Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги учасників справи № 908/3397/25
УХВАЛА
26.05.2026 Справа № 908/3397/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3397/25
Заявники:
Кредитори:
Боржник - Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
Розпорядник майна - Забродін Олексій Михайлович (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Учасники у справі про банкрутство:
про банкрутство
За участю представників учасників справи:
представник ПАТ “Українська інноваційна компанія” - Пилип В.М. адвокат (в режимі відеоконференції);
представник ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” - Неудачін Р.В. адвокат (в залі суду);
розпорядник майна - Забродін О.М. (в режимі відеоконференції);
представник розпорядника майна - Бистров Д.А. адвокат (в режимі відеоконференції);
представник АТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” - Бритвіна Є.М. (в режимі відеоконференції)
УСТАНОВИВ:
Ухвалою від 26.11.2025 відкрито провадження у справі № 908/3397/25 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Забродіна О.М.
12.12.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення № 77915 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
У попередньому судовому засіданні 28.04.2026 розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вх. № 6004/08-08/26 від 17.03.2026), Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” від 15.04.2026 (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) та Ракуса Станіслава Дмитровича (вх. № 9096/08-08/26 від 24.04.2026) відкладено для повного та всебічного розгляду.
У судових засіданнях 14.05.2026 та 26.05.2026 розгляд зазначених заяв продовжено.
Судове засідання 26.05.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Розглянувши у засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вх. № 6004/08-08/26 від 17.03.2026), Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” від 15.04.2026 (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) та Ракуса Станіслава Дмитровича (вх. № 9096/08-08/26 від 24.04.2026), матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, є конкурсними, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом, однак такі кредитори не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Пропуск кредитором строку на заявлення вимог не перешкоджає розгляду таких вимог по суті, оскільки за приписами статті 47 Кодексу господарський суд розглядає всі вимоги конкурсних кредиторів у попередньому засіданні незалежно від дотримання ними строку, встановленого частиною 1 статті 45 Кодексу.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”.
17.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” звернулося до суду із заявою (вх. № 6004/08-08/26 від 17.03.2026) з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 9 540 498, 37 грн. та 5 324, 80 грн. судового збору, посилаючись на таке.
Між заявником та боржником укладено (шляхом приєднання) публічні договори про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційних пропозицій “Вільні ціни” та договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за якими постачальник продавав боржнику електричну енергію, а боржник зобов’язувався оплачувати її вартість.
Унаслідок невиконання боржником зобов’язань з оплати спожитої електричної енергії станом на 26.11.2025 утворилася заборгованість, яка складається із: 7 638 929, 66 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію; 427 727, 66 грн. трьох процентів річних; 1 473 841, 05 грн. інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Заявлені вимоги підтверджуються укладеними договорами із заявами-приєднаннями та додатками, повідомленнями операторів системи про фактичні обсяги спожитої електричної енергії та періоди споживання, розрахунками заборгованості, трьох процентів річних та інфляційних втрат за кожним договором та зведеним розрахунком, копією виписки з ЄДР та витягу зі статуту заявника.
Сплату судового збору у розмірі 5 324, 80 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 983 від 04.03.2026.
Розпорядник майна у повідомленні про результати розгляду грошових вимог (вх. № 02-01/173) визнав основний борг за спожиту електричну енергію у повному розмірі 7 638 929, 66 грн., три проценти річних та інфляційні втрати визнав частково у розмірі 205 972, 66 грн. та 134 798, 76 грн. інфляційних втрат, пославшись на сплив позовної давності та на дію мораторіїв у попередніх справах про банкрутство боржника.
Боржник у відзиві визнав заявлені вимоги у повному обсязі, водночас заявивши клопотання про зменшення трьох процентів річних на 99 % з посиланням на статтю 233 Господарського кодексу України, частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, обґрунтовуючи його тяжким майновим становищем боржника, наявністю заборгованості із заробітної плати та перебуванням 80 % майна боржника на тимчасово окупованій території.
Заявник з частковим визнанням вимог не погодився та наполягав на визнанні вимог у повному обсязі, зазначивши, що три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, входять до складу грошового зобов’язання, є особливою мірою відповідальності боржника, не є неустойкою (штрафними санкціями) та зменшенню судом не підлягають.
