 10 год. 00 хв.
23.03.26 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява про виконання п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 02.03.26 та з проханням долучити до матеріалів справи № 908/422/26 додатковий доказ (витяг з російського сайту “КОМПАНІУМ”).
Жоден із відповідачів 1-3 чи їх представників в судове засідання 24.03.26 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
У засіданні 24.03.26 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд” 23.03.26) про долучення доказів та про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 02.03.26.
Ухвалою від 24.03.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 01.06.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/422/26 на 07.04.26 о 12 год. 30 хв.
Відповідачі 1-3 чи їх представники в судове засідання 07.04.26 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 07.04.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/422/26 на 21.04.26 о 14 год. 00 хв.
Відповідачі 1-3 чи їх представники в судове засідання 21.04.26 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В засіданні 21.04.26 представник позивача надала усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, в засіданні 21.04.26 судом з’ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 21.04.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/422/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.26 о 12 год. 00 хв.
Відповідачі 1-3 чи їх представники в судове засідання 02.06.26 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В засіданні 02.06.26 судом розпочато розгляд справи по суті.
У вступному слові представник позивача в усній формі стисло виклала зміст та підстави своїх вимог щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Частиною 2 ст. 216 ГПК України передбачено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви в розгляді справи № 908/422/26 по суті до 24.06.26 о 10 год. 00 хв.
Представник позивача в засіданні 02.06.26 заявила усне клопотання про участь у судовому засіданні 24.06.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 02.06.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/422/26 по суті до 24.06.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 24.06.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Представник позивача в засіданні 24.06.26 надала усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В засіданні 24.06.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 20.02.26 № 55/5.4-03/25481/2026. Просила суд стягнути солідарно з відповідачів 1-3 заборгованість за договором кредитної лінії від 15.06.21 № 1118 у розмірі 1 886 053,45 грн, з яких: 1 800 000,00 грн простроченої заборгованості за основним боргом, 85 491,74 грн простроченої заборгованості за процентами та 561,71 грн комісії.
Відповідачі 1-3 (їх представники) в судові засідання жодного разу не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомили. Відзиви на позов, або будь-які заперечення від відповідачів 1-3 до суду не надходило.
Відповідачі 1-3 зареєстрованих електронних кабінетів не мають.
Місцезнаходженням:
- відповідача 1 - приватного підприємства “Шарий” є: 71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 55;
- відповідача 2 – Шарий Віктора Івановича є: 71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 103;
- відповідача 3 – Шара Галини Іванівни є: 71162, Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Приморська, буд. 36,
що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ “Укрпошта”. У зв’язку із вказаним відповідачі 1-3 повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення вищенаведених ухвал суду на веб-сайті Судова влада України, на сторінці Господарський суд Запорізької області …
Згідно з ч. 1 ст. 121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі 1-3 мали право та можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, повідомлення відповідачів 1-3 через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та через направлення судом на їх електронну (ні) адресу (си) з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: «…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви …».
Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: «… Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи (відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу) зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …».
Частиною 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатись в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі «Смірнова проти України»).
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому визнає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів 1-3 до суду не надходило.
Наявні матеріали справи № 908/422/26 дозволяють розглянути справу по суті спору.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
15.06.21 між акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (Банк) та приватним підприємством “Шарий” (Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 1118 (Кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1., 3.2. Кредитного договору визначено, що сума та валюта максимального ліміту кредитування становить 2 000 000,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14.06.24.
У пункті 3.3. Кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
- до 13.02.2024 (включно) 2 000 000,00 грн;
- 14.02.2024 – 13.03.2024 (включно) 1 600 000,00 грн;
- 14.03.2024 – 13.04.2024 (включно) 1 200 000,00 грн;
- 14.04.2024 – 13.05.2024 (включно) 800 000,00 грн;
- 14.05.2024 – 14.06.2024 (включно) 400 000,00 грн.
Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у пункті 3.5.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:
БПС – розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
індекс UІRD(3m) – Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа – доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
Пунктом 3.5.2. Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1. цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,75 % процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов’язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп. 3.5.3. цього Договору.
Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.5.1. цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов’язань за цим договором. … Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1. договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30 % річних, Базова процентна ставки нараховуватиметься в розмірі 30 % річних (Максимальна процентна ставка) . … (п. 3.5.3. Кредитного договору).
Умовами пункту 3.6. Договору встановлено особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору;
- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 (три цілих) процента річних;
- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.7. Договору Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,47 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника. … (п. 3.9 Договору).
Пунктом 3.11 Договору визначено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3 цього договору (підпункт 3.11.1. Договору).
