До уваги сторін у справі 908/1893/21 закриття провадження у справі

07 липня 2026, 15:16

номер провадження справи 26/45/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2026 Справа № 908/1893/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

кредитори – 1/ Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, код ЄДРПОУ ВП 44118663 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

2/ Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

3/ Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 31301827 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

4/ Акціонерне товариство “Укртрансгаз” (адреса вул. Кловський Узвіз , 9/1, м. Київ, 01021 ЄДРПОУ 30019801)

боржник – Комунальне підприємство “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради, код ЄДРПОУ 37510516 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А)

про банкрутство

Представники сторін:

від кредитора-4 – Решитова Е.В.

ліквідатор Усачов О.М.

від кредитора-2 – Юзвенко В.Г.

від кредитора-1 – Карленко Н.Т.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1893/21 про банкрутство Комунального підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021р. відкрито провадження у справі № 908/1893/21 про банкрутство Комунального підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради. Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Усачова О.М.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2021р. визнано Комунальне підприємство “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради, код ЄДРПОУ 37510516 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича.

Рух справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою від 13.04.2026 призначено судове засідання на 11.06.2026 о 10-30; запропоновано сторонам надати суду пропозиції щодо подальшого руху справи, з урахуванням закінчення строків ліквідаційної процедури.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає про таке.

Місцезнаходженням Боржника є м. Токмак Запорізької області.

З наявних у справі доказів, звітів арбітражного керуючого, відомостей з державних реєстрів та пояснень учасників провадження вбачається, що керівник Боржника перебуває на тимчасово окупованій території України, зв'язок із ним відсутній або істотно ускладнений, а вимоги арбітражного керуючого щодо передачі бухгалтерської документації, печаток, матеріальних цінностей та іншої документації підприємства не виконані.

Також судом встановлено, що основні засоби, виробничі потужності, товарно-матеріальні цінності та інші активи Боржника знаходяться на території м. Токмак Запорізької області.

Арбітражний керуючий у своїх звітах зазначив про відсутність фактичного доступу до майнових активів Боржника, неможливість проведення повної інвентаризації майна, перевірки його фактичної наявності, встановлення технічного стану активів, отримання первинної бухгалтерської документації та здійснення інших заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судом також враховується, що місто Токмак Запорізької області належить до територій, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації.

Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які є загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомим є факт перебування міста Токмак Запорізької області під тимчасовою окупацією російської федерації з 2022 року.

Станом на дату розгляду справи відповідна територія залишається тимчасово окупованою, а органи державної влади України позбавлені можливості здійснювати на ній свої повноваження у повному обсязі.

Внаслідок зазначених обставин арбітражний керуючий протягом тривалого часу не має можливості отримати доступ до місцезнаходження Боржника, його майна, документації та органів управління.

Матеріали справи не містять доказів існування реальної можливості усунення зазначених перешкод у найближчій перспективі або відновлення контролю над активами Боржника у строки, необхідні для проведення процедур банкрутства.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства метою провадження у справах про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника або максимально можливе задоволення вимог кредиторів.

Зазначена мета досягається шляхом проведення передбачених Кодексом процедур, які передбачають встановлення складу активів боржника, проведення інвентаризації, забезпечення збереження майна, формування ліквідаційної маси, реалізацію активів та здійснення розрахунків із кредиторами.

Згідно зі статтями 12, 44, 61, 63 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов'язаний вживати заходів щодо виявлення майна боржника, проведення його інвентаризації, забезпечення збереження та формування ліквідаційної маси.

Однак у даній справі здійснення зазначених повноважень є фактично неможливим.

Судом встановлено, що:

- місцезнаходження Боржника знаходиться на тимчасово окупованій території України;

- керівник Боржника перебуває на тимчасово окупованій території;

- бухгалтерська документація та інші документи Боржника недоступні арбітражному керуючому;

- майнові активи Боржника знаходяться на тимчасово окупованій території;

- проведення інвентаризації майна є неможливим;

- формування ліквідаційної маси є неможливим;

- реалізація майна та проведення розрахунків з кредиторами є неможливими.