Дослідивши матеріали заяви та надані докази, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника у повному обсязі з огляду на таке.
Факт постачання боржнику електричної енергії та розмір основного боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 7 638 929, 66 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані боржником та розпорядником майна і визнані останніми у повному обсязі, а тому вважаються доведеними (статті 76 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи розпорядника майна та боржника про сплив позовної давності щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат суд відхиляє.
У період нарахування зазначених сум перебіг позовної давності неодноразово зупинявся та продовжувався у зв’язку із введенням мораторіїв на задоволення вимог кредиторів у попередніх справах про банкрутство боржника № 908/671/18 (провадження відкрито 07.06.2018, закрито 13.01.2022) та № 908/2351/23 (провадження відкрито 12.09.2023, закрито 14.10.2025), а також у зв’язку з продовженням і зупиненням строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану (пункти 12 та 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України).
За таких обставин позовна давність за заявленими вимогами на час звернення до суду не спливла, а тому підстави для відмови у визнанні трьох процентів річних та інфляційних втрат з мотивів спливу позовної давності відсутні.
Клопотання боржника про зменшення трьох процентів річних на 99 % суд залишає без задоволення.
Як роз’яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25), розмір трьох процентів річних, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є законодавчо встановленим мінімальним розміром процентів річних та зменшенню судом не підлягає; інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, входять до складу грошового зобов’язання і є способом захисту майнового права та інтересу, а тому, на відміну від неустойки, суд не може зменшити їх розмір.
Три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні статей 549, 550 Цивільного кодексу України, а тому положення статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.
За таких обставин, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” до боржника є доведеними та обґрунтованими, з урахуванням заяви заявника 1 від 26.05.2026 (вх. № 11507/08-08/26 від 26.05.2026) визнаються у розмірі 7 979 701, 08 грн., з яких 7 638 929, 66 грн. основний борг, 205 972, 66 грн. три проценти річних та 34 798, 76 грн. інфляційні втрати (4-та черга).
Зважаючи на правову природу трьох процентів річних та інфляційних втрат, які входять до складу грошового зобов’язання, вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів разом з основним боргом у складі четвертої черги задоволення (стаття 64 Кодексу).
Сплачений заявником судовий збір у розмірі 5 324, 80 грн. є витратами, пов’язаними з провадженням у справі про банкрутство, та підлягає включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”.
15.04.2026 Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” звернулося до суду із заявою (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) з грошовими вимогами до боржника на суму 26 007 464, 16 грн., а також просило стягнути 6 656, 00 грн. витрат зі сплати судового збору та 50 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог заявник зазначив, що 15.06.2012 між Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк” (правонаступником якого є заявник) та боржником укладено кредитний договір № 11/11, за яким боржнику надано кредит на умовах відновлюваної кредитної лінії.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2017 у справі № 908/1174/17 з боржника на користь заявника стягнуто 19 505 000, 00 грн. заборгованості за кредитним договором та 240 000, 00 грн. судового збору; рішення набрало законної сили, видано наказ.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2018 апеляційну скаргу боржника у вказаній справі повернуто.
На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України заявник нарахував на суму простроченого грошового зобов’язання інфляційні втрати, які за період, зазначений у заяві, становлять 6 262 464, 16 грн., унаслідок чого загальний розмір вимог становить 26 007 464, 16 грн.
Одночасно заявник заявив про відмову від забезпечення за договорами застави № 12/11 ZS від 15.06.2012, № 13/11 ZS від 15.06.2012, № 11/11S-3, № 11/11/S-4, № 11/11/S-5 від 27.02.2015 та договором застави майнових прав від 27.02.2015.
Заявлені вимоги в частині основного боргу підтверджені рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2017 у справі № 908/1174/17, що набрало законної сили, та виданим на його виконання наказом, а в частині інфляційних втрат - розрахунком індексу інфляції, доданим до заяви.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.