Банк має право (п. 3.13. Кредитного договору) призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитися від надання Позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором, у т.ч., але не виключно, в наступних випадках, зокрема:
- Позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь - яких інших сум, які підлягають сплаті за цим Договором (п.п. 3.13.2. Договору).
Відповідно до п. 3.16 Договору, Позичальник зобов’язується забезпечити своєчасну оплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.
Підпунктами 3.16.1., 3.16.2, 3.16.2.1 Договору визначено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов’язання Позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно викладеного вище. Проценти нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього договору, дострокового погашення всієї суми кредиту або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно погашенням всієї основної суми боргу.
З урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. … (підпункт 3.18.1. Договору).
За умовами пп. 4.3.1. Договору, Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
У відповідності до пп. 4.3.2. Договору, Позичальник зобов'язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Відповідно до п. 8.6. Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Виконання Позичальником зобов’язань за Договором забезпечено гарантією держави.
Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.20 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.20 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:
- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов’язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 № 375 (Гарант) та АТ “Ощадбанк” (Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.20 (далі Договір гарантії).
За умовами п. 2.1. Договору гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Пункт 2.7. Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов’язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.
Пунктами 3.1.-3.3. Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 5.1. Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.
Відповідно до п. 5.5. Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
Кредит приватного підприємства “Шарий” був включений АТ “Ощадбанк” до портфелю кредитів, зобов’язання за якими частково забезпечені гарантією, зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 10 % від суми кредиту, та з метою виконання умов програми, 15.06.21 між акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (Банк) та приватним підприємством “Шарий” (Позичальник) укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 1118 від 15.06.21 (Кредитний договір).
За умовами п. 2.1 Додаткового договору, сторони приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним актом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору наступним.
Відповідно до п. 2.2.1. Додаткового договору, укладанням цього Додаткового договору Позичальник надає Банку наступні додаткові запевнення та гарантії, зокрема:
Згідно із п. 2.3.2. Додаткового договору, у відповідності до норм ст. 528 ЦК України, Позичальник надає Банку, як третій особі, право у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету здійснити виконання перед Гарантом зобов'язання Позичальника із погашення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за рахунок коштів, які будуть надані Позичальнику згідно з Договором кредитної лінії (резервної) в сумі, яка пропорційна частці Кредиту, погашеній за рахунок виплати за гарантією.
Пунктом 2.3.2.1. Додаткового договору визначено, що Позичальник цим зобов'язується повернути (компенсувати) Банку всі кошти, які будуть сплачені Банком, як третьою особою, в погашення Простроченої заборгованості Позичальника перед державою за рахунок коштів, наданих у відповідності до договору кредитної лінії (резервної).
У відповідності до п. 2.3.2.2. Додаткового договору, Банк повідомляє Позичальника про факт виконання ним, як третьою особою, зобов'язання Позичальника зі сплати простроченої заборгованості Позичальника перед державою в день виконання такого зобов'язання в порядку, передбаченому в п. 10.4. Кредитного договору.
Згідно із нормами ст. 1000 ЦК України, сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цього Додаткового договору Кредитний договір є також договором доручення, за яким Банк (як повірений) зобов'язується вчинити від імені Позичальника (як довірителя) погашення простроченої заборгованості Позичальника перед державою (у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету) за рахунок кредитних коштів за договором кредитної лінії, яка у кладений або буде укладений з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед державою (п. 2.3.3. Додаткового договору).
Відповідно до п. 2.5. Додаткового договору, сторони погоджуються з тим, що зобов'язання Банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль.
Пунктом 2.6. Додаткового договору встановлено, що цим сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором (у т.ч. і додатковими договорами до нього) частково, згідно Ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому, Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.
В доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснений Банком операції з управління зa кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1 % річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на Ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/ останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім (п. 2.7. Додаткового договору).
У відповідності до п. 3.2. та п. 3.3. Додаткового договору, датою підписання цього Додаткового договору є дата, зазначена на його першій сторінці. Цей Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання Позичальником Зобов’язань за кредитним договором, а також зобов’язань, визначених у цьому Додатковому договорі.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором від 15.06.21 № 1118 акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (Кредитор або Банк) та:
- громадянином України Шарий Віктором Івановичем (Поручитель) 15.06.21 укладено договір поруки № 1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПП “Шарий” зобов’язань за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21;
- громадянкою України Шара Галиною Іванівною (Поручитель) 15.06.21 укладено договір поруки № 2, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПП “Шарий” зобов’язань за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21.
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договорів поруки № 1 та № 2, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов’язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов’язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання у тому ж обсязі, що і Божник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов’язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов’язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (п.п. 2.2.1.); не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору (п.п. 2.2.2.).
Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договорів поруки № 1 та № 2, обсяг зобов’язань Поручителя за цими договорами не є фіксованою сумою і може збільшуватись або зменшуватись в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов’язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов’язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
Пунктом 10.1. Договорів поруки № 1 та № 2 визначено, що ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють протягом 10 років з моменту його підписання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору кредитної лінії № 1118 від 15.06.21, Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 16.06.21 - 2 000 000,00 грн з рахунку Банку № UA313139570000020639000477830 для обліку основного боргу за Договором на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів № UA123139570000026003300677830.
За поясненнями позивача (дослівно):
«… Кредит в сумі 2 000 000 грн надано Банком на рахунок Позичальника 16.06.2021, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку UA123139570000026003300677830, отже, здійснити погашення боргу за кредитом позичальник зобов’язаний був не пізніше 16.06.2022 (включно). Отже, на 16.06.2022 Позичальником не були здійснені передбачені Договором погашення, чим порушено вимоги п. 3.11.1. Договору. Таким чином, Позичальник порушив умови Кредитного договору, не здійснив плановий платіж та з 16.06.2022 допустив прострочення основного боргу та прострочення боргу за процентами, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 2.7. Договору про надання гарантії, внаслідок чого на рахунку Позичальника № UA043139570000020637000877830 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом. …».
27.09.23 Банком направлено на електронну адресу Позичальника вимогу за вих. від 27.09.23 № 10003-23/61747/2023 про відкликання кредиту, в якій Банк на підставі п.п. 3.13.2. Кредитного договору вимагає в останнього дострокового повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору, яка станом на 25.09.23 становить 2 232 115,90 грн, у т.ч.: заборгованість за кредитом - 2 000 000,00 грн, у т.ч. поточна 0,00 грн, заборгованість за процентами - 231 965,87 грн, заборгованість за комісіями - 150,03 грн. Крім того, Банк вимагає в строк не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги сплатити заборгованість, яка станом на 25.09.23 становить 2 232 115,90 грн.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому Договором гарантії, звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою на сплату за Гарантією № 89 від 06.12.23 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.20, в якій повідомляє про настання Гарантійного випадку за Проблемним кредитом № 1118 від 15.06.21, унікальний порядковий № кредиту 19749286109 згідно з Реєстром станом на 30.11.23 та просить перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 200 000,00 грн на рахунок Бенефіціара відповідно до п. 5.5. Договору.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 03.01.24 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 200 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.
На виконання п. 6.1. Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку виникнення простроченої заборгованості ПП “Шарий” перед державою в сумі 200 000,00 грн.
16.07.24 Банком направлено на електронну адресу Позичальника та Поручителів повідомлення за вих. від 16.07.24 № 55/5.4-02/80522/2024, № 55/5.4-02/80524/2024 та № 55/5.4-02/80527/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання, в яких просить останніх у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції звернутись до Позичальника або направити письмову відповідь щодо заборгованості за договором кредитної лінії від 15.06.21 № 1118, станом на 04.07.24 у розмірі 2 561 356 76 грн, яка складається з: 1 800 000,00 грн прострочена заборгованість за основним боргом, 561 050,05 грн прострочені проценти за користування кредитом, 306,71 грн прострочена заборгованість по нарахованим комісіям та 200 000,00 грн прострочена заборгованість перед державою (бюджетом).
АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1-3 (на адресу електронної пошти) повідомлення за вих. від 30.06.25 № 55/5-04/85485/2025, № 55/5-04/85486/2025 та № 55/5-04/85502/2025 про перехід прав кредитора, в яких повідомило останніх про наступне (дослівно):
«… 1. 06.12.2023 АТ «Ощадбанк» звернувся до гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, за результатами розгляду якої 03.01.2024 гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 200 000 грн.
У разі не погашення заборгованості у повному обсязі у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги, АТ «Ощадбанк» розпочне примусове стягнення простроченої заборгованості перед державою та заборгованості перед АТ «Ощадбанк».».
АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 2 та 3 (на адресу електронної пошти) вимоги за вих. від 30.06.25 № 55/5-04/85505/2025 та № 55/5-04/85508/2025 про виконання зобов’язання, забезпеченого порукою, в яких вимагає (дослівно):
« … АТ «ОЩАДБАНК» вимагає від Вас як поручителя у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов'язання ПП «ШАРИЙ» за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.2021 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.2021, яка станом на 24.06.2025 становить 2 908 827,80 грн (у т.ч. прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 200 000,00 грн) на рахунок UА513139570000037398000477830, відкритий у філії-Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 02760363, код банку 313957. …».