Суд зазначає, що Законом України № 3249-ІХ до Кодексу України з процедур банкрутства внесено зміни, спрямовані на врегулювання особливостей проваджень щодо боржників, майно яких знаходиться на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

Зазначені норми покликані врахувати об'єктивну неможливість реалізації окремих процедур банкрутства за відсутності доступу до майна боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 913/355/21 сформульовано висновок про те, що перебування майнового комплексу боржника на тимчасово окупованій території може свідчити про неможливість досягнення цілей процедури банкрутства та бути підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 14 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розкриваючи зміст цієї норми та випадки, які підпадають під визначення підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з пунктом пункту 14 частини першої статті 90 КузПБ, Суд зазначає про таке.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Поряд з цим потреба у тлумаченні законів обумовлена також не тільки подальшою (після ухвалення відповідного закону) динамікою правовідносин, для регулювання яких застосовується цей закон, а і динамікою / зміною обставин та умов, в яких такий закон застосовується.

Так закон, прийнятий для врегулювання конкретних правовідносин у відповідних об`єктивних умовах та обставинах, між тим не завжди може застосовуватись відповідним чином учасниками цих правовідносин в інших, змінених умовах та обставинах.

Зокрема, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введеного у зв`язку з цим в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" всі учасники правовідносин в Україні опинилися в умовах, коли не всі закони передбачали правила їх застосування в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням наслідків, що настали у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (проведення бойових дій на окремих територіях, окупація окремих територій, а відповідно і відсутність або обмеження доступу до відповідних інструментів регулювання правовідносин: Державні реєстри, діяльність нотаріусів, судів, інших державних структур тощо).

Тож окремі закони потребували відповідної адаптації шляхом внесення в них змін, які, однак, все ж не завжди ураховують всі можливі правовідносини та казуси, що виникають в умовах правового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Одним із нормативних актів, що зазнав змін у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в умовах правового режиму воєнного стану, став КУзПБ, у який, зокрема у розділ "Прикінцеві та перехідні положення" внесені зміни, а саме тимчасові положення, які регулюють окремі правовідносини з питань банкрутства під час дії воєнного стану (пункт 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).

Так, приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Тобто законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.

У застосуванні наведених положень КУзПБ Суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (пункт 7.5), у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ.

Суд враховує, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

При цьому Суд зауважує, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин (пункти 7.5, 7.6) має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії розпорядження майном боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Так, входячи зі змісту преамбули КУзПБ, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника у передбачених КУзПБ у справі про банкрутство процедурах.

ЩОДО ТРИВАЛОГО ХАРАКТЕРУ ПЕРЕШКОД ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.

Суд звертає увагу, що перешкоди для здійснення процедур банкрутства мають не тимчасовий, а тривалий та невизначений характер.

Станом на день розгляду справи тимчасова окупація території місцезнаходження Боржника триває понад чотири роки.

Відсутні будь-які докази того, що арбітражний керуючий найближчим часом матиме можливість отримати доступ до активів, документації чи органів управління Боржника.

За таких умов подальше перебування справи у провадженні суду матиме виключно формальний характер та не сприятиме досягненню мети процедур банкрутства.

Суд також враховує, що безрезультатне продовження процедур банкрутства призводитиме до збільшення витрат учасників провадження та витрат на здійснення процедури без будь-якої перспективи задоволення вимог кредиторів.

У зв`язку з викладеним та враховуючи, що:

- чинний у цій справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника;

- тоді як вимоги визнаних у справі кредиторів не можуть бути задоволені понад 5-ти роки через дію мораторію у справі про банкрутство;

- їх задоволення в межах провадження в цій справі обмежено встановленими судами об`єктивними причинами та обставинами, а саме перебуванням нерухомого майна Боржника на окупованій території тощо;

- а подальше здійснення процедури розпорядження майном Боржника за відсутності у нього майна, реалізація якого можлива, покладає саме на визнаних судом кредиторів обов`язок з оплати винагороди та витрат ліквідатора у цій справі.

ЩОДО ПРАВ КРЕДИТОРІВ.

Закриття провадження у даній справі не означає припинення прав кредиторів та не свідчить про припинення зобов'язань Боржника.

Суд зазначає, що закриття провадження обумовлене виключно існуванням об'єктивних обставин, які на цей час унеможливлюють реалізацію процедур банкрутства.

У разі зміни фактичних обставин, деокупації відповідної території або виникнення реальної можливості доступу до майна Боржника заінтересовані особи не позбавлені права на звернення до суду у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подальше провадження у справі не забезпечить досягнення цілей, визначених статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 14 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 908/1893/21 про банкрутство Комунального підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради, код ЄДРПОУ 37510516 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А).

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Процедуру ліквідації та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Усачова О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 362 від 27.02.2013) припинити.

Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано-22.06.26.

Суддя О.О. Юлдашев

До уваги сторін у справі 908/1893/21 закриття провадження у справі