Наявність та розмір основного боргу боржника перед заявником за кредитним договором № 11/11 у сумі 19 505 000, 00 грн., а також стягнення з боржника на користь заявника 240 000, 00 грн. судового збору встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2017 у справі № 908/1174/17, яке набрало законної сили, а тому повторного доведення не потребують. Судовий збір у розмірі 240 000, 00 грн., стягнутий зазначеним рішенням, є складовою присудженої з боржника заборгованості та підлягає задоволенню у складі четвертої черги.
Доводи розпорядника майна та боржника про застосування позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат, викладені у повідомленні розпорядника майна про результати розгляду грошових вимог (вих. № 02-01/63) та у заяві розпорядника майна від 28.04.2026 (вих. № 02-01/64), а також у відзиві боржника, суд відхиляє.
У період нарахування інфляційних втрат перебіг позовної давності неодноразово зупинявся та продовжувався у зв’язку із введенням мораторіїв на задоволення вимог кредиторів у попередніх справах про банкрутство боржника № 908/671/18 (провадження відкрито 07.06.2018, закрито 13.01.2022) та № 908/2351/23 (провадження відкрито 12.09.2023, закрито 14.10.2025), а також у зв’язку з продовженням і зупиненням строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану (пункти 12 та 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України).
За таких обставин позовна давність за вимогами про стягнення інфляційних втрат на час звернення до суду не спливла, а нарахування заявником на суму простроченого грошового зобов’язання інфляційних втрат у розмірі 6 262 464, 16 грн. відповідає приписам частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та є обґрунтованим.
Відмова заявника від забезпечення за наведеними договорами застави відповідає статті 45 Кодексу, згідно з якою забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення; у такому разі відповідні вимоги вважаються незабезпеченими та підлягають задоволенню у складі четвертої черги.
За таких обставин грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” до боржника у розмірі 26 007 464, 16 грн. (19 505 000, 00 грн. основного боргу, 240 000, 00 грн. судового збору, стягнутого рішенням у справі № 908/1174/17, та 6 262 464, 16 грн. інфляційних втрат) є доведеними та підлягають визнанню у складі четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Розгляд вимог Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн., проти задоволення яких заперечив розпорядник майна, а також пов’язаних з ними витрат зі сплати судового збору, судом відкладено та цією ухвалою по суті не вирішується.
Щодо вимог Ракуса Станіслава Дмитровича.
23.04.2026 Ракус Станіслав Дмитрович в особі представника Сухіни Р.В. звернувся до суду із заявою (вх. № 9096/08-08/26 від 24.04.2026) з грошовими вимогами до боржника на суму 65 265, 22 грн., які складаються із заборгованості із виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги.
В обґрунтування вимог заявник зазначив, що перебував у трудових відносинах з боржником з 18.11.2005 по 25.04.2025, працював на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу у Філії “Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця” та був звільнений 25.04.2025 у зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. У день звільнення повний розрахунок із заявником проведено не було.
Згідно з довідкою Філії “Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця” № 24 від 02.05.2025 заборгованість боржника перед заявником становить 65 265, 22 грн., з яких: 47 285, 92 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з вересня 2024 року по квітень 2025 року; 11 819, 30 грн. компенсації за невикористану відпустку (49 днів) на підставі статті 83 Кодексу законів про працю України; 6 160, 00 грн. вихідної допомоги на підставі статті 44 Кодексу законів про працю України.
Заявлені вимоги підтверджуються трудовою книжкою, повідомленням про вивільнення та довідкою Філії “Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця” № 24 від 02.05.2025.
Строк на заявлення грошових вимог заявник пропустив, обґрунтовуючи це тим, що не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у цій справі про банкрутство та дізнався про неї лише з ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2026 у справі № 331/3165/26 про відмову у видачі судового наказу.
Як зазначено вище, пропуск строку, встановленого частиною 1 статті 45 Кодексу, не перешкоджає розгляду вимог по суті; такі вимоги є конкурсними та задовольняються у порядку черговості, встановленої Кодексом, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Боржник у відзиві визнав грошові вимоги заявника у повному розмірі 65 265, 22 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає вимоги заявника доведеними та обґрунтованими.