У визначений термін заборгованість за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21 Позичальником та Поручителями не погашена.
Неналежне виконання ПП “Шарий” зобов’язань за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21, а також не виконання Поручителями зобов’язань за договорами поруки № 1 та № 2 від 15.06.21 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості у розмірі1 886 053,45 грн, з яких: 1 800 000,00 грн простроченої заборгованості за основним боргом, 85 491,74 грн простроченої заборгованості за процентами та 561,71 грн комісії.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України"Про аграрні ноти" (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов Договору кредитної лінії № 1118 від 15.06.21, Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 16.06.21 - 2 000 000,00 грн з рахунку Банку № UA313139570000020639000477830 для обліку основного боргу за Договором на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів № UA123139570000026003300677830.
Позичальником (відповідачем 1) з 17.06.22 допущено прострочення зі сплати основного боргу, процентів, за користування кредитом та комісійних винагород. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою протягом 90 календарних днів поспіль, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 2.7. Договору гарантії, внаслідок чого 17.06.22 на рахунку Позичальника UA123139570000026003300677830 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом.
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений п.п. 3.11.1, 3.16 Кредитного договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 вказаного договору правом на відкликання кредиту та 27.09.23 направив Позичальнику (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 2 232 115,90 грн.
Вказана вимога АТ “Ощадбанк” була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому Договором гарантії, звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою на сплату за Гарантією № 89 від 06.12.23 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.20, в якій повідомляє про настання Гарантійного випадку за Проблемним кредитом № 1118 від 15.06.21, унікальний порядковий № кредиту 19749286109 згідно з Реєстром станом на 30.11.23 та просить перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 200 000,00 грн на рахунок Бенефіціара відповідно до п. 5.5. Договору.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 03.01.24 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 200 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.
На виконання п. 6.1. Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку виникнення простроченої заборгованості ПП “Шарий” перед державою в сумі 200 000,00 грн.
АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1, 2 та 3 (на адресу електронної пошти), а саме:
- повідомлення за вих. від 16.07.24 № 55/5.4-02/80522/2024, № 55/5.4-02/80524/2024 та № 55/5.4-02/80527/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання, в яких просить останніх у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції звернутись до Позичальника або направити письмову відповідь щодо заборгованості за договором кредитної лінії від 15.06.21 № 1118, станом на 04.07.24 у розмірі 2 561 356 76 грн, яка складається з: 1 800 000,00 грн - прострочена заборгованість за основним боргом, 561 050,05 грн - прострочені проценти за користування кредитом, 306,71 грн - прострочена заборгованість по нарахованим комісіям та 200 000,00 грн прострочена заборгованість перед державою (бюджетом);
- повідомлення за вих. від 30.06.25 № 55/5-04/85485/2025, № 55/5-04/85486/2025 та № 55/5-04/85502/2025 про перехід прав кредитора;
- вимоги за вих. від 30.06.25 № 55/5-04/85505/2025 та № 55/5-04/85508/2025 про виконання зобов’язання, забезпеченого порукою.
Однак, у визначений термін заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителями не була погашена.
Отже, Позичальник та Поручителі були повідомлені про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у строки вказані у повідомленнях.
Разом з тим, відповіді позивач від відповідачів 1, 2, 3 не отримав, у строк для добровільного виконання зобов’язання грошові кошти відповідачами 1, 2, 3 не сплачені.
Суд зазначає, що укладені на забезпечення виконання зобов`язань Боржника (відповідача 1) за договором кредитної лінії Договори поруки № 1 та № 2 від 15.06.21 передбачають безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність Поручителів Шарий Віктора Івановича та Шара Галину Іванівну перед Банком, що випливають з Договору кредитної лінії № 1118 від 15.06.21.
Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Судом встановлено, що відповідачами 1, 2, 3 належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів в загальній сумі 1 886 053,45 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 1 800 000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами у розмірі 85 491,74 та простроченої комісії в сумі 561,71 грн за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21 в повному обсязі або частково суду не надано.