Згідно зі статтею 64 Кодексу вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати, а також вихідної допомоги та компенсаційних виплат, що належать працівнику у зв’язку з припиненням трудових відносин, задовольняються у першу чергу.
За таких обставин грошові вимоги Ракуса Станіслава Дмитровича до боржника у розмірі 65 265, 22 грн. підлягають визнанню у складі першої черги задоволення вимог кредиторів.
З огляду на викладене, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” (в частині грошових вимог) та Ракуса Станіслава Дмитровича з грошовими вимогами до боржника підлягають задоволенню, а визнані судом вимоги включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідній черговості згідно зі статтею 64 Кодексу.
На підставі статті 64 Кодексу сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами підлягає внесенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 п. 7, 10 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Отже, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:
Слід зобов’язати розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Також, слід зобов’язати розпорядника майна внести витрати кредитора за подання заяви про відкриття провадження у справі у розмірі 24 224 грн. 00 коп. до 1-ої черги задоволення вимог відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі ст. 216 ГПК України засідання для розгляду заяви ПАТ “УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ” від 15.04.2026 (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) в частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу слід відкласти, зобов’язавши учасників провадження виконати певні дії.
Також, слід призначити підсумкове засідання суду.
Відповідно до вимог ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства слід зобов’язати розпорядника майна повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, та надати рішення за наслідками його проведення.
Проведення судового засідання 07.07.2026, 10 - 00 у справі № 908/3397/25 слід здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись статтями 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 197, 216, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” (в частині грошових вимог) та Ракуса Станіслава Дмитровича з грошовими вимогами до боржника задовольнити.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” у розмірі 7 979 701 грн. 08 коп. (4-та черга).
Відмовити у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про зменшення розміру трьох процентів річних.
Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” у розмірі 26 007 464, 16 грн. (19 505 000, 00 грн. основного боргу, 240 000, 00 грн. судового збору, стягнутого рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2017 у справі № 908/1174/17 та 6 262 464, 16 грн. інфляційних втрат) (4-та черга).
Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” від забезпечення за договорами застави № 12/11 ZS від 15.06.2012, № 13/11 ZS від 15.06.2012, № 11/11S-3 від 27.02.2015, № 11/11/S-4 від 27.02.2015, № 11/11/S-5 від 27.02.2015 та договором застави майнових прав від 27.02.2015.
Визнати грошові вимоги Ракуса Станіслава Дмитровича до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” у розмірі 65 265, 22 грн. заборгованість із заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога (1-ша черга).
Зобов’язати розпорядника майна боржника включити визнані цією ухвалою грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” та Ракуса Станіслава Дмитровича до реєстру вимог кредиторів боржника із зазначенням розміру та черговості їх задоволення відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов’язати розпорядника майна боржника внести витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 5 324, 80 грн. до першої черги задоволення вимог.
Розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:
Зобов’язати розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Зобов’язати розпорядника майна внести витрати кредитора АТ “Запоріжжяобленерго” за подання заяви про відкриття провадження у справі у розмірі 24 224 грн. 00 коп. до 1-ої черги задоволення вимог відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Підсумкове засідання призначити на 07.07.2026, 10 - 00.
Зобов’язати розпорядника майна відповідно до вимог ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, та надати рішення за наслідками його проведення.
Відкласти засідання для розгляду заяви ПАТ “УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ” від 15.04.2026 (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) в частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу на 07.07.2026, 10 - 00.
Засідання відбудуться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, зал 123, м. Запоріжжя, 69001.
Зобов’язати надати суду:
ПАТ “УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ” - нормативне та документальне обґрунтування заяви (вх. № 5418/08-08/26 від 15.04.2026) в частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Розпорядника майна - рішення зборів кредиторів, за наслідками його проведення.
Проведення судового засідання 07.07.2026, 10 - 00 у справі № 908/3397/25 здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Копію ухвали надіслати заявникам, кредиторам, боржнику та розпоряднику майна (до електронного кабінету/засобами поштового зв’язку).
Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-257 ГПК України та ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
З урахуванням відпустки судді, відповідно до ст. 233 ГПК України ухвалу постановлено 06.07.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
_03_03.png)