Перевіривши розрахунки простроченої заборгованості за основним боргом, простроченої заборгованості за процентами та простроченої комісії за договором кредитної лінії № 1118 від 15.06.21, виконані позивачем, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно та становить в загальній сумі 1 886 053,45 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 1 800 000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами у розмірі 85 491,74 та простроченої комісії в сумі 561,71 грн, а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача надано докази підприємницької діяльності ПП «Шарий», Шарий Віктора Івановича та Шари Галини Іванівни на окупованій території та перейменування відповідача 1 – приватне підприємство «Шарий» на (дослівно): «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "АГРО ДАР"» та реєстрацію відповідачів 2 та 3 як засновників ТОВ «АГРО ДАР» за російським законодавством (що не спростовано представниками відповідачів 1-3 у цій справі), а саме: витяг з російського сайту «КОМПАНІУМ», який веде облік підприємств/організацій, що зареєстровані за російським законодавством та який містить інформацію щодо відповідачів 2 та 3. У вказаному витязі зазначено (дослівно):
«… Полная история событий и изменений с 29 мая 2008 года
24 11.2022
Присвоен ОГРН 1229000005321
03.12.2022
Юридический адрес изменен с Запорожская область, с. Берестовое, д. 55 на 271130, Запорожская область, с. Берестовое, ул. Мира, д. 55
23.01.2023
Регистрация в ПФР, присвоен регистрационный номер 096002000429 от 25 ноября 2022 года
Отделение Фонда пенсионного и социального страхования Российской Федерации по Запорожской области
14.06.2023
Регистрация в ФСС, присвоен регистрационный номер 960000193496001 от 24 ноября 2022 года
Отделение Фонда пенсионного и социального страхования Российской Федерации по Запорожской области
27.03.2024
Сокращенное наименование изменено с ЧП "ШАРЫЙ на ООО АГРО ДАР
27.03.2024
Полное наименование изменено с ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ "ШАРЫЙ" на ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "АГРО ДАР"
27.03.2024
Организационно-правовой формой теперь является Общества с ограниченной ответственностью
27.03.2024
Добавлены сведения об уставном капитале, он составляет 10 000 руб.
27.03.2024
Шарый Виктор Иванович сменил должность с Руководитель юридического лица на Генеральный директор
27.03.2024
Шара Галина Ивановна становится новым учредителем организации
Шарый Виктор Иванович становится новым учредителем организации …
… Компания ООО "АГРО ДАР" зарегистрирована 29 мая 2008 года межрайонной инспекцией Федеральной налоговой службы №1 по Запорожской области. В настоящее время компания ведет свою деятельность по юридическому адресу 271130, Запорожская область, м. о. Бердянский, с. Берестовое, ул. Мира, д. 55.
Руководителем ООО "АГРО ДАР" является Шарый Виктор Иванович. Учредителями компании являются Шара Галина Ивановна, Шарый Виктор Иванович.
Реквизиты юридического лица - ОГРН 1229000005321, ИНН 9002001817, КПП 900201001. Организационно-правовой формой является "Общества с ограниченной ответственностью", а формой собственности - "Частная собственность". Уставный капитал составляет 10 тыс. руб.
Основным видом деятельности ООО "АГРО ДАР" является "Выращивание зерновых (кроме риса), зернобобовых культур и семян масличных культур". Компания также зарегистрирована в таких категориях ОКВЭД как "Выращивание семечковых и косточковых культур'1, "Торговля розничная в нестационарных торговых объектах и на рынках прочими товарами", "Торговля розничная преимущественно пищевыми продуктами, включая напитки, и табачными изделиями в неспециализированных магазинах", "Выращивание прочих многолетних культур", "Аренда и управление собственным или арендованным недвижимым имуществом”, "Выращивание прочих однолетних культур" и других.
На текущий момент компания является действующей. …».
Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також, у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Судом досліджено усі обставини справи № 908/422/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення порівну з кожного відповідачів на користь позивача.
Згідно з п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли, позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Судовий збір за даним позовом складає 22 632,64 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами 1, 2 та 3.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з приватного підприємства “Шарий” (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 55, код ЄДРПОУ 34127199), з Шарий Віктора Івановича (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 103, ідентифікаційний номер 2398708734, 03.09.1965 р.н.) та з Шара Галини Іванівни (71162, Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Приморська, буд. 36, ідентифікаційний номер 2357010522, 13.07.1964 р.н.) на користь акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) – 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) грн 00 коп. простроченої заборгованості за основним боргом, 85 491 (вісімдесят п’ять тисяч чотириста дев’яносто одну) грн 74 коп. простроченої заборгованості за процентами та 561 (п’ятсот шістдесят одну) грн. 71 коп. заборгованості з комісії. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з приватного підприємства “Шарий” (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 55, код ЄДРПОУ 34127199) на користь акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) – 7 544 (сім тисяч п’ятсот сорок чотири) грн 22 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Шарий Віктора Івановича (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, буд. 103, ідентифікаційний номер 2398708734, 03.09.1965 р.н.) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 7 544 (сім тисяч п’ятсот сорок чотири) грн 21 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Шара Галини Іванівни (71162, Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Приморська, буд. 36, ідентифікаційний номер 2357010522, 13.07.1964 р.н.) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 7 544 (сім тисяч п’ятсот сорок чотири) грн 21 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.06.2026.
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
